Справа № 420/14848/20
26 лютого 2021 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , що викладено в листі ГУ ПФУ в Одеській області від 27.07.2020 № 6317-6235/В-02/8-1500/2; визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 31.07.2020 № 951370116169 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.01.2020 відповідно до вимог статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (в редакції Закону від 12.07.2001 № 2663-ІІІ, що діяла на час призначення пенсії) та статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 № 1697-VII, виходячи з розрахунку 90 % від суми місячного (чинного) заробітку працюючого на посаді заступника відділу, у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури” на підставі довідки прокуратури Одеської області від 04.03.2020 № 352, згідно якою розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , становить 43791,62 грн. без обмеження її максимального (граничного) розміру, з урахуванням раніше проведених виплат; виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією здійснити разово та однією сумою.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам, зміною складових заробітної плати та на підставі рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019, вона звернулась до ГУ ПФУ в Одеській області щодо перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Одеської області від 04.03.2020 № 352, проте відповідачем відмовлено у здійсненні перерахунку. Разом з тим, відмова та рішення ГУ ПФУ в Одеській області порушують її право на належне пенсійне забезпечення, соціальний захист та суперечать рішенню Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019. При цьому, саме рішенням Конституційного Суду України було поновлено право на перерахунок пенсії та її підвищення, з урахуванням постанови КМУ від 30.08.2017 № 657. Крім того, посилання відповідача на постанову КМУ від 11.12.2019 року № 1155 є безпідставним, оскільки грошове забезпечення працівників прокуратури збільшилось в жовтні 2017 року, на підставі постанови від 30.08.2017 № 657.
Представником відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вказує, що право на перерахунок пенсії виникає для осіб за зверненнями, що надходять починаючи з 13 грудня 2019 року, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 13 грудня 2019 року. Отже, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам після 13 грудня 2019 року. Пунктом 7 постанови КМУ від 11.12.2019 № 1155 встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із ЗУ «Про прокуратуру». Таким чином, відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Одеської області від 04.03.2020 № 352, оскільки перерахунок пенсії проводиться у разі зміни розмірів посадових окладів для працівників прокуратури після 13 грудня 2019 року, які є підставою для перерахунків пенсії за вислугу років.
Позивачем до суду надано відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що у відзиві не спростовано докази та аргументи щодо суті позовних вимог, а викладені доводи не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Позивач зазначає, що право на перерахунок пенсії виникло у зв'язку з винесенням рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019, а постанова КМУ від 11.12.2019 № 1155 не стосується перерахунку пенсії позивача.
Ухвалою суду від 28 грудня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ «Про прокуратуру» (а.с. 45).
04 березня 2020 року Прокуратурою Одеської області видано ОСОБА_1 довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій № 352 (а.с. 20, 222).
14 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою, в якій просила здійснити перерахунок пенсії, на яку листом № 6317-6235/В-02/8-1500/20 від 27.07.2020 року надано відповідь та повідомлено, що відсутні підстави для перерахунку пенсії (а.с. 21-31).
29 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій № 352 від 04.03.2020 року (а.с. 32, 221).
31 липня 2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення № 951370116169 про відмову в перерахунку пенсії (а.с. 33).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих було визначено статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (в редакції станом на дату призначення позивачу пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Згідно ч. 12 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Відповідно до ч. 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Таким чином, на момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах 12 та 17 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08 липня 2011 року до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ внесено норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.
В той же час, положення статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VI від 08 липня 2011 року не зазнали. Відбулась лише зміна порядкового номеру частин статті, що регламентували вказаний порядок та підстави.
Відповідно до ч. 13, 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (в редакції Закону № 3668- VI від 08 липня 2011 року) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсій. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий період може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Законом України «Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VІІІ (далі - Закон №76-VІІІ) до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ внесено зміни, зокрема, частину 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ викладено у наступній редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
14 жовтня 2014 року прийнято новий Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ, набрав чинності з 15 липня 2015 року, частиною 20 статті 86 якого визначено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ попередній Закон України «Про прокуратуру» із змінами частково втратив чинність, окрім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 Закону.
Законом України від 02 березня 2015 року № 213- VІІ внесено зміни до частини 15 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ згідно якої визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, на момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені ч. 12 та 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, якими передбачалось, зокрема, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за таким призначенням або перерахунком.
Постановою Верховного Суду від 24 квітня 2019 року по справі № 826/8546/18 залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року, якими визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури та зобов'язано Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та прийняти рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
В постанові від 24 квітня 2019 року по справі № 826/8546/18 Верховний Суд звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом покладено саме на Уряд. Неприйняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акта, який би визначав умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для відмови пенсіонеру у такому перерахунку, оскільки це порушує статтю 22 Конституції України.
При цьому, Конституційним Судом України прийнято рішення від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019 у справі №3-209/2018(2413/18, 2807/19), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Пунктом 3 установлено такий порядок виконання рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: « 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
В рішенні від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону.
Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.
За таких підстав, позивач у зв'язку з прийняттям рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019 набув право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
З матеріалів справи вбачається, що 04 березня 2020 року Прокуратурою Одеської області видано ОСОБА_1 довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій № 352 (а.с. 20).
В довідці про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій № 352 від 04.03.2020 року зазначено, що довідку видано відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р (ІІ)/2019 р., та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури».
При цьому, довідка про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій № 352 від 04.03.2020 року складена уповноваженим органом, містить обов'язкові реквізити: дату та вихідний номер та підписана уповноваженими посадовими особами.
Так, з оскаржуваного рішення № 951370116169 від 31 липня 2020 року вбачається, що його прийнято з підстав того, що заробітна плата, зазначена в довідці визначена на 06.09.2017 року, згідно постанови КМУ від 30.08.2017 № 657, а перерахунок пенсії проводить у разі зміни розмірів посадових окладів для працівників прокуратури після 13.12.2019 року, а тому підстави для перерахунку пенсії відсутні (а.с. 33).
Разом з тим, чинна з 13.12.2019 року норма частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» визначає умовою перерахунку пенсії за вислугу років підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.
При цьому, грошове забезпечення працівників прокуратури збільшилося в жовтні 2017 року, у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», яка є чинною та підлягає застосуванню.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на постанову Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» від 11.12.2019 року № 1155, яка набула чинності 16.01.2020 року, та згідно з якою були підвищені розміри посадових окладів працівників органів прокуратури України, оскільки позивач свої вимоги не обґрунтовує цією постановою. При цьому, пунктом 7 вказаної постанови визначено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру».
Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» від 11.12.2019 року № 1155 не підлягає застосуванню та не впливає на наявність у позивача права на перерахунок пенсії у зв'язку з прийняттям рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в рішенні від 14 вересня 2020 року по справі № 560/2120/20 (провадження № Пз/9901/9/20).
Так, статтею 8 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32)), а також право на певні суми соціальних виплат , у тому числі, у разі їх невиплаті є втручанням у право на мирне володіння майном (п.34. рішення ЄСПЛ по справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви № 68385/10 та 71378/10), рішення набуло статусу остаточного від 26 вересня 2014 року. «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (див. рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia) [ВП], заява № 44912/98, п. 52, ЄСПЛ 2004-IX). Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами (див. вищенаведене рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Кореску v. Slovakia), п. 50; «Anheuser-Busch Inc. проти Португалії» (Anheuser-Busch Inc. v. Portugal) [ВП], заява № 73049/01, п. 65, ЄСПЛ 2007-І).
Відповідно до статті 1 Першого протоколу будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Колишній Король Греції та інші проти Греції» (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).
Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Щокін проти України» (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010 року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011 року ).
Позивач просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , що викладено в листі ГУ ПФУ в Одеській області від 27.07.2020 № 6317-6235/В-02/8-1500/2 та визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 31.07.2020 № 951370116169 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що листом від 27.07.2020 № 6317-6235/В-02/8-1500/2 розглянуто звернення позивача, ОСОБА_1 щодо перерахунку пенсії та повідомлено, що підстави для перерахунку пенсії відсутні та зазначено, що для отримання рішення про відмову в перерахунку пенсії слід звернутися із заявою встановленого зразка (а.с. 30-31).
Таким чином, лист Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.07.2020 № 6317-6235/В-02/8-1500/2 містить інформацію щодо наявності підстав перерахунку пенсії та не порушує прав, свобод чи інтересів позивача щодо перерахунку пенсії.
При цьому, позивачу відмовлено в перерахунку пенсії безпосередньо рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 951370116169 від 31 липня 2020 року, а тому порушені права позивача підлягають захисту шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 951370116169 від 31 липня 2020 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Також, позивач просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.01.2020 відповідно до вимог статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (в редакції Закону від 12.07.2001 № 2663-ІІІ, що діяла на час призначення пенсії) та статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 № 1697-VII, виходячи з розрахунку 90 % від суми місячного (чинного) заробітку працюючого на посаді заступника відділу, у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури” на підставі довідки прокуратури Одеської області від 04.03.2020 № 352, згідно якою розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , становить 43791,62 грн. без обмеження її максимального (граничного) розміру, з урахуванням раніше проведених виплат; виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією здійснити разово та однією сумою.
Разом з тим, оскільки права позивача в частині виплати пенсії з розрахунку 90 % від суми місячного (чинного) заробітку з обмеженням максимального (граничного) розміру пенсії на час розгляду даної справи не порушені, так як перерахунок не проведено, а стосуються правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років виходячи з розрахунку 90 % від суми місячного (чинного) заробітку без обмеження її максимального (граничного) розміру, та здійснити виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією разово та однією сумою.
За таких підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі довідки Прокуратури Одеської області № 352 від 04.03.2020 року з 01.01.2020 року із врахуванням раніше виплачених сум.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, розглянувши справу на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 951370116169 від 31 липня 2020 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі довідки Прокуратури Одеської області № 352 від 04.03.2020 року з 01.01.2020 року із врахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Також, в позовній заяві позивач просить суд допустити до негайного виконання рішення суду в частині присудження виплати пенсії в межах стягнення всієї суми боргу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Згідно ч. 2 ст. 371 КАС України Суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.
Разом з тим, спірні правовідносини пов'язані із зобов'язанням відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, здійснити перерахунок і виплату пенсії, а не стягнення (присудження) пенсії, а тому підстави для застосування до спірних правовідносин негайного виконання рішення суду відсутні.
Крім того, позивач просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.
Разом з тим, позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При розподілі судових витрат суд враховує, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., відповідно до квитанції № ПН3113 від 21.12.2020 року (а.с. 18).
Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 420,40 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 90, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 951370116169 від 31 липня 2020 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі довідки Прокуратури Одеської області № 352 від 04.03.2020 року з 01.01.2020 року із врахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок).
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.
Суддя О.А. Левчук
.