26 лютого 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/624/21
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Пекний А.С., перевіривши виконання вимог статей 160-168 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Херсонській області про визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся із позовом до Управління Служби безпеки України в Херсонській області (далі - відповідач, УСБУ в Херсонській області, Управління), в якому просить:
- зобов'язати Житлово-побутову комісію УСБУ в Херсонській області поновити полковника ОСОБА_1 та членів його сім'ї - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на квартирному обліку в УСБУ в Херсонській області з 07.08.2003року шляхом прийняття відповідного рішення Житлово-побутовою комісією УСБУ в Херсонській області та зарахувати на пільгову чергу осіб, що мають першочергове право на отримання житла у власність;
- визнати незаконними дії Житлово-побутової комісії УСБУ в Херсонській області щодо зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку на підставі рішення спільного засідання керівництва і профкому УСБУ в Херсонській області від 23 грудня 2011 року, оформленого протоколом № 194;
- визнати незаконним в силу нікчемності та скасувати рішення спільного засідання керівництва і профкому УСБУ в Херсонській області, оформлене протоколом від 23 грудня 201 1 року №194;
- визнати незаконним та скасувати рішення Житлово-побутової комісії УСБУ в Херсонській області . оформлене протоколом від 04 березня 2015року №207А як таке, що не відповідає законодавству;
- визнати бездіяльність Житлово-побутової комісії УСБУ в Херсонській області щодо виконання вимог Департаменту господарського забезпечення Служби безпеки України по перегляду протоколу №208 від 09 квітня 201І5року, а також рапорту полковника ОСОБА_1 від 24.04.2015року неправомірною з 2015року по 2019рік;
- зобов'язати УСБУ в Херсонській області розглянути рапорти полковника ОСОБА_1 від 12.03.2015року та від 24.04.2015року на засіданні Житлово-побутової комісії УСБУ в Херсонській області;
- зобов'язати УСБУ в Херсонській області, Житлово-побутову комісію УСБУ в Херсонській області підготувати та погодити документи зі Службою безпеки України та звернутися з клопотанням до виконавчого комітету Херсонській міської ради про виключення квартири АДРЕСА_1 з числа службових;
- визнати незаконним та скасувати рішення Житлово-побутової комісії УСБУ в Херсонській області від 14 березня 2019року №222, затверджене начальником УСБУ в Херсонській області 21 березня 2019року в частині відмови в задоволенні рапорту щодо виключення з числа службових квартири АДРЕСА_1 ;
- визнати протиправною бездіяльність (дії) Житлово-побутової комісії УСБУ в Херсонській області щодо неврахування підстав, що дають право па отримання житла у власність, постійне користування - вислугу військової служби в органах Служби безпеки України понад 20 років при прийнятті протоколу Житлово-побутової комісії №222 від 14.03.2019року та зобов'язати УСБУ в Херсонській області не чинити перешкоди полковнику ОСОБА_1 в реалізації військовослужбовцем Служби безпеки України права на отримання житла від Служби безпеки України, маючи понад20 років вислуги в органах Служби безпеки України шляхом прийняття протиправних рішень та здійснення протиправних дії (бездіяльності) відносно полковника ОСОБА_1 ;
- визнати незаконним та скасувати протокол Житлово-побутової комісії УСБУ в Херсонській області від 14 лютого 2020року №225;
- зобов'язати Житлово-побутову комісію УСБУ в Херсонській області поновити полковника ОСОБА_1 та членів його сім'ї - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на квартирному обліку в УСБУ в Херсонській області з 07.08.2003року шляхом прийняття відповідного рішення Житлово-побутовою комісією УСБУ в Херсонській області та зарахувати на пільгову чергу осіб, що мають першочергове право на отримання житла у власність з 14.02.2020року як знятого на підставі протоколу 225№ від 14.02.2020року визнаного судом незаконним та скасованим.
Ухвалою від 26.02.2021р. відмовлено у відкритті провадження у справі №540/624/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Херсонській області в частині позовних вимог щодо: зобов'язання Житлово-побутової комісії Управління Служби безпеки України в Херсонській області поновити полковника ОСОБА_1 та членів його сім'ї на квартирному обліку в Управлінні Служби безпеки України в Херсонській області з 07.08.2003року шляхом прийняття відповідного рішення Житлово-побутовою комісією Управління Служби безпеки України в Херсонській області та зарахувати на пільгову чергу осіб, що мають першочергове право на отримання житла у власність; визнання незаконними дій Житлово-побутової комісії Управління Служби безпеки України в Херсонській області щодо зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку на підставі рішення спільного засідання керівництва і профкому Управління Служби безпеки України в Херсонській області від 23 грудня 2011 року, оформленого протоколом № 194; визнання незаконним та скасування рішення спільного засідання керівництва і профкому Управління Служби безпеки України в Херсонській області, оформленого протоколом від 23 грудня 2011 року №194; визнання незаконним та скасування рішення Житлово-побутової комісії Управління Служби безпеки України в Херсонській області, оформленого протоколом від 04 березня 2015року №207А; визнання неправомірною бездіяльності Житлово-побутової комісії Управління Служби безпеки України в Херсонській області щодо виконання вимог Департаменту господарського забезпечення Служби безпеки України по перегляду протоколу №208 від 09 квітня 2015року, а також рапорту полковника ОСОБА_1 від 24.04.2015року; зобов'язання Управління Служби безпеки України в Херсонській області розглянути рапорти полковника ОСОБА_1 від 12.03.2015р. та від 24.04.2015р. на засіданні Житлово-побутової комісії Управління Служби безпеки України в Херсонській області.
Таким чином, суддя вирішує питання щодо відкриття провадження у справі відносно позовних вимог про:
- зобов'язання УСБУ в Херсонській області, Житлово-побутову комісію УСБУ в Херсонській області підготувати та погодити документи зі Службою безпеки України та звернутися з клопотанням до виконавчого комітету Херсонській міської ради про виключення квартири АДРЕСА_1 з числа службових;
- визнання незаконним та скасування рішення Житлово-побутової комісії УСБУ в Херсонській області від 14 березня 2019 року №222, затвердженого начальником УСБУ в Херсонській області 21 березня 2019 року, в частині відмови в задоволенні рапорту щодо виключення з числа службових квартири АДРЕСА_1 ;
- визнання протиправною бездіяльності (дій) Житлово-побутової комісії УСБУ в Херсонській області щодо неврахування підстав, що дають право на отримання житла у власність, постійне користування - вислугу військової служби в органах Служби безпеки України понад 20 років при прийнятті протоколу Житлово-побутової комісії №222 від 14.03.2019 року та зобов'язання УСБУ в Херсонській області не чинити перешкоди полковнику ОСОБА_1 в реалізації військовослужбовцем Служби безпеки України права на отримання житла від Служби безпеки України, маючи понад 20 років вислуги в органах Служби безпеки України шляхом прийняття протиправних рішень та здійснення протиправних дії (бездіяльності) відносно полковника ОСОБА_1 ;
- визнання незаконним та скасування протоколу Житлово-побутової комісії УСБУ в Херсонській області від 14 лютого 2020року №225;
- зобов'язання Житлово-побутової комісії УСБУ в Херсонській області поновити полковника ОСОБА_1 та членів його сім'ї - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на квартирному обліку в УСБУ в Херсонській області з 07.08.2003року шляхом прийняття відповідного рішення Житлово-побутовою комісією УСБУ в Херсонській області та зарахувати на пільгову чергу осіб, що мають першочергове право на отримання житла у власність з 14.02.2020 року як знятого на підставі протоколу №225 від 14.02.2020 року, визнаного судом незаконним та скасованим.
Згідно з приписами статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України установлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Обґрунтовуючи належність цього спору до публічно-правових спорів, позивач посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020р. у справі №712/5476/19 за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Черкаської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради - про визнання протиправним і скасування рішення про відмову у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення.
За його твердженням, у цій постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, сформульованого у постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 806/104/16 щодо необхідності розгляду за правилами цивільного судочинства спорів про оскарження відмови у забезпеченні жилим приміщенням або у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей і про зобов'язання надати такі приміщення чи компенсацію. На думку позивача, тим самим Велика Палата Верховного Суду визначила, що спори стосовно квартирного обліку військовослужбовців, надання їм житла і його приватизації повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку про те, що все ж даний спір не відноситься до публічно-правових спорів.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Справою адміністративної юрисдикції у розумінні частини першої статті 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.
Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Відтак помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосовувати виключно формальний критерій - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень), тоді як визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.
Як видно з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, направленим на поновлення ймовірно порушеного відповідачем права на отримання житла. Отже, цей позов поданий на поновлення прав позивача у сфері житлових відносин.
Зокрема, ОСОБА_1 оскаржує рішення Житлово-побутової комісії УСБУ в Херсонській області від 14 березня 2019 року №222 в частині відмови в задоволенні рапорту щодо виключення з числа службових квартири АДРЕСА_1 ; а також протокол Житлово-побутової комісії УСБУ в Херсонській області від 14 лютого 2020року №225 про виключення його з членами сім'ї з квартирного обліку у зв'язку з виключенням зі списків особового складу і відкомандируванням у розпорядження іншого регіонального органу Служби безпеки України, а саме Управління Служби безпеки України в Сумській області. Інші заявлені ним позовні вимоги є похідними від вищевказаних і не мають самостійного значення.
У спірних правовідносинах відповідач та Житлово-побутова комісія УСБУ в Херсонській області виконують ті самі функції та наділені тим самим обсягом повноважень, що і адміністрації підприємств, установ, організацій приватного права, які здійснюють облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені тією ж ст.16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, віднесено: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; у тому числі слід наголосити, що способом захисту цивільного права є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У відповідності з частиною 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Оскільки спірні правовідносини пов'язані із захистом позивачем права на одержання житла, суддя дійшов висновку, що цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, позаяк у цьому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного права, а отже, такий спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, а пов'язаний з вирішенням питання щодо права на житло.
Щодо посилань позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020р. у справі №712/5476/19, як на підставу для віднесення даної справи до юрисдикції адміністративних судів, слід зазначити таке.
Дійсно, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, сформульованого у постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 806/104/16 про те, що спори щодо оскарження відмови у забезпеченні жилим приміщенням або у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей і про зобов'язання надати такі приміщення чи компенсацію, мають розглядатись за правилами цивільного судочинства.
Однак при цьому у постанові від 29.09.2020р. у справі №712/5476/19 Велика Палата Верховного Суду сформулювала у пункті 59 власний висновок, згідно з яким спори про оскарження відмови у забезпеченні жилим приміщенням або у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей і про зобов'язання надати такі приміщення чи компенсацію стосуються проходження публічної (військової) служби, у зв'язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги), а також призначення та надання таких гарантій (пільг). Тому такі спори слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, на переконання суду, викладений у вказаній постанові правовий висновок застосовується до визначення спорів, пов'язаних з відмовою у забезпеченні жилим приміщенням або у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення саме для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей і про зобов'язання надати такі приміщення чи компенсацію.
Тобто, такі спори мають специфічний суб'єктний склад, а саме позивачем повинні бути окремі категорій осіб - інвалідів війни, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей.
До речі, саме інвалідом війни був позивач у справі №806/104/16, від правового висновку в якій відступила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.09.2020р. у справі №712/5476/19.
Крім того, в обох вказаних справах правовий статус позивачів був врегульований Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", яким і встановлено для ветеранів та інвалідів війни таку соціальну пільгу, як забезпечення житлом чи грошовою компенсацією за належні для отримання жилі приміщення, поряд із відповідними нормами Житлового кодексу України. Відмінні від даної справи і обставини у справах №712/5476/19 та №806/104/16.
Позивач не відноситься до категорій осіб, правовий статус яких урегульований Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а відтак до спірного випадку не застосовуються правові висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.09.2020р. у справі №712/5476/19.
Спірні у даній справі правовідносини урегульовані, в першу чергу, Житловим кодексом Української РСР та Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а спори щодо захисту порушених прав на житло, які установлені вказаними нормативними актами, мають розглядатись за правилами цивільного судочинства, про що говорять правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2019 року у справі № 826/17556/16 та від 3 листопада 2019 року у справі № 820/2283/18, Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 161/1049/19, від 18 листопада 2020 року у справі № 760/13941/19, від 12 листопада 2020 року у справі № 640/10473/19, від 05 листопада 2020 року у справі № 344/10897/18, від 15 жовтня 2020 року у справі № 636/1424/19.
Аналіз всіх наведених вище норм законодавства дає підстави для висновку про те, що загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції і розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин в усіх випадках, за виключенням випадків, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.
З огляду на наведені вище нормативні положення не є публічно-правовим спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та юридичною особою, у якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.
У зв'язку з цим суд приходить до висновку, що даний спір не може бути вирішено в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене вбачаються підстави для відмови у відкритті провадження у даній справі.
Керуючись ст.170, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі №540/624/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Херсонській області в частині позовних вимог щодо:
- зобов'язання Управління Служби безпеки України в Херсонській області, Житлово-побутової комісії Управління Служби безпеки України в Херсонській області підготувати та погодити документи зі Службою безпеки України та звернутися з клопотанням до виконавчого комітету Херсонській міської ради про виключення квартири АДРЕСА_1 з числа службових;
- визнання незаконним та скасування рішення Житлово-побутової комісії Управління Служби безпеки України в Херсонській області від 14 березня 2019 року №222, затвердженого начальником Управління Служби безпеки України в Херсонській області 21 березня 2019 року, в частині відмови в задоволенні рапорту щодо виключення з числа службових квартири АДРЕСА_1 ;
- визнання протиправною бездіяльності (дій) Житлово-побутової комісії Управління Служби безпеки України в Херсонській області щодо неврахування підстав, що дають право на отримання житла у власність, постійне користування - вислугу військової служби в органах Служби безпеки України понад 20 років при прийнятті протоколу Житлово-побутової комісії №222 від 14.03.2019 року та зобов'язання Управління Служби безпеки України в Херсонській області не чинити перешкоди полковнику ОСОБА_1 в реалізації військовослужбовцем Служби безпеки України права на отримання житла від Служби безпеки України, маючи понад 20 років вислуги в органах Служби безпеки України шляхом прийняття протиправних рішень та здійснення протиправних дії (бездіяльності) відносно полковника ОСОБА_1 ;
- визнання незаконним та скасування протоколу Житлово-побутової комісії Управління Служби безпеки України в Херсонській області від 14 лютого 2020року №225;
- зобов'язання Житлово-побутової комісії Управління Служби безпеки України в Херсонській області поновити полковника ОСОБА_1 та членів його сім'ї на квартирному обліку в Управління Служби безпеки України в Херсонській області з 07.08.2003року шляхом прийняття відповідного рішення Житлово-побутовою комісією Управління Служби безпеки України в Херсонській області та зарахувати на пільгову чергу осіб, що мають першочергове право на отримання житла у власність з 14.02.2020 року як знятого на підставі протоколу №225 від 14.02.2020 року, визнаного судом незаконним та скасованим.
Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами повернути позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.
Суддя А.С. Пекний
кат. 115000000