18 лютого 2021 р.Справа № 480/115/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,
Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 року, головуючий суддя І інстанції: О.В. Соп'яненко, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 25.06.20 року по справі №480/115/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління державної податкової служби у Сумській області щодо непроведення нарахування та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб";
- зобов'язати Головне управління Державної служби у Сумській області провести нарахування та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, а саме за повних 24 роки за вирахуванням суми 64107,50 грн., яка вже виплачена.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про те, що на момент звільнення ОСОБА_1 з податкової міліції у запас Збройних Сил України відповідно до наказу ГУ ДПС у Сумській області від 24.07.2019 вислуга років позивача у календарному обчисленні становила 24 роки 02 місяці 13 днів, у пільговому - 25 років 04 місяці 05 днів. Вислуга для виплати вихідної допомоги 10 років 09 місяців 03 дні. Однак, відповідачем при проведенні розрахунку для виплати одноразової грошової допомоги протиправно не враховано 13 років 05 місяців 10 днів.
Протокольною ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 залучено в якості відповідача Головне управління Державної фіскальної служби у Сумській області
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Сумській області щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Зобов'язано Головне управління ДФС у Сумській області (код ЄДРПОУ 39456414) провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, а саме: за повних 24 роки за вирахуванням суми 64107,50 грн., яка вже виплачена.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Сумській області, подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідно до наказу ГУ ДФС у Сумській області від 24.07.2019 № 232-о позивач звільнений з 31.07.2019 з посади та податкової міліції у запас Збройних Сил України за п.п. “б” пункту 64 положення ( через хворобу). На момент звільнення позивач мав вислугу років 24 роки 02 місяці 13 днів в календарному обчисленні та 25 років 04 місяці 05 днів у пільговому. Вислуга років для виплати одноразової грошової допомоги 10 років 09 місяців 03 дні (а.с. 8).
Відповідно до довідки ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_1 проходив службу у Збройних Силах України 1 рік 07 місяців 17 днів, у відділі ДСО при УМВС України в Сумській області 11 років 09 місяців 02 дні та у податковій міліції 10 років 09 місяців 03 дні (а.с. 48).
Вихідна допомога виплачена за 10 повних років служби у податковій міліції (а.с. 12, 49).
Не погодившись з протиправною, на думку позивача, бездіяльністю ГУ ДФС у Сумській області, ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам зазначає наступне.
Так, відповідно до п.“б” ст.1-2 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” (у редакції чинній на момент звільнення позивача), право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького складу податкової міліції. Відповідно до ст. 9 ч. 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі повторного їх звільнення зі служби одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.
Тотбо, на момент звільнення позивача 31.07.2019 зі служби у податковій міліції дійсно передбачалась при повторному звільненні зі служби виплата одноразової допомоги лише за час служби з моменту останнього зарахування на службу. При цьому законом встановлено, що це правило не застосовується до осіб, що на момент попереднього звільнення не набули права на отримання такої грошової допомоги.
Відповідно довідки Управління поліції охорони в Сумській області ОСОБА_1 , проходив службу з 04.01.1997 по 27.10.2008 та звільнений наказом УДСО при УМВС України в Сумській області 23.10.2008 за власним бажанням.
Відповідно до ст. 9 ч. 2 закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” у редакції на момент звільнення позивача з УДСО особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
На момент звільнення позивача у 2008 році обов'язковою умовою для виплати одноразової грошової допомоги була наявність права на пенсію за законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”. Відповідно до ст. 12 (у редакції на 23.10.2008), пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше, за винятком осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону; б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Станом на 23.10.2008 позивач (1976 року народження) 45-річного віку не досяг. Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, позивач на цей момент вислуги 20 років або більше не мав.
Отже, на момент звільнення зі служби 23.10.2008 позивач не набув право на пенсію за вислугу років.
Колегія суддів зазначає, що відповідачами не подано будь-яких доказів того, що на цей момент ОСОБА_1 набув право на будь-який інший вид пенсії згідно умов Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”.
Таким чином, позивач не мав права на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні та при звільненні 31.07.2019 до нього має застосовуватися виключення, передбачене ч. 6 ст. 9 закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”.
Проте, при звільненні позивача ГУ ДФС у Сумській області вказані обставини безпідставно не прийняті до уваги і одноразова грошова допомога позивачу протиправно виплачена лише за час проходження служби у податковій міліції.
Зі змісту подання про призначення пенсії, яке направлене до органів Пенсійного фонду України відповідачем та повідомлення про розмір пенсії ГУ ПФУ в Сумській області вбачається, що розрахунок пенсії позивача проведено виходячи з розміру його грошового забезпечення у 13675,07 грн. (а.с. 9, 10).
Відповідно до довідки-розрахунка вихідної допомоги відповідачем нарахування проводилось виходячи з розміру грошового забезпечення позивача у 12821,50 грн. Будь-яких доказів обґрунтованості такої розбіжності та правомірності своїх дій відповідачем не подано, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про протиправність дій ГУ ДФС у Сумській області в спірних правовідносинах.
Враховуючи вказане вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності ГУ ДФС у Сумській області в частині не проведення нарахування та виплати одноразової грошової допомоги позивачу з розрахунку повної вислуги років та зобов'язання ГУ ДФС у Сумській області провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50% грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням вже виплаченої частини у розмірі 64107,50 грн.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 року по справі № 480/115/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.С. Рєзнікова
Судді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова
Повний текст постанови складено 26.02.2021 року