17 лютого 2021 р.Справа № 520/11814/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Рєзнікової С.С. , Мельнікової Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Панченко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 13.02.20 року по справі № 520/11814/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач), в якому просила суд:
- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №123/31/10203 від 27.09.2018 р. про визначення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості 18010301 в розмірі 25121,24 грн.;
- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №123/31/1524 від 27.09.2018 р. про визначення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості 18010301 в розмірі 50969,60 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що податкові повідомлення-рішення, прийняті Головним управлінням ДПС у Харківській області №123/31/10203 від 27.09.2018 та №123/31/1524 від 27.09.2018, яким позивачу нарахований податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки, ОСОБА_1 не є платником податку в розумінні ст.266 Податкового кодексу України.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суд від 03 лютого 2020 року вказаний позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №123/31/10203 від 27.09.2018 про визначення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в розмірі 25121 (двадцять п'ять тисяч сто двадцять одна) грн 24 коп. за 2016 рік. Визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №123/31/1524 від 27.09.2018 про визначення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в розмірі 50969 (п'ятдесят тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 60 коп. за 2017 рік.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 67 Конституції України, пп 266.1.1, п. 266.1, пп.266.3.1, пп 266.3.2, п.266.3 ст. 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 27.09.2018 року Головним управлінням ДФС у Харківській області прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №123/31/10203 від 27.09.2018, яким ОСОБА_1 нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості 18010301 в розмірі 35121,24 грн. за 2016 рік;
- №123/31/1524 від 27.09.2018, яким ОСОБА_1 нараховано на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості 18010301 в розмірі 50969,602 грн. за 2017 рік.
Вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення протиправними, а свої права та законні інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів належним чином повноти та обґрунтованості спірних податкових повідомлень-рішень №123/31/10203 та №123/31/1524 від 27.09.2018 року.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Так, статтею 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: - ведення обліку платників податків; - інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; - перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо отримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Також, у п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Відповідно до п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України, база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Як свідчать письмові докази, податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки нараховане на нежитлові приміщення, що згідно інформації, отриманої від Департаменту територіального контролю Харківської міської ради та довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме: будівлі літ. "А-2" площею 1383,1 кв.м, літ."Б-1" площею 103,2 кв.м, літ."В-1" площею 70,5 кв.м, літ."Г-1" площею 36,0 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .
Право власності на вищевказане майно ОСОБА_1 набула на підставі рішення Господарського суду Харківської області по справі №38/291-08 від 09.02.2008 року (а.с.15-17).
Поряд з тим, постановою Вищого Господарського суду України від 27.01.2010 року рішення Господарського суду Харківської області по справі №38/291-08 від 09.02.2008 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. (а.с.18-20).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27 травня 2010 року по справі №16/67-10 позов ОСОБА_1 про визнання права власності на вищезгадані нежитлові будівлі залишено без розгляду (а.с.21-22).
15.07.2016 року державним реєстратором Зміїської міської ради Харківської області Калініною Л.М. прийнято рішення №30484697 про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на нерухоме майно - нежитлові будівлі: літ. "А-2": літ. "Б-1"; літ. "В-1"; літ. "Г-1", що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі заяви № 17402973 від 24.06.2016 року (у зв'язку з введенням з 2013 року нового Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна). Підстава виникнення права власності: рішення Господарського суду Харківської області по справі №38/291-08 від 09.12.2008 року.
15.07.2016 року на підставі заяви №17403181 від 24.06.2016 року, державним реєстратором прийнято рішення №30485975 про припинення права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно - нежитлові будівлі: літ. "А-2", літ. "Б-1", літ. "В-1", літ. "Г-1", що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку зі скасуванням Постановою Вищого Господарського суду України від 27.01.2010 року рішення Господарського суду Харківської області від 09.02.2008 року по справі № 38/291-08, за яким було зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на вказане нерухоме майно.
17.10.2016 року державним реєстратором Зміїської міської ради харківської області Калініною Л.М. відмінено як помилкову операцію рішення про припинення права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно - нежитлові будівлі: літ. "А-2", літ. "Б-1", літ. "В-1", літ. "Г-1", що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку зі скасуванням Постановою Вищого Господарського суду України від 27.01.2010 року рішення Господарського суду Харківської області від 09.02.2008 року по справі № 38/291-08, за яким було зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на вказане нерухоме майно.
Крім того, актом Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Харківської міської ради, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №875-А від 31.01.2018 встановлено, що рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 11.12.2013 року №803 нежитловим будівлям: літ. "А-2", літ. "Б-1", літ. "В-1", літ. "Г-1" присвоєно адресу АДРЕСА_1 .
Право власності на нежитлові будівлі літ. "А-2", літ. "Б-1", літ. "В-1", літ. "Г-1" за адресою АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 20.02.2014 №18069917 та №18070396 зареєстровано за ОСОБА_2 (1/2) та ОСОБА_3 (1/2) (а.с.44).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 11.07.2018 року державним реєстратором Харківської районної державної адміністрації Харківської області Гончаренко О.А. на підставі рішення про державну реєстрацію №42010232 від 11.07.2018 року внесено запис про реєстрацію права власності за ТОВ "Юридична компанія "ЮР-АЛКОМ" на незавершені будівництвом з відсотковою готовністю нежитлові будівлі: кафе літ. "А-2" - 45%, кафе літ. "Б-1" - 30%, кафе літ. "В-1" - 26%, котельня літ. "Г-1" - 26% (а.с.36-38).
Отже, рішення, яке слугувало підставою для реєстрації права власності за ОСОБА_1 на спірні будівлі, скасовано постановою Вищого Господарського суду України від 27.01.2010 року по справі №38/291-08 та іншими правовстановлюючими документами не підтверджується.
Згідно частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, постановою Вищого Господарського суду України від 27.01.2010 року по справі №38/291-08 встановлено відсутність за ОСОБА_1 права власності на нежитлові будівлі: літ. "А-2", літ. "Б-1", літ. "В-1", літ. "Г-1", що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 не є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, так як представником відповідача в силу ст.72-77 Кодексу адміністративного судочинства України не надано належних, допустимих та достовірних доказів реєстрації за позивачем права власності на спірні нежитлові будівлі, які є об'єктом оподаткування.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості оскаржених податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч.1 ст.242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.
Відповідно до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 року по справі № 520/11814/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц
Судді(підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова Л.В. Мельнікова
Повний текст постанови складено 26.02.2021 року