Справа № 541/2175/20
Номер провадження 2/541/192/2021
іменем України
17 лютого 2021 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Куцин В.М.,
секретаря судового засідання - Байва Т. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргороді в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Об'єднаного автогосподарства закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у порядку зворотної вимоги (регресу),
11 листопада 2020 року до суду надійшла позовна заява Об'єднаного автогосподарства закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у порядку зворотньої вимоги (регресу). В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 18.09.2019 року по справі №917/1118/19 стягнуто з Об'єднаного Автогосподарства закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області (вул. Коцюбинського, буд. 7, м. Полтава. Полтавська область. 36039. код ЄДРПОУ 22548359) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" (вул. Білоруська. 3, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 20344871) суму в якості страхового відшкодування у розмірі 31773,67 грн. та 1921,00 грн. витрат по сплаті судового збору. Рішення суду набрало законної сили 09.10.2019 року. Об'єднаним автогосподарством закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області виконано вищезазначене рішення суду у повному обсязі та загалом сплачено 33 694,67 грн.: платіжним дорученням №1726 від 23.10.2019 року відшкодовано розмір страхового відшкодування на користь ПрАТ "Страхова компанія "Брокбізнес" в сумі 31 773,67 грн.; платіжним дорученням №1725 від 23.10.2019 року відшкодовано витрати на оплату судового збору на користь ПрАТ "Страхова компанія "Брокбізнес" в сумі 1921,00 грн. Підстави відшкодування шкоди позивачем Об'єднаним автогосподарством закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області коштів, факт перебування відповідача ОСОБА_1 , у трудових відносинах з автогосподарством та інші обставини встановлені Рішенням Господарського суду Полтавської області від 18.09.2019 року по справі №917/1118/19. Враховуючи той факт, що Об'єднаним автогосподарством закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області на виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 18.09.2019 року по справі №917/1118/19 в добровільному порядку відшкодовано Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Брокбізнес" суму в якості страхового відшкодування та понесені судові витрати на загальну суму 33 694,67 грн., у Об'єднаного автогосподарства закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області виникло право зворотньої вимоги (регресу) до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 33 694,67 грн.
З посиланням на норми ст. 1191 ЦК України Об'єднане автогосподарство закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднаного автогосподарства закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області матеріальну (майнову) шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі сплаченого страхового відшкодування в сумі 31 773,67 грн, відшкодованих понесених судових витрат в сумі 1921,00 грн., всього 33 694,67 грн. (тридцять три тисячі шістсот дев'яносто чотири гривні 67 коп.) та судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).
Відповідно до ухвали судді від 13 листопада 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву Об'єднаного автогосподарства закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у порядку зворотньої вимоги (регресу), відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
30 листопада 2020 року відповідачем подана заява про розгляд справи за вищезазначеним позовом в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 14.12.2020 року постановлено цивільну справу розглядати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 16.01.2021 року.
Ухвалою суду від 16.01.2021 року підготовче провадження по справі закрите та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.02.2021 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, до суду направив клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а. с. 53 ). Також, 22.01.2021 року до суду надійшов супровідний лист з додатками від позивача, на виконання ухвали суду від 16.01.2021 року про витребування доказів (а. с. 63-66).
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечував, що з його вини сталася дорожньо-транспортна пригода.
Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував з Об'єднаним автогосподарством закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області в трудових відносинах з 01.01.2013 року по 30.09.2017 року на посаді водія автотранспортних засобів, що підтверджується довідкою Об'єднаного автогосподарства закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області вих. № 02 від 18.01.2021 року (а. с. 64).
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 18.09.2019 року по справі №917/1118/19 стягнуто з Об'єднаного Автогосподарства закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області (вул. Коцюбинського, буд. 7, м. Полтава. Полтавська область. 36039. код ЄДРПОУ 22548359) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" (вул. Білоруська. 3. м. Київ, 04050. код СДРПОУ 20344871) суму в якості страхового відшкодування у розмірі 3177.3,67 грн. та 1921,00 грн. витрат по сплаті судового збору (а. с. 5-6). Рішення суду набрало законної сили 09.10.2019 року. В рішенні суду зазначено, що 14.08.2017 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Брокбізнес" та Об'єднаним Автогосподарством закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області був укладений договір обов'язкового страхування циільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/7282589, за яким забезпечений транспортний засіб "УАЗ" державний реєстраційний номер № НОМЕР_1 . 30.09.2017 року у м. Миргород по вул. Гоголя відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля "УАЗ" державний реєстраційний номер № НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 (власник автомобіля Об'єднане Автогосподарство закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області) та транспортним засобом "Dacia Logan", державний реєстраційний номер № НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 (власник). В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль "Dacia Logan" отримав механічні пошкодження. У довідці про дорожньо-транспортну пригоду № 3017280218601665 зазначено, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 п. 11.4. Правил дорожнього руху, а стан перевірки на алкогольне сп'яніння дав позитивний результат. Постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 14.11.2017 року винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення визнано громадянина ОСОБА_1 , який керував автомобілем "УАЗ" державний реєстраційний номер № НОМЕР_1 , що застрахований у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Брокбізнес" на підставі полісу № АК/7282589. 10.04.2018 року, на підставі складеного страхового акту № 63633/1 від 04.04.2018 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Брокбізнес" платіжними дорученнями № 19571 здійснило виплату, в розмірі 31773,67 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи викладене, суд вважає доведеним ті обставини, що винними діями відповідача завдано матеріальну шкоду.
Об'єднаним автогосподарством закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області виконано рішення Господарського суду Полтавської області від 18.09.2019 року по справі №917/1118/19 у повному обсязі та на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" загалом сплачено 33 694 грн.67 коп.: платіжним дорученням №1726 від 23.10.2019 року відшкодовано розмір страхового відшкодування на користь ПрАТ "Страхова компанія "Брокбізнес" в сумі 31 773 грн. 67 коп. (а. с. 10); платіжним дорученням №1725 від 23.10.2019 року відшкодовано витрати на оплату судового збору на користь ПрАТ "Страхова компанія "Брокбізнес" в сумі 1921 грн. 00 коп. (а. с. 9).
Отже, Об'єднаним автогосподарством закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області компенсовано ПрАТ "Страхова компанія "Брокбізнес" суму заборгованості внаслідок ДТП. Таким чином, саме Об'єднане автогосподарство закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області, як роботодавець ОСОБА_1 , зазнало матеріальних витрат, спричинених працівником та, як наслідок, наділений правом зворотної вимоги до винної особи в порядкуст. 1191 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно із ч .1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини).
За змістом ч. 1 ст. 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЦК України положення цього кодексу застосовуються також до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
Вказані правові позиції містяться в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 23 грудня 2015 року № 6-1654цс15 та в силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України повинні враховуватися при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин судом.
Нормою ч. 1 ст. 1191 ЦК України дійсно передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, проте, як вже зазначалось, відповідач ОСОБА_1 на час події ДТП, у результаті якої було завдано матеріальної шкоди, перебував із позивачем у трудових відносинах, з огляду на що, застосуванню підлягає спеціальна норма КЗпП України.
Так, статтею 132 КЗпП України передбачено, що за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві
Випадки повної матеріальної відповідальності регламентовані ст. 134 КЗпП України. Зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 134 КЗпП України передбачена можливість покладення на відповідача (працівника) повної матеріальної відповідальності за завдану шкоду у випадку укладення між працівником і підприємством письмового договору про повну матеріальну відповідальність.
Як встановлено судом, з метою забезпечення збереження матеріальних цінностей між Об'єднаним автогосподарством закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області та ОСОБА_1 12.01.2013 року був укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, за п. 1 якого, працівник, який займає посаду водія або виконує роботу пов'язану з зберіганням, обробкою, продажем (відпуском) перевезенням чи використанням у процесі виробництва переданих йому цінностей приймає на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження ввірених йому підприємством, установою, організацією матеріальних цінностей. Згідно п. 3 вказаного договору у випадку незабезпечення з вини працівника цілісності довірених йому матеріальних цінностей визначення розміру збитків, завданих підприємству, і їх відшкодування провадяться відповідно до чинного законодавства (а. с. 66).
Проте, суд вважає за потрібне зазначити, що посада водія, яку обіймав ОСОБА_1 , не міститься у Переліку посад і робіт, займаних або виконуваних працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатись письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення чи використання в процесі виробництва, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 28 грудня 1977 р. № 447/24 (чинного на території України згідно з постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 р. № 1545-XII). Вищезазначений перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Інших обставин, які б на підставі положень ст. 134 КЗпП України давали підстави для висновку про можливість покладення на відповідача (працівника) повної матеріальної відповідальності за завдану шкоду, при розгляді даної справи не встановлено.
Згідно з розясненнями, викладеними у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29.12.1992 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», розглядаючи справи про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного працівником з підприємством, установою, організацією, про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей (недостача, зіпсуття), переданих йому для зберігання або інших цілей (п. 1 ст. 134 КЗпП), суд зобов'язаний перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно з ст.135-1 КЗпП може бути укладено такий договір та чи був він укладений. При відсутності цих умов на працівника за заподіяну ним шкоду може бути покладена лише обмежена матеріальна відповідальність, якщо згідно з чинним законодавством працівник з інших підстав не несе матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди.
Як роз'яснено у пункті 4 постанови вищевказаного Пленуму ВСУ при матеріальній відповідальності в межах середнього місячного заробітку він визначається відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 Порядку обчислення середньої заробітної плати, а саме виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують вирішенню судом справи про відшкодування шкоди, або за фактично відпрацьований час, якщо працівник пропрацював менше двох місяців, а в разі коли працівник останні місяці перед вирішенням справи не працював або справа вирішується після його звільнення - виходячи з виплат за попередні два місяці роботи на даному підприємстві (в установі, організації).
Відповідно до довідки № 7 від 19.01.2021 року, виданої Об'єднаним автогосподарством закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області, заробітна плата за останні два відпрацьовані ОСОБА_1 місяці склала: серпень 2017 року - 4535,03 грн. , вересень 2017 року 5183,40 грн. (а. с. 65)
На підставі викладеного суд вважає, що з відповідача на користь позивача належить стягнути шкоду, завдану відповідачем, як працівником при виконанні своїх трудових обов'язків, та відшкодовану позивачем, як роботодавцем, у розмірі середньомісячної заробітної плати відповідача, яка в даному випадку становить 4859 (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят дев'ять) гривень 22 коп.:
(4535,03 грн.+ 5183,40 грн.) : 44 дні = 220,87340909090 грн. середньоденна заробітна плата
(23+21):2= 22 дня середньомісячне число робочих днів
220,87340909090 грн. х 22 дня = 4859,22 грн.
З приводу вимоги позивача про стягнення з відповідача судового збору у розмірі 2102,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З матеріалів справи встановлено, позивачем Об'єднаним автогосподарством закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області при поданні позову сплачено в дохід держави судовий збір у розмірі 2102 гривні 00 копійок, що підтверджено наданим позивачем платіжним дорученням № 48 від 27.10.2020 року (а.с.1). Позовні вимоги Об'єднаного автогосподарства закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області задоволені на 14,42%, отже з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 303 (триста три ) гривні 11 копійок судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
Позов Об'єднаного автогосподарства закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднаного автогосподарства закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області 4859 (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят дев'ять) гривень 22 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у порядку регресу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднаного автогосподарства закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області 303 (триста три ) гривні 11 копійок судових витрат.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 15.5 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Учасники справи:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець міста Миргород Полтавської області, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонер, рнокпп НОМЕР_3 .
Об'єднане автогосподарство закладів та установ охорони здоров'я Полтавської області: м. Полтава, вул. Коцюбинського,7, 36039 код ЄДРПОУ 22548359.
Повне судове рішення складене 26 лютого 2021 року.
Суддя: В. М. Куцин