"26" лютого 2021 р.
Справа №642/187/21
2/642/627/21
26 лютого 2021 року Ленінський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого - судді Проценко Л.Г.,
за участю секретаря Канаєвої К.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що 10.06.2011р. уклав із відповідачем кредитний договір, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг» та «Тарифів» за яким відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач неналежним чином виконував обов'язки за кредитним договором, внаслідок чого в нього виникла заборгованість, яка станом на 30.10.2020р. становить 61631,87 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 57205,37 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту 5264,53 грн., заборгованості за процентами 51624,94 грн., 315,90 грн. нарахованої пені.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 25.01.2021р. було відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Від представника позивача не надходило клопотань про розгляд справи в загальному порядку.
Відповідач відзиву на позов, заперечень або клопотань до суду не надав. Про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Таким чином суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
10.06.2011 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку. Відповідно до анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, позичальник погодився, що договір між позичальником та банком складається з заяви, Умов та правил надання банківських послуг, тарифів. Дана анкета-заява містить відмітку, що позичальник бажає отримати кредитку «Універсальна» з кредитним лімітом у 5000 грн. (а.с. 23-24).
Окрім анкети-заяви, 10.06.2011р. ОСОБА_1 підписав довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна 55 днів пільгового періода», якою встановлено, що базова відсоткова ставка на місяць становить 2,5%, строк внесення щомісячних платежів - до 25 числа, пеня за несвоєчасне погашення зобов'язань: базова процентна ставка по договору нарахована за кожен день прострочення + 1% заборгованості при наявності прострочки по кредиту або відсоткам п'ять і більше днів при прострочці більше 50 грн.; штраф 500 грн.+5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з врахуванням нарахованих і прострочених відсотків і комісій - за порушення строків платежів за кожним з грошових зобов'язань за договором більше 30 днів. (а.с. 30)
За довідкою позивача, ОСОБА_1 з 10.06.2011 року було встановлено кредитний ліміт 300 грн., з 11.06.2011р. - 5000 грн., з 15.08.2011 - 5300 грн., а з 01.11.2019р. кредитний ліміт зменшено до 0,00 грн. (а.с. 26)
За довідкою позивача, ОСОБА_1 отримав кредитну карту 10.06.2011р. строком дії до січня 2015 року (а.с. 27)
Згідно до розрахунку позивача, заборгованість відповідача ОСОБА_1 станом на 31.10.2020р. становить 61631,87 грн. З них позивач просить стягнути : заборгованість за тілом кредиту складає 5264,53 грн., заборгованості за відсотками 51624,94 грн., пеня: 315,90 грн. (а.с. 13-19)
З виписки по картковому рахунку вбачається, що останнє використання кредитної картки позичальником відбулося 26.08.2011 року і поточне сальдо заборгованості за кредитом на цю дату було 5264,53 грн. Усі подальші операції на рахунку включають лише нарахування банком процентів та штрафних санкцій протягом десяти років. (а.с. 24)
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту стягнути заборгованість за простроченими відсотками без посилання на конкретні процентні ставки у розмірі 51624,94 грн. та пеню 315,90 грн.
У даному випадку в анкеті-заяві від 10.06.2011р., підписаній сторонами, відсутні умови про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені) та штрафів за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, а також відсотків.
Разом із цим, проценти були встановлені у довідці про умови кредитування від 10.06.2011р., яка підписана сторонами, де відсотки визначені вочевидь нижче, ніж заявив позивач.
Щодо стягнення відсотків позивач посилається на те, що в редакції Умов та Правил, що почали діяти з 01.03.2019, згідно п. 2.1.1.2.12 Сторони дійшли згоди, що в разі, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань Клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості у розмірі: 84 % від простроченої суми заборгованості для картки «Універсальна голд» та 86,4% для картки «Універсальна». (аркуш справи 6)
Тобто, позивач зазначає, що вказаний розмір відсотків узгоджений за домовленістю сторін кредитного договору.
У даній справі позивач стверджував, що між ним і відповідачем укладено кредитний договір шляхом підписання заяви позичальника, в якій вказано, що вона разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між сторонами договір про надання банківських послуг.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
При цьому, матеріали справи не містять наданих підтверджень про такі конкретні запропоновані відповідачу ОСОБА_1 умови та правила банківських послуг у вигляді сплати відсотків у вигляді 84%, або 86,4%, а також пені за несвоєчасне погашення кредиту, з яким він був би ознайомлений під власний підпис.
Надана банком довідка про умови кредитування (а.с.30), яка була підписана позичальником, містить інший розмір відсотків.
При цьому, позивач не надав належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі позивач, та відповідно, чи брав на себе зобов'язання відповідач зі сплати винагороди і вигляді відсотків та неустойки в разі порушення зобов'язання з повернення кредиту.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили відповідальність у вигляді неустойки (пені) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань, а також розмір процентів, нарахованих на прострочений кредит, які становлять 84 % від простроченої суми заборгованості для картки «Універсальна голд» та 86,4% для картки «Універсальна».
Разом із цим, суд наголошує, що про порушення своїх прав позивач дізнався у вересні 2011 року, коли позичальник не сплатив черговий щомісячний платіж. Проте, до суду АТ КБ «Приватбанк» звернулося у 2021 році, тобто майже через десять років після того, як відповідач перестав сплачувати кредитні кошти. Суд не застосовує до правовідносин строки позовної давності, оскільки відповідачем не було подано заяви про необхідність їх застосування.
Що стосується нарахування процентів, судом встановлено, що строк дії кредитної картки сплинув у січні 2015 року, згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» на аркуші справи 27. В зв'язку із цим, неможна вважати, що після закінчення строку дії кредитної картки кредитний договір було пролонговано.
В зв'язку із цим судом встановлено, що кредитний договір діяв з 10.06.2011року по січень 2015 року. Прострочення платежів, у тому числі й відсотків, відбулося після 26.08.2011р. З вересня 2011 року по січень 2015 року минуло 41 місяць на які мають бути нараховані відсотки на заборгованість 5264,53 грн. в розмірі 2,5% на місяць.
2,5% від 5264,53грн. дорівнюватиме 131,61 грн. (2,5 х 5264,53 / 100)
Розмір відсотків за 41 місяць складатиме 5396,01 грн. (131,61х41)
Тому, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту 5264,53 грн., відсотків 5396,01грн. та пені 315,90 грн., що разом становить 10976,44 грн.
Вказана позиція цілком узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду України, викладеної у постанові від 03.07.2019 р. (провадження 14-131цс19).
Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення статті 141 ЦПК України. Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Так, суму задоволених вимог 10976,44 грн. необхідно помножити на суму сплаченого судового збору 2270,00 та поділити на суму первісних вимог 57205,37 грн., що дорівнюватиме 435,56 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1,3, 207, 509, 526, 549, 551, 625, 526, 626, 628, 633, 634, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056-1ЦК України, ст.ст. 1-13, 76- 83, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 280-283, 354 ЦПК України, суд -
вирішив :
Позов Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» (ЄДРПОУ 14360570, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50) заборгованість за договором про надання кредиту у розмірі 10976 (десять тисяч дев'ятсот сімдесят шість) грн. 44 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» (ЄДРПОУ 14360570, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50) понесені судові витрати у розмірі 435(чотириста тридцять п'ять) грн. 56 коп.
В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Сторони - Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк» (ЄДРПОУ 14360570, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50)
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )
Суддя Л.Г. Проценко