25 лютого 2021року
м. Київ
справа № 337/89/20
провадження № 61-2609ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Добра праця» на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 25 травня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 28 грудня 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Добра праця» (далі - ТОВ «Добра праця») до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості,
У січні 2020 року ТОВ «Добра праця» звернулось до суду з указаним позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з останнього вартість наданих послуг за договором № 325- 2016/КР у сумі 8 100 грн.
В обґрунтування позову зазначало, що 06 грудня 2016 року між ним та ОСОБА_1 укладено договір № 325- 2016/КР про надання інформаційних послуг, відповідно до якого позивач зобов'язався надати відповідачеві інформаційні послуги, а відповідач у свою чергу прийняти такі послуги та оплатити їх вартість у сумі 8 100 грн.
10 січня 2017 року ТОВ «Добра праця» виконало зобов'язання за договором, надавши послуги відповідачеві, що підтверджено актом здачі-приймання інформаційних послуг, однак, ОСОБА_1 вартість послуг за договором не оплатив.
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 25 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 28 грудня 2020 року, в задоволенні позову ТОВ «Добра праця» відмовлено.
Суди, відмовляючи в задоволенні позову ТОВ «Добра праця», виходили з того, що позовні вимоги є безпідставними, недоведеними належними та допустимими доказами.
У лютому 2021 року ТОВ «Добра праця» звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 25 травня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 28 грудня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, містяться у статті 129 Конституції України, відповідно до якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України встановлено, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Пунктом першим частини шостої статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 17 лютого 2020 року справу за позовом ТОВ «Добра праця» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Предметом позову ТОВ «Добра праця» до ОСОБА_1 є стягнення суми заборгованості, ціна позову в загальному розмірі становить 8 100 грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн ? 100 = 227 000 грн), а тому справа № 337/89/20 є малозначною згідно з наведеними приписами ЦПК України.
Касаційний цивільний суд, перевіривши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявником обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав як для висновку про те, що справа становить виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, так і для висновку про те, що розгляд справи судом касаційної інстанції потрібен для формування єдиної судової практики правозастосування, у зв'язку з чим відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.
Вказівка в резолютивній частині постанови Запорізького апеляційного суду від 28 грудня 2020 року про можливість її оскарження до Верховного Суду у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України, не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені в малозначній справі.
Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України встановлено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).
З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Добра праця» на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 25 травня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 28 грудня 2020 року слід відмовити з підстав, встановлених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України.
Керуючись частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Добра праця» на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 25 травня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 28 грудня 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Добра праця» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості відмовити.
Судді:В. С. Жданова
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко