Справа № 541/1846/20
Провадження №2/541/113/2021
Іменем України
26 лютого 2021 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді: Куцин В.М.,
секретаря судових засідань Байва Т. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в місті Миргороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
24 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу, зареєстрованого 10 лютого 2017 року у Миргородському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області із ОСОБА_2 , актовий запис № 22 від 10.02.2017 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 10 лютого 2017 року зареєструвала шлюб з відповідачем, про що Миргородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області було видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 та складено актовий запис у Книзі реєстрації шлюбу за № 22 від 10.02.2017 року. Від шлюбу мають неповнолітню дитину. В них народився ІНФОРМАЦІЯ_1 син, ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Виконавчим комітетом Клюшниківської сільської ради Миргородського району Полтавської області та зроблено відповідний актовий запис за № 03 від 17.04.2017.
Підставою для розірвання шлюбу позивач зазначає ті обставини, що у них відсутні спільні інтереси з відповідачем та наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Вони втратили почуття любові та поваги один до одного, натомість стали часто сваритися, що негативно впливає на психіку дитини.
Позивач стверджує, що на цей час, їхній шлюбний союз фактично розпався, вони з відповідачем стали чужими людьми один до одного, тривалий час (близько одного року), вони з відповідачем вже не живуть однією сім'єю. Фактичні шлюбні відносини з відповідачем припинені та сумісне господарство не ведеться. Шлюбний союз фактично зруйновано і врятувати його неможливо. Позивач вважає примирення неможливим. Позивач стверджує, що шлюб між нею та відповідачем на сьогодні носить формальний характер, а тому збереження шлюбу буде суперечити їхнім спільним інтересам. Позивач також, зазначає, що вжиття заходів щодо примирення подружжя відповідно до ст. 111 СК України не виправить стан шлюбних відносин, оскільки вказані вище обставини продовжуються протягом тривалого часу та зайшли вже занадто далеко, минулі спроби примирення не мали позитивного результату.
Позивач стверджує, що відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, але в зв'язку з тим, що у них з відповідачем є спільна неповнолітня дитина, вона вимушена звернутися до суду та розірвати шлюб у судовому порядку. Позивач зазначає, що спору щодо місця проживання дитини між ними немає, за їхньою домовленістю син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , буде проживати з нею, відповідач матиме можливість відвідувати дитину та брати участь в її вихованні.
Ухвалою судді від 28 вересня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 28 грудня 2020 року подружжю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано строк на примирення терміном 2 (два) місяці, зупинено провадження по справі до 26 лютого 2021 року.
Ухвалою суду від 26 лютого 2021 року провадження по справі поновлено у зв'язку із закінченням строку на примирення.
Позивач в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву від 26.02.2021 року про проведення розгляду справи у її відсутність. Позовні вимоги позивач підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та залишити прізвище « ОСОБА_5 ».
Відповідач в судове засідання не з'явився. Від відповідача 26.02.2021 року до суду надійшла телефонограмма, якою відповідач повідомив, що з'явитися в судове засідання не може у зв'язку із перебуванням на роботі, позов визнає та просить розірвати шлюб.
В зв?язку з неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 10 лютого 2017 року позивач ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у Миргородському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 та складено відповідний актовий запис за № 22 від 10.02.2017 року (а. с. 6). Від шлюбу мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим Виконавчим комітетом Клюшниківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, актовий запис за № 03 від 17.04.2017 (а. с. 8).
Позивач наполягає на задоволенні судом заявлених позовних вимог, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме їх з відповідачем інтересам.
Відповідно до положень частини 1 статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до положень статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з положенням ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи та інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Статтею 113 СК України передбачено, що особа, яка змінила прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Оскільки позивач ОСОБА_1 заявила, що вона бажає після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_5 », тому суд вважає за необхідне залишити позивачу прізвище « ОСОБА_5 ».
Відповідно до пункту 1 частини 2 та частини 6 статті 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840 гривень 80 копійок судового збору сплаченого позивачем при зверненні до суду (а. с. 1).
Керуючись ст.ст. 141, 223, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-284, 354ЦПК України, ст.cт. 110, 112, 113,114 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 10 лютого 2017 року між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою села Травневе, Миргородського району Полтавської області та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцем села Клюшниківка Миргородського району Полтавської області у Миргородському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 22 від 10.02.2017 року - розірвати.
Шлюб припиняється у день набрання рішенням суду законної сили.
При реєстрації розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_5 ».
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок судового збору сплаченого позивачем при зверненні до суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Учасники справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою села Травневе Миргородського району Полтавської області, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець села Клюшниківка Миргородського району Полтавської області, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повне судове рішення складено 26 лютого 2021 року.
Суддя: В. М. Куцин