Справа № 541/2488/20
Номер провадження3/541/66/2021
26 лютого 2021 року м. Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області В. М. Куцин, розглянувши матеріали, які надійшли від Миргородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області та від Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нижній Тагіл, Російська Федерація, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, паспорт № НОМЕР_1 , виданий 23.03.2020 року, орган, що видав 5332, РНОКПП НОМЕР_2
за ст. 124, ч. 1 ст. 130, ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
16.12.2020 року о 22 год. 55 хв. в м. Миргород по вул. Тичини, 51 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ 1102 номерний знак НОМЕР_3 в стані алкогольного сп'яніння про що свідчить висновок Миргородської ЦРЛ № 153 від 16.12.2020 року, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
22 січня 2021 року о 08 год. 30 хв. в м. Миргород по провулку Сотницькому, 19 а водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ЗАЗ-DAEWOO номерний знак НОМЕР_4 не врахував дорожньої обстановки під час вибору безпечної швидкості, не впорався з керуванням та допустив наїзд на перешкоду у вигляді газопроводу. В наслідок чого автомобіль та газопровід отримали механічні пошкодження. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачене ст. 124 КУпАП.
22 січня 2021 року о 08 год. 40 хв. в м. Миргород по провулку Сотницькому, 19 а водій ОСОБА_1 вживав алкоголь (горілку) після дорожньо-транспортної пригоди за його участю, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10 є Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області В. М. Куцин від 19.02.2021 об'єднано в одне провадження справу № 541/2488/20, провадження № 3/541/66/2021 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, справу № 541/222/21, провадження № 3/541/153/2021 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 130 КУпАП та справу №541/223/21 провадження № 3/541/154/2021 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, з присвоєнням номеру справи 541/2488/20, номеру провадження 3/541/66/2021.
Справа призначалася до судового розгляду на 12.01.2021 року, 01.02.2021 року, 17.02.2021 року 19.02.2021 року, 25.02.2021 року. Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 судом направлялися судові повістки за останнім зареєстрованим місцем проживання останнього, рекомендованими листами з повідомленням, листи повернулися на адресу суду без вручення адресату. Повідомлення про дату та час розгляду справи розміщувалися на сайті Миргородського міськрайонного суду Полтавської області.
12.01.2021 року та 19.02.20201 судом виносилися постанови, якими було зобов'язано поліцейського СРПП № 3 Миргородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області старшого сержанта поліції Гранченка Богдана Юрійовича, поліцейського СРПП № 4 Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області в Полтавській області сержанта поліції Яковенка Олександра Юрійовича, якими складено протоколи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , повідомити особу, яка притягається до адміністративної відповідальності про місце, дату та час розгляду справи судом. 05.02.2021 року на адресу суду надійшло повідомлення Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про те, що повідомити ОСОБА_1 про розгляд справи відносно нього не надалося можливим у зв'язку з тим, що за місцем проживання він відсутній та його місце знаходження не відоме.
Незважаючи на усі вжиті судом заходи, ОСОБА_1 у судове засідання жодного разу не з'явився, причини неявки суду не повідомив, з заявами про відкладення розгляду справи не звертався.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в п.п.66-69 рішення у справі «Смірнова проти України», «…сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до інших учасників процесу та суду, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи протягом розумного строку…».
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції ООН про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення. Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст .6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
У п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Завданнями КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги доправ,честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
З отриманих судом матеріалів, в тому числі даних протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , було достовірно відомо про факт складення відносно нього протоколів про адміністративне правопорушення та подальший розгляд справи у Миргородському міськрайонному суді Полтавської області.
Незважаючи на вказані обставини, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , станом розгляду справи не цікавився.
Крім того положення ч. 2 ст. 268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов'язкової участі особи в судовому засіданні під час розгляду вказаної категорії справ.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Станом на день вчинення правопорушення, ч. 1 ст. 130 КУпАП діяла в редакції, згідно з якою відповідальність за цією статтею була передбачена за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Станом на день вчинення правопорушення, ч. 4 ст. 130 КУпАП діяла в редакції, згідно з якою відповідальність за цією статтею була передбачена за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Так, ст. 130 КУпАП з 01 липня 2020 року згідно Закону України № 2617-VIIIвід 22 листопада 2018 року зазнала змін та передбачала відповідальність за керування річковими, морськими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинені особами, які не мають права керування річковими, морськими або маломірними суднами; за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особами, які не мають права керування річковими, морськими або маломірними суднами; за уживання судноводієм після аварійної події за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як судно було зупинено на вимогу поліцейського або іншої уповноваженої законом посадової особи до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
В той же час, згідно з Законом України від 17 червня 2020 р. № 720-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав чинності 03 липня 2020 р. були внесені зміни до закону №2617-VIII. Підпунктом 117 розділу 1 Закону № 720-IX у розділі 1 Закону України «Про внесення змін до деяких актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (Закон № 2617 - VIII) у пункті 1; підпункти 2-4,7 виключено.
Саме підпункт 4 пункту 1 і запроваджував нову редакцію ст. 130 КУпАП, яка вступала в силу з 01 липня 2020 р. і не передбачала адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, у пункті 2 розділу 1 Закону № 2617-VIII виключено підпункти 127, 128, 131, 149, 171, 207. Саме підпунктом 171 доповнювався КК України статтею 286-1 Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, з 03 липня 2020 р. з часу набрання чинності Закону України № 720-IX кримінальна відповідальність за ст. 286-1 КК України відсутня, оскільки відбувалась декриміналізація цього суспільно небезпечного діяння.
Натомість існує адміністративна відповідальність з 03 липня 2020 р. за ст. 130 КУпАП в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 2617-VIII.
Листом № 3566/0/2-20 від 31.12.2020 року Верховний суд надіслав судам першої та апеляційної інстанції для ознайомлення та врахування в роботі відповідь Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності від 15 грудня 2020 року (вих. № 04-27/12-20/241031) на звернення Верховного суду щодо редакції статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка є чинною на сьогодні.
Відповідно до Роз'яснення Комітету Верховною Радою України 22 листопада 2018 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі - Закон № 2617-VIII), яким визначено поняття кримінального правопорушення, кримінального проступку та особливості початку досудового розслідування у формі дізнання.
17 червня 2020 року Верховною Радою прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі - Закон № 720-ІХ).
У Розділі ІІ Закону № 720-ІХ зазначено, що «Цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII». 1 липня 2020 року Закон № 2617-VIII набрав чинності, а Закон № 720-ІХ був підписаний Президентом України 2 липня 2020 року та 3 липня 2020 року опублікований в газеті «Голос України».
Зокрема, у зв'язку з набранням чинності 1 липня 2020 року Законом № 2617-VIII, відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного освідування на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного освідування з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішешення про звільнення від проведення такого медичного освідування, була закріплена у статті 286-1 «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» України, а статтю 130 КУпАП було змінено.
Однак, Законом України № 720-ІХ внесено зміни до Закону № 2617-VIII, відповідно до яких із Закону № 2617-VIII вилучені положення, які змінювали статтю 130 КУпАП та включали до КК України статтю 286-1.
Відповідно до Роз'яснення Комітету щодо окремих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 720-ІХ від 17 червня 2020 року, затвердженого на засіданні Комітету 15 липня 2020 року, Комітет вважає, що з 3 липня 2020 року стаття 130 КУпАП підлягає застосуванню в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII, тобто в редакції до 1 липня 2020 року.
Таким чином Комітет вважає, що з 3 липня 2020 року стаття 130 КУпАП підлягає застосуванню в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 2617-VIII, а стаття 286-1 КК України виключена.
Таким чином, на теперішній час, в тому числі і станом на 16 грудня 2020 року та на 22 січня 2021 року, тобто на дати вчинення правопорушень, стаття 130 КУпАП діяла і діє в тій редакції, що діяла і до 01 липня 2020 року.
З огляду на викладене ОСОБА_1 , згідно з ч. 1 ст. 8 КУпАП України повинен нести відповідальність за законом, який діяв на час вчинення адміністративного правопорушення, тобто за ч. 1 ст. 130 та ч. 4 ст. 130 КУпАП України в редакції, що діяла до 01 липня 2020 року.
Крім того, згідно з роз'яснень від 20 липня 2020 року Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, з 03 липня 2020 року ст. 130 КУпАП підлягає застосуванню в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 2617-VIII та згідно роз'яснень від 04 грудня 2020 року Апарату Верховної Ради України у зв'язку з тим, що набрання чинності Закону України №2617-VІІІ відбулося на два дні раніше, ніж набрав чинності Закон України №720-ІХ, внесення змін з дотриманням прийомів законопроектної техніки відповідно до положень п. 2 Тимчасової Схеми внесення документів до бази даних нормативно - правової інформації «Законодавство України», затвердженої розпорядженням Керівника Апарату Верховної Ради України №15 від 06.02.2020, стало неможливим.
Згідно із ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За положеннями ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 130 КУпАП особа підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з п. 2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пунктів 2-7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку. Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків.
Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Відповідно до п.п. 3, 4, 15, 16, 17, 19, 20, 21 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи. За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння), видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я. Кожний випадок огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).
Відповідно до відеозапису подій 16.12.2020 року, диск з яким наявний у матеріалах справи, зафіксована зупинка працівниками поліції автомобіля, яким керував ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, що стало підставою для проведення огляду на стан сп'яніння та проведення лікарем огляду ОСОБА_1 у закладі охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння.
Винуватість ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 245036 від 17.12.2020 року, висновком КНЗ «Миргородська ЦРЛ» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.12.2020 року), відповідно до якого лікарем ОСОБА_2 під час огляду який проводився з 23 год 55 хв. 16.12.2020 року до 00 год. 15 хв. 17.12.2020 року, встановлено перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній в супереч вимог п. 2.9а ПДР України керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, вина його доведена в судовому засіданні, отже він повинен нести відповідальність передбачену законом.
Статтею 124 КУпАП передбачено настання адміністративної відповідальності за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Частиною 4 статті 130 КУпАП передбачено настання адміністративної відповідальності за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду
Відповідно до п. 2.10 є Правил дорожнього руху, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень відповідальність за вчинення яких передбачена ст. 124 та ч. 4 ст. 130 КУпАП підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 244882 від 22.01.2021 року, ДПР18 № 244883 від 22.01.2021 року, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 22.01.2021 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 22.01.2021 року, відповідно до яких останній визнає, що 22.012021 року підчас руху на автомобілі не впорався з керуванням та допустив зіткнення з газопроводом, в результаті чого пошкодив автомобіль та після вказаної дорожньо-транспортної пригоди вживав горілку в магазині «Асорті»; копією рапорту помічника чергового Миргородського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області Кобець С. В. від 22.01.2021 року. Також, вина ОСОБА_1 підтверджується відеозаписом подій 22.01.2021 року, диск з яким наявний в матеріалах справи і на якому видно, як 22.01.2021 року ОСОБА_1 проходить огляд на стан сп'яніння за допомогою алкотестеру в присутності двох свідків, результатом тестування на стан сп'яніння від 22.01.2021 року, який показав 3,24 проміле алкоголю у ОСОБА_1 , при допустимій нормі 0,2 проміле, відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Заслухавши пояснення правопорушника, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130, ч. 4 ст. 130 КУпАП, вина останнього доведена в судовому засіданні, а отже він повинен нести відповідальність передбачену законом з застосуванням положень ст. 36 КУпАП у виді накладення штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. В зв'язку з вищенаведеним на вимогу п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню з правопорушника ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 % розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить на день розгляду справи 454 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 124, 130, 221, 268, 291, 294 КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130, ч. 4 ст. 130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню з застосуванням ст. 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Рахунок для сплати штрафу: н/р (IBAN) UA048999980313050149000016001, назва отримувача коштів - ГУК Полтавської обл./Полтавська/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37959255, код класифікації доходів бюджету 21081300, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 гривні 00 копійок (призначення платежу 22030106 Судовий збір; 26436309 (5), П.І.Б платника, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, н/р (IBAN) UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, код ЄДРПОУ суду 26436309 ).
Копію постанови направити начальнику Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області для відому та виконання.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.
Суддя Миргородського
міськрайонного суду В. М. Куцин