Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 2/733/26/21
Єдиний унікальний №733/742/20
Рішення
Іменем України
25 лютого 2021 року м. Ічня
Ічнянський районний суд Чернігівської області
у складі головуючого - судді Овчарика В.М.,
за участю секретаря Ткаченко В.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 та
представника відповідачки ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Ічня за правилами загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та Ічнянської міської ради Чернігівської області про продовження строку для прийняття спадщини,
установив:
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, який, з урахуванням уточнень, просив продовжити строк для прийняття спадщини. В обґрунтування позову зазначив, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 його баби по лінії батька ОСОБА_5 відкрилася спадщина на земельну частку (пай) розміром 4,39 га в умовних кадастрових гектарах згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0100565, спадкоємцем якої був син померлої ОСОБА_6 , який фактично прийняв спадщину, так як провів поховання спадкодавця, вступив в управління та розпорядження спадковим майном останньої, але за життя юридично не оформив своїх спадкових прав так як помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач як спадкоємець за законом першої черги, має право на зазначене майно, але не може оформити на нього свої спадкові права, оскільки пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори, оскільки не знав про те, що його батько ОСОБА_6 фактично вступив в управління та розпорядження спадковим майном ОСОБА_5 . Крім того йому не було відомо про наявність сертифікату на земельну частку (пай), виданого на ім'я ОСОБА_5 , та заповіту, складеного останньою на ім'я ОСОБА_6 , які він нещодавно знайшов за останнім місцем проживання свого батька, томупросив продовжити йомустрок для прийняття спадщини на два місяці.
За клопотанням позивача ухвалою судді від 04 серпня 2020 року витребувано від Державного нотаріального архіву Чернігівської області відомості чи заводилися спадкові справи до майна померлих ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 та 20 квітня 2000 року ОСОБА_6 (а.с. 23-24); 21 вересня 2020 року від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову (а.с. 43); 01.10.2010 року представником позивача подано заяву про виклик свідка ОСОБА_7 (а.с. 60); 01.10.2010 року представником відповідачки подано заяву про виклик свідка ОСОБА_8 та визнання обов'язкової явки до суду позивача ОСОБА_1 (а.с. 61); ухвалою суду від 01 жовтня 2020 року закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, якою також задоволені клопотання представників сторін про виклик свідків та відмовлено у задоволенні клопотання про визнання обов'язкової явки до суду позивача (а.с. 64-66); 25 лютого 2021 року представником позивача заявлено усне клопотання про визнання обов'язкової участі у розгляді справи відповідачки ОСОБА_4 , у задоволенні якого протокольною ухвалою суду було відмовлено; 25 лютого 2021 року представником відповідачки подано заяву про застосування строків позовної давності (а.с. 133-134).
Інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити із зазначених у ньому підстав, при цьому пояснив, що про смерть батька йому стало відомо приблизно у 2013 році, після чого він поїхав до місця його проживання, де відповідачка віддала йому сертифікат на земельну частку (пай), належний померлій ОСОБА_5 , домову книгу та заповіт.
Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити із зазначених у ньому підстав.
Відповідачка ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася.
Представник відповідачки ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнала та просила у його задоволенні відмовити з посиланням на те, що відповідачем не доведено об'єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини, які б свідчили про поважність пропуску ним строку прийняття спадщини.
Представник відповідача Ічнянської міської ради Чернігівської області у судове засідання також не з'явився, який надав заяву про розгляд справи за відсутності.
Відзиву на позов відповідачами не подано.
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні показала, що причиною пропуску строку її сином ОСОБА_1 для подання заяви про прийняття спадщини стало те, що він не знав про смерть свого батька, про що довідався приблизно у 2013 чи 2014 році.
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні показала, що ОСОБА_6 на день своєї смерті проживав разом з її матір'ю ОСОБА_4 у смт. Дружба Ічнянського району Чернігівської області. За час їх спільного проживання вона не одного разу не бачила, щоб до її вітчима приїжджав у гості його син ОСОБА_1 .
Заслухавши показання свідків, та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , яка доводилася бабою по лінії батька позивачу (а.с. 7, 8, 9).
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на земельну частку (пай) розміром 4,39 га в умовних кадастрових гектарах згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0100565 (а.с. 15),спадкоємцем якої був син померлої ОСОБА_6 (а.с. 9), який фактично прийняв спадщину, так як провів поховання спадкодавця, вступив в управління та розпорядження спадковим майном останньої (а.с.11), але за життя юридично не оформив своїх спадкових прав так як помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6).
30 червня 1984 року ОСОБА_5 склала заповіт, яким заповіла все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося ОСОБА_6 (а.с. 13).
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 № 289 від 07.07.2020 року, ОСОБА_6 на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 , разом із ОСОБА_4 (а.с. 10).
Факт перебування у шлюбі ОСОБА_6 з ОСОБА_4 підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 55).
Відповідно до листів Державного нотаріального архіву Чернігівської області № 3963/01-17 та № 3964/01-17 від 27 серпня 2020 року спадкові справи до майна померлих ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 та 20 квітня 2000 року ОСОБА_6 не заводилася (а.с. 39, 41), що підтверджується також Інформаційними довідками зі Спадкового реєстру № 61382347 та № 61382347 від 20.08.2020 року (а.с. 31, 32).
Як убачається з листа Ічнянської районної державної нотаріальної контори № 633/01-16 від 03.07.2020 року ОСОБА_1 було роз'яснено, що для оформлення спадщини йому необхідно надати довідку органу місцевого самоврядування, про те з ким проживав ОСОБА_6 на день своєї смерті та інші документи, у разі ж проживання за іншою адресою ніж спадкоємець запропоновано звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с. 14).
У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Згідно листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» судам слід звернути увагу, що на час відкриття спадщини в період чинності ЦК УРСР його нормами було передбачено певні дії, які свідчили про прийняття спадщини, у тому числі прийняття спадщини шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном (фактичне прийняття спадщини). Пунктом 5 ч. 1 ст. 555 ЦК УРСР було встановлено, що спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави, якщо жоден із спадкоємців не прийняв спадщину. ЦК УРСР не обмежувався строк для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом, у тому числі й для держави. Норми п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, згідно з якими цей ЦК застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529 - 531 ЦК УРСР. При вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 1 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.
Оскільки, спадкодавець помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , то застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, а саме норми ЦК УРСР.
У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 24.06.1983 року «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» (чинної на час відкриття спадщини) роз'яснено, що передбачений ст. 549 ЦК УРСР шестимісячний строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску. Якщо у вказаний строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку.
Відповідно до статті 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Згідно ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Положеннями ст. 549 ЦК УРСР визначені дії, що свідчать про прийняття спадщини.
Згідно приписів вказаної статті визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:
1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;
2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину (частина перша статті 550 ЦК УРСР).
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, які має оцінити суд з урахуванням доводів і заперечень учасників справи та її фактичних обставин.
Аналізуючи зібрані по справі докази суд вважає, що відсутність відомостей у позивача, який не знав про те, що його батько фактично вступив в управління та розпорядження спадковим майном ОСОБА_5 , про наявність сертифікату на земельну частку (пай), виданого на ім'я ОСОБА_5 , та заповіту, складеного останньою на ім'я ОСОБА_6 , не можуть слугувати поважними причинами пропущеного строку для прийняття спадщини позивачем, ураховуючи також звернення позивача до суду з даним позовом більше ніж через 6 років після того як він дізнався про смерть свого батька.
Суд також ураховує, що під час розгляду справи будь-яких інших об'єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини, які б свідчили про поважність пропуску строку прийняття спадщини позивачем не встановлено.
Отже, позивачем не доведені поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини, які давали б підстави для продовження строку для прийняття спадщини понад установлений законом шестимісячний строк.
За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Суд відхиляє заявлені представником відповідачки вимоги щодо застосування строку позовної давності по даній справі, оскільки у правовідносинах, які склалися між сторонами, вони не можуть бути застосовані.
Керуючись статтями 525, 529, 548, 549 ЦК УРСР, статтями 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та Ічнянської міської ради Чернігівської області про продовження строку для прийняття спадщини відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 .
Відповідач: Ічнянська міська рада Чернігівської області, місце розташування: площа Т.Шевченка, 1, м. Ічня, Чернігівська область, ЄДРПОУ 04061748.
Повне судове рішення складено 26 лютого 2021 року.
Головуючий суддя В.М.Овчарик