Іменем України
15 лютого 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2180/20
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді : Кисельової Є.О.,
при секретарі судового засідання: Суховій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Тарасівської сільської ради Троїцького району Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Тарасівської сільської ради Троїцького району Луганської області (далі - сільська рада, відповідач), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Тарасівської сільської ради Троїцького району Луганської області від 06.05.2020 № 40/12 та № 40/13 зі змінами, внесеними Рішення №41/1 від 07 липня 2020 року №Про внесення змін до рішення сесії 40/12, 40/13 від 06 травня 2020 року" про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок;
- зобов'язати Тарасівську сільську раду Троїцького району Луганської прийняти рішення про виділення ОСОБА_1 земельних ділянок в натурі (на місцевості) та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок єдиним масивом.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ №0056603, зареєстрованого 18.12.1996 у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 266 має право на земельну ділянку (пай) розміром 12,01 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25.09.2018 має право на земельну частку (пай) у розмірі 3,85 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Земельна частка (пай) посвідчена сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0056685.
З метою реалізації права на земельні ділянки (паї), які підлягають виділенню в натурі, 16.03.2020 позивач звернувся до Тарасівської сільської ради Троїцького району Луганської області із заявою про виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок єдиним масивом.
Рішенням відповідача від 06.05.2020 № 40/12 позивачу відмовлено у виділенні земельної ділянки та наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на підставі включення її до загального списку осіб, згідно рішення сесії Тарасівської сільської ради №40/1 від 06.05.2020року, які мають право на земельну ділянку та будуть приймати участь у жеребкуванні (розпайовці).
Згідно рішення №41/1 від 07.07.2020 «Про внесення змін до рішення сесії 40/12, 40/13 від 06.05.2020» відповідачем внесено зміни в рішення сесії 40/12, 40/13 від 06.05.2020», відповідно до якого позивачу відмовлено у виділенні в натурі (на місцевості) та наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, оскільки земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту та її цільове призначення не співпадає з вимогами ОСОБА_1 (цільове призначення-пасовища).
Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийнято в порушення положень Земельного кодексу України, Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».
Крім того, зазначено, що заяву позивача від 16.03.2020 розглянуто відповідачем з порушенням строків розгляду, встановлених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
28.09.2020 до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярії) суду за вхідним реєстраційним номером 39193/2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечували проти задоволення позовних вимог, з підстав правомірності прийняття оскаржуваного рішення, прийнятого Тарасівською сільською радою Троїцького району Луганської області 30.07.2020 (арк. спр. 116-120).
Представники сторін в судове засідання не прибули, повідомлялися належним чином (арк. спр. 177-178, 180).
Ухвалою суду від 09.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі ( арк. спр. 19-20).
Ухвалою суду від 09.07.2020 відкладено судовий розгляд та витребувано докази у справі (арк. спр. 39).
Ухвалою суду від 26.08.2020 вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження (арк. спр. 78).
Ухвалою суду від 03.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (арк. спр. 96).
Ухвалою суду від 26.11.2020 закрито провадження у справі (арк. спр. 138-141).
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2021 ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 про закриття провадження у справі скасовано, справу направлено для продовження розгляду (арк. спр. 169-172).
Ухвалою суду від 18.01.2021 справу прийнято до провадження (арк. спр. 176).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-79, 90 КАС України, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі сертифікатів на право на земельну частку (пай) серії ЛГ №0056603, серії ЛГ № 0056658 має право на земельну ділянку (пай) розміром 12,01 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (арк. спр. 13,14).
Право позивача на спадщину на земельну частку (пай) у розмірі 3,85 (сіножаті - 0,98 га та пасовища - 2,87 умовних кадастрових гектарів, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) також підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 25.09.2018, згідно якого земельна частка (пай) посвідчена сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0056685, виданого головою Троїцької райдержадміністрації 02.09.1999 (арк. спр. 15).
З метою реалізації права на земельні ділянки (паї), які підлягають виділенню в натурі, 16.03.2020 позивач звернувся до Тарасівської сільської ради Троїцького району Луганської області із заявою про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на рівні частки (паю) з передачею у приватну власність згідно сертифікатів серії ЛГ №0056603, серії ЛГ № 0056658 та свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25.09.2018 площею 3,85 умовних кадастрових гектарів на кожен сертифікат на землях колишнього КСП ім. Леніна (арк. спр. 4-5).
Рішеннями Тарасівської сільської ради Троїцького району Луганської області від 06.05.2020 № 40/12, № 40/13 "Про розгляд заяви щодо виділення земельної ділянки на рівні частки (паю) згідно та надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на рівні частки (паю) згідно з сертифікатом серії ЛГ № 0056685 та свідоцтва на право на спадщину за заповітом серії ННК № 042391 від 25.09.2018 на землях колишнього КСП ім. Леніна" відмовлено ОСОБА_1 у наданні відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою у зв'язку з тим, що позивач включена до загального списку осіб, згідно рішення сесії Тарасівської сільської ради від 06.05.2020 № 40/1, які мають право на земельну частку (пай) та буде приймати участь у жеребкуванні (розпайовці) (арк. спр. 60, 61, 115).
Рішенням Тарасівської сільської ради Троїцького району Луганської області від 07.07.2020 "Про внесення змін до рішення сесії № 40/12, № 40/13 від 06 травня 2020 року", у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на рівні частки (паю) з передачею у приватну власність згідно сертифікатами серій ЛГ № 0056685, ЛГ № 0056603 та свідоцтва на право на спадщину за заповітом серії ННК № 042391 від 25.09.2018 на землях колишнього КСП ім. Леніна" відмовлено, оскільки дана земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту і її цільове призначення не співпадає з вимогами ОСОБА_1 (цільове призначення - пасовища), тому не підлягає для ведення особистого селянського господарства (арк. спр. 46).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам, якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог частини другої статті четвертої Земельного кодексу України (далі - ЗК України) завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Частинами першою та п'ятою статті 25 ЗК України визначено, що при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).
Особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).
Відповідно до положень частин першої та другої статті 3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.
Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).
Частинами першою та третьої статті 116 ЗК України закріплено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:
а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;
б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частин шостої та сьомої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно частини четвертої статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Отже, системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадян. При цьому, єдиною підставою для відмови у наданні такого дозволу є невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Тобто, перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою що відведення земельної ділянки у власність є вичерпним та розширенню не підлягає.
Відповідачем в ході розгляду справи не надано суду жодних доказів в підтвердження подання позивачем документів для одержання земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства у порушення вимог частини першої статті 122 ЗК України в частині зміни цільового призначення земельної ділянки, невідповідності орієнтованих розмірів земельної ділянки та графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
Аналогічний правовий висновок наведений Верховним Судом у постанові № 20.06.2018 у справі № 323/323/17.
Оскільки судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 на підставі сертифікатів на право на земельну частку (пай) серії ЛГ №0056603, серії ЛГ № 0056658 має право на земельну ділянку (пай) розміром 12,01 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що також підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 25.09.2018, відповідно до яких позивач звернувся до відповідача із заявою про виділення у натурі (на місцевості) та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на рівні частки (паю) з передачею у приватну власність, проте відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень відмовлено позивачу у виділенні зазначеної земельної ділянки та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у порушення положень статей 118, 122 Земельного кодексу України, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що рішення Тарасівської сільської ради Троїцького району Луганської області від 06 травня 2020 року № 40/12, № 40/13 "Про розгляд заяви щодо виділення земельної ділянки на рівні частки (паю) згідно та надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на рівні частки (паю) згідно з сертифікатом серії ЛГ № 0056685 та свідоцтва на право на спадщину за заповітом серії ННК № 042391 від 25.09.2018 на землях колишнього КСП ім. Леніна" та від 07 липня 2020 року "Про внесення змін до рішення сесії № 40/12, № 40/13 від 06 травня 2020 року", яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на рівні частки (паю) з передачею у приватну власність згідно сертифікатами серій ЛГ № 0056685, ЛГ № 0056603 та свідоцтва на право на спадщину за заповітом серії ННК № 042391 від 25.09.2018 на землях колишнього КСП ім. Леніна" є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Таким чином, дані позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, відтак позов в цій частині слід задовольнити.
Вирішуючи позовні вимоги про зобов'язання Тарасівської сільської ради Троїцького району Луганської прийняти рішення про виділення ОСОБА_1 земельних ділянок в натурі (на місцевості) та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок єдиним масивом, суд виходить із наступного.
У рішеннях по справах Клас та інші проти Німеччини, Фадєєва проти Росії, Єрузалем проти Австрії Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Оскільки в силу положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельного кодексу України передбачений порядок прийняття рішення про виділення в натурі (на місцевості) та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на рівні частки (паю) з передачею у приватну власність, суд вважає, що Тарасівська сільська рада Троїцького району Луганської області має виключну компетенцію у прийнятті рішення по вказаному питанню. Отже, зазначене питання віднесено до дискреційних повноважень селищної ради.
Відтак у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
При цьому, з урахуванням встановлених порушень, допущених відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень та виключної компетенції відповідача у прийнятті рішення по питанню виділення в натурі (на місцевості) та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на рівні частки (паю) з передачею у приватну власність, з метою ефективного захисту прав позивача суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права, шляхом зобов'язання Тарасівської сільської ради Троїцького району Луганської повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 березня 2020 року про виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на рівні частки (паю) з передачею у приватну власність згідно сертифікатами серій ЛГ № 0056685, ЛГ № 0056603 та свідоцтва на право на спадщину за заповітом серії ННК № 042391 від 25.09.2018 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Аналогічний правовий висновок наведений Верховним Судом у постанові від 24.04.2019 у справі № 802/1000/15-а.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, позов належить до часткового задоволення.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам позивача, оскільки вони не спростовують обставини, встановлені судом під час розгляду справи.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із наступного.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що згідно із частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом судовий збір сплачено у розмірі 840,80 грн та за наслідками розгляду справи позовні вимоги задоволено частково, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у розмірі 420,40 грн. згідно ч.1 ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 2, 5, 77, 90, 139, 241-245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Тарасівської сільської ради Троїцького району Луганської області (ідентифікаційний код: 04337727, місцезнаходження юридичної особи: Луганська область, Троїцький район, село Тарасівка, вулиця Миру, будинок 3) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тарасівської сільської ради Троїцького району Луганської області від 06 травня 2020 року № 40/12 «Про розгляд заяви щодо виділення земельної ділянки на рівні частки (паю) згідно та надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на рівні частки (паю) згідно з сертифікатом серії ЛГ № 0056685 та свідоцтва на право на спадщину за заповітом серії ННК № 042391 від 25.09.2018 на землях колишнього КСП ім. Леніна».
Визнати протиправним та скасувати рішення Тарасівської сільської ради Троїцького району Луганської області від 06 травня 2020 року № 40/13 «Про розгляд заяви щодо виділення земельної ділянки на рівні частки (паю) та надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на рівні частки (паю) згідно з сертифікатом серії ЛГ № 0056603 та свідоцтва на право на спадщину за заповітом серії ННК № 042391 від 25.09.2018 на землях колишнього КСП ім. Леніна».
Визнати протиправним та скасувати рішення Тарасівської сільської ради Троїцького району Луганської області від 07 липня 2020 року «Про внесення змін до рішення сесії № 40/12, № 40/13 від 06 травня 2020 року», яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на рівні частки (паю) з передачею у приватну власність згідно сертифікатами серій ЛГ № 0056685, ЛГ № 0056603 та свідоцтва на право на спадщину за заповітом серії ННК № 042391 від 25.09.2018 на землях колишнього КСП ім. Леніна» відмовлено.
Зобов'язати Тарасівську сільську раду Троїцького району Луганської повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 березня 2020 року про виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на рівні частки (паю) з передачею у приватну власність згідно сертифікатами серій ЛГ № 0056685, ЛГ № 0056603 та свідоцтва на право на спадщину за заповітом серії ННК № 042391 від 25.09.2018 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тарасівської сільської ради Троїцького району Луганської області (ідентифікаційний код: 04337727, місцезнаходження юридичної особи: Луганська область, Троїцький район, село Тарасівка, вулиця Миру, будинок 3) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст повного судового рішення складено 24 лютого 2021 року.
Суддя Є.О. Кисельова