Справа № 320/4087/19
25 лютого 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження заяву Приватного підприємства "Транс-Керн" про ухвалення додаткового рішення у справі № 320/4087/19 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Транс-Керн" до Київської митниці Держмитслужби про зобов'язання вчинити дії, -
Приватне підприємство "Транс-Керн" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби, в якому позивач просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 15 липня 2019 року № UA125270/2019/000003/2;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 125270/2019/00101 від 15 липня 2019 року.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року, позов задоволено повністю.
28 грудня 2020 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява позивача про стягнення з Київської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "Транс-Керн" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
11 січня 2021 року до Київського окружного адміністративного суду було направлено запит про витребування справи № 320/4087/19 за позовом Приватного підприємства "Транс-Керн" до Київської митниці Держмитслужби про зобов'язання вчинити дії, для розгляду вказаної заяви.
22 лютого 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла вищевказана справа на запит.
Розглянувши подану заяву, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
З матеріалів справи вбачається, що судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови від 21 грудня 2020 року не було вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Приписи ч. 3 ст. 134 КАС України визначають, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому в силу положень ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 6-7 ст. 134 КАС України).
Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати у тому числі розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Аналогічна позиція підтримується Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 року у справі № 569/17904/17.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що обов'язковою умовою для врахування судом таких доказів є їх подання до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що представником Заявника, на підставі договору про надання правової допомоги від 20.02.2019 №б/н до матеріалів справи додано розрахунок понесених витрат на правову допомогу, зокрема, акт приймання-передачі наданих послуг від 03.11.2020 року, з якого вбачається загальна вартість послуг у розмірі 3000 гривень (три тисячі), також додано платіжне доручення від 04.11.2020 року N 303 на суму 3000 гривень.
Надаючи оцінку наданим вище документам, колегія суддів, вважає за необхідне зазначити, що зі змісту наявного у матеріалах справи акту приймання- передачі наданих послуг, вбачається, що останнім підтверджується факт надання правничої допомоги позивачу в обсязі, вказаному у даному акті.
За таких обставин, колегія суддів вважає, за необхідне задовольнити вказану заяву
Керуючись ст. ст. 132, 139, 241, 242, 252, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
Заяву Приватного підприємства "Транс-Керн" про ухвалення додаткового рішення- задовольнити.
Прийняти додаткову постанову, якою вирішити питання про розподіл судових витрат.
Стягнути з Київської митниці Держмитслужби (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8-А, код ЄДРПОУ 43337359) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "Транс-Керн" (09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Курсова, 3-А, кв.20, код ЄДРПОУ 36360101) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Додаткова постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Л.В. Бєлова
А.Ю. Кучма