Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"23" лютого 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1465/20
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.
за участю секретаря судового засідання: Веркалець У.Д.
за участю представників сторін:
від позивача: Пагер С.М., адвокат, ордер серії АА №1056719 від 27.10.2020 року (в режимі відеоконференції)
від відповідача: не прибув
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальтехконструкція"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промаркет"
про стягнення 58 970,20 грн
Процесуальні дії по справі.
Відповідно до ухвали суду від 15.12.2020 року справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальтехконструкція" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Промаркет" розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.
28.12.2020 року до суду повернулася ухвала суду від 15.12.2020 року, надіслана на адресу відповідача а саме: вул. Грушевського, буд. 6, м. Малин з відміткою органу зв'язку про причини невручення "за закінченням терміну зберігання".
18.01.2021 року до суду повернулася ухвала суду від 04.01.2021 року про участь в засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, надіслана на адресу відповідача, а саме: вул. Грушевського, буд. 6, м. Малин з відміткою органу зв'язку про причини невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".
18.01.2021 року до суду повернулася ухвала суду від 15.12.2021 року про відкриття провадження у справі, надіслана на адресу відповідача, а саме: вул. Анни Ахматової, 18, м. Київ з відміткою органу зв'язку про причини невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ухвали суду 28.01.2021 року суд продовжив розгляд справи по суті на 30 календарних днів по 15.03.2021 року та відклав розгляд справи по суті на 23.02.2021 року.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" судом отримано електронний Витяг №247460400044 від 28.01.2021 року щодо юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Промаркет" (код ЄДРПОУ 43395206) та встановлено, що юридична адреса відповідача відповідає тій, за якою було надіслано ухвали суду.
Додатково, судом було розміщено на офіційному веб-сайті суду оголошення про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 78).
12.02.2021 року до суду повернулася ухвала суду від 28.01.2021 року, надіслана на адресу відповідача, а саме: вул. Грушевського, буд. 6, м. Малин з відміткою органу зв'язку про причини невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".
18.02.2021 року до суду повернулася ухвала суду від 28.01.2021 року, надіслана на адресу розміщення складу відповідача, а саме: вул. Анни Ахматової, 18, м. Київ з відміткою органу зв'язку про причини невручення "неправильно зазначена (відсутня) адреса".
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства (частина друга статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Обов'язковою передумовою здійснення господарської діяльності є державна реєстрація суб'єкта господарювання, що забезпечує реалізацію принципів публічності, загальновідомості і достовірності даних про господарюючих суб'єктів; відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу підприємця, як місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем).
Здійснюючи підприємницьку діяльність, суб'єкт господарювання вступає у повсякденні відносини з іншими суб'єктами господарської діяльності, а тому останні можуть потребувати оперативної взаємодії з підприємцем у господарській діяльності, зокрема задля проведення переговорів, співпраці у здійсненні прав та виконанні обов'язків, вчинення односторонніх правочинів, можливості обміну інформацією за договором. Звідси, зокрема, випливає обов'язок суб'єкта господарювання забезпечити доступність власних контактів, у тому числі можливість звернення до нього письмово в розумний строк.
Зазначений обов'язок суб'єкта господарювання забезпечити доступність власних контактів, у тому числі можливість отримання процесуальних документів суду випливає із змісту ст. 120 та ст. 242 ГПК України.
В судовому засіданні з розгляду справи по суті 23.02.2021 року заслухано вступне слово представника позивача, безпосередньо досліджено докази, в тому числі поданих на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позивач ТОВ "Стальтехконструкція" звернулося до суду з позовом до відповідача ТОВ "Промаркет" про стягнення 58970,20грн, з яких: 58859,24грн сплаченої попередньої оплати, 110,96грн 3% річних.
В обґрунтування фактичних підстав позову позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язання з поставки попередньо оплаченого товару, що виникло на підставі укладеного у спрощений спосіб договору поставки у погоджені сторонами строк та місце поставки. Правовою підставою позову в частині вимоги повернення попередньої оплати визначено ч. 2 ст. 693 ЦК України, а нарахування 3% річних - ч. 2 ст. 625 цього Кодексу.
На підставі ч.9 ст. 165 та ч.2 ст. 178 ГПК України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами, поданими позивачем у справі.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Позивачем ТОВ "Стальтехконструкція" (покупець) та відповідачем ТОВ "Промаркет" (продавець) за допомогою засобів електронного та мобільного зв'язку (в месенджері Viber) укладено у спрощений спосіб договір поставки товару - листового металу г.к. 6 ст. 3, г.к. 8 ст. з одночасним наданням послуги його нарізання плазмою.
28 липня 2020 року за №150 відповідач виставив позивачу рахунок на оплату товару та послуг :1) лист г.к. 6 ст.3 в кількості 2,135 т ціна без ПДВ 15 083, 33 грн, сума без ПДВ 32 202, 91 грн; 2) лист г.к. 8 ст. 3 в кількості 0,285 т ціна без ПДВ 15 083, 33 грн, сума без ПДВ 4 298, 75 грн; 3) порізка плазмою (послуга) ціна без ПДВ 12 547, 71 грн, сума без ПДВ 12 547, 71 грн, разом на суму 49 049, 37 грн, загалом з ПДВ - 58 859, 24 грн (а.с. 15).
Позивач 05.08.2020 року платіжним дорученням №340 оплатив рахунок №150 від 28.07.2020 року на суму 58 859,24грн, що підтверджує банківська виписка від 07.12.2020 року (а.с. 16-17).
Відповідач не поставив позивачу замовлений товар.
21.09.2020 року за №21/09 позивач надіслав відповідачу лист - вимогу про повернення коштів за непоставлений товар в сумі 58859,24грн (а.с. 18).
19.10.2020 року позивач надіслав відповідачу претензію про погашення заборгованості. Вимоги позивача залишено відповідачем без задоволення.
Позивач звернувся до суду про примусове стягнення з відповідача попередньої оплати за правилом ч. 2 ст. 693 ЦК України в розмірі 58859,24грн та 3% річних за правилом ч. 2 ст. 625 цього Кодексу на суму 110,96 грн.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Судом встановлено, що сторонами спору 28.07.2020 року укладено у спрощений спосіб договір поставки товару .
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму ( ч.1 ст. 265 ГК України).
У ч. 5 ст. 265 ГК України зазначено, що поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.
За приписами ч.7 ст. 265 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Предметом поставки за загальним правилом є визначена родовими ознаками продукція (ч.1 ст. 266 ГК України).
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст. 265 ГК України).
За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 918/631/19 аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані.
Позовна вимога покупця про стягнення з постачальника коштів в сумі 58 859, 24 грн, сплачених в якості попередньої оплати , заявлена на підставі ч.2 ст. 693 ЦК України, оскільки строк поставки товару настав - 05.08.2020 року.
Відповідач прострочив своє грошове зобов'язання з повернення суми попередньої оплати у зв'язку з фактичним закінченням строку поставки після пред'явлення до нього першої вимоги покупця від 21.09.2020 року за №21/09 та яку останній зажадав повернути на підставі частини другої статті 693 ЦК України, а тому припинилося зобов'язання з поставки товару.
Право покупця підлягає судовому захисту в обраний ним спосіб захисту, який є ефективним.
Відповідно до встановлених судом обставин справи, за змістом статті 625 ЦК України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов'язання, стягувана позивачем з відповідача сума 3% річних від несплаченої суми попередньої оплати є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання.
Розрахунок 3% річних на суму попередньої оплати 58859,24грн за період з 12.11.2020 року по 04.12.2020 року в розмірі 110, 96 грн арифметично вірний.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України здійснюється незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (постанови від 19.06.19 року у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13.11.19р. у справі №922/3095/18, від 18.03.20р. у справі №902/417/18).
На підставі ст. 74 ГПК України позов доведено у повному обсязі та задоволено.
Щодо розподілу судового збору
Згідно із статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно ст. 129 ГПК України судовий збір за наслідками вирішення спору покладається на відповідача в повному розмірі.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Позовна заява містить відомості, що визначаються обов'язковими згідно з п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
У позовній заяві позивач визначив попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат на правову допомогу Адвокатського бюро "Сергія Пагера" у розмірі 15 000, 00 грн.
До дати першого судового засідання з розгляду справи по суті 16.01.2021 року (вх. г/с №1056/21) представник ТОВ "Стальтехконструкція" адвокат Пагер С.М. подав для приєднання до матеріалів справи копії документів на підтвердження понесених стороною справи витрат на професійну правничу допомогу : договору про надання правової допомоги №30/09/20-Ю від 30.09.2020 року, рахунку на оплату №55 від 30.09.2020 року, платіжне доручення №382 від 01.10.2020 року, акту прийому-передачі наданих послуг №1 від 22.12.2020 року до договору про надання правової допомоги №30/096/20-Ю від 22.12.2020 року, банківську виписку за період з 01.10.2020 року по 01.10.2020 року, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом для надання правової допомоги.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Відповідно до ч.4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. При цьому відступити від загального правила ч.4 ст. 129 ГПК України суд вправі як на підставі заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, так і з власної ініціативи (правові висновки наведено у постанові ОП КГС у складі Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19).
Відступ від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 статті 129 ГПК України, полягає у тому, що суд може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (правові висновки наведено у постанові ОП КГС у складі Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 ).
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення (правові висновки наведено у постанові ОП КГС у складі Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19).
Як вбачається із детального опису робіт (наданих послуг), наведених у таблиці №1 відповідно до договору про надання правової допомоги №30/09/20-Ю від 30.09.2020 року у рамках підготовки до судового розгляду та розгляду справи №906/1465/20, що перебуває в провадженні Господарського суду Житомирської області, адвокатом Пагером С.М. надано правові послуги :
- усну консультацію включаючи консультацію телефоном; ціна за одну годину грн - 500грн; кількість витрачених годин - 2 години; загальна вартість грн - 1000грн;
- аналіз документів та надання попередніх висновків щодо наявного спору; ціна послуг за одну годину грн - 1000грн; кількість витрачених годин - 1; загальна вартість грн - 1000грн;
- аналіз актуальної судової практики; ціна послуг за одну годину грн - 1000грн; кількість витрачених годин - 1; загальна вартість грн - 1000грн;
- підготовка та подання позовної заяви до суду; ціна послуг за одну годину грн - 2 000 грн; кількість витрачених годин - 4; загальна вартість грн - 8 000грн;
- участь у судових засіданнях та подання (за необхідності) клопотань з приводу процесуальних питань; ціна послуг за одну годину грн - 1000грн; кількість витрачених годин - 4; загальна вартість грн - 4 000 грн.
Загалом вартість послуг становить 15 000, 00 грн.
В Акті прийому-передачі наданих послуг №1 до Договору про надання правової допомоги №30/09/20-Ю від 30.09.2020 року від 22.012.2020 року, укладеного між Адвокатським бюро "Сергія Пагера" в особі адвоката Пагера С.М. та клієнта ТОВ "Стальтехконструкція" в особі директора Р.О. Приймак, сторони претензій одна до одної не мають (п. 3 даного Акту від 22.12.2020 року).
Разом з тим, суд констатує, що участь в судових засіданнях сторонами Акту від 22.12.2020 року визначено в кількості 4 годин, однак фактично судове засідання з розгляду справи по суті за участю представника позивача адвоката Пагера С.М. відбулося 28.01.2021 року протягом однієї години, а також 23.02.2021 року протягом години та 10 хвилин (в режимах відеоконференції), тому вартість послуг в розмірі 2000,00грн (інші 2 години від погоджених 4-х годин) є завищеним щодо іншої сторони спору.
Отже, обґрунтованою сумою судових витрат на надання професійної правничої допомоги адвоката Пагера С.М. суд визнає 13 000, 00 грн.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промаркет" (11601, Житомирська область, м. Малин, вул. Грушевського ,6, ідентифікаційний код 43395206) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальтехконструкція" (07701, Київська область, Ягодинський район, м.Ягодин, вул. Поштова, буд. 66, ідентифікаційний код 42443468): 58859,24 грн основного боргу, 110,96 грн 3% річних, 2102,00грн судового збору, 13000,00грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Видати наказ.
3. У відшкодуванні 2000,00грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 26.02.21
Суддя Машевська О.П.
Віддрукувати:
1- у справу
2- позивачу на адресу листування: 04073, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 160 Б, оф. 201 (рек. з повідомл.)
3- відповідачу на юридичну адресу: 1. 11601, Житомирська обл., м. Малин, вул. Грушевського, 6 (рек. з повідомл.)