Головуючий І інстанції: Єгупенко В.В.
16 лютого 2021 р.Справа № 520/8939/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,
за участю секретаря судового засідання Білюк Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -
13.07.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним (незаконним) та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - ГУНП в Харківській області) від 15.06.2020 року № 405 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області» в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції до начальника СКП Краснокутського відділення поліції Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним (незаконним) та скасувати наказ ГУНП в Харківській області від 19.06.2020 року № 167 о/с в частині звільнення зі служби в поліції відповідно до пункту 6 ч.1 ст. 77 Закону України від 02.07.2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі - Дисциплінарного статуту НПУ)) капітана поліції ОСОБА_1 /0080539/, начальника сектору кримінальної поліції Краснокутського відділення поліції Богодухівського відділу поліції ГУНП в Харківській області;
- поновити його - капітана поліції на службі в поліції України на посаді начальника сектору кримінальної поліції Краснокутського відділення Поліції Богодухівського відділу поліції ГУНП в Харківській області з 24.06.2020 року;
- стягнути з ГУНП в Харківській області на його користь грошове забезпечення (середній заробіток) за весь час вимушеного прогулу з 24.06.2020 року по день винесення рішення у справі.
Також, позивач просив звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення його - капітана поліції на посаді начальника сектору кримінальної поліції Краснокутського відділення поліції Богодухівського відділу поліції ГУНП в Харківській області та в частині стягнення з ГУНП в Харківській області на його користь грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що під час проведення службового розслідування дисциплінарна комісія грубо та умисно порушила принцип об'єктивності та обґрунтованості, і прийняла рішення про необхідність його звільнення із служби в поліції без врахування визначених Порядком проведення службових розслідувань критеріїв, об'єктивних обставин та чинників, попередніх характеристик по службі, професійного рівня, показників та результатів у роботі. При цьому, в ході службового розслідування питання про застосування до нього більш м'якого заходу дисциплінарного впливу не розглядалося.
Також, позивач зазначив, що приводом для притягнення його до дисциплінарної відповідальності стало те, що він нібито, отримавши повідомлення по телефону від громадянина ОСОБА_2 про незаконний продаж в аптеці лікарських засобів без рецепту, на дане повідомлення належним чином не відреагував, рапортом керівництву не доповів, за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» не повідомив про встановлення факту правопорушення, особу, яка вчинила правопорушення, не затримав та не вжив заходів по охороні місця події. Однак, дана подія до ЄРДР не вносилась, кримінальне провадження по ній не відкривалось, досудове розслідування не проводилось. Таким чином, під час проведення службового розслідування комісією не було в повній мірі з'ясовано всіх обставин подій, що відбулися 18.03.2020 року - 19.03.2020 року.
Позивач вважає, що рішення дисциплінарної комісії про необхідність його звільнення невмотивованим, необґрунтованим, неправомірним і необ'єктивним та винесеним без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, що в сукупності стало підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних наказів.
Крім того, позивач зазначив, що форма та зміст оскаржуваного наказу № 405 від 15.06.2020 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області» не відповідає нормативним актам, оскільки у наказі невірно вказано його ім'я як « ОСОБА_3 », насправді його ім'я « ОСОБА_3 ». Тобто, фактично наказ видано стосовно іншої особи.
Також, позивач зазначив, що на день видання оскаржуваного наказу він перебував на лікарняному.
Крім того, позивач зазначив, що відповідачем в порушення приписів Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, йому було відмовлено в отриманні належних копій документів, які слугували підставою для прийняття оскаржуваних наказів, тому він позбавлений надати суду всі ці докази.
У відзиві на адміністративний позов відповідач ГУНП в Харківській області, не погоджуючись з вимогами ОСОБА_1 , зазначив, що за результатами проведення службового розслідування встановлений факт вчинення начальником СКП Краснокутського відділення поліції Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. В ході службового розслідування, обставини, що пом'якшують відповідальність позивача, службовим розслідуванням не встановлені. Дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що фактично капітаном поліції ОСОБА_1 вчинено діяння, несумісне з подальшим проходженням служби в поліції. Висновок службового розслідування було затверджено 15.06.2020 року.
Також відповідач зазначив, що при виданні наказу ГУНП в Харківській області від 15.06.2020 року № 450 начальником ГУНП в Харківській області було враховано, що згідно характеристики, наданої начальником Богодухівського відділу поліції ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_1 за час служби зарекомендував себе з негативної сторони, під час виконання службових обов'язків свої дії не узгоджував з керівництвом, на зауваження та критику реагував частково, висловлював неповагу та недовіру до колег по службі, з колегами поводив себе зухвало.
Крім того, відповідач зазначив, що наказом ГУНП в Харківській області від 15.06.2020 року № 405 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області» був позивач ознайомлений 18.06.2020 року. При цьому, ОСОБА_1 не повідомляв ГУНП в Харківській області про відкриття листка непрацездатності та про перебування на лікарняному у період з 15.06.2020 року по 24.06.2020 року, тому ГУНП в Харківській області правомірно вважав, що ОСОБА_1 безпідставно відсутній на службі починаючи з 15.06.2020 року. Таким чином, звільнення позивача відбулося у день його перебування на лікарняному тільки з вини ОСОБА_1 , який не повідомив ГУНП в Харківській області про початок лікування з 15.06.2020 року та про відкриття листка непрацездатності. Щоб усунути «помилку» в частині звільнення ОСОБА_1 із служби в поліції в період тимчасової непрацездатності ГУНП в Харківській області видано наказ від 04.08.2020 року № 229 о/с, яким внесено зміно до наказу від 19.06.2020 року № 167 о/с, а саме замінено дату звільнення позивача і вказано, що капітана поліції ОСОБА_1 звільнено з 25.06.2020 року, тобто з дати коли позивач повинен був приступити до служби. Також, ним видано наказ від 15.06.2020 року № 522 «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 15.06.2020 року № 405», яким усунуто помилку в частині зазначення неправильного ім'я позивача.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .
Висновок суду вмотивований тим, що суспільством висуваються підвищені вимоги до поліцейського через те, що він є носієм влади. Поліцейський в будь-який час та за будь-яких обставин зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики та чинного законодавства, бути взірцем для громадян, та не допускати зі свого боку дій, які підривають авторитет та довіру громадян до поліції.
Також, суд зазначив, що обов'язок поліцейського полягає у тому, щоб неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, поважати і не порушувати прав і свобод людини та дотримуватися службової дисципліни. В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Крім того, суд зазначив, що під час розгляду справи та в ході службового розслідування, обставини, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 не встановлені, за час служби в поліції до нього не застосовувалися заохочення визначені статтею 8 Дисциплінарного статуту НПУ. Визначення виду дисциплінарного стягнення є виключною компетенцією уповноваженої особи, якій законом надано право притягувати до дисциплінарної відповідальності. Відтак, виходячи з фактичних обставин скоєного проступку та особи порушника, начальник може застосувати до нього будь-яке стягнення на власний розсуд.
Щодо позовних вимог про поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення (середній заробіток) за весь час вимушеного прогулу та звернення до негайного виконання рішення суду в частині поновлення та в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, суд зазначив, що вони є похідними від основних - про скасування наказів, та оскільки суд дійшов до висновку про їх необґрунтованість частина позовних вимог є такими, що задоволенню не підлягають.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення вимог його адміністративного позову.
Аргументи, наведені позивачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у позові.
У відзиві на апеляційну скаргу ГУНП в Харківській області просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення суду першої інстанції, - без змін.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308).
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення на підставі ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.
Судом установлено, що з 07.11.2015 року позивач прийнятий на службу до ГУНП в Харківській області і з 04.04.2017 року проходив службу на посаді начальника сектору кримінальної поліції Краснокутського відділення поліції Богодухівського відділу поліції ГУНП в Харківській області.
До Головного управління Національної поліції в Харківські області надійшов рапорт начальника відділу комунікацій ГУНП в Харківські області ОСОБА_4 (зареєстрований 22.05.2020 року № 310/119-28/02-2020) про те, що у мережі Інтернет опублікований відеозапис, на якому поліцейські Краснокутського відділення поліції Богодухівського ГУНП в Харківській області нібито вимагають від власника аптеки незаконну грошову винагороду за не притягнення до кримінальної відповідальності у зв'язку з реалізацією лікарських засобів без рецепту (а.с. 81).
Наказом № 1062 від 25.05.2020 призначено службове розслідування за обставинами, викладеними у рапорті начальника ВК ГУНП в Харківські області Баранник О.Б. від 22.05.2020 року № 310/119-28/02-2020 відносно поліцейських Краснокутського відділення поліції Богодухівського ГУНП в Харківській області, у тому позивача ОСОБА_1 (а.с. 79).
За результатами проведеного розслідування складено висновок від 15.06.2020 року, яким встановлена вина позивача ОСОБА_1 у вчиненні дисциплінарного проступку, а саме - у невиконанні вимог п. 6 р. II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 року № 100 (далі - Порядок № 100), пп. 1 п. 1 розділу II Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 16.02.2018 року № 111, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 371/31823, п. 1 ч. 3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, за рекомендацією комісії до начальника СКП Краснокутського відділення поліції Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с. 83-88).
Наказом ГУНП в Харківській області № 405 від 15.06.2020 року до капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у невиконанні вимог п.6 та 7 р. ІІ Порядку № 100, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII, пп.1 п.1 розділу ІІ Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 16.02.2018 року № 111, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.03.2018 за № 371/31823, п.1 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту НПУ, п.6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту НПУ (а.с. 13).
Реалізуючи наказ № 405 ГУНП в Харківській області 19.06.2020 року прийняло наказ № 167 о/с, яким капітана поліції ОСОБА_1 начальника сектору кримінальної поліції Краснокутського відділення поліції Богодухівського відділу поліції ГУНП в Харківській області, з 23.06.2020 року звільнено зі служби, з виплатою компенсації за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку з 01.01.2020 року по 23.06.2020 року (а.с. 15).
Наказом від 30.07.2020 року № 522 «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 15.06.2020 року № 405», яким пункт 1 резолютивної частини наказу змінено в частині зазначення правильного ім'я позивача та вказано, що дисциплінарне стягнення застосовано до начальника СКП Краснокутського відділення поліції Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 (а.с. 71).
Наказом від 04.08.2020 року № 229 о/с внесено зміни до пункту наказу від 19.06.2020 року № 167 о/с в частині звільнення відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 /у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту НПУ/ Закону № 580-VIII капітана поліції ОСОБА_1 , начальника сектору кримінальної поліції Краснокутського відділення поліції Богодухівського відділу поліції ГУНП в Харківській області, а саме змінено: звільнивши його, з 25.06.2020 року, зі стажем служби в поліції на день звільнення для встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки - 13 років 3 місяці 29 днів, у календарному обчисленні - 15 років 8 місяців 3 дні, час навчання - 2 роки 4 місяці 4 дні, в пільговому обчисленні (без урахування вислуги в календарному обчисленні) - 1 рік 11 місяців 29 днів (а.с. 75).
Підставою для внесення змін слугували лист ВПЗ ГУНП в Харківській області від 28.07.2020 року № 1281/119-26/01-2020, листок непрацездатності від 15.06.2020 року серії АДР № 405635, виданий КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Богодухівської районної ради Харківської області».
Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон № 580-VIII.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1. ст. 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно п.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179 (далі - Правила № 1179) під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен:
неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;
поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;
у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків;
неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами № 580-VIII, «Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України;
виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку;
поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;
контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;
мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу;
дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики;
зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно із частинами першою та другою статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом НПУ, що затверджується законом.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIIІ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».
Положеннями ст. 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
За змістом п. 2, 14 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону № 580-VIII, зобов'язує поліцейського: знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно зі ст. 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Як визначено ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків призначається службове розслідування.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. (ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 р. за № 1355/32807 (далі - Порядок № 893).
Пунктом 1, 2 розділу 2 Порядку № 893 передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до п. 1-3 розділу 5 Порядку № 893, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту НПУ.
На підставі пункту першого Розділу VІ Порядку № 893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Як убачається з акту службового розслідування від 15.06.2020 року (а.с. 83-88), під час проведення службового розслідування встановлено, що опитаний громадянин Швеції ОСОБА_5 (паспорт № НОМЕР_1 від 11.04.2017 року) пояснив, що він є фізичною особою - підприємцем та працює провізором у своїй аптеці, розташованій за адресою: пр. Театральний, 2 смт. Краснокутськ Харківська область. 19.03.2020 року близько 19.00 він знаходився у приміщенні аптеки. У цей час до аптеки зайшов громадянин, чоловік віком приблизно 35-40 років, який попросив продати йому медичний препарат «ГІДАЗЕПАМ». Він продав громадянину одну пластину вказаного медичного препарату (10 пігулок), після чого невідомий залишив приміщення аптеки. Через 10 хвилин до приміщення аптеки зайшли двоє чоловіків, які відрекомендувались працівниками Краснокутського відділення поліції на ім'я ОСОБА_3 і ОСОБА_6 . Поліцейський ОСОБА_3 звинуватив його у незаконному продажу медичною препарату «ГІДАЗЕПАМ» громадянину, який нещодавно вийшов з його аптеки. Під час бесіди поліцейський ОСОБА_3 показав ОСОБА_5 пластину медичного препарату «ГІДАЗЕПАМ», як доказ вчинення правопорушення. Поліцейський Євген запропонував ОСОБА_5 уникнути кримінальної відповідальності у разі надання йому незаконної грошової винагороди у сумі 1000 доларів США. Громадянин ОСОБА_5 вимушений був погодитись з пропозицією поліцейського, але у зв'язку з тим, що вказаної суми грошових коштів при собі він не мав, поліцейський ОСОБА_3 запропонував проїхати разом з ними за місцем його мешкання. Громадянин ОСОБА_5 у супроводі вказаних поліцейських прибули до його місця мешканця за адресою: АДРЕСА_1 , де на подвір'ї він передав поліцейському ОСОБА_3 в руки 800 євро (16 купюр по 50 євро). Після цього останній запевнив ОСОБА_5 про не притягнення його до кримінальної відповідальності та попросив не повідомляти нікому з цього приводу. Поліцейські сіли до свого автомобіля та поїхали у невідомому напрямку. Приблизно 06.04.2020 року до аптеки громадянина ОСОБА_5 прибули працівники УСБУ в Харківській області (прізвища не відомі), які дізналися про факти вимагання та отримання 19.03.2020 року поліцейськими Краснокутського відділення поліції хабара за нібито вчинення ним правопорушення. За даним фактом працівниками СБУ зібрано матеріал та вилучено відеозапис з камер відеоспостереження, розташованих у приміщенні аптеки. Через деякий час громадянину ОСОБА_5 надійшов лист з ДБР про внесення відомостей за його заявою до ЄРДР. 22.05.2020 року ОСОБА_5 на мобільний телефон зателефонував поліцейський ОСОБА_3 та повідомив про розміщення відеозапису подій 19.03.2020 року з приміщення аптеки у всесвітній мережі Інтернет. При цьому, наполягав зустрітись з ним та відмовитись від свідчень, наданих за раніше написаною ним заявою щодо неправомірних дій поліцейських на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_6 . Від подальшого спілкування з поліцейським ОСОБА_5 відмовився та надіслав смс-повідомлення з даними свого захисника. Після нього поліцейський ОСОБА_3 припинив йому дзвонити та наполягати па зустрічі з ним. Також, ОСОБА_5 повідомив, що 28.05.2020 року приблизно о 19.00 він перебував на подвір'ї домоволодіння і в цей час до нього підбігли двоє невідомих чоловіків в масках, спричинили тілесні ушкодження та вимагали відмовитись від раніше написаної заяви до ДБР відносно поліцейського ОСОБА_3 . Після нього нападники зникли на автомобілі. За даним фактом він звернувся із заявою до Краснокутського ВП. Від проходження судово-медичної експертизи ОСОБА_5 відмовився, до медичних закладів за допомогою не звертався.
Опитаний громадянин ОСОБА_7 пояснив, що він тривалий час знайомий з начальником СКП Краснокутського відділу поліції капітаном поліції ОСОБА_1 . 18.03.2020 року ОСОБА_7 повідомив капітану поліції ОСОБА_1 про незаконний продаж лікарських засобів без рецепту в аптеці, розташований за адресою: АДРЕСА_2 . 19.03.2020 року йому зателефонував ОСОБА_1 та запропонував здійснити закупку лікарського засобу «Прегабалін» у аптеці за вищевказаною адресою. Цього ж дня близько 17.00 біля зазначеної аптеки він зустрівся з капітаном поліції ОСОБА_1 , який передав ОСОБА_7 гроші у сумі 210 гривен для купівлі лікарських засобів, а також надав свій мобільний телефон, щоб він здійснив відеозапис закупки. ОСОБА_7 купив лікарський засіб «Прегабалін» без рецепту за 116 гр. 00 коп., вийшов з аптеки та на вулиці повернув ОСОБА_1 мобільний телефон з відеозаписом даної події. Решту грошей від купівлі лікарського засобу у розмірі 95 грн. та придбані таблетки залишив собі. З 19.03.2020 року по теперішній час капітана поліції ОСОБА_1 не бачив, ніяких пояснень з приводу вищезазначених фактів нікому з поліцейських не надавав.
Відповідачем до матеріалів справи надано відеозапис, з якого вбачається, що до приміщення аптеки зайшли двоє чоловіків, зокрема, ОСОБА_1 та пред'явив службове посвідчення провізору. Під час розмови між чоловіками провізор вказав, що дійсно здійснив продаж препарату, реалізація якого має здійснюватися за рецептом. За результатами бесіди працівники поліції вийшли з аптеки та через деякий час провізор ОСОБА_5 також покинув приміщення аптеки.
З 18.06.2019 року вступив в силу Наказ МОЗ України від 18.04.2019 року № 876 «Про затвердження Переліку лікарських засобів, дозволених до застосування в Україні, які відпускаються без рецептів з аптек та їх структурних підрозділів». Відпуск препаратів, які не увійшли до Переліку, здійснюється відповідно до умов відпуску, визначених в інструкціях для медичного застосування цих лікарських засобів та листках-вкладишах.
Відповідно до інструкцій для медичного застосування лікарські засоби «Гірегабалін» та «Гідазепам» відпускаються за рецептом.
Вказане свідчить, що у діях громадянина ОСОБА_5 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 42-4 КУпАП (продаж лікарських засобів без рецепта у заборонених законодавством випадках).
Відповідно до пункту 6 розділу II Порядку № 100 - поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» і зобов'язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.
Разом з тим, ОСОБА_1 , отримавши інформацію про реалізацію в аптеці лікарського засобу без рецепту, достовірно знав, що така реалізація є порушенням законодавства, та отримавши в ході спілкування з аптекарем ОСОБА_5 підтвердження інформації про реалізацію лікарського засобу без рецепту, в порушення вимог Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України 08.02.2019 року № 100, за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» не зателефонував, заходів щодо запобіганню правопорушенню не вжив, залишив місце події (аптеку).
Судом встановлено, що дисциплінарною комісією у ході проведення службового розслідування запропоновано позивачу надати пояснення та пройти психофізіологічне дослідження із використанням поліграфу.
Основні принципи, завдання, загальні умови, організацію проведення опитування осіб з використанням поліграфа у Національній поліції України визначає Інструкція про порядок використання поліграфу у Національній поліції України, затвердженою наказом МВС України від 13.11.2017 року № 920 (далі - Інструкція № 920).
За змістом п. 3, 4 розділу І Інструкції № 920 метою проведення опитування є перевірка наданої інформації.
Результати опитування не мають будь-якої доказової сили, носять вірогідний та орієнтовний характер, є одним із джерел інформації, що підлягає оцінці разом з іншою сукупністю зібраних даних.
Результати опитування не можуть бути підставою для застосування заходів, які обмежують законні права та свободи опитуваної особи.
У діяльності Національної поліції України опитування проводяться в таких випадках, зокрема, перевірка з власної ініціативи особи, яка виявила бажання бути опитаною з використанням поліграфа, у тому числі під час проведення службових розслідувань (п.1 розділу ІІІ).
Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Інструкції № 920 перед початком роботи спеціаліст пропонує опитуваній особі власноруч заповнити заяву про надання згоди на проведення опитування з використанням поліграфа (додаток 2).
У разі відмови особи від опитування безпосередньо перед або під час його проходження особі пропонують написати в довільній формі відповідну заяву із зазначенням причин своєї відмови.
Відмова від проведення опитування з використанням поліграфа не несе за собою будь-яких правових наслідків щодо такої особи, не свідчить про наявність у неї прихованої інформації.
Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 скористався своїм правом та відмовився від проходження дослідження на поліграфі.
Згідно наданих під час службового розслідування пояснень позивач вказав, що у березні 2020 року він разом зі своїм підлеглим оперуповноваженим СКП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_8 , перебуваючи у приміщенні Краснокутського ВП, від керівника зазначеного підрозділу ОСОБА_9 отримали вказівку щодо перевірки аптеки, розташованої напроти магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », з приводу продажу медичних препаратів виключно за наявності відповідного рецепту. Також ОСОБА_9 передав ОСОБА_1 дві пластини медичного препарату «ПРЕДАЛГОН», який нібито продають без рецепту у вказаній аптеці. Після цього, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_8 прибули до вказаної аптеки, де відрекомендувались та надали для ознайомлення свої службові посвідчення провізору (гр. ОСОБА_5 ). Під час бесіди ОСОБА_1 і ОСОБА_8 з'ясували обставини продажу вказаним провізором зазначених медичних препаратів, у зв'язку з чим поліцейськими було запропоновано надати письмове пояснення з цього приводу. Останній відмовився від надання пояснення, посилаючись на те, що керівник Краснокутського ВП на ім'я ОСОБА_10 сприяє йому у здійсненні підприємницької діяльності та порекомендував звернутися до останнього. Після цього, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_8 залишили приміщення аптеки та повернулись до Краснокутського відділу поліції, де ОСОБА_1 склав рапорт за фактом перевірки вищезазначеної інформації, який надав на розгляд начальнику ВП ОСОБА_9 та повернув дві пластини медпрепарату «Предалгон». З даного рапорту ОСОБА_1 було зроблено копію. ОСОБА_9 запевнив його про передачу вказаного рапорту до чергової частини Краснокутського ВП для реєстрації. Наступного дня 20.03.2020 року ОСОБА_1 було виявлено відсутність реєстрації рапорту від 19.03.2020 року. Під час спілкування ОСОБА_9 роз'яснив ОСОБА_1 про відсутність підстав реєстрації його рапорту. Щодо неправомірності дій ОСОБА_9 він нікому з керівництва Богодухівського ВП та ГУНП в Харківській області не доповідав. 23.05.2020 року ОСОБА_1 виявив у всесвітній мережі Інтернет відеозапис про події, які відбулись 19.03.2020 року в приміщенні аптеки ФОП ОСОБА_5 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 . На вказаному відеозаписі він разом з ОСОБА_8 нібито вимагали від провізора аптеки гроші. Цього ж дня він для з'ясування обставин опублікування вказаного запису в Інтернеті прибув до аптеки, де провізор ОСОБА_5 категорично заперечив факт своєї причетності до розповсюдження у мережі Інтернет вищевказаного відеозапису. Під час спілкування з ОСОБА_5 він поводився ввічливо і тактовно. Факт вимагання та отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_5 , а також свою причетність до побиття зазначеного громадянина, капітан поліції ОСОБА_1 категорично заперечив (а.с. 103-104).
Відповідно до частини 1 статті 12 Дисциплінарного статуту НПУ дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до статті 21 Дисциплінарного статуту НПУ дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту НПУ під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Під час розгляду справи та в ході службового розслідування, обставини, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлені.
За час служби в поліції до нього не застосовувалися заохочення визначені статтею 8 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
При цьому, визначення виду дисциплінарного стягнення є виключною компетенцією уповноваженої особи, якій законом надано право притягувати до дисциплінарної відповідальності. Відтак, виходячи з фактичних обставин скоєного проступку та особи порушника, начальник може застосувати до нього будь-яке стягнення на власний розсуд.
Законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
При цьому, колегія суддів зазначає, що суспільством висуваються підвищені вимоги до поліцейського через те, що він є носієм влади.
Таким чином, поліцейський в будь-який час та за будь-яких обставин зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики та чинного законодавства, бути взірцем для громадян, та не допускати зі свого боку дій, які підривають авторитет та довіру громадян до поліції.
Обов'язок поліцейського полягає у тому, щоб неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, поважати і не порушувати прав і свобод людини та дотримуватися службової дисципліни.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини у їх сукупності, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані накази прийняті обґрунтовано та є такими, що скасуванню не підлягають.
Оскільки вимоги позивача про поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення (середній заробіток) за весь час вимушеного прогулу та звернення до негайного виконання рішення суду в частині поновлення та в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць є похідними від вищеозначених вимог, то ці вимоги також не підлягають задоволенню.
Інші доводи апеляційної скарги означених висновків колегії суддів не спростовують.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суд від 21 вересня 2020 року, - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Постанова у повному обсязі складена і підписана 26 лютого 2021 року.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова
Постанова у повному обсязі складена і підписана 26 лютого 2021 року.