17 лютого 2021 р.Справа № 520/10641/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
представника позивача Поліщук Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., м. Харків, по справі № 520/10641/2020
за позовом Головного управління ДПС у Харківській області
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Харківській області (надалі по тексту позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі по тексту відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 25000 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 року вказаний позов залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 року та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що шляхом формування податкового повідомлення-рішення №115-1307-2030 від 18.05.2018 року ГУ ДПС у Харківській області визначила позивачу суму податкового зобов'язання по транспортному податку у розмірі 25000,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було сформовано в автоматичному режимі на підставі даних ІТС контролюючих органів та направлено за податковою адресою відповідача: вул. Толбухіна, буд.103, м. Харків. Поштовий конверт з податковим повідомленням-рішенням, надісланий на вказану адресу, повернувся з відміткою про сплив строків зберігання 11.09.2018 року. У зв'язку з закінченням строків для оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення та строків сплати податкового зобов'язання була сформована податкова вимога №127215-17 від 12.11.2018 року, яка була надіслана за адресою: АДРЕСА_1 .
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що за відомостями Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС в Харківській області, платник податків - боржник з 29.02.2012р. постійно та безперервно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Заявлена контролюючим органом вимога про стягнення коштів ґрунтується на платежі за винесеним Головним управлінням ДФС у Харківській області (юридичним та фактичним правонаступником якого є позивач по справі) податковим повідомленням-рішенням від 18.05.2018р. №115-1307-2030 про нарахування 25.000,00 грн. транспортного податку за 2018 рік.
Згадане рішення контролюючого органу було направлено на адресу: м. Харків, вул. Толбухіна, буд. 103, відповідне поштове відправлення платником не одержувалось, було повернуто до контролюючого органу. Податкова вимога №127215-17 від 12.11.2018 року також була направлена контролюючим органом за адресою м. Харків, вул. Толбухіна, буд. 103, відповідне поштове відправлення платником не одержувалось, було повернуто до контролюючого органу.
Стверджуючи, що платник безпідставно не виконав податкового обов'язку у добровільному порядку та існують підстави для примусового виконання податкового обов'язку через рішення суду, суб'єкт владних повноважень ініціював даний спір.
Залишаючи позов без задоволення, суд першої інстанції виходив з його безпідставності.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до пп. 14.1.137 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України орган стягнення-державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з п.87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
За приписами п.95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Отже, право контролюючого органу на звернення до суду щодо стягнення коштів, що належать платнику податків виникає за наявності у платника податків податкового боргу.
Наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 25000,00 грн з транспортного податку позивач обгрунтовує тим, що податкове повідомлення-рішення №115-1307-2030 від 18.05.2018 року ГУ ДПС у Харківській області, яким було визначено відповідачу грошове зобов'язання з транспортного податку у розмірі 25000,00 грн, було направлено за податковою адресою відповідача: вул. Толбухіна, буд.103, м. Харків, проте поштовий конверт з податковим повідомленням-рішенням повернувся з відміткою про сплив строків зберігання. Оскільки строки для оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення та сплати грошового зобов'язання закінчилися, то грошове зобов'язання у сумі 25000,00 грн набуло статусу податкового боргу, у зв'язку з чим була сформована податкова вимога №127215-17 від 12.11.2018 року.
Проте, такі доводи контролюючого органу колегія суддів вважає необгрунтованими, з огляду на таке.
Так, податковим повідомленням-рішенням №115-1307-2030 від 18.05.2018 року відповідачу було визначено грошове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2018 рік у розмірі 25000 грн.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Отже, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, а у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання - протягом 10 робочих днів, наступних за днем її узгодження.
Крім того, згідно з пп. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПК України фізичними особами транспортний податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно з п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до п.45.1 ст. 45 ПК України податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
З матеріалів справи слідує, що податкове повідомлення-рішення №115-1307-2030 від 18.05.2018 року позивачем було надіслано відповідачу за адресою: вул. Толбухіна, буд.103, м. Харків.
Поштовий конверт з податковим повідомленням-рішенням, надісланий на вказану адресу, повернувся з відміткою про сплив строків зберігання.
Жодних доказів стосовно того, що вказана адреса у розумінні ст. 45 Податкового кодексу України може бути кваліфікована у якості податкової адреси відповідача контролюючим органом до матеріалів справи не надано.
Проте, з матеріалів справи слідує, що згідно відомостей Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС в Харківській області, відповідач з 29.02.2012р. зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Отже, податкове повідомлення-рішення №115-1307-2030 від 18.05.2018 року, яким відповідачу було визначено податкове зобов'язання з транспортного податку у сумі 25000,00 грн, було надіслано відповідачу не за його податковою адресою.
Таким чином, відповідач вказаного податкового повідомлення-рішення не отримував.
Згідно пп.14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи, що відповідачем податкове повідомлення-рішення №115-1307-2030 від 18.05.2018 року отримано не було, то визначена ним сума податкового зобов'язання є неузгодженою, а отже не має статусу податкового боргу.
Доводи апеляційної скарги про наявність у позивача підстав для стягнення з відповідача суми податкового боргу у розмірі 25000, 00 грн, оскільки строки для оскарження податкового повідомлення-рішення №115-1307-2030 від 18.05.2018 року та сплати визначеного ним грошового зобов'язання закінчилися колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки вказане податкове повідомлення-рішення відповідач не отримував, а тому сума податкового зобов'язання у розмірі 25000,00 грн є неузгодженою, а отже не набула статусу податкового боргу.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 25000 грн є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.
Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 року по справі № 520/10641/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко
Судді(підпис) (підпис) З.О. Кононенко В.А. Калиновський
Повний текст постанови складено 26.02.2021 року