24.02.2021 Справа №607/20882/19
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі головуючого: Братасюка В.М.,
за участю секретаря: Паславської О.І.
відповідача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі питання ухвалення додаткового рішення суду , -
В провадженні суду перебував позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної матеріальної та моральної шкоди.
Рішенням суду від 28.01.2021 року позов задоволено частково - вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 34 334 гривень шкоди, заподіяної майну внаслідок ДТП, 6500 гривень моральної шкоди та 768,40 гривень судового збору. В задоволенні решти вимог відмовлено.
На адресу суду надішла заява предстанвика позивача про ухвалення додаткового рішення, оскільки при вирішенні спору судом не було розподілено понесених відповідачем судових витрат в розмірі 7000 гривень.
Вирішуючи заяву суд наголошує на наступному.
Згідно п.3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників судового розгляду ухвалити додаткове рішення, якщо судом не було вирішене питання про судові витрати.
Позивач просить стягнути з позивачки 7000 гривень на професійну правничу допомогу. Заяву мотивує тією обставиною, що між позивачем та представником було укладено Договір про надання правової допомоги від 15.07.2019 року, змістом якого сторони погодили суму гонорару адвоката в розмірі 4000 гривень (додаток №1), й ця сума згодом була збільшена до 7000 гривень (додаток №2).
На підтвердження викладеного в заяві представник позивача надав суду копію означеного договору про надання правової допомоги з додатками, з копіями актів виконаних робіт від 05.03.2020 року, та, відповідно, від 28.01.2021 року.
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі: 1) на професійну правничу допомогу.
Новою редакцією ЦПК (частиною 2 статті 137) встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
В судових дебатах представник позивача зробив заяву про те, що ним будуть надані суду докази на підтвердження понесених судових витрат.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Як зазначено вище, сторона позивача надала суду копію означеного договору про надання правової допомоги від 15.07.2019 року з додатками 1 та 2, й копії актів виконаних робіт від 05.03.2020 року, та, відповідно, від 28.01.2021 року, змістом яких вбачається, що сторони погодили суму гонорару адвоката в розмірі 4000 гривень (додаток №1), й ця сума згодом була збільшена до 7000 гривень (додаток №2).
Підписання Актів виконаних робіт свідчило про оплату клієнтом наданих адвокатом послуг в повному обсязі
Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до частин першої та другої статті 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Виходячи зі змісту положень частини третьої статті 27 Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Статтею 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.
Разом з тим, згідно ч.4 ст 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (ч.5 цієї статті ЦПК) .
Зваживши надані представником позивача докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, час та зусилля, витрачені на надання правової допомоги в судових засіданнях, враховуючи принцип співмірності суд вважає, що адвокатом за змістом письмових доказів не достатньо детально описано перелік виконуваних адвокатом позасудових робіт (відсутня їх конкретизація з посиланням на конкретну назву робіт та витрачений час на їх здійснення), а тому заява підлягає до часткового задоволення шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми витрат на правову допомогу пропорційно суми задоволення позову в розмірі 4500 гривень.
Керуючись ст.. 133, 137, 141 ЦПК України, суд -
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 4500 гривень понесених витрат на правничу допомогу .
Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня проголошення. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному п.15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України , до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі через суд першої інстанції, у 30-денний строк з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддяВ. М. Братасюк