ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 лютого 2021 року м. Київ № 640/21297/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., при секретарі судового засідання Васильєвій Ю.В., за участі: представника позивача - Безроди Р.С., представника відповідача - Щекуна О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2019 в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
доМіністерства юстиції України
третя особаГоловне територіальне управління юстиції у м. Києві
про визнання протиправним рішення та наказу, -
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) із заявою про перегляд рішення окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2019 року за новоиявленими обставинами, в якій просить суд:
- скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2019 року по справі № 640/21297/18 та ухвалити нове рішення, яким:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 07.12.2018 № 3852/5 про анулювання свідоцтва про право за здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Міністерство юстиції України виключити з Єдиного реєстру арбітражних керуючих запис про припинення діяльності арбітражного керуючого та запис про недійсність свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2019 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ 00015622), третя особа Головне територіальне управління юстиції у м. Києві (01001, м. Київ, провулок Музейний, буд. 2-Д, код ЄДРПОУ 34691374), - відмовлено повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року - без змін.
14.12.2020 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2019 за нововиявленими обставинами, в якій останній просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Вказана заява мотивована тим, що після ухвалення Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2019 року по справі №640/21297/18 та набрання ним законної сили (10.02.2020 року), позивачеві стали відомі нові обставини, які є істотними для справи, і які не були та не могли бути йому відомі під час розгляду цієї справи, а саме, позивачеві стало відомо про відсутність Наказу про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення. При цьому, позивач наголошує, що відсутність такого наказу це відсутність підстав для притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності, а як наслідок для анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2021 року відкрито провадження з заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2019.
Міністерство юстиції України надало суду пояснення щодо заяви про розгляд справи за нововиявленими обставинами, в яких наголосило на пропущені позивачем строків звернення до суду із заявою про нововиявлені обставини та зазначило про відсутність таких обставин та намагання позивача ввести суд в оману.
Також, відповідачем було подано клопотання про залишення заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2019 за нововиявленими обставинами - без розгляду.
В судовому засіданні 23 лютого 2021 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, якою заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2019 за нововиявленими обставинами залишено без розгляду.
Приймаючи дану ухвалу, суд виходив з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 363 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.
Згідно з ч. 3 ст. 363 КАС України, строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.
Відповідно до частини першої статті 365 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.
Згідно з частинами першою та другою статті 368 КАС України, заява про перегляд, заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
Справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Як свідчать матеріали заяви позивача, останній звертаючись до суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, наголошує на тому, що йому не були відомі обставини відсутності Наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, який би став підставою для анулювання свідоцтва арбітражного керуючого.
Водночас, досліджуючи матеріали адміністративної справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 15.05.2020 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій Міністерства юстиції України, що полягають в анулюванні свідоцтва Позивача та скасування Наказу Міністерства (адміністративна справа №640/10733/20).
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги в адміністративній справі №640/10733/20 ОСОБА_1 вказує, наступне:
«Наказ Міністерства юстиції України про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на момент звернення з даним позовом ОСОБА_1 не був отриманий належним чином.
Тому, при перевірці інформації у Єдиному реєстрі арбітражних керуючих було встановлено, що видане свідоцтво № 871 не діє, оскільки анульовано відповідно до наказу Мін'юсту від 07.12.2018 р. № 3852/5 (далі - оскаржуваний Наказ). Відповідно до інформації з Єдиного реєстру арбітражних керуючих вищезазначений наказ зазначено, як Наказ Міністерства юстиції України про припинення діяльності арбітражного керуючого.
При ознайомленні в вільному доступі з Наказом Мін'юсту від 07.12.2018 р. № 3852/5 було встановлено, що наказ іменовано - Наказ від 07.12.2018 р. № 3852/5 Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 . В тексті наказу були відсутні будь які рішення Міністерства юстиції України, як державного органу з питань банкрутства, про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
В свою чергу наказ Міністерства юстиції України про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у Єдиному реєстрі арбітражних керуючих не зазначено.
Відсутність наказу Міністерства юстиції України про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) встановлює відсутність підстави для анулювання свідоцтва арбітражного керуючого ОСОБА_1 №871 від 23.04.2013.».
Тобто, зазначені обґрунтування позовної заяви ОСОБА_1 свідчать, що станом на дату подання такої заяви - 15.05.2020, позивач знав про обставини, якими він обґрунтовує наразі заяву про перегляд адміністративної справи №640/21297/18 за нововиявленими обставинами.
Як зазначено вище, пунктом 1 ч. 1 ст. 363 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.
Із заявою про перегляд адміністративної справи №640/21297/18 за нововиявленими обставинами позивач звернувся лише 10.12.2020. тобто, через п'ять місяців, після подання адміністративного позову №640/21297/18, в якому вже було зазначено про відсутність Наказу про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.
Наведені обставини свідчать, що ОСОБА_1 було пропущено місячний строк звернення до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Суд зазначає, що главою 3 «Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами» Кодексу адміністративного судочинства України не врегульовані вимоги щодо залишення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами без розгляду, у зв'язку з пропущенням строку.
Поряд з цим, згідно з частиною шостою статті 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Відтак, виходячи із приписів частини шостої статті 7 КАС України щодо застосування судом закону за аналогією, вимоги щодо залишення без розгляду вказаної заяви визначаються загальними нормами, зокрема, статтями 123 та 240 КАС України.
Так, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
При цьому, ч. 3 ст. 363 КАС України встановлено, що строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені. (строки подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами).
Разом з тим, з метою гарантування позивачеві права на доступ до суду, в судовому засіданні 23.02.2021 позивачеві було надано можливість обґрунтувати строки звернення до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, однак, із наданих позивачем пояснень, суд не знайшов підстав для поновлення такого строку, враховуючи також, що обґрунтуваннями позову по справі №640/10733/20 беззаперечно підтверджується обізнаність позивача відносно обставин, які він розцінює, як нововиявлені.
При вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду, суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини. Так, у справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії», суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У справі «Пономарьов проти України» Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Подібний за змістом висновок наведено Європейським судом з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 року (справа «Каменівська проти України»), згідно якої право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...».
Суд наголошує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Таким чином, право на звернення до суду не є абсолютним чи безмежним, а може бути регламентованим. Особа є вільною у виборі способу захисту свого порушеного права і за бажанням може скористатися правом на оскарження у строк, передбачений нормативним процесуальним положенням, зазначена правова позиція була висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 9901/601/19.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення в адміністративній справі №640/21297/18 за нововиявленими обставинами, як такої, що подана з пропущенням строку, встановлено ст. 363 КАС України.
Керуючись статтями 72-77, 90, 241-243, 248, 256, 363, 368, 369 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
1. Заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2019 року по справі №640/21297/18 за нововиявленими обставинами - залишити без розгляду
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено і підписано 26 лютого 2021 року
Суддя Н.Г. Вєкуа