Справа № 640/9986/16-ц
н/п 2-п/953/6/21
"11" лютого 2021 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Єфіменко Н.В.
за участі секретаря Цісарук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 28.09.2016, -
встановив:
28 вересня 2016р. заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова позовні вимоги ПАТ «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволені; з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акцент-банк» стягнута заборгованість за кредитним договором у сумі 18 149 грн. 56 коп., судовий збір у сумі 1378 грн.
16.12.2020 до Київського районного суду м. Харкова надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 28.09.2016. В обґрунтування заявлених вимог відповідач посилалась на неповідомлення її про дату, час та місце розгляду справи, відсутність у матеріалах справи доказів направлення їй судової повістки про виклик; необхідність застосування до вимог про стягнення пені річного строку позовної давності, а також неналежне визначення розміру пені; неможливість одночасного стягнення штрафу та пені як одного виду цивільно-правової відповідальності.
Відповідач до судового засідання не з'явилась, подала заяву, в якій заяву про перегляд заочного рішення підтримала просила справу розглянути за своєї відсутності.
Представник позивача, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до судового засідання не з'явився, причину неявки не сповістив.
Суд, дослідивши матеріали справи, доходить наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, 21.06.2016 позивач ПАТ «Акцент-банк» звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 18 149 грн. 56 коп. (а.с.4-5).
15.07.2016 ухвалою Київського районного суду м. Харкова провадження за вищевказаною позовною заявою відкрите (а.с.31).
Згідно ч.6 ст. 128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів …разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення …за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
У відповідності до п. 116 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 №270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. У разі невручення рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка” рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
Як вбачається з довідки ГУДМС у Харківській області від 02.07.2016, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 30)
Вказана вище адреса відповідача вказана у позовній заяві (а.с.4-5).
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р., суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008р. у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03) вказує, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Поштова кореспонденція надсилалась судом за місцем фактичного проживання відповідача та поверталась до суду за спливу встановленого строку зберігання (а.с.43). Клопотань про відкладення судового розгляду або інших заяв з процесуальних питань відповідачем не подавалось.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, скасування заочного рішення можливе лише за умов одночасної наявності вищевказаних підстав.
Поштова кореспонденція надсилалась судом за місцем реєстрації відповідача, вказаній у позовній заяві, та поверталась до суду за спливу встановленого строку зберігання (а.с.33). Клопотань про відкладення судового розгляду або інших заяв з процесуальних питань відповідачем не подавалось.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Желтяков проти України від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).
Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).
Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 Конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки у позивача після задоволення його вимог наявні законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.
З урахуванням викладеного, підстави для скасування заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 28.09.2016 відсутні, а тому заява відповідача про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 260-261, 284-288 ЦПК України, суд,-
постановив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 28.09.2016, - відмовити.
Відповідно до вимог ч.4 ст.287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Н.В. Єфіменко