про залишення позовної заяви без руху
24 лютого 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/818/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., перевіривши матеріали позовної заяви Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Головне управління МВС України Запорізької області в особі голови ліквідаційної комісії, про стягнення витрат,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Головне управління МВС України Запорізької області в особі голови ліквідаційної комісії, в якій позивач просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер ІПН НОМЕР_1 ) на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - МВС України в особі його структурного підрозділу - Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (р/р НА 148201720313281001201017468, код 08571446, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов'язані з її утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 5 181,26 гри. (п'ять тисяч сто вісімдесят одна гривень 26 копійок).
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суддею встановлено наступне.
Позивачем самостійно визначено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Головне управління МВС України Запорізької області в особі голови ліквідаційної комісії.
Проте, в позові не зазначено з яких підстав третю особу належить залучити до участі у справі та не надано відповідну заяву, передбачену частиною четвертою статті 49 КАС України.
Відповідно до частини четвертої статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Згідно з частиною п'ятою статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
З системного аналізу наведених норм закону, вбачається, що позивач має право надати суду заяву про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Головне управління МВС України Запорізької області в особі голови ліквідаційної комісії, із зазначенням підстав, з яких її належить залучити до участі у справі, оформлену відповідно до вимог статті 167 КАС України.
Крім того, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань від 24.02.2021 вбачається, що за кодом ЄДРПОУ:08592187 зареєстрована юридична особа Головне управління МВС України Запорізької області.
У зв'язку з чим суддя пропонує позивачу у разі подання заяви про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, уточнити найменування третьої особи.
Крім того, разом із позовною заявою подано клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначено наступне.
Відповідач була звільнена зі служби в Національній поліції наказом ГУНП в Запорізькій області від 11.10.2016 № 349 за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).
Враховуючи вимоги чинного законодавства України та судову практику, позивачем було подано позов до Білокуракинського районного суду Луганської області про стягнення витрат. Заочним рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 18.10.2017 у справі № 409/1133/17 позовні вимоги було задоволено.
09.02.2021 на адресу позивача надійшла ухвала Білокуракинського районного суду Луганської області від 22.01.2021 про перегляд вказаного заочного рішення суду, яке скасовано, а провадження справі закрито у зв'язку з тим, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ вважає, що строки звернення до суду пропущені не з вини позивача.
Згідно частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом другим частини другої статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах “Стаббігс та інші проти Великобританії”, “Девеер про Бельгії” виходить з того, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків звернення до суду за захистом порушених прав.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із її заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення таких строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, а після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для визначення причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними в конкретній справі залежить від вказаних у позовній заяві або у заяві про поновлення строку звернення до суду причин, підтверджених відповідними засобами доказування та доданими до них матеріалами.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Проте, позивачем до заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом не надано доказів підтвердження виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог відповідно до положень абзацу другого частини другої статті 122 КАС України. Тобто, не надано жодних доказів в підтвердження того, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а також доказів в підтвердження своєчасного звернення до Білокуракинського районного суду Луганської області у строк, встановлений вказаною вище нормою.
З огляду на вищевикладене, суддя дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статей 160, 161 КАС України.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, враховуючи, що вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, вважаю за необхідне залишити без руху позовну заяву Дніпропетровського державного університета внутрішніх справ з наведених вище підстав.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Головне управління МВС України Запорізької області в особі голови ліквідаційної комісії, про стягнення витрат залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 5-ти (п'яти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:
- заяви про залучення третьої особи із зазначенням підстав з яких її належить залучити до участі у справі, оформлену відповідно до вимог статті 167 КАС України (у разі необхідності);
- доказів підтвердження звернення до суду з даним позовом відповідно абзацу другого частини другої статті 122 КАС України.
У разі ненадання вищевказаних документів позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
СуддяЄ.О. Кисельова