про залишення позовної заяви без руху
26 лютого 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/637/21
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
ОСОБА_2 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Корабельного районного відділу державної служби у м. Херсоні (далі - відповідач -1) Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (далі - відповідач-2), в якому просить:
- зобов'язати Приватбанк негайно повернути позивачу доступ до «дитячих» грошей, що знаходяться під арештом на НОМЕР_1 і надійшли як до 12.01.2021 року (соціальні накопичення на дату накладення арешту) та і ті, що надійшли (а можливо ще надійдуть за період розгляду справи) - чи то прямою вимогою самому банку, чи то через виконавчу службу, вказати механізм їх виплати (наприклад: через касу банку по паспорту, чи якось інакше);
- у разі надходження «дитячих» грошей у подальшому на вищезазначений рахунок (або на якийся інший) не дозволяти накладати на них арешт в будь-якому випадку.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.
Ознайомившись з адміністративним позовом та доданими до нього документами, суддя вказує про таке.
Відповідно до пунктів 2 та 4 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача.
Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право саме при виконанні ним владних управлінських функцій та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовні заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Однак, визначення змісту та обсягу позовних вимог, що підлягають судовому захисту, є диспозитивним правом позивача. При цьому, підстави, з якими позивач пов'язує виникнення у нього права на звернення до суду і задоволення його вимог визначаються позивачем самостійно.
Як вбачається зі вступної частини позову, то відповідачами є Корабельний районний відділ державної служби у м. Херсоні та Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк». При цьому, прохальна частина позову містить вимогу зобов'язального характеру до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", а саме: зобов'язання повернути позивачу доступ до грошей, що знаходяться під арештом на рахунку, в той час як зі змісту позову встановлено, що позивач вважає, що її права були порушені в результаті прийняття постанови старшим державним виконавцем Камінським В.Р. про накладення арешту на рахунки позивача від 12.01.2021 року. Хоча позивач і зазначає Корабельний районний відділ державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відповідачем, проте жодних вимог до останнього не заявляє.
Відповідно до пункту 9 частини 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
При цьому, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження ( пункт 1 частини 1 статі 19 КАС України.
З огляду на викладене, вимога позивача звернута до Акціонерного товариства комерційного банку « Приватбанк » не входить до юрисдикції адміністративних судів.
Разом з тим, суддя зазначає, що зі змісту позову вбачається, що порушення своїх прав позивач пов'язує з незаконним арештом коштів боржника, які знаходяться на картковому рахунку ОСОБА_2 у вигляді соціальних виплат " дитячі " кошти багатодітної сім'ї згідно постанови старшого державного виконавця Камінського В.Р. від 12.01.2021 р. у ВП № 64049007.
Отже, позивач повинен визначитися з предметом позову, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а саме, шляхом звернення вимоги до Корабельного районного відділу державної служби у м. Херсоні.
При цьому, позовна вимога повинна відповідати вищевказаним вимогам ст. 5, 19 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Ці вимоги узгоджуються з ч. 2 ст.79 КАС України, відповідно до якої позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4, 5 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 року затверджено Національний стандарт України "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003, п. 1.1 якого передбачено, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи (далі-документ) - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності (далі-організацій).
Згідно п. 5.27 вказаного Національного стандарту відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.
Надані позивачем до адміністративного позову документи не відповідають ознакам доказів, які встановлює КАС України, оскільки не засвідчені належним чином.
Отже, наведене вище свідчить про недотримання вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України " Про судовий збір " від 08.07.2011 року № 3674-VI.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2270 гривень.
Ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивач повинен сплатити судовий збір у сумі 908,00 грн. та надати суду документ про його сплату.
Щодо посилання позивачки у змісті позову на пп. 13, 14 п. 2 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір», як підстава її звільнення від сплати судового збору, оскільки фактично представляє не свої інтереси, а згідно ст. 177 Сімейного кодексу України, інтереси своїх малолітніх дітей, то суддя вважає необхідним вказати наступне.
Перелік пільг щодо сплати судового збору передбачені статтею 5 Закону України «Про судовий збір», проте, вказана обставина не входить до його переліку.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 8 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема, якщо позивачами є члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї.
Отже, позивачка повинна надати суду докази щодо вищевказаного статуту багатодітної сім'ї з метою вирішення питання щодо відстрочення судового збору.
Також відповідно до п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте, позовна заява за своїм змістом не містить таких відомостей.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст. 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 КАС України, суддя -
ухвалила:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, шляхом надання:
- нової редакції позову, визначившись з належним відповідачем, предметом позовних вимог, які відповідають вимогам КАС України;
- клопотання про відстрочення сплати судового збору з доказами такого відстрочення, або документ про сплату судового збору.
- засвідчених належним чином копій документів, доданих до позовної заяви;
- письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/637/21 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Дубровна