Справа № 589/4659/20
Провадження № 1-кп/589/404/21
13 січня 2021 року Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
адвокатів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинувачених - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка Сумської області клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України
До Шосткинського міськрайонного суду надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинувачених в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення .
Обвинувачений ОСОБА_7 та захист заперечують проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просять обрати більш м'який у вигляді домашнього арешту, посилаючи на те, що обвинувачений вину визнає повністю, шкода потерпілому відшкодована, паспорт у нього відсутній. Він має міцні соціальні зв'язки. Крім цього до обрання запобіжного заходу на досудовому слідстві він самостійно з'являвся до слідчого. Самостійно прийшов і до суду коли йому обирали запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Суд ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши пояснення учасників судового розгляду приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню частково наступних підстав:
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може триматися під вартою інакше, як на підставах та в порядку, встановленому законом.
Згідно ч. 1 ст.5 Конвенції « Про захист прав людини в основоположних свобод» нікого не може бути позбавлено свободи крім випадків і процедури встановленої законом.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід тримання під вартою не може бути застосований окрім до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбаченого покарання у вигляді позбавлення волі строком понад 5 років.
Згідно ст. 178 КПК України обставинами, що враховуються при обранні запобіжного заходу є:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обгрунтовуються відповідні обставини.
В судовому засіданні, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України довів наявність ризиків, передбачених у п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
п.1 ч.І ст.177 КГІК України, що ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, покарання за вчинення якого, передбачене у виді позбавлення волі строком до 12 років з конфіскацією майна, яке було скоєно ним з корисливих мотивів.
Вказаний ризик повністю узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, що була неодноразово викладена, зокрема, у справі «Томазі проти Франції», 27 серпня 1992 року. «Мамедова проти Росії» (Mamedova v Russia). 7064/05. 1 червня 2006 року. «Лабіта проти Італії» (Labita v Italy). 26772/95. 6 квітня 2000 року, де Суд зазначив, що суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховування у сукупності із іншими даними, які можуть її підтвердити або спростувати, і може бути обґрунтованою на початку розслідування.
На сьогоднішній день розслідування справи завершено, справа направлена до суду, обвинувачений визнав себе виним у вчиненні злочину.
Щодо ризику п. З, п. 4 ч.І ст.177 КПК: незаконно впливати на учасників кримінального провадження, а саме: на потерпілого, свідків та інших обвинувачених з метою уникнути кримінальної відповідальності або зменшення ступеню вини, перешкоджати встановленню обставин кримінального правопорушення та негативно вплинути на хід судового розгляду справи, то прокурором не доведено , що в даному випадку єдиною ефективною мірою запобіжного заходу є тримання останнього під вартою.
Крім того, що обвинувачений в судовому засіданні повністю визнав себе винними у вчиненні вказаного злочину, та пояснив, що шкода потерпілому повністю відшкодована тому у нього нема потреби впливати на нього, переховуватись від суду він наміру немає, мешкає разом із мамою та бабусею. До затримання був не офіційно працевлаштований та має заощадження, на які може прожити перебуваючи на цілодобовому домашньому арешті.
Будь яких документів та доказів наміру останнього впливати на потерпілого та інших учасників судового засідання прокурором не надано.
Зважаючи на зазначене, в судовому засіданні не знайшло свого обґрунтування посилання прокурора, що останній буде перешкоджати розгляду справи по суті та впливати на потерпілого, отже в даний час ризики передбачені п. п.1, З ч.І ст.177 КПК України не доведені.
Крім цього суд бере до уваги , що репутація обвинуваченого не виключає що останній знаходячись на свободі, може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки щодо останнього 20.05.2019 року до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області направлено обвинувальний акт у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України. Також, згідно з вироку Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 30.01.2017 року ОСОБА_7 засуджений до 3 років іспитового строку за ч. 3 ст. 185 КК України. Однак, нема законних підстав вважати , що останній вчинить нові злочини задовольняючи свої матеріальні потреби, а таким чином не доведено і ризик передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Згідно вимог законодавства одного лише зазначення в клопотанні про застосування запобіжного заходу про те, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, без достатнього обґрунтування є недостатнім.
Таким чином виняткового випадку щодо необхідності застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з урахуванням конкретних обставин справи та даних, щодо особи в їх сукупності не вбачаю.
Згідно положень ст.ст. 177, 178 п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод необхідно з'ясувати чи тримання особи під вартою до судового розгляду справи є тим запобіжним заходом, який забезпечив би її належну процесуальну поведінку та виконання нею процесуальних обов'язків, та чи не було можливості обмежитися в даному випадку застосуванням менш суворого запобіжного заходу.
Зважаючи на зазначене, а також на те, що прокурором не доведено наявність ризиків, які були актуальні на досудовому розслідуванні та втратили свою актуальність, а нові ризики прокурором в судовому засіданні не вказані, то суд приходить до висновку, що правові підстави для задоволення клопотання прокурора в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутній.
За таких обставин в задоволенні клопотання прокурора в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання слід відмовити.
Разом з цим, суд вважає можливим обрати обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Так як існує ризик передбачений п.5 ч.І ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років з конфіскацією майна.
Тяжкість скоєного злочину обвинуваченим, та розмір передбаченого покарання, покарання за зазначений злочин потребує певного контролю за процесуальною поведінкою останнього.
В зв'язку з цим суд вбачає необхідність застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем його мешкання, що в даному випадку є належним контролем його процесуальної поведінки .
Керуючись вимогами ст. ст. 176-178, 181-184, 194 КПК України, -
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 60 діб.
2. Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 такі обмеження:
- заборонити цілодобово залишати місце постійного мешкання за адресою: АДРЕСА_1
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді суду за першою вимогою;
- заборонити будь яке спілкування зі свідками та потерпілим.
Ухвалу направити для виконання відділу поліції (м. Шостка) ГУ Національної поліції в Сумській області.
Обвинуваченого ОСОБА_10 звільнити з під варти в залі суду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення їй копії цієї ухвали слідчого судді.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 16.01.2021р. о 08-00 год.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_1