707/319/21
2/707/452/21
про прийняття позовної заяви до розгляду
та відкриття провадження у справі
26 лютого 2021 року м. Черкаси
Суддя Черкаського районного суду Черкаської області Миколаєнко М.А., розглянувши матеріали позовної заяви першого заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі територіальної громади села Свидівок; до Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, ОСОБА_1 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області; про визнання незаконними та скасування рішення, скасування державної реєстрації права приватної власності та усунення перешкод, шляхом зобов'язання повернення державі земельної ділянки водного фонду, -
15 лютого 2021 року перший заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади села Свидівок; звернувся до суду з позовом до Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, ОСОБА_1 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області; про визнання незаконними та скасування рішення, скасування державної реєстрації права приватної власності та усунення перешкод, шляхом зобов'язання повернення державі земельної ділянки водного фонду, у якому просить суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Свидівоцької сільської ради № 51-25 від 11.07.2018 «Про затвердження проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для індивідуального дачного будівництва», в частині затвердження проекту землеустрою, надання у приватну власність ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:04:005:0321, площею 0,1000 га, розташованої в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту с. Свидівок, для індивідуального дачного будівництва, та віднесення її до категорії земель рекреаційного призначення, за цільовим призначенням - для індивідуального дачного будівництва (07.03);
- скасувати державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:04:005:0321, площею 0,1000 га, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту с. Свидівок, з одночасним припиненням речового права на неї;
- усунути ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) перешкоди в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою за кадастровим номером 7124986000:04:005:0321, площею 0,1000 га, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту с. Свидівок, шляхом її повернення територіальній громаді с. Свидівок.
- стягнути з відповідачів на користь Черкаської обласної прокуратури (код за ЄДРПОУ 02911119) на р/р UA138201720343160001000003751, код класифікації видатків бюджету - 2800, судовий збір у розмірі 6 810,00 грн.
Згідно зі ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) автоматизованою системою документообігу суду, з урахуванням положень ст.ст. 36, 37 ЦПК України, було визначено головуючу суддю - Миколаєнко Т.А. та 16 лютого 2021 року передано їй дану справу.
Відповідно до статті 19 ЦПК України справа відноситься до юрисдикції загальних судів і підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 175-177 ЦПК України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має цивільну процесуальну дієздатність.
При цьому, суд зауважує, що пунктом 3 статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частин 3, 4 статті 56 Цивільного процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.99 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 08 лютого 2019 року у справі № 915/20/18.
Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. рішення у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, від 15 січня 2009 року, пункт 35).
Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 уточнила свої висновки, зроблені у постановах: від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, від 16 квітня 2019 у справах № 910/3486/18 та № 925/650/18, від 17 та 18 квітня 2019 року у справах № 923/560/18 та № 913/299/18 відповідно, від 13 травня 2019 року у справі № 915/242/18; Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18, вказавши, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
При цьому, прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави.
Обґрунтовуючи право звернення до суду з даним позовом, прокурор зазначив, що повернення у власність територіальної громади спірної земельної ділянки переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів, яка полягає у тому, щоб таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Пред'явлення цього позову спрямоване на відновлення порушеного інтересу територіальної громади на належне розпорядження землями комунальної форми власності.
Отже, у цьому випадку необхідність захисту інтересів територіальної громади прокурором полягає у необхідності відновлення законності та дотримання принципу раціонального використання землі.
Сам факт неподання сільською радою позову, який би відповідав вимогам процесуального законодавства, та відповідно, мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства і практиці ЄСПЛ.
До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 645/7199/18.
За обставинами спору суддя визнає, що участь прокурора у цій справі є виправданою, відповідає інтересам територіальної громади, спрямована на захист майнових інтересів територіальної громади, не порушує принцип рівності сторін.
Підстави, визначені статтями 185-186 ЦПК України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.
Відповідно до частини першої статті 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою статті 187 ЦПК України, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
Відповідь про реєстрацію місця проживання відповідача ОСОБА_1 надійшла на запит суду 25 лютого 2021 року.
Частиною 3 статті 274 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За вказаних обставин, визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду, враховуючи предмет позовних вимог, значення справи для сторін, категорію та складність справи, вважаю необхідним відкрити провадження у справі та розглядати справу за правилами загального позовного провадження, одноособово суддею.
Будь-яких заяв чи клопотань від позивача, при подачі позовної заяви до суду, не надходило.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175-178, 187, 189- 191, 196 України, -
Прийняти до розгляду позовну заяву першого заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі територіальної громади села Свидівок; до Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, ОСОБА_1 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області; про визнання незаконними та скасування рішення, скасування державної реєстрації права приватної власності, усунення перешкод, шляхом зобов'язання повернення державі земельної ділянки водного фонду, та відкрити провадження по даній справі.
Справу розглядати за правилами загального позовного провадження одноособово суддею.
Призначити підготовче судове засідання на 11 годину 00 хвилин 06 квітня 2021 року в залі судових засідань у приміщенні Черкаського районного суду Черкаської області.
У підготовче судове засідання викликати учасників судового провадження.
Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Встановити відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позовну заяву і усіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, разом з доказами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи, а документи, що підтверджують таке надсилання додаються відповідачами до відзиву в порядку ч. 5 ст. 178 ЦПК України.
У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Роз'яснити відповідачам право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Встановити третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали, для подання пояснень третьої особи.
Відповідачам та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Копію ухвали про відкриття провадження надіслати учасникам справи.
Роз'яснити учасникам процесу, що згідно ч. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих Положень ЦПК України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://ck.ck.court.gov.ua
Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: Т. А. Миколаєнко