Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
24 лютого 2021 р. Справа № 820/4996/16
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Котеньов О.Г., розглянувши клопотання представника відповідача про розгляд справи у загальному позовному провадженні та у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП 43983495) про скасування податкового повідомлення-рішення,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернулась Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2016 №0001801304.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 прийнято до розгляду позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Б. Хмельницького, буд. 17, м. Харків, 61001) про скасування податкового повідомлення-рішення та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.
Ухвалою від 24.02.2021 замінено відповідача у справі його правонаступником.
Через канцелярію суду 22.02.2021 від представника відповідача надійшли клопотання про розгляд зазначеної адміністративної справи у порядку загального позовного провадження та у судовому засіданні з викликом сторін.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та розглянувши клопотання представника відповідача, суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до ч. 4 ст.12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Так, законодавцем встановлено, що справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
При цьому, предметом розгляду даної справи є рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 1 статті 260 КАС України передбачено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.4 ст.260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Суд зазначає, що всі обставини, які можуть перешкоджати розгляду справи в порядку спрощеного провадження були з'ясовані судом саме під час розгляду питання про відкриття провадження.
Суд наголошує, що для повного та всебічного встановлення обставин справи характер спірних правовідносин та предмет доказування в даній справі не вимагають проведення розгляду справи у порядку загального позовного провадження, протилежного відповідачем не наведено, а тому клопотання останнього про розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження є необґрунтованим.
Представник відповідача не вказав, які є перешкоди для об'єктивного встановлення усіх обставин у даній справі та яким чином розгляд справи у загальному позовному провадженні цьому сприятиме.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого представником відповідача клопотання та розгляду даної справи в загальному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною 6 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд зазначає, що всі обставини, які можуть перешкоджати розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін були з'ясовані судом саме під час розгляду питання про відкриття провадження.
Суд наголошує, що для повного та всебічного встановлення обставин справи характер спірних правовідносин та предмет доказування в даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, зворотного представником відповідача не наведено, клопотання останнього про розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін є необґрунтованим.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого представником відповідача клопотання та розгляду даної справи в судовому засіданні.
Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача, що виходячи із змісту статті 159 КАС України, учасники справи викладають письмово свої пояснення у заявах по суті справи, якими для відповідача є відзив та заперечення на відповідь на відзив.
Сторони у справі поінформовані про основні процесуальні дії та забезпечені процесуальними документами суду, а докази відправлення кореспонденції до суду надані відповідною стороною і зберігаються у матеріалах справи (саме така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 03 жовтня 2017 року у справі "Віктор Назаренко проти України").
Аналогічна правова позиція викладене в ухвалі Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №820/5121/18.
Суд враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини викладену у справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2015 року. Так, у пункті 41, зокрема, зазначено, що у справі порушувалося суто правове і технічне питання, а не питання факту або оцінки доказів. Суд неодноразово постановляв, що такі спори краще розглядати в рамках письмової процедури, а не за допомогою усних слухань.
З огляду на викладене вище, а також з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, враховуючи рішення Ради суддів України № 19 від 17.03.2020, суд не вбачає підстав для задоволення заявленого клопотання.
Додатково суд зазначає, що відповідачем не надано до суду витребувані ухвалою від 01.02.2021 докази щодо загальної суми доходів від здійснення операцій позивача з реалізації товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, яка сукупно перевищує 300000 грн, та щодо того, чи виключає така сума суми сплаченого податку на додану вартість (у межах спірних правовідносин).
Керуючись положеннями ст. ст. 12, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотань представника відповідача про розгляд справи у загальному позовному провадженні та у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.
Повторно витребувати у Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України докази щодо загальної суми доходів від здійснення операцій позивача з реалізації товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, яка сукупно перевищує 300000 грн, та щодо того, чи виключає така сума суми сплаченого податку на додану вартість (у межах спірних правовідносин) чи зазначити про наявність таких доказів в матеріалах справи з посиланням на аркуші справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.Г. Котеньов