23 лютого 2021 року
м. Харків
Справа № 643/6929/20
Провадження № 22-ц/818/932/20
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Хорошевського О.М.
Суддів Бурлака І.В., Яцини В.Б.
за участю секретаря Пузікової Ю.С.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Житловий кооператив “Радіст”
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2020 року, постановлене суддею Єрмак Н.В., за позовом ОСОБА_1 до Житлового кооперативу “Радіст” про часткове визнання недійсних протоколів загальних зборів,
У травні 2020 року ОСОБА_1 до суду з позовом в якому просила визнати недійсними протоколи Загальтних зборів ЖК «Радіст».
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2020 року провадження у справі закрито з підстав передбаченихп. 1 ч. 1ст. 255 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як незаконну та необґрунтовану, та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Скарга містить посилання на те, що судом першої інстанції не вірно зроблено висновок про те, що спірні правовідносини підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки позивачка не є членом кооперативу. Оскаржувані рішення вплинули на обсяг її прав та обов'язків, а тому вважає, що предметом даного позову є цивільні права, які на її думку є порушеними, оспореними чи невизнаними.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Закриваючи провадження у справі за позовом ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що спори між учасниками споживчого товариства або між споживчим товариством і його членом, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності цього товариства, є такими, що виникають з корпоративних відносин.
Проте з таким висновком судова колегія погодитись не може.
З позовної заяви можна зробити висновок, що ОСОБА_1 звернулась до суду оскільки вважає, що загальні збори житлового кооперативу «Радіст», що діє на території житлового будинку де вона мешкає разом із чоловіком, у якості форми організації власників квартир, проведені з недотриманням вимог чинного законодавства України щодо проведення таких зборів цього кооперативу чим порушили її особисті права. Разом з тим, вона не є членом цього кооперативу. Посилалась при цьому на правову позицію Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 760/11075/16-ц, якою визначено, що обраний нею спосіб захисту і є належним.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію щодо порядку розгляду правовідносин, що виникають з діяльності кооперативу.
Крім постанов Великої Палати Верховного суду на які посилалась позивачка та суд, позиція висловлена у постанові від 13 жовтня 2020 року у справі № 683/351/16-ц, яка зводиться до наступного.
Судом першої інстанції зроблені висновки про наявність у спірних правовідносинах корпоративного спору, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі 738/1772/17.
Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію".
За змістом положень статей 2, 6, 9 цього Закону кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
Кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.
Корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.
Згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
Відповідно, члени кооперативу незалежно від напряму діяльності кооперативу є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилалась на те, що судом неправильно визначено предметну підсудність справи, оскільки вона не є членом ЖК «Радіст».
Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції не з'ясував чи є позивачка членом ЖК «Радіст» та дійшов передчасного висновку про те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
До суду апеляційної інстанції представник ЖК «Радіст» не з'явився, а тому суд був позбавлений можливості з'ясувати цю обставину.
Матеріали справи містять свідчать про те, що у будинку АДРЕСА_1 251 квартира.
У відповіді на адвокатський запит Голова ЖК «Радіст» зазначив, що на час прийняття рішення про обрання уповноважених у кооперативі перебувало НОМЕР_1 членів (а.с. 16).
Будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 на час проведення зборів, рішення яких нею оскаржуються, перебувала у членах ЖК «Радіст» суду не надано.
А враховуючи, що з мешканців 251 квартири членами кооперативу є 230, для правильного вирішення питання про предметну підсудність справи необхідно визначити правовідносини, що склались між сторонами.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За правилами п. 1 ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Керуючись ст. 367,368, 374, 379, ст.ст. 382-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2020 року скасувати.
Справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий О.М. Хорошевський
Судді: І.В. Бурлака
В.Б. Яцина
Повний текст постанови складено 26 лютого 2021 року.