про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 274/3337/20
25 лютого 2021 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Сапальова Т.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про визнання протиправною та скасування постанови,
відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із судовим рішенням, позивачка оскаржила його в апеляційному порядку.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог статей 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав: скаржником не сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги.
Відповідно до п.1 ч.5 ст.296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Проте, при дослідженні матеріалів адміністративної справи встановлено, що апелянтом, всупереч зазначеному, не долучено до матеріалів справи документ про сплату судового збору.
Разом з апеляційною скаргою позивачка подала клопотання про звільнення від сплати або відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування вказаного клопотання ОСОБА_1 зазначає про те, що в межах виконання постанови УПП в Житомирській області №024992 від 04.06.2019 державний виконавець виніс постанову про накладення арешту на все нерухоме майно, в тому числі грошові кошти позивачки, у зв'язку з чим вона не має можливості сплатити судовий збір.
Оцінюючи зазначені апелянткою підстави для звільнення від сплати судового збору, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з інформацією про виконавче провадження від 11.01.2021, долученою до апеляційної скарги, 04.05.2020 державний виконавець наклав арешт на все рухоме майно позивачки.
Відповідно до ч.3 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Таким чином, арешт не накладається на рахунки зі спеціальним режимом використання, зокрема, рахунки для виплати заробітної плати.
З урахуванням наведеного наявність підстав для відстрочення або звільнення від сплати судового збору у зв'язку з накладенням арешту державним виконавцем може підтверджуватися доказами накладення арешту на рахунки, на які позивачка отримує основний щомісячний дохід.
Водночас, інформація про виконавче провадження від 11.01.2021 вказані вище обставини не підтверджує, інші докази в матеріалах справи відсутні, тому у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення або звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
При цьому у разі подання апелянткою відповідних письмових доказів скрутного матеріального стану суд може вирішити питання про її звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з пп.2 п.3 ч.2 ст.4 вказаного Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2020 року визначений у розмірі 2102 грн.
При цьому, слід зазначити, що судовий збір за подання апеляційної скарги сплачується за наступними реквізитами:
ОДЕРЖУВАЧ: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101
Код ЄДРПОУ: 37979858
Банк: Казначейство України (ел.адм.подат.)
Рахунок: №UA728999980313171206081002856.
Як встановлено судом з матеріалів справи, апелянтка оскаржує рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року з однією вимогою немайнового характеру, отже розмір ставки судового збору згідно з вищевказаними правовими нормами становить 1261.20, тобто 150% від (0,4 х 2102 грн).
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Оскільки вказані судом обставини щодо невідповідності апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України створюють перешкоди для відкриття апеляційного провадження, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху з наданням особі, яка подала апеляційну скаргу, строку для усунення виявлених недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд
1. В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення або звільнення від сплати судового збору відмовити.
2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про визнання протиправною та скасування постанови залишити без руху.
3. Запропонувати особі, яка подала апеляційну скаргу, протягом десяти днів з моменту вручення копії ухвали виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.
4. Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційна скарга буде повернута особі, яка подала апеляційну скаргу.
5. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу, рекомендованим листом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Сапальова Т.В.