ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.02.2021Справа № 910/18886/20
Господарський суд місті Києва у складі судді - Бондаренко-Легких Г. П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/18886/20
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" (просп. Перемоги, буд. 65, м. Київ 62, 03062)
до Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "Ю.ЕС.АЙ." (проспект Героїв Сталінграда, буд. 4, корпус 6А, м. Київ 210, 04210)
про стягнення 108129,1 грн
Суддя Бондаренко-Легких Г.П.
Без виклику представників сторін.
Приватне акціонерне товариство "Страхова Група "ТАС" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "Ю.ЕС.АЙ." про стягнення 108 129, 10 грн.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 99000,00 грн, право на яке перейшло до позивача в результаті суброгації, а також 7400, 66 грн пені та 1728,44 грн 3 % річних, нарахованих за період прострочення сплати страхового відшкодування. Також позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102, 00 грн.
07.12.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, про що постановив відповідну ухвалу.
21.12.2020 через відділ діловодства суду від Моторно-транспортного страхового бюро України надійшла інформація про страхове покриття.
30.12.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Як підтверджено матеріалами справи, 26.08.2019 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Тойота», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 (власник автомобіля Товариство з обмеженою відповідальністю «Отокоч Україна») та автомобіля «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Майнові інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Отокоч Україна», пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем - «Тойота», реєстраційний номер НОМЕР_1 , застраховано у позивача на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) «Правильне КАСКО» № FA-00063167 від 14.06.2019.
Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 04.10.2019 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнено до адміністративної відповідальності.
Відповідно до акту виконаних робіт № ВДиСА-026543 від 25.10.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіДі Автострада», вартість робіт з відновлення автомобіля «Тойота», реєстраційний номер НОМЕР_1 , склала 165 501, 05 грн з ПДВ.
Також судом встановлено, що сума страхового відшкодування до виплати згідно з умовами договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) «Правильне КАСКО» № FA-00063167 від 14.06.2019 на підставі страхового акта № 0768/01/919 від 11.12.2019 складала 151 908, 22 грн.
Вказана сума страхового відшкодування виплачена позивачем на рахунок ТОВ «Отокоч Україна» в повному розмірі (151 908, 22 грн), що підтверджується платіжним дорученням № 67606 від 16.12.2019.
В січні 2020 року позивачем було направлено на адресу відповідача про виплату страхового відшкодування (вих. № 00104/9220 від 17.01.2020, яку відповідач отримав 28.01.2020, докази чого наявні в матеріалах справи.
Відповідач відповіді на заяву не надав, доказів іншого матеріали справи не містять.
При цьому, відповідач, як вбачається із наданих відповідачем доказів, здійснив розрахунок страхового відшкодування за договором страхового відшкодування № АО 3721995 від 12.06.2019 щодо страхового випадку, який мав місце 26.08.2019, відповідно до якого сума страхового відшкодування за вказаним випадком складає 99 000, 00 грн.
У відзиві відповідач зазначає, що виплату страхового відшкодування на момент подання позову не здійснив, проте прийняв рішення про таку виплату, та зазначає, що позивачем невірно визначений період прострочення відповідача та неправильно розраховані штрафні санкції. На думку відповідача, з огляду на подання позивачем заяви про виплату страхового відшкодування з порушенням строку, визначеного ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», настало 31.08.2020, а не з 28.04.2020, як розраховує позивач.
Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 99 000, 00 грн страхового відшкодування, 7 400, 66 грн пені та 1 728, 44 грн 3 % річних за період прострочення з 28.04.2020 до 26.11.2020.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За приписами статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдання матеріального збитку власнику транспортного засобу «Тойота», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Однак, у разі якщо її цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Згідно із ст. 29 вказаного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Судом установлено, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент вказаної ДТП була застрахована у відповідача згідно з полісом № АО3721995, строком дії з 13.06.2019 до 12.06.2020.
Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 100 000,00 грн та франшизу у розмірі 1 000, 00 грн.
Таким чином, відповідач взяв на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну третім особам під час ДТП, яке сталася за участю забезпеченого транспортного «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Доказів відшкодування відповідачем шкоди, заподіяної під час ДТП, яке сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_2 , власнику автомобіля «Тойота», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та/або позивачу матеріали справи не містять.
З урахуванням вимог ст. 29, п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 25 Закону України "Про страхування" суд дійшов висновку, що страховий акт № 07682/01/919 від 11.12.2019, платіжне доручення №67606 від 16.12.2019, копії яких наявні в матеріалах справи, є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які (витрати) виникли внаслідок ДТП.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що шкода завдана при ДТП транспортному засобу «Тойота», реєстраційний номер НОМЕР_1 належним чином доведена в розмірі 151 908, 22 грн.
Страховик несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою в межах страхової суми, при цьому відповідно до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Як зазначається у статті 9 Закону України "Про страхування", франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.
Полісом № АО/3721995 встановлено безумовну франшизи в розмірі 1 000, 00 грн та визначено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 100 000,00 грн.
На підставі вищевикладеного, визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 99 000, 00 грн (100 000, 00 - 1 000, 00 = 99 000, 00). Відповідно позовні вимоги щодо стягнення страхового відшкодування у відповідному розмірі задовольняються судом повністю.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 7 400, 66 грн пені та 1 728, 44 грн 3 % річних за період прострочення з 28.04.2020 до 26.11.2020 суд зазначає таке.
Згідно із ч. 5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Частиною 2 вказаної статті внормовано, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
При цьому, ч. 1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» внормовано, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду було надано страховику, згідно наявних у справі доказів, страхувальником подано страховику 27.08.2019.
Відповідно, позивач мав подати відповідачу заяву про страхове відшкодування у строк до 26.09.2019 включно.
В ч. 2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.
Заяву позивача про виплату страхового відшкодування відповідач фактично отримав 28.01.2020, а зареєстрував її 29.01.2020, таким чином така заява була подана з порушенням строку визначеного ч. 1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно, строк виплати стразового відшкодування збільшується на кількість днів такого прострочення.
Кількість днів прострочення подання заяви про виплату страхового відшкодування складає в даному випадку 124 дні (з 27.09.2019 до 28.01.2020). Отже, з огляду на фактичну дату отримання відповідачем заяви позивача про виплату страхового відшкодування - 28.01.2020, відповідач був зобов'язаний здійснити виплату, з огляду на визнання ним вимог позивача, згідно полісу № АО 3721995, у строк до 29.08.2020 включно (90 днів з дня отримання заяви + 124 дня збільшення строку), проте не здійснив.
Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.
Судом встановлено, що відповідачем було допущено прострочення строків оплати визначених ч. 5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оплата страхового відшкодування не здійснена, відповідно є підстави для стягнення з відповідача пені за період прострочення визначений судом з 30.08.2020 до 26.11.2020 в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.
За розрахунком суду розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за порушення зобов'язання щодо сплати страхового відшкодування за період прострочення з 30.08.2020 до 26.11.2020 становить 2 888, 85 грн.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 ЦК України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних за період прострочення з 30.08.2020 до 26.11.2020 підлягають задоволенню відповідно до розрахунку суду. За розрахунком суду розмір 3 % річних, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за порушення зобов'язання щодо сплати страхового відшкодування за період прострочення з 30.08.2020 до 26.11.2020 становить 722, 21 грн.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених позивачем вимог, наведених ним обґрунтувань та наданих відповідачем доказів, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 99 000, 00 грн страхового відшкодування, 2 888, 85 грн пені та 722, 21 грн 3 % річних.
Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" до Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "Ю.ЕС.АЙ." про стягнення 108 129, 1 грн задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "Ю.ЕС.АЙ." (проспект Героїв Сталінграда, буд. 4, корпус 6А, м. Київ 210, 04210; ідентифікаційний код юридичної особи 32404600) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" (просп. Перемоги, буд. 65, м. Київ 62, 03062; ідентифікаційний код юридичної особи 30115243) 99 000 (дев'яносто дев'ять тисяч) грн страхового відшкодування, 2 888 (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн 85 коп. пені та 722 (сімсот двадцять дві) грн 21 коп. 3 % річних та 1 994 (одну тисячу дев'ятсот дев'яносто чотири) грн 73 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. В задоволенні інших позовних вимог, щодо стягнення 4 511, 81 грн пені та 1 006,23 грн 3 % річних - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням Суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г. П. Бондаренко-Легких