17 лютого 2021 року м. Дніпросправа № 340/3262/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року (головуючий суддя першої інстанції Брегей Р.І.) в адміністративній справі №340/3262/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач 13.08.2020 року (згідно штампу на поштовому конверті) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо нарахування їй пенсії в розмірі станом на 2009 рік, без проведення перерахунку розміру пенсії, без проведення всіх передбачених пенсійним законодавством України індексацій, підвищень, надбавок та доплат, на які вона має право;
- зобов'язати відповідача перерахувати їй розмір пенсії за віком, починаючи з 07.10.2009 року, із застосуванням всіх передбачених пенсійним законодавством України індексацій, підвищень, надбавок та доплат, на які вона має право, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, здійснити осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, починаючи з 01.10.2017 року та здійснити виплату пенсії з врахуванням раніше виплачених сум.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що позивач отримує пенсію за віком у розмірі, що є меншим прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а також їй не проводяться передбачені пенсійним законодавством України індексація, підвищення, надбавки та доплати, на які вона має право.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 07 жовтня 2009 року, у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням індексації, та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із несвоєчасністю їх виплати.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що постановою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 31.05.2016 року лише поновлено пенсію ОСОБА_2 , будь-яких додаткових зобов'язань резолютивна частина постанови не містить. Крім того, апелянт посилається на необхідність застосування до спірних правовідносин наслідків пропуску строку звернення до суду, оскільки пенсію отримує сама позивач і у разі незгоди з її розміром, повинна була звернутися до суду за захистом своїх прав у встановлений законом шестимісячний строк.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, а тому в суді апеляційної інстанції справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 до жовтня 2000 року проживала в м.Кіровограді та отримувала пенсію за віком.
З жовтня 2000 року ОСОБА_1 переїхала на постійне місце проживання в Ізраїль, у зв'язку з чим виплату пенсії їй було припинено.
Постановою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 31 травня 2016 року, крім іншого, зобов'язано Кіровоградське об'єднане УПФУ України Кіровоградської області здійснити перерахунок та прийняти рішення про поновлення ОСОБА_1 виплати раніше призначеної пенсії за віком, починаючи з 07 жовтня 2009 року.
Пенсійним органом поновлено виплату пенсії та встановлено її щомісячний розмір в сумі 610,30 грн.(а.с.29-31).
ОСОБА_1 зверталась до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії за рішенням Кіровського районного суду м.Кіровограда від 31 травня 2016 року.
Листом від 07.09.2018 року Головне управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило ОСОБА_1 , що на виконання рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда управлінням здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , за результатом якого розмір пенсії станом на 07.10.2009 року становить 610,30 грн.. Підстави для проведення наступних перерахунків відсутні, оскільки постанова Кіровського районного суду м.Кіровограда не містить таких зобов'язань (а.с.9).
Не погодившись з діями пенсійного органу щодо не здійснення перерахунку пенсії, ОСОБА_1 звернулася з даним позовом до суду.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що Верховний Суд, розглянувши справу за аналогічним позовом, зобов'язав територіальний підрозділ Пенсійного фонду України поновити виплату пенсії позивачу, починаючи з 07 жовтня 2009 року, в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з виплатою компенсації втрати частини доходів.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Переглядаючи справу в порядку апеляційного провадження, колегія суддів виходить з наступного.
Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Тобто, позивач вважаючи, що відповідачем не здійснено їй перерахунок пенсії в рамках виконання постанови Кіровського районного суду м.Кіровограда від 31 травня 2016 року, повинна була звернутися до суду з заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, а не з новим позовом щодо цього питання.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що позивач не позбавлена права звернутися до суду з позовом щодо вирішення питання про перерахунок пенсії позивача поновленої на виконання постанови Кіровського районного суду м.Кіровограда від 31 травня 2016 року у разі виникнення спору, який цією постановою не вирішувався.
Частиною п'ятою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі по тексту - Порядок №22-1).
Згідно з абзацом 1 пункту 1.5 Порядку №22-1 заява, зокрема, про перерахунок пенсії, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м.Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
При цьому, пунктом 4.2 Порядку №22-1 визначено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
В свою чергу відповідно до 4.3 Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (пункт 43).
Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку.
В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що позивач звернулася до суду з вимогою про здійснення перерахунку пенсії із застосуванням всіх передбачених пенсійним законодавством України індексацій, підвищень, надбавок та доплат, на які вона має право, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, здійснити осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, починаючи з 01.10.2017 року та здійснити виплату пенсії з врахуванням раніше виплачених сум, проте, які саме доплати та з яких підстав повинні бути нараховані позивачу нею не зазначено.
Частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції стосовно заявника.
Враховуючи те, що позивач не зверталася до відповідача із заявою установленого зразка із зазначенням, які саме доплати, підвищення та з яких підстав повинні бути нараховані позивачу, та які відповідачем не здійснюються, суд апеляційної інстанції зробив висновок щодо відсутності підстав для задоволення позову, так як права позивача в межах цієї справи відповідачем не порушено, відсутні рішення, дії чи бездіяльність відповідача щодо безпідставної відмови позивачу у перерахунку пенсії.
Лист від 07.09.2018 року Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, на який посилається позивач, стосується виконання управлінням рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда, та не є відмовою в перерахунку пенсії в рамках цієї справи (а.с.9).
Тобто, в даному випадку відсутній предмет спору, оскільки позивач заяви про перерахунок пенсії у встановлений порядок не подавала та відмови на таку заяву не отримувала.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність не проведення перерахунку пенсії позивача, починаючи з 07 жовтня 2009 року, у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням індексації, виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку із несвоєчасністю їх виплати.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановлені рішення допустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, що у відповідності до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Вирішуючи питання про можливість касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.
За приписами пункту 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року в адміністративній справі № 340/3262/20 задовольнити.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року в адміністративній справі №340/3262/20 скасувати.
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак