Справа № 161/14011/14-к
Провадження № 1-кп/161/51/21
м. Луцьк 26 лютого 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
представника потерпілого ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в місті Луцьку кримінальне провадження № 12014030010001851 від 24.07.2014 року по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Кшенський Советського району Курської області Російської Федерації, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, працюючого адміністратором кафе «Істамбул», проживаючого АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
-за ст.186 ч.4 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_6 , 24.07.2014, приблизно о 10:35 год., перебуваючи на автостоянці біля ТЦ «Ювант», що по вул. Карпенка-Карого, 1 в м. Луцьк Волинської області, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, шляхом ривка відкрито викрав вирвавши з правої руки потерпілого ОСОБА_7 пакет з полімерного матеріалу, який для потерпілого матеріальної цінності не становить, в якому знаходились 5500 Євро, що згідно встановленого Національним банком офіційного курсу станом на 24.07.2014 року становить 86 515 грн., 200 доларів США, що згідно встановленого Національним банком офіційного курсу станом на 24.07.2014 року становить 2336 грн., а також 93 500 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду у великих розмірах на загальну суму 182 351 грн., яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.
Органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_6 кваліфіковані за ст.186 ч.4 КК України, як умисні дії, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинений у великих розмірах.
27.01.2021 року між прокурором Луцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_6 , в присутності захисника останнього укладена угода про визнання винуватості обвинуваченим та добровільним відшкодуванням завданої шкоди. Згідно з угодою сторони погоджуються на об'єм визнання вини обвинуваченим. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_6 буде призначене покарання за ст.186 ч.4 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, та на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбуття призначеного покарання із встановленням іспитового строку та покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Заслухавши думку учасників процесу, кожного зокрема, які просили затвердити угоду про визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_6 , дослідивши матеріали судового провадження, суд вважає, що дану угоду, слід затвердити.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ст. 469 ч.2 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного або обвинуваченого.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, віднесений до категорії тяжких злочинів.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 цілком розуміє положення ст. 474 ч.5 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_6 погоджується на призначення узгодженого покарання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Луцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_6 , в присутності захисника останнього.
Крім того, прокурор в судовому засіданні подав письмове клопотання про звернення застави в дохід держави, що була внесена обвинуваченим на підставі ухвали Апеляційного суду Волинської області від 01.08.2014 року, оскільки ОСОБА_6 порушив покладені на нього судом обов'язки.
Заслухавши думку учасників процесу, зокрема, прокурора, який клопотання підтримав та просив задовольнити, думку обвинуваченого ОСОБА_6 , який не заперечував щодо задоволення даного клопотання, думку представника потерпілого та захисника, які у вирішенні даного клопотання поклались на розсуд суду, проаналізувавши матеріали судового провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає до задоволення.
Враховуючи ті обставини, що ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 01.08.2014 року до обвинуваченого ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також визначено заставу в розмірі 85 260 грн., яка останнім була внесена, а також покладені певні обов'язки, однак ОСОБА_6 покладені судом обов'язки порушив у зв'язку з чим ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.12.2014 року був оголошений в розшук, а кримінальне провадження зупинено до встановлення місця перебування ОСОБА_6 та доставки його в суд, в подальшому в судовому засіданні 01.10.2020 року обвинувачений ОСОБА_6 не надав суду жодних доказів, що б підтверджували поважність неприбуття обвинуваченого до судді Луцького міськрайонного суду Волинської області для розгляду даного кримінального провадження, за таких обставин, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора, слід задовольнити, тобто звернути в дохід держави заставу в розмірі 85 260 грн., що була внесена на підставі ухвали Апеляційного суду Волинської області від 01.08.2014 року.
Керуючись ст.ст.373, 374, 475 КПК України, суд, -
Угоду від 27.01.2021 року по кримінальному провадженні №12014030010001851 від 24.07.2014 року про визнання винуватості, укладену прокурором Луцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_6 , в присутності захисника останнього - затвердити.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.4 КК України, із застосуванням ст.69 КК України та призначити узгоджене покарання - у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбуття призначеного йому покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до вступу даного вироку в законну силу та покласти наступні обов'язки:
- заборонити залишати постійне місце проживання, а саме - АДРЕСА_1 , в період часу з 22:00 год. до 06:00 год. щодня, без дозволу суду.
Вирок про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 передати для організації виконання органу уповноваженого на виконання даного вироку суду, за місцем фактичного проживання підозрюваного - АДРЕСА_1 .
Згідно ст.181 ч.4 КПК України, орган уповноважений на виконання даного вироку суду зобов'язаний негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це суд.
Заставу в розмірі 85 260 (вісімдесят п'ять тисяч двісті шістдесят) гривень, що була внесена на підставі ухвали Апеляційного суду Волинської області від 01.08.2014 року - звернути в дохід держави.
Речові докази - два ДВД-диски із відеозаписами, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Речовий доказ - поліетиленовий пакет, що знаходиться в камері схову речових доказів Луцького МВ УМВС України у Волинській області - знищити.
На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд, протягом 30 днів з дня його проголошення.