Ухвала
25 лютого 2021 року
місто Київ
справа № 643/11576/20
провадження № 61-1250ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В., вивчив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Московського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)
про зняття арешту з майна та заборони на його відчуження,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у липні 2020 року звернулася до суду із позовом, у якому просила зняти (скасувати) арешт з нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 , накладений постановою Слідчого відділу Московського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Харківській області від 29 серпня 2011 року про накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_2 , а також накладений Московським відділом державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі - Московським ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області) на майно боржника ОСОБА_2 згідно з постановами від 28 серпня 2014 року та 21 березня 2016 року.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2020 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року, провадження у справі закрито.
Суд першої інстанції зробив висновок, що питання зняття арешту з майна не може бути вирішено у порядку цивільного судочинства, оскільки арешт на майно накладено під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Суд апеляційної інстанції додатково зазначив, що вимоги щодо скасування арешту, накладеного Московським ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області на майно боржника ОСОБА_2 згідно з постановами від 28 серпня 2014 року та від 21 березня 2016 року пізніше після накладення арешту на майно слідчим в рамках кримінального провадження, є передчасними і можуть бути розглянуті тільки після скасування арешту, накладеного слідчим у кримінальному провадженні.
ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
ОСОБА_1 22 січня 2021 року звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для виконання її вимог.
У лютому 2021 року від заявника надійшли документи на усунення недоліків касаційної скарги, подано докази на підтвердження сплати судового збору.
Визначення заявником підстав касаційного оскарження
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції, зокрема щодо закриття провадження у справі, після її перегляду в апеляційному порядку.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши зміст касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що касаційна скарга містить визначення підстав касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України.
Заявником як підстави касаційного оскарження наведених судових рішень визначено, що:
- оскаржувані рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права;
- судом апеляційної інстанції не застосовано правові висновки, викладені, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11 (провадження № 14-105цс19). Відповідно до зазначеного висновку спори, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт під час досудового слідства на підставі положень Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа;
- суд першої інстанції не розглянув позовні вимоги про скасування постанов Московського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області про арешт майна боржника ОСОБА_2 від 28 серпня 2014 року та 21 березня 2016 року.
Таким чином, серед підстав касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявником зазначена та підстава, яка згадана у частині другій статті 389 ЦПК України, що свідчить про виконання ним вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги.
IІІ. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ВІДКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
Оскільки вимоги, викладені в ухвалі Верховного Суду, виконані, касаційна скарга подана з дотриманням правил статті 392 ЦПК України, наведені підстави касаційного оскарження відповідають положенням статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження.
Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд
Відкрити касаційне провадження у справі.
Витребувати із Московського районного суду м. Харкова цивільну справу № 643/11576/20 за позовом ОСОБА_1 до Московського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про зняття арешту з майна та заборони на його відчуження.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.
Провести попередній розгляд справи колегією у складі трьох суддів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. О. Погрібний
А. С. Олійник
В. В. Яремко