16 лютого 2021 р.Справа № 520/11506/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Григорова А.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. ,
за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Панченко О.В., м. Харків, повний текст складено 02.03.20 року по справі № 520/11506/19
за позовом Державного підприємства "ЗАВОД"ЕЛЕКТРОВАЖМАШ"
до Офісу великих платників податків ДПС
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач - Державне підприємство "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 18.10.2019 року №0000015405, яким Державне підприємство "Завод "Електроважмаш" було повідомлено про відсутність права на отримання бюджетного фінансування за період червень 2019 року та відсутністю права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 1638805 грн.;
- скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 18.10.2019 року №0000025405, яким Державне підприємство "Завод "Електроважмаш" було повідомлено про відсутність права на отримання бюджетного фінансування за період липень 2019 року та відсутністю права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 592858 грн.;
- стягнути на користь Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" витрати зі сплати судового збору у розмірі 19210 (дев'ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС (вул. Благовіщенська, 30, м.Харків, 61052, код ЄДРПОУ 43141471).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.09.2019 року Офісом великих платників ДПС складено акт №3/28-10-54-05-12/00213121 "Про результати виїзної документальної позапланової перевірки державного підприємства "Завод "Електроважмаш" з питань законності декларування від'ємного значення та достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2019 року", на підставі якого 18.10.2019 року прийняті спірні податкові повідомлення-рішення №0000015405 та складено акт №43/28-10-54-05-12/00213121 "Про результати камеральної перевірки Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2019 року", за результатами якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.10.2019 №0000025405. Позивач стверджує, що не вчиняв податкових правопорушень, про які згадується в акті перевірки. Викладені в акті судження управління є помилковими, не відповідають положенням закону та не узгоджуються з дійсними фактичними обставинами проведених платником податків господарських операцій.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2020р. адміністративний позов Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" до Офісу великих платників податків ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 18.10.2019 року №0000015405, яким Державному підприємству "Завод "Електроважмаш" визначено відсутність права на отримання бюджетного фінансування за період червень 2019 року та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 1638805 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 18.10.2019 року №0000025405, яким Державному підприємству "Завод "Електроважмаш" визначено відсутність права на отримання бюджетного фінансування за період липень 2019 року та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 592858 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Офісом великих платників податків ДПС подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що при розгляді справи № 520/11506/19 Харківський окружний адміністративний суд в частині задоволення позовних вимог порушив та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи № 520/11506/19 та прийняття Харківським окружним адміністративним судом рішення в частині задоволення позовних вимог з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права України. Вказує, що в порушення п. б п. 200.4 ст. 200 ПКУ позивачем включено до розрахунку бюджетного відшкодування суми сплаченого податку на додану вартість по окремим постачальникам які не приймали участі у формуванні відє'много значення червня та липня 2019 року, як того вимагає зазначена норма ПКУ. Зазначає, що сформовані висновки суду першої інстанції, ґрунтуються лише на загальному трактуванні норми п. 200.4 ПКУ без врахування її вимог щодо обов'язкового дотримання двох складових при реалізації права на отримання бюджетного відшкодування: наявність залишку від'ємного значення попереднього періоду, що сформовано в розрізі кожного постачальника, та наявність фактичної сплати податку кожному такому постачальнику. Посилається на те що, при співставленні в ході проведення перевірки даних залишків від'ємного значення за травень та червень 2019 року, червень та липень 2019 року встановлено їх невідповідність, а саме в Декларації за травень та червень 2019 підприємство самостійно визначило перелік контрагентів та сум сплаченого податку, які не відповідають даним декларацій за червень та липень 2019. Враховуючи вищевказане, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 року, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ДП «ЗАВОД «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» відмовити у повному обсязі.
Від ДП «ЗАВОД «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ», до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що вважає доводи апеляційної скарги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Вважає, що суд першої інстанції під час прийняття рішення повною мірою оцінив всі обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права та виніс законне та обґрунтоване рішення.
Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів належним чином правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень Офісу великих платників податків ДПС від 18.10.2019 року №0000015405 та №№0000025405.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач - державне підприємство "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ", 03.12.1991 пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, код - 00213121, про що Департаментом реєстрації Харківської міської ради вчинено запис №14801200000009292.
На обліку як платник податків підприємство перебуває в Офісі великих платників податків ДПС з 01.01.1991 року.
З матеріалів справи встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області на підставі направлення від 27.08.2019 №174, №175, наказу від 21.08.2019 №1682 та відповідно до п.200.11 ст.200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ проведена виїзна документальна позапланова перевірка ДП "Завод "Електроважмаш" з питань законності декларування від'ємного значення та достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податків за червень 2019 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 19.07.2019 року №9157510629).
Результати перевірки оформлені актом №3/28-10-54-05-12/00213121 від 19.09.2019 (том 1 а.с.14-68).
За висновками перевірки, позивачем - Державним підприємством "Завод "Електроважмаш", порушено п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, в частині повноти визначення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2019 року, а саме завищено суму бюджетного відшкодування, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України у сумі 1638805 грн.
З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.10.2019 року №0000015405, яким Державне підприємство "Завод "Електроважмаш" повідомлено про відсутність права на отримання бюджетного фінансування за період червень 2019 року та відсутністю права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 1638805 грн. (том 1 а.с.12).
Також Головним управлінням ДФС у Харківській області відповідно до п.200.10 ст.200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, в порядку встановленому ст.76 глави 8 розділу ІІ ПКУ, проведено камеральну перевірку достовірності нарахування ДП "Завод "Електроважмаш" сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2019 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.08.2019 року №9186570491 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 16.09.2019 року №9211585512).
Результати перевірки оформлені актом №43/28-10-54-05-12/00213121 від 19.09.2019 (том 1 а.с.69-79).
За висновками перевірки, позивачем - Державним підприємством "Завод "Електроважмаш", порушено п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, в частині повноти визначення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2019 року, а саме завищено суму бюджетного відшкодування, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України у сумі 592858,27 грн.
З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.10.2019 року №0000025405, яким Державне підприємство "Завод "Електроважмаш" повідомлено про відсутність права на отримання бюджетного фінансування за період липень 2019 року та відсутністю права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 592858 грн. (том 1 а.с.13).
03.10.2019 року позивач надав до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС заперечення на акти перевірок №200.02/92 та №200.02/93.
Рішенням Офісу великих платників податків ДПС №5024/10-28-10-54-05-22 від 15.10.2019 (том 1 а.с.86-94) та №5029/10-28-10-54-05-22 від 15.10.2019 (том 1 а.с.95-102) результати акту перевірки №3/28-10-54-05-12/00213121 від 19.09.2019 та акту №43/28-10-54-05-12/00213121 від 19.09.2019 залишено без змін.
Вважаючи, що спірні рішення податкового органу, прийняті з порушенням норм чинного законодавства України, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд апеляційної інстанції керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню (перерахуванню) з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.
Пунктом 200.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Порядок віднесення сум до податкового кредиту визначено статтею 198 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
За змістом пункту 200.7 зазначеної статті, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Відповідно до пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Як вбачається з матеріалів справи, за наслідкам проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Кодексу, у зв'язку з чим у платника відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за червень 2019 року на суму 1638805 грн. та липні 2019 року на суму 592858 грн., у зв'язку з чим прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 18.10.2019 року №0000015405, №0000025405.
Судом встановлено, що посадовими особами Офісу великих платників податків ДФС в ході проведених перевірок здійснено співставлення даних задекларованого від'ємного значення у червні 2019 року з даними залишків від'ємного значення попереднього періоду, тобто травня 2019 року (стор. 52-53 акту від 19.09.2019 року №3/28-10-54-05-12/00213121) та співставлення даних задекларованого від'ємного значення у липні 2019 року з даними залишків від'ємного значення попереднього періоду, тобто червня 2019 року (стор. 9-10 акту від 19.09.2019 року №43/28-10-54-05-12/00213121).
Так, згідно з нормами п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до абз.4 п.5 розділу ІІІ наказу Мінфіну України від 28.01.2016 №21, платники податку, які відповідно до ст.200 ПКУ мають право на бюджетне відшкодування ПДВ, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).
Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 ст.200-1 Розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від'ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з початку на додану вартість.
Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації. При заповненні рядка 20.2 обов'язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).
Залишок від'ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3.
Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.
З урахуванням положень ст.200.4 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, таку суму платник податків має право на власний розсуд або зарахувати у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (відображається у рядку 20.1 декларації), або має право на бюджетне відшкодування (на рахунок платника у банку або у рахунок сплати грошових зобов'язань, відображається у відповідних підрядках рядку 20.2 декларації), або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.3 декларації).
З аналізу наведених правових норм вбачається, що платник податку наділений правом самостійно визначити порядок використання суми від'ємного значення з податку на додану вартість, сформованого між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за результатом господарської діяльності.
Так, суб'єкт господарювання може ці суми використати у напрямку зменшення наявного податкового боргу, зарахування до складу податкового кредиту наступного звітного періоду чи одержати їх з Бюджету на власний рахунок.
Колегія суддів наголошує, що саме до повноважень платника податку належить вирішення питання яким чином використати суму від'ємного значення з податку на додану вартість у відповідності до положень ст.200.4 ст.200 ПК України.
При цьому, самостійне визначення платником податків черговості врахування від'ємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 на погашення податкового зобов'язання наступного податкового періоду, по відношенню до податкового кредиту цього періоду не порушує вимог п.200.4. ст.200 Податкового кодексу України.
Таким чином, ані норми Податкового Кодексу України, ані порядок складання податкової декларації з ПДВ не передбачає ніяких інших дій для визначення суми бюджетного відшкодування ПДВ, крім вище наведених, у тому числі, і будь-якого співставлення сум задекларованого від'ємного значення звітного та попереднього податкових періодів.
Тобто, дії посадових осіб Офісу великих платників податків ДФС відносно співставлення сум задекларованого від'ємного значення ПДВ за червень 2019р., у розрізі контрагентів, з сумами від'ємного значення ПДВ за травень 2019р.та співставлення сум задекларованого від'ємного значення ПДВ за липень 2019р., у розрізі контрагентів, з сумами від'ємного значення ПДВ за червень 2019р. є недоречними, тому що такі дії не передбачені нормами податкового законодавства при визначені розміру бюджетного відшкодування ПДВ.
Таким чином, висновки акту перевірки не узгоджуються з вимогам законодавства, оскільки, викладені в ньому факти не ґрунтуються на документах податкового обліку, а висновки перевірки зроблено внаслідок довільного трактування норм Податкового кодексу України.
Висновки контролюючого органу є припущеннями та не ґрунтуються на первинній та податковій документації.
Згідно з положеннями п.56.21 ст.56 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
При цьому, як вбачається з пояснень сторін наданих в судовому засіданні суду апеляційної інстанції щодо загальних сум розрахунку (суми від'ємного значення та сплачені суми) з боку податкового органу порушень не встановлено.
Тобто фактично, підприємство не порушувало вищезазначених норм законодавства.
Щодо посилань представника відповідача, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції на те, що оскаржувані податкові - повідомлення рішення лише повідомлено товариство про відсутність права на отримання бюджетного фінансування та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ, жодним чином не впливає на право позивача оскаржити зазначені податкові - повідомлення рішення, які безпосередньо впливають на його права та обов'язки, як платника податків.
Крім того, колегія суддів зазначає, що дані доводи відповідача в апеляційній скарзі відсутні.
Окремо суд зазначає, що наведена норма п.200.1 Податкового Кодексу України та методика складання Декларації з ПДВ у частині врахування від'ємного значення ПДВ попереднього податкового періоду у складі податкового кредиту звітного (податкового) періоду є незмінною протягом терміну дії Податкового Кодексу України, тобто з 2011 року. Будь-яких змін податкового законодавства, що законодавчо регулює порядок бюджетного відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість, протягом 2019 року не відбувалось.
Суд звертає увагу, що у листі Державної фіскальної служби України від 22.07.2016 року №24830/7/99-99-15-03-02-17 "Про внесення змін до форми податкової декларації з податку на додану вартість", який доведено до відома підпорядкованих підрозділів ДФС для його врахування під час прийняття звітності, проведення масово-роз'яснювальної та контрольно-перевірочної роботи і адміністративного оскарження, зазначено, що з урахуванням внесених змін нова редакція вказаних додатків передбачає спрощення порядку заповнення податкової звітності та розшифровку від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом в розрізі постачальників тільки у тій частині такого від'ємного значення, яка задекларована платником податку до бюджетного відшкодування. Така деталізація здійснюється в таблиці 2 "Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України" додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість.
Деталізація від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом, яка переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, здійснюється лише в частині періодів її виникнення. Такі дані відображаються в додатку 2 (Д2) до декларації з податку на додану вартість.
При заповненні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість доцільно застосовувати принцип хронології формування від'ємного значення, згідно з яким податкові зобов'язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення від найдавнішого до найновішого.
Виходячи з вищевказаного, суд доходить висновку, що факти, встановлені актом перевірки є необґрунтованими, безпідставними та не відповідають фактичним обставинам справи, а податкове повідомлення-рішення, прийняте на його підставі, - протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідачем не доведено факт порушення позивачем вимог податкового законодавства України.
За викладених обставин, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів належним чином правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень Офісу великих платників податків ДПС від 18.10.2019 року №0000015405 та №№0000025405
З урахуванням вищезазначеного, доводи відповідача щодо правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 18.10.2019 року №0000015405 та №№0000025405 є помилковими.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін .
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316 , 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 року по справі № 520/11506/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров
Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло Н.С. Бартош
Повний текст постанови складено 26.02.2021 року