Справа № 752/23932/20
Провадження № 2/752/4059/21
іменем України
(заочне)
25.02.2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Шевченко Т.М.
з участю секретаря Веселовської А.В.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліко-житлосервіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з утримання підземної автостоянки, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, -
у листопаді 2020 року ТОВ "Ліко - житлосервіс" звернулося у суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з утримання підземної автостоянки, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що ОСОБА_2 з 28.12.2019р. по теперішній час є власником машиномісяця № НОМЕР_1 в підземному паркінгу АДРЕСА_4 01.01.2020р. між ТОВ «Ліко-житлосервіс» та відповідачем укладено Договір № Г-49 про відшкодування витрат на утримання підземної автостоянки. З моменту укладення договору про участь у витратах відповідач користується послугами, проте в порушення договірних умов не оплачував надані послуги в повному обсязі. Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань у відповідності до Договору, за відповідачем утворилася заборгованість перед ТОВ «Ліко-житлосервіс» за період з січня 2020 року серпень 2020 року у розмірі 5504,00 грн.
За таких підстав, ТОВ "Ліко - житлосервіс" просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у сумі 5504,00 грн., суму інфляційних витрат, нарахованих заявником на суму заборгованості, у розмірі 1,38 грн., суму 3-х відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості, у розмірі 1,75 грн., та судовий збір в сумі 2102,00 грн.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07 грудня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи. (а.с. 31)
Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ТОВ «Ліко-житлосервіс» здійснює обслуговування багатоквартирних житлових будинків у Голосіївському районі м. Києва, в тому числі вбудованих підземних автостоянок, де забезпечує прибирання, цілодобову охорону, комунальні послуги тощо, на підставі актів прийому-передачі підземної автостоянки на обслуговування від забудовника ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг».
09 вересня 2008 року на підставі Акту прийому-передачі житлового будинку ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг» передав, а ТОВ «Ліко-житлосервіс» прийняв на обслуговування підземну автостоянку (паркінг) по АДРЕСА_1 .
01 січня 2020р. між ТОВ «Ліко-житлосервіс» та ОСОБА_1 укладено Договір № Г-49 про відшкодування витрат на утримання підземної автостоянки, відповідно до умов якого ТОВ «Ліко-житлосервіс» зобов'язується надати замовнику у платне тимчасове користування машиномісце № НОМЕР_1 підземної автостоянки (паркінгу) за адресою: АДРЕСА_4 ОСОБА_1 , як власник, за умовами договору оплачує послуги виконавця з обслуговування стоянки і бере участь у витратах на її утримання, у строк та на умовах, що передбачені договором.
Згідно п. 3.1 Договору на дату підписання цього Договору сума з утримання і експлуатації стоянки на місяць становить 688,00 грн.
З моменту укладання Договору про участь у витратах від 01.01.2020р. та по 31.09.2020р. відповідач користувався послугами, проте в порушення договірних умов, не оплачував їх в повному обсязі.
Належне відповідачу машиномісце № НОМЕР_1 в підземному паркінгу АДРЕСА_4 є частиною підземного паркінгу, а тому відповідач, спільно з власниками (орендарями, користувачами, наймачами) машиномісць у підземному паркінгу, зобов'язаний брати участь у витратах на утримання підземного паркунгу.
Згідно ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами та зобов'язаннями, пов'язанами із спільним майном.
Згідно з ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.
Статтею 322 ЦК України встановлено обов'язок власника утримати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором за законом.
Згідно умов укладеного Договору, ТОВ «Ліко-Житлосервіс» забезпечує обслуговування автостоянки та прилеглої території, зберігання транспортних засобів власника на стоянці, а власник оплачує послуги виконавця з обслуговування автостоянки і бере участь у витратах на її утримання.
Так, ТОВ «Ліко-Житлосервіс» забезпечує обслуговування підземної автостоянки власними силами або з залученням підрядних організацій. Зокрема, ТОВ «Ліко-Житлосервіс» укладено відповідні договори з підрядними організаціями щодо постачання електроенергії, технічного обслуговування та ремонту системи протипожежної безпеки, надання послуг зв'язку та ін..
Між сторонами склалися правовідносини, що виникають з договорів надання послуг згідно за ст.ст. 901-907 ЦК України, врегульованих ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».
Статтею 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом 4.1 Договору встановлено, що власник оплачує наданні виконавцем послуги в сумі, що відповідає частці власника у витратах з утримання і експлуатації стоянки.
Пунктом 4.6 Договору передбачено, що оплата здійснюється у національній валюті на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше 25-го числа поточного місяця.
Згідно п. 2.4.2 Договору встановлено, що власник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати виконавцеві свою частку у витратах з утримання і обслуговування стоянки.
Відповідач свої зобов'язання по договору не оскаржував, тобто погоджувався з нарахованою вартістю за утримання парко місця, частково оплачував їх.
Внаслідок невиконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань у відповідності до Договору, утворилася заборгованість перед ТОВ «Ліко-житлосервіс» за період з січня 2020 року - серпень 2020 року на суму 5 504,00 грн.
Так, відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Позивач у позовній заяві зазначає, що ОСОБА_1 отримуючи щомісячно рахунки за оплату наданих заявником послуг, жодного разу не звернувся із запереченнями щодо їх вартості, об'ємів або якості. Отже, сума нарахованої заборгованості є безспірною.
Оскільки з моменту укладання Договору про відшкодування витрат на утримання підземної автостоянки від 01.01.2020р., відповідач користувався послугами, проте в порушення договору не сплачує їх вартість, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними та підлягають задоволенню.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, тому суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь позивача також суми інфляційних втрат в розмірі 1,38 грн. та три проценти річних в розмірі 1,75 грн.
З урахуванням задоволення позовних вимог, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2102,00 гривень.
Керуючись статтями 322, 509, 626, 628, 638, 901 та 903 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223-226 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліко-житлосервіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з утримання підземної автостоянки, інфляційних втрат та трьох відсотків річних - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліко - Житлосервіс" 5 504,00 грн. суми заборгованості, 1,38 грн. інфляційних втрат, 1,75 грн. 3 % річних та судовий збір у розмірі 2102,00 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: