Справа № 620/3676/20 Суддя (судді) першої інстанції: Скалозуб Ю.О.
25 лютого 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ганечко О. М., Парінова А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження, у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2020 року (місце ухвалення: місто Чернігів, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 06.11.2020р.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС У Чернігівській області № 1018/25-01-53-05-23 від 13.07.2020 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує посиланням на норми права та практику судів адміністративної юрисдикції без зазначення у апеляційній скарзі без обґрунтування неправильності чи неповноти дослідження доказів і встановлення обставин у справі.
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив зареєстрований 14.01.2021 р. за вх. № 1313, у якому позивач наголошує, що в апеляційній скарзі відповідач не наводить жодних підстав та доводів для спростування висновків та позиції суду.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю ОСОБА_1 , зареєстрована Чернігівським обласним управлінням юстиції Міністерства юстиції України 21.01.2004, реєстраційне посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності № 49. Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю №4883 від 26.09.2003, видане Міністерством юстиції України.
Уповноваженою особою ГУ ДПС у Чернігівській області 17 січня 2020 року прийнято рішення № 198/25-01-53-05-23 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким, на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 7295,89 грн за період з 04.05.2017 до 10.07.2018 та нараховано пеню 7877,51 грн, всього на суму 15173,40 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням позивач подала скаргу № 6/01-10 від 31.01.2020 до ДПС України.
Рішення ДПС України від 03.03.2020 № 8203/6/99-00-06-01-06 скарга ОСОБА_1 задоволена частково, рішення ГУ ДПС в Чернігівській області № 198/25-01-53-05-23 від 17.01.2020 скасовано та зобов'язано ГУ ДПС у Чернігівській області винести та направити нове рішення згідно вимог чинного законодавства.
На виконання зазначеного вище рішення, ГУ ДПС у Чернігівській області 13 липня 2020 року прийнято рішення № 1018/25-01-53-05-23 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 7295,89 грн за період з 04.05.2017 до 22.06.2018 та нараховано пеню в сумі 7220,88 грн, всього на суму 14516,77 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням позивач подала скаргу, яку рішенням ДПС України від 13.08.2020 № 25443/6/99-00-06-03-01-06 залишено без озгляду.
Не погоджуючись із вказаним рішенням про застосування штрафних санкцій позивач звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає про таке.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 вказаного вище Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з пунктами 1, 2, 4 частини 2 статті 6 Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний: 1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; 2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; 4) подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.
Пунктом 1 частини 10 статті 9 цього Закону встановлено, що днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Відповідно до частини 10, пункту 2 частини 11 статті 25 вказаного Закону на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, підставою для нарахування штрафу та пені стала несвоєчасна сплата позивачем єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 04.05.2017 року по 22.06.2018 року.
Натомість, як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем єдиний внесок сплачено своєчасно, однак, під час сплати єдиного соціального внеску помилково перераховано кошти на рахунок 201 "Єдиний внесок, зазначений у ч. 5, абз. 2 ч. 6, ч. 7-9, 12-14 ст. 8 Закону нарахований роботодавцями на суми: заробітної плати; винагороди договорами ЦПХ; допомоги по тимчасовій непрацездатності" замість рахунку 204 "Єдиний внесок для фізичний осіб - підприємців, у т. ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність".
Дана обставина була з'ясована платником у червні 2018 року, в зв'язку з чим ОСОБА_1 подано до контролюючого органу заяву про перерахування помилково сплачених коштів на відповідний рахунок.
Вказана обставина податковим органом не заперечується, натомість апелянтом зазначається, що позивачем допущено порушення граничних строків сплати узгодженого зобов'язання із сплати єдиного внеску, що відповідно до присів чинного законодавства тягне за собою нарахування штрафних санкцій та пені, незалежно від причин такого порушення.
Натомість, як вірно зазначено судом першої інстанції, допущена платником технічна помилка, внаслідок якої кошти помилково перераховані на рахунок 201 "Єдиний внесок, зазначений у ч. 5, абз. 2 ч. 6, ч. 7-9, 12-14 ст. 8 Закону нарахований роботодавцями на суми: заробітної плати; винагороди договорами ЦПХ; допомоги по тимчасовій непрацездатності" замість рахунку 204 "Єдиний внесок для фізичний осіб - підприємців, у т. ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність", виявлена та самостійно виправлена позивачем, шляхом написання заяви про перерахування сплачених коштів та зарахування відповідних сум на правильний рахунок.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, зазначені штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених сум єдиного внеску на невідповідний рахунок.
Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть слугувати підставою для застосування штрафів.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №821/844/17 та в постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №821/1897/17.
З тяглу на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що зобов'язання зі сплати єдиного внеску виконано позивачем вчасно, у встановлені законодавством терміни для здійснення такої сплати. Помилка при зазначенні невідповідного рахунку, не може слугувати підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування єдиного соціального внеску, а тому, спірне рішення про застосування штрафних санкцій є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя О. М. Ганечко
Суддя А. Б. Парінов
(Повний текст постанови складено 25.02.2021року)