Справа № 761/49139/19
Провадження № 2-др/761/40/21
22 лютого 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Осаулова А.А.
за участю секретаря судових засідань: Вольда М.А.
позивача: ОСОБА_1
відповідача та її представника: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві заяву позивача ОСОБА_1 та її адвоката Буді Катерини Сергіївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна», Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Брокбізнес», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
19.01.2021 року Шевченківським районним судом м. Києва ухвалено рішення у цивільній справі №761/49139/19, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна», Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Брокбізнес», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задоволено частково.
Між тим, 25.01.2021 р. сторона позивача засобами поштового зв'язку подала заяву про ухвалення додаткового рішення, а саме: стягнення з ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн, витрат, пов'язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи та підготовки до розгляду в розмірі 253,00 грн.
В запереченні на заяву представник відповідача зазначив, що справа є нескладною, витрати на правничу допомогу є завищеними та неспівмірними з виконаними адвокатом роботами. Крім цього вважає, що порушено порядок подання доказів на правничу допомогу.
В письмових поясненнях на заперечення представник позивача зазначає, що витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн є співмірними, обґрунтованими та справедливими, виходячи зі складності справи та виконаних адвокатом роботами.
В судовому засіданні позивач заяву підтримала, просила її задовольнити.
Відповідач та її представник заперечили щодо задоволення заяви.
Інші учасники процесу до суду не з'явивлись, будучи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України).
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України).
В силу вимог ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України, суд не вбачає перешкод для розгляду даної заяви.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, вививши доводи заяви і матеріали вищезазначеної справи вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у даній справі, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати .
В п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі»зазначено, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК (у редакції 2004 року ); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
П. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В той же час, ч. 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Щодо строку на подання заяви про винесення додаткового рішення, варто зазначити наступне.
19.01.2021 р. було ухвалено рішення Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/49139/19.
Згідно ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ст. 124 ч.3 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що 25.01.2021 р. ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направила заяву про винесення додаткового рішення з доказами понесення витрат на правничу допомогу.
Тобто, строк на подання вказаної заяви, передбачений ст. 141 ч.8 ЦПК України пропущений не був.
За умовами ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В постанові Верховного Суду від 01.04.2020 р. (справа №640/4013/17-ц) зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Судом встановлено, що на підтвердження витрат на правничу допомогу позивача надано договір про надання правничої допомоги від 05.12.2019 р. №38, укладений між ОСОБА_1 та АБ «Синюк та партнери», за яким представництво інтересів від імені бюро здійснюють адвокати Синюк С.Л., Будя К.С. (п. 2.4), детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних та здійснених для надання правової допомоги, за яким вартість фактично виконаної роботи становить 10000,00 грн, рахунок фактура №4 від 19.01.2021 р., дублікат квитанції про переказ 10000,00 грн за договором від 05.12.2019 р. №38, акт прийому-передачі наданих послуг від 22.01.2021 р. (а.с. 209-216)
Згідно ч.5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи складність справи та об"єм виконаних адвокатами робіт (наданих послуг), беручи до уваги те, що позов ОСОБА_1 задоволено частково, враховуючи ціну позову - 11885,36 грн, те, що сторона відповідача заявила клопотання про зменшення розміру витрат в зв"язку з їх неспівмірністю із об"ємом виконаних адвокатом робіт, суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі - 6000 гривень 00 коп. В задоволенні іншої частини вимог заяви про стягнення коштів судових витрат на правничу допомогу, - відмовити.
Крім цього, згідно ст. 133 ч.3 п. ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Позивачем понесені витрати, пов'язані з направленням відповіді на відзив, клопотань та заяв, в розмірі 253 грн. 00 коп. (а.с. 223-227), які також підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 144, 259, 260, 270, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву позивача ОСОБА_1 та її адвоката Буді Катерини Сергіївни про винесення додаткового рішення суду, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі - 6000 гривень 00 коп. та витрати, пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи в розмірі - 253 грн. 00 коп., а всього в сумі - 6253 грн. 00 коп.
В задоволенні іншої частини заяви про винесення додаткового рішення, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників:
Позивача: Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса проживання АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_2 .
Повне додаткове рішення виготовлено 25.02.2021
Суддя: Андрій Анатолійович Осаулов