Справа № 752/9072/16-ц
Провадження № 6/752/339/21
26 лютого 2021 року місто Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Кахно І. А.,
за участю секретаря Распутньої Н. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , подану адвокатом - Вавдійчиком Богданом Павловичем , заінтересована особа - акціонерне товариство «Сбербанк», про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,
У лютому 2021 року ОСОБА_1 в особі адвоката Вавдійчука Б. П. звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заінтересована особа - акціонерне товариство «Сбербанк» (далі - АТ Сбербанк»).
Заява обґрунтована тим, що ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 08 червня 2020 року у справі № 752/9072/16-ц задоволено заяву ПАТ «Сбербанк» про видачу виконавчого листа. Видано виконавчий лист на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 22 лютого 2016 року, ухваленого у складі одного третейського судді Яворської Н. М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Сбербанк», правонаступником якого є АТ «Сбербанк», суму заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 27-Н/13/66/КЛ-КБ від 24 жовтня 2013 року в розмірі 5 851 308,70 грн, із яких: заборгованість за кредитною лінією - 4 700 000,00 грн, проценти за користування кредитом, які нараховані за період з 11 вересня по 25 листопада 2015 року - 1 151 308,70 грн, а також суми сплаченого третейського збору в розмірі 25 500,00 грн.
Заявник вважає, що обов'язок ОСОБА_1 щодо сплати на користь АТ «Сбербанк» суми заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 27-Н/13/66/КЛ-КБ від 24 жовтня 2013 року в розмірі 5 851 308,70 грн, наразі, відсутній повністю у зв'язку з його припиненням. Частина заборгованості перед АТ «Сбербанк» за договором про відкриття кредитної лінії № 27-Н/13/66/КЛ-КБ від 24 жовтня 2013 року була задоволена за рахунок продажу майна ПП «Фірма «Фармація», поручителем якого є ОСОБА_1 , у процедурі ліквідації, що відповідно до частини першої статті 599 ЦК України є підставою для припинення зобов'язань та визнання їх погашеними. Інша частина кредиторських вимог за вказаним кредитним договором, що не були задоволені за недостатністю майна боржника, були визнані судом погашеними з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання йог банкрутом», тобто в цій частині зобов'язання припинились в силу закону. Крім того, зобов'язання за договором про відкриття кредитної лінії № 27-Н/13/66/КЛ-КБ від 24 жовтня 2013 року у будь-якому випадку припинились і перестали існувати як такі, починаючи з 30 травня 2019 року - з моменту внесення запису про припинення ПП «Фірма «Фармація» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Посилаючись на вказані обставини, заявник просила суд визнати виконавчий лист у цивільній справі № 752/9072/16-ц, виданий 03 вересня 2018 року Голосіївським районним судом міста Києва на примусове виконання ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 08 червня 2020 року, таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Сбербанк» суми заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 27-Н/13/66/КЛ-КБ від 24 жовтня 2013 року в розмірі 5 851 308,70 грн, із яких: заборгованість за кредитною лінією - 4 700 000,00 грн, проценти за користування кредитом, які нараховані за період з 11 вересня по 25 листопада 2015 року - 1 151 308,70 грн.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином. У судове засідання з'явився представник ОСОБА_1 - адвокат Вавдійчик Б. П., обставини, викладені у заяві підтримав та просив її задовільнити.
Заінтересована особа АТ Сбербанк» в судове засідання явку свого представника не забезпечила. Про розгляд справи повідомлявся належним чином. Проте, його неявка не є перешкодою для розгляду заяви.
Суд, вивчивши доводи заяви та пояснення представника заявника, дослідивши наявні у справі письмові докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, всебічно та об'єктивно встановивши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів, врегульовані розділом VІ ЦПК України.
В силу вимог статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно із Законом України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
З наведених положень законодавства випливає, що підставою для виконання судових рішень є виконавчі листи.
Частиною другою статті 432 ЦПК України передбачено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Обов'язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов'язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п'ятої ЦК України.
Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: - видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); - коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; - видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; - помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; - видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; - пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (пункт 40 рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції»).
Згідно зі статтею 1 Закону країни «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
З огляду на зазначене, питання про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є перешкодою для завершення судового провадження. Необхідним для позитивного вирішення питання щодо визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є порушення прав боржника видачею виконавчого листа чи його виконанням.
У даній справі судом не встановлено будь - яких порушень прав та інтересів боржника.
Установлено, що ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 08 червня 2020 року у справі № 752/9072/16-ц задоволено заяву ПАТ «Сбербанк» про видачу виконавчого листа. Видано виконавчий лист на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» від 22 лютого 2016 року, ухваленого у складі одного третейського судді Яворської Н. М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Сбербанк», правонаступником якого є АТ «Сбербанк», суму заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 27-Н/13/66/КЛ-КБ від 24 жовтня 2013 року в розмірі 5 851 308,70 грн, із яких: заборгованість за кредитною лінією - 4 700 000,00 грн, проценти за користування кредитом, які нараховані за період з 11 вересня по 25 листопада 2015 року - 1 151 308,70 грн, а також суми сплаченого третейського збору в розмірі 25 500,00 грн.
Як на підставу визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заявник посилається на часткове погашення перед АТ «Сбербанк» кредитної заборгованості за рахунок продажу майна ПП «Фірма «Фармацея» у процедурі ліквідації.
Однак, заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин.
Припинення ПП «Фірма «Фармацея» у зв'язку із ліквідацією, на що посилається заявник як на іншу підставу обґрунтування заяви, в силу вимог статті 432 ЦПК України не є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки стягнення за виконавчим листом здійснюється з поручителя ОСОБА_1
Припинення юридичної особи ПП «Фірма «Фармацея» не припиняє обов'язок заявника з виконання зобов'язань на підставі виконавчого листа, оскільки припинення основного зобов'язання внаслідок ліквідації юридичної особи - боржника за зобов'язанням не припиняє поруки, оскільки кредитор реалізував своє право на стягнення заборгованості до припинення юридичної особи - боржника.
Факт ліквідації боржника за основним зобов'язанням з унесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за основним зобов'язанням не є підставою для припинення поруки, якщо кредитор за основним зобов'язанням до внесення запису до відповідного реєстру про припинення боржника (юридичної особи) реалізував своє право на стягнення заборгованості з поручителя, пред'явивши до нього позов (постанова Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 750/2697/14).
За таких умов, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 , подана адвокатом Вавдійчиком Б. П., про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не підлягає до задоволення, у зв'язку з її необгрутованістю, а тому в задоволені заяви слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтями 353-355, 431-432 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої адвокатом - Вавдійчиком Богданом Павловичем, заінтересована особа - акціонерне товариство «Сбербанк», про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 26 лютого 2021 року.
Суддя І. А. Кахно