25 лютого 2021 року м. Київ № П/320/967/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального Міжрегіонального управління ДМС України у м. Києві та Київській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов"язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Центрального Міжрегіонального управління ДМС України у м. Києві та Київській області та просить суд:
визнати протиправною бездіяльність з приводу не розгляду заяви про документування паспортом громадянина України, яка надійшла 26.03.2019;
зобов"язати розглянути заяву про документування паспортом громадянина України, яка надійшла 26.03.2019, скласти висновок за встановленою МВС формою та прийняти рішення про оформлення паспорта або відмову в його оформленні.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, звернувся до органів державної міграційної служби про документування його паспортом громадянина України, однак останній відмовив з підстав відсутності необхідних документів для ідентифікації особи.
На думку позивача, вказана відмова є протиправною та такою, що порушує його права та законні інтереси.
Засобами поштового зв'язку 08.04.2020 надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого відповідач не погоджується з позовними вимогами та просить відмовити у його задоволенні у зв'язку з тим, що позивачем при поданні заяви про надання громадянства не подано документ, що посвідчує особу заявника.
20.05.2020 позивачем подано відповідь на відзив відповідно до якої останній проти доводів відповідача заперечив та просив суд адміністративний позов задовольнити.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до свідоцтва про народження від 16.12.1981, переклад якого засвідчено приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького нотаріального округу Київської області та зареєстровано в реєстрі за № 245 - ОСОБА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Радужний, Нижньовартовського району, Тюменської області; батько ОСОБА_2 , громадянин України, мати - ОСОБА_3 , громадянка України.
Відповідно до довідки від 05.09.2018 підтверджується, що позивач з 20.10.1993 прибув з батьками на постійне місце проживання до АДРЕСА_1 , де постійно проживає з 20.10.1993 по даний час.
Довідкою від 15.08.2017 № 53, виданою Відділом освіти Переяслав-Хмельницької Районної державної адміністрації Цибілівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів встановлено, що позивач з 27.09.1993 по червень 1999 року навчався у Цибілівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів.
Довідкою про припинення громадянства Російської Федерації від 03.09.2018 № 269082360 виданою Посольством Російської Федерації в Україні підтверджується, що рішенням Посольства Російської Федерації в України від 23.02.2002 дозволений вихід із громадянства Російської Федерації.
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 19.12.2018 у справі 373/2221/18 за заявою позивача, заінтересована особа Переяслав-Хмельницький районний сектор Управління Державної міграційної служби в Київській області про встановлення факту, що має юридичне значення, суд встановив факт, що ОСОБА_1 дійсно являється особою вказаною у Довідці про припинення громадянства Російської Федерації від 03.09.2018 № 269082360.
На підставі вищенаведеного позивач звернувся до відповідача із вимогою документувати його паспортом громадянина України.
Листом від 22.03.2018 № 679 позивачу відмовлено у документуванні його паспортом громадянина України з підстав того, що для набуття громадянства України та подальшого документування паспортом громадянина України, рекомендовано звернутись до консульського відділу Посольства Російської Федерації для отримання довідки про те, що позивач не являється громадянином РФ з фотокарткою, що підтвердить особу позивача або рішення суду про встановлення особи.
Листом від 16.04.2019 № 869 позивачу було відмовлено у документуванні його паспортом громадянина України з підстав відсутності у поданих документах, документу з фотокарткою, що посвідчує його особу.
Листом від 29.05.2019 № 8101.9.1-20375/81.1-19 повідомлено позивача що оскільки рішення про оформлення паспорта громадянина виключно за результатами ідентифікації особи та перевірки факту належності до громадянства, позивачу необхідно звернутись до Переяслав-Хмельницького РВ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області для оформлення набуття громадянства у відповідності до ст. 8 Закону України «Про громадянство України».
Вважаючи зазначену відмову протиправною позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України «Про громадянство України».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про громадянство України» громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.
Згідно п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; 2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13.11.1991) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.
Особи, зазначені у п. 1 ч. 1 цієї статті, є громадянами України з 24.08.1991, зазначені у пункті 2, - з 13.11.1991, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про громадянство України» громадянство України набувається: за народженням; за територіальним походженням; внаслідок прийняття до громадянства; внаслідок поновлення у громадянстві; внаслідок усиновлення; внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя; внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Згідно ст. 24 Закону України «Про громадянство України» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, здійснює повноваження щодо, зокрема, видання особам, які набули громадянство України, паспортів громадянина України, тимчасових посвідчень громадянина України, довідок про реєстрацію особи громадянином України.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.
Згідно п. п. 1, 3, 5, 7 Порядку № 302 паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт. У разі втрати або викрадення паспорта особі замість втраченого або викраденого оформляється та видається новий паспорт. Оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються: особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто; особі, яка досягла 14-річного віку та яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною, - на підставі заяви-анкети одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників (далі - законні представники); особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах Міністерства охорони здоров'я закритого типу, - через уповноважену особу адміністрації відповідної установи чи закладу (далі - уповноважена особа).
Відповідно до п. 35 Порядку № 302 заявник для оформлення паспорта подає такі документи: свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави (далі - свідоцтво про народження); оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або у разі, коли батьки чи один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, або у разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон (для осіб, які постійно проживали за кордоном, після повернення їх в установленому порядку на проживання в Україну та для осіб, які набули громадянство України за кордоном); посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб); довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи); документ, що посвідчує особу законного представника/уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи; документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта шляхом проставлення відмітки "Згідно з оригіналом" та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати; документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів):
про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка;
про народження дітей - свідоцтва про народження дітей;
про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;
про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;
довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття; документ, виданий відповідним органом, установою, організацією, який містить фотозображення особи, - для осіб, які звертаються за оформленням паспорта вперше після досягнення 18-річного віку. У разі відсутності такого документа особа подає письмове звернення в довільній формі, в якому зазначається інформація про адресу місць проживання, навчання, роботи, установ виконання покарань та інша інформація, відомості про батьків або інших родичів, які будуть залучені до проведення процедури встановлення особи; одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру - для оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв'язку з тривалим розладом здоров'я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров'я, оформленим в установленому порядку, або особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу (в разі потреби). Фотокартка повинна відповідати вимогам рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (IКAO) Doc 9303.
Щодо тверджень позивача, щодо виконання у повній мірі ним вимоги п. 35 Порядку № 302, а отже на його думку він набув право на документування його паспортом громадянина України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24.08.1991) постійно проживали на території України; особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13.11.1991) проживали в Україні і не були громадянами інших держав; особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13.11.1991 і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;
Набуття громадянства України за територіальним походженням особа здійснюється відповідно до ст. 8 Закону України «Про громадянство України», а саме особа яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24.08.1991 на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.
Як зазначалось вище згідно п. п. 1-3 Порядку № 302 паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт.
Виходячи із системного аналізу наведених норм суд звертає увагу, що положення Порядку № 302 щодо наявних спірних правовідносин можливо застосовувати лише після оформлення громадянства України, позивачем.
Отже документування паспортом громадина України є похідним етапом і здійснюється лише після оформлення особою громадянства України.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 22 Закону № 2235 передбачено, що до повноважень Президента України входить визначати порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства та виконання прийнятих рішень.
Указом Президента України від 27.03.2001 № 215 затверджений Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі - Порядок № 215) в редакції Указу Президента України від 27.06.2006 № 588/2006, який визначає перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.
Відповідно до п. 1-3 Порядку № 215 для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом II цього Порядку.
Заяви з питань громадянства оформлюються, зокрема про встановлення та оформлення належності до громадянства України особою, яка проживає на території України, - на ім'я керівника територіального органу Державної міграційної служби України за місцем проживання особи.
Заява з питань громадянства подається у письмовій формі з зазначенням дати її складання та підписується заявником.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача із вимогою документувати його паспортом громадянина України, однак у матеріалах справи відсутні будь-які заяви позивача, щодо оформлення громадянства України, а також відсутні будь-які рішення відповідача про оформлення громадянства України або про відмову у такому оформленні.
Відмовляючи у документуванні паспортом громадянина України відповідач звернув увагу позивача, що мати позивача є громадянином України та проживає у АДРЕСА_1 , то відповідно позивач набув право на набуття громадянства України за територіальним походженням.
Також відповідачем зазначено, що оскільки рішення про оформлення паспорта громадянина виключно за результатами ідентифікації особи та перевірки факту належності до громадянства, позивачу необхідно звернутись до Переяслав-Хмельницького РВ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області для оформлення набуття громадянства у відповідності до ст. 8 Закону України «Про громадянство України».
Щодо позовної вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність з приводу не розгляду заяви про документування паспортом громадянина України, яка надійшла 26.03.2019, суд вважає її безпідставною, оскільки така відповідь була надана з вищевказаними роз'ясненнями.
Також предметом даного спору є зобов"язання відповідача розглянути заяву про документування паспортом громадянина України, яка надійшла 26.03.2019, скласти висновок за встановленою МВС формою та прийняти рішення про оформлення паспорта або відмову в його оформленні.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що оскільки позивач із заяво про встановлення належності до громадянства України не звертався, відповідне рішення, щодо встановлення належності позивача до громадянства України відповідними органами не приймалось, а також враховуючи, що право на документування паспортом громадянина України мають виключно громадяни України, суд вважає позовні вимоги заявлені позивачем є передчасними та похідними, у зв'язку з чим у задоволенні позову у цій частині слід відмовити.
За приписами ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні в матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні вимог позивача слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-77, 90, 143, 194, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Головенко О.Д.