61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
про відмову у видачі судового наказу
25.02.2021 Справа № 905/298/21
Суддя Господарського суду Донецької області Хабарова М.В., розглянувши заяву Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВ-АЛ'ЯНС» плати за скид понаднормативних стоків у розмірі 9621,38 грн,
До Господарського суду Донецької області надійшла заява Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВ-АЛ'ЯНС» плати за скид понаднормативних стоків у розмірі 9621,38 грн.
В обґрунтування вимог, викладених у заяві про видачу судового наказу, Комунальне підприємство «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору №5224 на відпуск питної води і прийом господарсько-побутових і виробничих стічних вод у систему міської каналізації на 2008 рік від 29.01.2008 представниками заявника проводились відбори проб стічних вод, внаслідок чого були виявлені перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин. З огляду на таке, заявником на підставі Правил прийому стічних вод підприємств у систему міської каналізації м. Маріуполя, затверджених рішенням Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 22.10.2018 року №465, були здійснені розрахунки плати за скид понаднормових забруднень, яка боржником не відшкодована.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
За приписами ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу приписів ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
01.01.2008 між Комунальним підприємством «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗОВ-АЛ'ЯНС» (відповідач, абонент) підписано договір №5224 на відпуск питної води і прийом господарсько-побутових і виробничих стічних вод у систему міської каналізації на 2008 рік (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець бере на себе зобов'язання забезпечувати об'єкти абонента питною водою, яка відповідає ДСТУ 2874-82 «Вода питна» або дозволу Держстандарту України та Міністерства охорони здоров'я України на відхилення від стандарту, згідно з Графіком водопостачання в об'ємі встановленого ліміту, а також приймати від нього стічні води в об'ємі встановленого ліміту та в межах встановлених концентрації забруднюючих речовин у стічних водах.
Згідно з п. 1.3 Договору користування питною водою і скидання каналізації в міську мережу допускається лише на основі договору між виконавцем та абонентом за обов'язково взаємного виконання умов договору, а також суворого додержання «Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України» від 22.06.1994 №165/374, «Правил прийому стічних вод підприємств у систему міської каналізації м. Маріуполя, затверджених рішенням Виконкому Маріупольської міськради №48 від 18.02.2004 (далі «Правил»), положень, рішень, постанов відповідних Державних органів, що стосуються водопостачання й водовідведення, а також інших нормативних актів.
Згідно з п. 3.3 Договору забруднюючі речовини у стічних водах абонента, які поступають у систему каналізаційної мережі виконавця - не можуть перевищувати дозвільних показників якості стічних вод (з урахуванням субабонентів), вказаних у дозволу на скид (Додаток до Договору) та занесених у таблицю пункту 3.4.
У п. 3.4 Договору наведено таблицю, в якій зазначено, що показники дозвільної концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах абонента не лімітуються.
Крім вказаних у таблиці забруднюючих речовин, абоненту суворо забороняється скидати у каналізаційну мережу виконавця стічні води, перелік яких зазначено у п. 6 Правил прийому стічних вод підприємств у систему міської каналізації м. Маріуполя.
Пунктом 4.4 Договору встановлено, що у разі перевищення дозвільних концентрацій у стічних водах абонента, розрахунок за оказані послуги здійснюється відповідно до умов «Правил прийому стічних вод підприємства у систему міської каналізації м. Маріуполя».
Як вбачається з розрахунків плати за скид понаднормативних забруднень, заявлена до стягнення сума розрахована Комунальним підприємством «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» на підставі Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Маріуполя, затверджених рішенням Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 22.10.2018 №465, а не на підставі договору.
Судом встановлено, що укладеним сторонами договором №5224 на відпуск питної води і прийом господарсько-побутових і виробничих стічних вод у систему міської каналізації на 2008 рік від 29.01.2008 не передбачено обов'язку щодо оплати заборгованості за скид стоків з перевищенням встановлених концентрацій забруднюючих речовин; тарифів та алгоритмів, за якими здійснюється відповідний розрахунок.
Відтак, оскільки питання нарахування плати за скид понаднормативних стоків не врегульовано договором №5224 на відпуск питної води і прийом господарсько-побутових і виробничих стічних вод у систему міської каналізації на 2008 рік від 29.01.2008, сторони повинні керуватися діючим законодавством України, зокрема Правилами.
Проте, судом встановлено, що до заяви про видачу судового наказу заявником не надано Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Маріуполя, затверджених рішенням Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 22.10.2018 року №465.
Судовий наказ може бути видано за наявності відповідного письмового договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а заявник в свою чергу має обґрунтувати свої вимоги та надати документи, що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.
Суд зазначає, що за своєю суттю обов'язок щодо відшкодування заборгованості, яка виникла внаслідок несплати за скид стоків з перевищенням встановлених концентрацій забруднюючих речовин не можна розцінювати як зобов'язання за договором, а є лише наслідком невиконання зобов'язання в частині дотримання правил водовідведення.
Таким чином, вимоги заявника не можуть бути розглянуті судом в порядку наказного провадження, оскільки сторонами у договорі №5224 на відпуск питної води і прийом господарсько-побутових і виробничих стічних вод у систему міської каналізації на 2008 рік від 29.01.2008 не встановлено порядок сплати за скид стоків з перевищенням встановлених концентрацій забруднюючих речовин та розміри такого нарахування, а під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених заявником вимог по суті.
Отже, вимоги про стягнення плати за скид понаднормативних стоків потребують з'ясування певних фактів і не є безспірними вимогами.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст.152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Оскільки заявником не дотримано вимог ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку щодо відмови у видачі судового наказу.
При цьому, відповідно до положення ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
Разом з тим, за приписами ч. 2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою.
Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у порядку позовного провадження.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 150, 152, 153, 154, 232 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Комунальному підприємству «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВ-АЛ'ЯНС» плати за скид понаднормативних стоків у розмірі 9621,38 грн.
Ухвалу складено та підписано 25.02.2021.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням положень п. 4 розділу Х «Прикінцеві положення» та п.п.17.5 п. 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Суддя М.В. Хабарова