65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"26" лютого 2021 р. Справа № 916/497/21
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Малярчук І.А.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 від 25.02.2021р. за вх.№2-249/21 про забезпечення позову по справі №916/497/21 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; електронна пошта представника: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велк» (67572, Одеська область, Лиманський район, с. Нова Дофінівка, вул. Курортна, 2Б) про стягнення 2877520грн.,
25.02.2021р. за вх.№517/21 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява
ОСОБА_1 до ТОВ «Велк» про стягнення 2877520грн.
Ухвалою суду від 26.02.2021р. за вказаним позовом відкрито провадження по справі №916/497/21, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання суду на 22.03.2021р. об 11год.30хв.
Одночасно із позовом ОСОБА_1 25.02.2021р. за вх.№2-249/21 подала до суду заяву про забезпечення позову, де просить суд: заборонити ТОВ «Велк» приймати рішення про ліквідацію ТОВ «Велк», накласти арешт на нежитлову будівлю заводу по переробці риби та морепродуктів, загальною площею 3278, 3 кв.м., за адресою АДРЕСА_2 , яка належить ТОВ «Велк», код ЄДРПОУ 39123907.
В обґрунтування заявленого ОСОБА_1 послалась на наступні обставини. ТОВ «Велк» зареєстровано відповідно до законодавства України 05.03.2014р., номер запису: 15381020000016491. Відповідно до п.п.7.1, 7.2. Статуту Товариства його Статутний капітал складає 500000грн. та розподілений наступним чином: ОСОБА_2 - 80% часток - 400000грн., що складає 80 % статутного капіталу Товариства; ОСОБА_1 - 20% часток - 100000грн., що складає 20 % статутного капіталу Товариства. Порядок виходу міноритарного учасника з товариства встановлений п.п.1, 5-7 ст.24 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», відповідно до якої: Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників. Учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється. Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов'язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Товариство зобов'язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати. Відповідно п.9.2. Статуту TOB «Велк», учасник Товариства може в будь-який час вийти з Товариства і вимагати свою частку у майні Товариства, попередивши про це письмово інших учасників не пізніш ніж за три місяці до виходу. З огляду на те, що відповідно до ст.ст.5, 6 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлено, що учасники товариства можуть мати інші права та обов'язки передбачені законом та статутом товариства, та з огляду на п. 9.2. Статуту ТОВ «Велк» заявник дійшов висновку, що в ТОВ «Велк» діє наступний порядок виходу міноритарного засновника з товариства з виплатою своєї частки в майні: письмове попередження інших учасників міноритарним учасником про вихід не пізніш ніж за три місяці до виходу; вихід міноритарного учасника товариства через три місяці, після зазначеного вище повідомлення; не пізніше 30 днів з дня коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, товариство повідомляє колишньому учаснику вартість його частки, надає обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку, та виплатити колишньому учаснику вартість його частки.
Також заявник зазначає, що 22.09.2020р. нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_1 попередила учасника товариства ТОВ «Велк» ОСОБА_2 про свій вихід з числа учасників ТОВ «Велк» за власним бажанням (нотаріальна заява від 22.09.2020р. №770). Вказана заява була направлена 22.09.2020р. на ім'я засновника ТОВ «Велк» ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_3, рекомендованим листом з описом вкладення. Додатково заява направлена державною кур'єрською службою Державне підприємство спеціального зв'язку з описом вкладення на ім'я засновника ТОВ «Велк» ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_3, та на ім'я ТОВ «Велк» за адресою Одеська обл., Лиманський р-н, с. Нова Дофінівка, вул. Курортна, 2-Б. Після спливу 3-х місяців, передбачених п.9.2. Статуту ТОВ «Велк», ОСОБА_1 повідомила ТОВ «Велк» та його засновників про свій вихід із товариства за власним бажанням, та просила: повідомити про вартість частки ОСОБА_1 та надати обґрунтований розрахунок та копії документів, що необхідні для такого розрахунку, не пізніше 30 днів з дня отримання заяви про вихід; виключити ОСОБА_1 зі складу числа учасників ТОВ «Велк»; виплатити ОСОБА_1 вартість частки у статутному капіталі ТОВ «Векл», розмір якої складає 20%. Вказана заява направлена на ім'я директора ТОВ «Велк» ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_3, рекомендованим листом з описом вкладення та ім'я ТОВ «Велк» за адресою Одеська обл., Лиманський р-н, с. Нова Дофінівка, вул. Курортна, 2-Б. Проте, після спливу 30 днів після отримання товариством заяви ОСОБА_1 про вихід, товариство не повідомило вартість її частки, не надало обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку, та не виплатило вартість такої частки. В зв'язку з цим, заявник вважає, що станом на день подачі даної заяви у ОСОБА_1 виникло право на отримання вартості її частки в статутному капіталі ТОВ «Велк», яке останнім задоволено не було. Відповідно до листа ГУ ДПС в Одеській області, наданий баланс товариства станом на 31.03.2020р., відповідно до якого активи підприємства станом на кінець звітного періоду складають 14387600грн. Таким чином, заявник стверджує, що відома ОСОБА_1 вартість її частки становить 2877520грн. (20% від активів підприємства станом на 31.03.2020р.).
Як вказує заявник, з листа ТОВ «Велк» від 04.01.2021р. ОСОБА_1 стало відомо про те, що на 10год.00хв. 16.02.2021р. скликані позачергові загальні збори ТОВ «Велк» з порядком денним про прийняття рішення про початок ліквідації ТОВ «Велк» у зв'язку з відсутністю фінансування. Крім того, відповідно до листа ГУ ДПС в Одеській області, наданий баланс товариства станом на 31.03.2020р., згідно якого пасив товариства на кінець звітного періоду становить 14387600грн., що дорівнює його активам, а звіт про фінансові результати складає - (мінус) 427900грн., тобто є від'ємним. На думку заявника, вказані обставини, як кожна окремо так і дві в сукупності, свідчать про фінансову неспроможність товариства задовольнити вимогу ОСОБА_1 про виплату її частки як в сумі первинного внеску в розмірі 100000грн., так і в розмірі дійсної вартості частки ОСОБА_1 в сумі 2877520грн. Заявник вказує, що на даний час спроба ліквідації ТОВ «Велк» під керівництвом ліквідатора, обраного мажоритарним акціонером ОСОБА_2 , який весь час був директором підприємства та за час керівництва якого підприємство і зазнало мільйонних збитків, може призвести до продажу активів підприємства по цінам нижче ринкових, в результаті чого буде унеможливлений процес визначення реальної вартості частки позивача.
Поряд із цим заявник вказує, що єдина на даний час можливість захистити права ОСОБА_1 шляхом ініціювання питання про відкриття провадження у справі про банкрутство не може бути застосована, так як п.1-2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, установлено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, зокрема, не допускається відкриття проваджень у справах про банкрутство боржників - юридичних осіб за заявою кредиторів за вимогами до боржника, що виникли з 12.03.2020р. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020р. №1236 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби Ковід-19, спричиненої коронавірусом САРС-КОВ -2" з 19.12.2020р. до 28.02.2021р. на усій території України установлено карантин, з продовженням на всій території України дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Ковід-19, спричиненої коронавірусом САРС-КОВ-2" та від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Ковід-19, спричиненої коронавірусом САРС-КОВ-2".
Заявник вважає, що ліквідація підприємства, яка неодмінно супроводжується продажем рухомого і нерухомого майна, очевидно призведе до ускладнення виконання рішення суду.
В якості зустрічного забезпечення позивач надав пропозицію про внесення ОСОБА_1 суми у розмірі 5000грн. на депозитний рахунок суду.
Одночасно, позивач у заяві про забезпечення позову виклав клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання даного позову до суду, у зв'язку із тим, що заявник має статус інваліда ІІ групи.
Згідно п.9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Враховуючи те, що за положеннями п.9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" заявник звільнений від сплати судового збору, дана заява судом приймається до розгляду без подання заявником доказів оплати його судовим збором.
Положення ч.2 ст.136 ГПК України передбачають, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п.п.3, 4, 6 ч.1 ст.139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Згідно ч.4 ст.137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Як роз'яснено у п.3 Постанови Пленуму ВГСУ №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Таким чином, слід відзначити, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів тощо.
Як роз'яснено у п.6.5., 6.6., 6.7., 6.8. постанови Пленуму ВГСУ №4 від 25.02.2016р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи. Якщо необхідність вжиття заходу щодо забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що у разі невжиття такого заходу йому буде завдано значної шкоди, він повинен обґрунтувати можливість завдання такої шкоди, її розмір, зв'язок можливої шкоди з предметом спору, а також необхідність і достатність для її запобігання вжиття саме цього заходу щодо забезпечення позову. Господарським судам слід виходити із законодавчо встановленої заборони незаконного втручання органів державної влади, в тому числі і судів, у господарські відносини (стаття 6 ГК України). Суд має право заборонити вчинення певної дії лише товариству як юридичній особі, а не його органам. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що таким заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору. Зокрема, не допускається винесення ухвал про: накладення арешту на все майно підприємства. Якщо у господарського суду є підстави вважати, що діями виконавчого або іншого органу, рішення про обрання якого оспорюється, може бути погіршено фінансовий стан юридичної особи або доведено його до стійкої неплатоспроможності, суд має право забезпечити позов шляхом заборони відчуження основних засобів, нерухомого майна та іншого майна товариства, чітко визначивши в ухвалі про забезпечення позову перелік майна, відчуження якого забороняється.
Як визначено у п.п.11.1., пп.9 п.11.3. Статуту ТОВ «Велк» управління товариством здійснюють: загальні збори учасників товариства; директор товариства. До компетенції загальних зборів учасників товариства відноситься прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.
Отже, такий захід як заборона ТОВ «Велк» приймати рішення про ліквідацію ТОВ «Велк» є прямим втручанням у господарську діяльність вказаного товариства та не може бути застосований судом.
Так, заявником не наведено та не обґрунтовано суду адекватність та співмірність до заявлених позовних вимог такого заходу забезпечення як накладення арешту на нежитлову будівлю заводу по переробці риби та морепродуктів, загальною площею 3278, 3 кв.м., за адресою м. Теплодар, Промзона, вул. Монтажників, 38, яка належить ТОВ «Велк». Не обґрунтовано намір відповідача відчужити будь-яким способом запропоноване до арешту майно.
Враховуючи викладене, не підлягає судом задоволенню заява ОСОБА_1 від 25.02.2021р. за вх.№2-249/21 про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 25.02.2021р. за вх.№2-249/21 про забезпечення позову.
2. У відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили 26.02.2021р. та у відповідності ч.2 ст.254, ч.1 ст.255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.А. Малярчук