Справа № 541/549/20
Провадження №2/541/36/2021
Іменем України
18 лютого 2021 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючої, судді Куцин В. М.,
секретаря судових засідань Калініченко Л.О.,
представника позивача, адвоката Шевченка С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Миргородської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, третя особа приватний нотаріус Миргородського міського нотаріального округу Гіль Дмитро Володимирович,
24.03.2020 ОСОБА_1 вернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовною заявою до територіальної громади в особі Миргородської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, третя особа: приватний нотаріус Миргородського міського нотаріального округу Гіль Дмитро Володимирович.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його двоюрідний дядько ОСОБА_4 . В наслідок його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 за свого життя заповіту не склав. Вказує, що за правом представлення належить до п'ятої черги спадкування. З метою отримання свідоцтва про спадщину позивач звернувся до приватного нотаріуса Миргородського міського нотаріального округу Полтавської області Гіля Д.В., однак отримав відмову, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно видане на ім'я спадкодавця. В позасудовому порядку він не може оформити свої спадкові права, тому звернувся до суду за захистом своїх спадкових прав. Просив визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді від 26 березня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у даній справи з призначенням підготовчого судового засідання (а.с.29).
Ухвалою суду від 30.04.2020 залучено до участі в справі за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Миргородської міської ради, третя особа приватний нотаріус Миргородського міського нотаріального округу Гіль Дмитро Володимирович про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, в якості співвідповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Зважаючи на ту обставину, що заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 було подано крім ОСОБА_1 також ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.79).
14.05.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідачки адвокат Огризков А.А. просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що ОСОБА_2 є по лінії матері двоюрідною сестрою померлому ОСОБА_4 тобто родичкою третього ступеня спорідненості, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_5 , де її матір'ю записано ОСОБА_6 , копією свідоцтва про одруження ОСОБА_2 , де прізвище, в результаті укладення шлюбу було змінено з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », копією свідоцтва про народження матері ОСОБА_2 , де її батьком записаний ОСОБА_9 , копією свідоцтва про одруження матері позивачки, де її прізвище в результаті укладення шлюбу було змінено на « ОСОБА_10 », копією посвідки про народження рідного дядька ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , де його батьком записаний ОСОБА_9 , копією свідоцтва про одруження ОСОБА_11 з ОСОБА_12 , копією свідоцтва про народження спадкодавця ОСОБА_4 , де його батьками записані ОСОБА_11 та ОСОБА_13 . При цьому ОСОБА_2 як родичка ближчого ступеня спорідненості усуває від права спадкування ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які є родичами подальшого ступеня спорідненості. Правила спадкування за правом представлення на двоюрідних племінників не поширюються. Отже вони не можуть спадкувати за правом пред'явлення (а.с.85-108).
Ухвалою суду від 18.06.2020 зупинене провадження по вищезазначеній справі до розгляду Миргородським міськрайонним судом цивільної справи №541/427/20, провадження №2/541/541/2020 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування на житловий будинок (а.с.121-122).
Ухвалою суду від 23.10.2020 поновлено провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Миргородської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, третя особа: приватний нотаріус Миргородського міського нотаріального округу Гіль Дмитро Володимирович. Оскільки станом на 23 жовтня 2020 року цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_14 , ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування на житловий будинок розглянута по суті і рішення по ній набрало законної сили, а тому провадження по справі було поновлено. Справу призначено до судового розгляду на 05 січня 2021 року (а.с.180).
Відповідно до розпорядження керівника апарату Миргородського міськрайонного суду Іванко Л.С. від 18.12.2020 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи в зв'язку із звільненням судді ОСОБА_15 із займаної посади згідно з рішенням Вищої ради правосуддя від 17.12.2020 .
Автоматизованою системою документообігу суду справа передана на розгляд судді Куцин В.М. для продовження розгляду даної цивільної справи.
Ухвалою суду від 21 грудня 2020 року прийнята до провадження суддею Куцин В.М. цивільна справа за позовом ОСОБА_1 . Продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с. 198).
Позивач та його представник, адвокат Шевченко С.М. в судовому засіданні просили визнати за позивачем в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 двоюрідного дядька ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину житлового будинку з надвірними побудовами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник адвокат Огризков А.А. направили заяву про розгляд справи у їх відсутність, просили відмовити у задоволенні позову (а.с.138).
Відповідач ОСОБА_3 направив заяву про розгляд справи у його відсутність, просив відмовити у задоволенні позову (а.с.141).
Представник відповідача Миргородської міської ради Полтавської області направив заяву про розгляд справи без представника, не заперечував проти задоволення позовних вимог (а.с.37).
Третя особа- приватний нотаріус Миргородського міського нотаріального округу Гіль Д.В. в судове засідання не з'явився, заяв та клопотань про перенесення розгляду справи від нього на адресу суду не надходило.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд встановив.
Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть (а.с.5).
В наслідок його смерті відкрилася спадщина, зокрема право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав, довідками ДКП «Миргородтехінвентаризації» від 30.01.2020, 18.03.2020 (а.с.14,15, 23).
Після його смерті заведено спадкову справу №60/2019. Зі спадкової справи вбачається, що із заявами про прийняття спадщини після ОСОБА_4 звернулися три особи, а саме, позивач ОСОБА_1 (а.с.56) та відповідачі ОСОБА_2 (а.с.40) і ОСОБА_3 (а.с.59).
З матеріалів справи встановлено, що рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27 липня 2020 року, яке набрало законної сили 27 серпня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені повністю. Визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку спадкування за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 двоюрідного брата, ОСОБА_4 , право власності на житловий будинок з надмірними побудовами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Цим рішенням суду встановлено, що ОСОБА_2 є по лінії матері двоюрідною сестрою померлому ОСОБА_4 , а ОСОБА_3 є її сином тому доводиться двоюрідним племінником померлого ОСОБА_4 . Також ОСОБА_1 є двоюрідним племінником померлого ОСОБА_4 по лінії батька. ОСОБА_2 належить до третьої черги спадкування за законом, а ОСОБА_1 доводиться спадкодавцю двоюрідним племінником і відноситься до п'ятої черги спадкування за законом. Відтак ОСОБА_2 як родичка ближчого ступеня спорідненості усуває від права спадкування ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які є родичами подальшого ступеня спорідненості (а.с. 128-130).
Згідно з положенням ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до положень статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У відповідності до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 1263 ЦК України, у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.
У відповідності до ч.1 ст. 1265 ЦК України, у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене законом коло осіб з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві та розрахунку, що він залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім'ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.
Системне тлумачення положень статей 1258, 1259 та інших положень книги 6 ЦК України дозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції як «одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) та «зміну суб'єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом». «Одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) стосується другої - п'ятої черг і пов'язується із такими негативними юридичними фактами як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмова від прийняття спадщини.
На «зміну суб'єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом» в межах певної черги впливають такі юридичні факти як: зміна черговості на підставі договору або рішення суду (стаття 1259 ЦК України); застосування правил про право представлення (стаття 1266 ЦК України); відмова спадкоємця від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за законом (частина друга статті 1274 ЦК України); спадкова трансмісія (стаття 1276 ЦК України); збереження правового зв'язку при усиновленні (частина третя статті 1260 ЦК України). Зміна суб'єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом стосується першої - п'ятої черги.
Спадкування за правом представлення врегульовано положеннями статті 1266 ЦК України, якою передбачено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини; прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини; племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини; двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.
При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення.
Спадкування за правом представлення - це спадкування за законом, яке передбачає появу в певних спадкоємців права на спадкування за умови смерті до відкриття спадщини того з їхніх родичів, хто був би спадкоємцем. Таким чином, його власні спадкоємці ніби представляють у спадкових відносинах особу, яка б одержала права на спадкування, якби була живою на час відкриття спадщини.
Перелік осіб (спадкоємців), які мають право на спадкування за правом представлення, встановлений нормами статті 1266 ЦК України, є вичерпним.
Таких висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 14.03.2019 року за наслідками касаційного перегляду судових рішень у цивільній справі № 755/15364/17.
До числа спадкоємців за правом представлення належать:1) внуки спадкодавця - спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, тобто синові, дочці спадкодавця 2) прабаба, прадід спадкодавця - спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім дітям, тобто бабі, дідові спадкодавця; 3) племінники спадкодавця - спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, тобто сестрі, братові спадкодавця; 4) двоюрідні брати та сестри спадкодавця - спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, тобто тітці, дядькові спадкодавця.
Якщо право на спадкування за правом представлення виникає на користь кількох осіб, частка у спадщині розподіляється між ними порівну.
При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступенів, це означає, що у разі смерті до відкриття спадщини дітей спадкодавця, право на спадкування переходить до їхніх дітей (онуків спадкодавця), у разі смерті до відкриття спадщини онуків спадкодавця, право на спадкування отримають їхні діти (правнуки спадкодавця), у разі смерті до відкриття спадщини правнуків спадкодавця - їхні діти (праправнуки спадкодавця) і т. д.
Таких висновків дійшов Верховний суд в постанові від 15.04.2020 року за наслідками касаційного перегляду судових рішень у цивільній справі № 522/ 8421/17-ц.
Зі встановлених обставин вбачається, що жоден із осіб які прийняли спадщину після спадкодавця ОСОБА_4 не є спадкоємцем по прямій низхідній лінії.
Відповідач ОСОБА_2 являється двоюрідною сестрою спадкодавцю ОСОБА_4 , а її мати, доводиться спадкодавцю рідною тіткою, що померла раніше ніж відкрилася спадщина. Таким чином, ОСОБА_2 належить до третьої черги спадкування за законом.
Позивач ОСОБА_1 доводиться спадкодавцю двоюрідним племінником. Та обставина, що до моменту відкриття спадщини, померли спочатку його батько, ОСОБА_16 , а потім його бабуся, ОСОБА_17 ( яка також являється рідною тіткою спадкодавцю) не дає підстав для застосування спадкування майна ОСОБА_4 за правом представлення. Зі змісту ст. 1266 ЦК України, вбачається, що в основу даного інституту покладено ступінь спорідненості зі спадкодавцем. Положеннями даної статті визначено перелік осіб (спадкоємців), які мають право на спадкування за правом представлення, встановлений нормами статті 1266 ЦК України, який є вичерпним, на чому зауважувалося Верховним Судом в постанові від 14.03.2019 року за наслідками касаційного перегляду судових рішень у цивільній справі № 755/15364/17.
Двоюрідні племінники не передбачені даним переліком.
Обставини на які посилається позивач, щодо спадкування в порядку «подвійного» представлення не ґрунтуються на законі, оскільки такі обставини ніяким чином не зумовлюють зміну його, як спадкоємця, ступеня спорідненості зі спадкодавцем, що є передумовою для застосування ст. 1266 ЦК України.
З огляду на ступінь родинного зв'язку, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 належать до п'ятої черги спадкування за законом.
У відповідності до ч.ч.1,2 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог на підставі наявних у справі матеріалів, суд приходить до висновку, що рішенням суду від 27 липня 2020 року, яке набрало законної сили 27 серпня 2020 року визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом право власності на спірний житловий будинок. Спростувавши доводи ОСОБА_1 про те, що він за правом представлення належить до однієї черги спадкування та має право спадкувати майно по закону у рівних частинах разом із нею.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на встановлені факти та досліджені докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а тому задоволенню не підлягають.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006року у справі «Проніна проти України»).
У зв'язку з чим судом надане обґрунтування рішення саме за конкретними обставинами справи, які мають правове значення для вирішення спору по суті.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Керуючись ст.ст. 328, 392, 1217, 1268 ЦК України, ст. ст. 5,10, 12, 13, 263, 264, 265, 266, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Миргородської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, третя особа приватний нотаріус Миргородського міського нотаріального округу Гіль Дмитро Володимирович, відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 15 п. 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Учасники справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Великі Кринки, Глобинського району, Полтавської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка с. Трудолюб, Миргородського району, Полтавської області, зареєстрована за адресою: с. Трудолюб, Миргородського району, Полтавської області рнокпп НОМЕР_2 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець м. Миргород, Полтавської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 рнокпп НОМЕР_3 .
Територіальна громада в особі Миргородської міської ради, місцезнаходження: вул. Незалежності, 17, м. Миргород, Полтавської області, код ЄДРПОУ 21051131.
Приватний нотаріус Миргородського міського нотаріального округу Гіль Дмитро Володимирович, місцезнаходження: вул. Гоголя, 88, м. Миргород, Полтавської області.
Повне судове рішення складене 26 лютого 2021 року.
Суддя: В. М. Куцин