Справа № 450/211/21 Провадження № 3/450/134/21
09 лютого 2021 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Кукса Д.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №350476, вбачається, що 16.01.2021 року близько 14 год. 45 хв. в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , будучи продавцем магазину «Бригадир», допустив продаж товару, омивача скла «Atlantic», що не передбачено пп. 4 п. 3 ПКМУ №1236 від 09.12.2020 року зі змінами №9 від 05.01.2021 року, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, від нього на адресу суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Зазначає, що працівником поліції не вірно визначено суб'єкта правопорушення, оскільки він виконує повноваження директора ФОП ОСОБА_2 та не здійснює продаж товарів. Режим роботи встановлює власник магазину - суб'єкт господарювання, який несе відповідальність за роботу та функціонування магазину. Також зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено свідків, які були присутні при складанні даного протоколу. На підставі викладеного просив провадження у справі закрити за відсутністю події та складу правопорушення.
Дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступних висновків.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року визначено, що карантин - це адміністративні та медико - санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби.
Так, відповідно до пп. 4 п. 3 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року із змінами від 05.01.2021 року додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 2 цієї постанови, в період 00 год. 00 хв. 8 січня 2021 року до 00 год. 00 хв.25 січня 2021 року на території України забороняється приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які проводять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім, зокрема торгівлі, виключно товарами, що належать до продуктів харчування, лікарських засобів, виробів медичного призначення, засобів гігієни, побутової хімії, засобів зв'язку, друкованих засобів масової інформації, ветеринарних препаратів, кормів, насіння, засобів захисту рослин на торговельних площах, не менше як 60 відсотків яких призначено для торгівлі такими товарами. Торговельна діяльність іншими групами товарів може відбуватися лише із здійсненням адресної доставки замовлень.
Як вбачається з вищевикладеного, суб'єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 44-3 КУпАП, в даному випадку, є виключно суб'єкти господарювання, на яких покладено обов'язок забезпечення дотримання правил карантину людей.
Відповідно до ч.1 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 працює продавцем, при цьому матеріали справи не містять жодних доказів того, що він є суб'єктом господарювання, а відповідно і є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП. Згідно Трудового договору від 01.11.2018 року ОСОБА_1 прийнято на роботу до ФОП ОСОБА_2 на посаду фінансового директора. Таким чином ОСОБА_1 не є суб'єктом господарювання та власником магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ні учасником, ні засновником ФОП ОСОБА_2 . Докази існування в ОСОБА_1 статусу суб'єкта господарювання відсутні. Таким чином в розумінні ст. 44-3 КУпАП, не є суб'єктом вказаного правопорушення.
У відповідності до ст. 41 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.
Статтею ст. 44-3 КУпАП, передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Диспозиція ст. 44-3 КУпАП є бланкетною, а тому при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею потрібно звертатися до конкретних правил і норм, які регулюють відносини боротьби з інфекційними хворобами.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені особи, які були присутні при складанні даного протоколу, відсутні їх письмові пояснення з приводу роботи магазину, приймання відвідувачів та продажу товарів. Покази свідків відсутні.
Відповідно до вимог ст. 254 КУпАП єдиним документом, в якому може бути зафіксований зміст адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення. Дана норма Закону є імперативною і розширеному тлумаченню не підлягає.
Враховуючи положення, викладені у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia»заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) де Суд, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом), суд приходить до висновку про закриття провадження у справі на підставі ч.1 ст. 247 КУпАПу зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.7,8,9,ч.1 ст.44-3,245,247,268,280,283 КУпАП, суд-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяД. А. Кукса