м. Кремінна
26 лютого 2021 року Справа № 414/39/21
Провадження № 2-о/414/10/2021
Кремінський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді - Костроба Ю.Ю.,
заявника ОСОБА_1
представника заявника ОСОБА_2
за участю секретаря судового засідання - Міщенко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кремінна Луганської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Кремінська об'єднана територіальна громада в особі Кремінської міської ради про встановлення факту, який має юридичне значення,
Заявник звернувся до суду із заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що
Його батько ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після його смерті спадщину на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України фактично прийняла його мати ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла. Після смерті матері спадщину на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України фактично прийняв заявник, як особа яка фактично постійно проживала на момент смерті матері, оскільки він з 2012року почав проживати разом із матір'ю , проживав постійно до моменту її смерті, доглядав за нею, бо вона була людина похилого віку,постійно хворіла та потребувала допомоги. Крім того заявник постійно проживав зі спадкодавцем за однією адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_4 єдиним спадкоємцем є заявник.Інших спадкоємців не має. Після смерті матері залишилось спадкове майно, а саме житловий будинок розташований за адресою АДРЕСА_1 . 27 листопада 2020року заявник звернувся до приватного нотаріуса Кремінського районного нотаріального округу Тимошенка М.М. із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 . На підтвердження факт постійного проживання на момент смерті разом із спадкодавцем надав акт про встановлення фактичного місця проживання від 08 жовтня 2020року. Однак нотаріус повідомив заявника листом від 27 листопада 2020року про те,що не надано належного документу, який би підтверджував факт постійного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, тобто на момент смерті, при цьому зазначивши, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не відкривалась. Тому заявник вимушений звернутися до суду з заявою та просити суд встановити факт його постійного проживання разом із спадкодавцем на момент відкриття спадщини.
Заявник та його представник в судовому засіданні заяву підтримали, наполягали на її задоволенні.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, заявлені вимоги визнав у повному обсязі.
Суд, вислухавши пояснення заявника, представника заявника, свідка ОСОБА_5 , яка у судовому засіданні підтвердила факт постійного проживання заявника разом із матір'ю ОСОБА_4 на день її смерті за адресою АДРЕСА_1 (раніше АДРЕСА_2 ), дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно копії свідоцтва про народження (а с.8) заявник ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Згідно копії свідоцтва про одруження (а.с.9) ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбу з 25 грудня 1960року.
Згідно копії свідоцтва про смерть (а.с.10) ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно копії свідоцтва про смерть (а.с.11) ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно довідки про склад сім'ї (а.с.12) ОСОБА_3 та ОСОБА_4 станом на 22 грудня 2010 року були зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до акту про встановлення фактичного місця проживання від 08.10.2020 року (а.с.14) ОСОБА_1 з 2012 року проживав разом з ОСОБА_4 по час смерті останньої - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до копії заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.15) після смерті ОСОБА_4 заявник її син звернувся до приватного нотаріуса Кремінського районного нотаріального округу Тимошенко М.М.
Відповідно до листа приватного нотаріуса Кремінського районного нотаріального округу Тимошенко М.М. (а.с.18) нотаріус повідомив заявника про те,що не надано належного документу, який би підтверджував факт постійного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, тобто на момент смерті, при цьому зазначивши, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не відкривалась
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Метою заявника при зверненні до суду є встановлення факту її постійного проживання, як спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку на підставі ч. 3 ст.1268 ЦК України.
Місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст.29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
За змістом п. п. 3.21., 3.22. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.
Згідно ст. 2 Закону України «Про свободу пресування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 04.07.2018 року по справі № 404/2163/16-ц, з якої вбачається, що сама по собі відсутність реєстрації місця проживання особи за останнім місцем проживання спадкодавця не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо передбачені ч. 3 ст.1268 ЦК України обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.
Встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, оскільки він зможе реалізувати своє право оформлення спадщини за заканом після смерті його матері.
Приймаючи до уваги те, що заявник позбавлена можливості у здійсненні права на спадкування в інший шлях, крім встановлення у судовому порядку факту постійного проживання з матір'ю на час її смерті, а матеріалами справи доведений факт постійного проживання заявника разом із спадкодавцем , на час смерті останньої , суд прийшов до висновку, що доводи заявника є законними, обґрунтованими і підтверджені наявними у справі доказами, а тому заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 10,76,258,259,263-265,268,273,294,315,319,352,354 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Кремінська об'єднана територіальна громада в особі Кремінської міської ради про встановлення факту, який має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт,що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), постійно проживав із спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на момент відкриття спадщини, тобто на день її смерті за адресою АДРЕСА_1 (раніше АДРЕСА_2 ).
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права,свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
У відповідності до п. п. 15.5 Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кремінський районний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Ю.Ю. Костроба