25 лютого 2021 р. № 400/5608/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Миколаївського управління Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54001 Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001
про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2019 № 0195302-5006-1403,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області, Головного Управління ДФС у Миколаївській області Миколаївське управління про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення від 10.06.2019 № 0195302-500601403.
Позивач обґрунтовує позов, з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 09.02.2021, тим, що об'єкт нерухомості знесено в 2017 році, відповідач нарахував податок без визначення будь-якої класіфікації до об'єкта нерухомості, відповідач безпідставно застосував ставку податку на нерухоме майно визначену рішенням Баштанської міської ради від 25.05.2017, оскільки об'єкт нерухомості не є об'єктом оподаткування. Рішення Баштанської міської ради від 25.05.2017 відповідно до п.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України може застосовуватись з 01.01.2018, а не з 01.01.2017, як зазначено у рішення ради. Також у відповіді на запит адвоката Виконавчого комітету Баштанської міської ради від 13.07.2020 № Ф-87/02.03-10 щодо повідомлення про календарну дату офіційного оприлюднення рішення № 11 від 25.05.2017 не зазначено цю інформацію. У разі, якщо рішення ради не було оприлюднено Баштанською міською радою до 15.07.2017 відповідач не мав права застосовувати ставки затверджені цим рішенням при розрахунку податкового зобов'язання визначеного оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням. Відповідач повинен довести, що спірне податкове повідомлення-рішення було надіслано, вручено позивачу до 01.07.2019, інакше воно є протиправним і підлягає скасуванню.
Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки податкове повідомлення-рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, яке надсилалось позивачу на адресу АДРЕСА_2 , адреса даних згідно бази ДРФО. Податкове повідомлення рішення повернулось без вручення адресату за закінченням терміну зберігання. Правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від сплати податку відповідно до п. «ж» пп.266.2.2 ст.266 ПК України є одночасна сукупність підстав: призначення будівлі для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності та особа має бути сільськогосподарським товаровиробником. Як зазначено у позові, позивач об'єкт нерухомості у спірний період не використовував. Також позивач до контролюючого органу із заявою про застосування пільги з податку з підтверджуючими документами не звертався. Позивач звільняється зі сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки з 20.02.2020, тому спірне податкові повідомлення-рішення за 2018 прийнято правомірно.
Справа розглядається відповідно до ст.262 КАС України в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
Позивач отримав 18.02.2020 податкове повідомлення-рішення від 10.06.2019 №0195302-500601403, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» на суму 286250,30 грн. за 2018.
Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 21.04.2020 свідчить, що комплекс, ферма для качок, об'єкт житлової нерухомості загальної площею 7688,6 кв. м за адресою АДРЕСА_3 припинено право власності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки знищено об'єкт нерухомого майна, про що в реєстрі зроблено запис.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки входить до складу податку на майно (ст. 265 Податкового кодексу України).
Відповідно до ст.266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Не є об'єктом оподаткування:
є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Правовий аналіз цієї норми зумовив висновок, що її застосування передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об'єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об'єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.
Відповідно до п. 266.4.2.ст.266 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: права на користування пільгою із сплати податку ( п.266.7.1-277.7-3 ст.266 ПК України).
1)Позивач обґрунтовує протиправність спірного податкового повідомлення-рішення тим, що об'єкт нерухомості був зруйнований в 2017 році, тому правових підстав для нарахування податку в 2018 році у контролюючого органу не було.
Відповідач надав суду витяг із реєстру нерухомого майна, який свідчить, що тільки 20.02.2020 в реєстрі зроблено запис про припинення право власності ОСОБА_1 та знищення об'єкта нерухомого майна.
Тому доводи позивача, що об'єкт був знищений в 2017 році судом до уваги не приймається, оскільки в реєстрі зроблено запис про це тільки 20.02.2020. Позивач не позбавлений був право звернутись до державного реєстратора(нотаріуса) для здійснення запису про припинення права власності ще в 2017 році, тоді б у відповідача не було правових підстав нараховувати податок на нерухомість в 2018 році.
2) Позивач зазначає, що у технічному паспорті об'єкта нерухомості зазначено, що це виробничий комплекс, ферма для качок, тобто це виробничий об'єкт, який відповідно до п. «є», «ж» ст.266.2.2 ст.266.2 ст.266 ПК України не є об'єктом оподаткування.
Позивач у позовній заяві не вказав, що нежитлові будівлі використовуються для сільськогосподарській діяльності або для промислової діяльності. Доказів на підтвердження того, що позивач є сільськогосподарським виробником або його нерухомість є промисловим об'єктом позивачем суду не надано. Також позивач не звертався до контролюючого органу з відповідними доказами для надання йому цієї пільги.
Оскільки позивач є власником нежитлових будівель, які не використовуються ним для сільськогосподарської діяльності та вони не є будівлями промисловості, тому правові підстав для застосування пп. «є», «ж» п. 266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України до позивача відсутні.
3) Позивач зазначає, що у п.8 рішення Баштанської міської ради №11 від 25.05.2017 зазначено, що воно набуває чинності 01.01.2017, але відповідно до п.п.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України ставки податку встановлені цим рішенням можуть застосовуватись лише з 01.01.2018, також у відповіді Виконком Баштанської міської ради не зазначив дату офіційного оприлюднення рішення № 11 від 25.05.2017. Стосовно цих доводів позивача, суд зазначає, що в цьому рішення суд не надає оцінку правомірності або протиправності рішення Баштанської міської ради, але зазначає, що воно застосовано до позивача для нарахування податку в 2018 року, а не 2017, також ненадання відповіді адвокату не свідчить, що це рішення не було опубліковано, тому ці доводи позивача взагалі ніяким чином не можуть вплинути на правомірність прийняття спірного рішення.
4) Позивач зазначає, що отримав спірне податкове повідомлення-рішення 18.02.2020, але відповідно до норм Податкового Кодексу України контролюючий орган повинен надати докази надсилання цього рішення до 01.07.2019. Якщо воно не надсилалось до цієї дати, то воно є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідач надав суду разом з відзивом докази надсилання позивачу спірне податкове повідомлення-рішення за адресою АДРЕСА_4 , яке повернулось без вручення адресату з вказівкою пошти « за закінченням терміну зберігання». Відбиток пошти розібрати неможливо, тільки рік 2019.
Суд зазначає, що спірне податкове повідомлення рішення прийнято 10.06.2019 за 2018 рік , матеріали справи не містять доказів, коли воно надіслано позивачу, але навіть надсилання цього повідомлення рішення після 01.07.2019 не може привести до визнання його протиправним та скасуванню, тому ці доводи позивача суд відхиляє.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач не надав суду належних та допустимих доказів протиправності спірного податкового повідомлення-рішення, тому позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Миколаївського управління Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 5400 ) , Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2019 № 0195302-5006-1403 - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко