1Справа № 335/2055/21 1-кс/335/1273/2021
25 лютого 2021 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділу поліції № 1 Запорізького РУП ГУ Національної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,
До Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя надійшло клопотання про накладення арешту на майно, а саме на земельну ділянку що розташована за адресою АДРЕСА_1 з кадастровим номером 2310100000:04:038:0160 площею 0,1 га
Клопотання мотивується тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 08.06.2010 між заявником ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (інн НОМЕР_1 місце проживання: АДРЕСА_2 ) був укладений договір купівлі продажу земельної ділянки площею 0.1 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер 2310100000:04:038:0174). Договір був посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_6 про що був зроблений запис у державному реєстрі правочинів та зроблена відмітка про перехід права власності на земельну ділянку на державному акті на право власності на земельну ділянку.
Крім того 08.06.2010р. між заявником ОСОБА_4 та ОСОБА_7 (інн НОМЕР_2 місце проживання АДРЕСА_3 ) був укладений договір купівлі продажу земельної ділянки площею 0,1 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер 2310100000:04:038:0160). Договір був посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_6 про що був зроблений запис у державному реєстрі правочинів та зроблена відмітка про перехід права власності на земельну ділянку на державному акті на право власності на земельну ділянку.
Таким чином, ОСОБА_4 придбав та отримав право власності зазначені ділянки згідно договорів купівлі продажу земельних ділянок.
17.02.2021 ОСОБА_4 отримав інформацію з державного земельного кадастру а саме що право власності та речові, на земельні ділянки що він придбав(кадастровий номер 2310100000:04:038:0160); (кадастровий номер 2310100000:04:038:0174), зареєстровані за ОСОБА_8 .
В ході допиту 22.02.2021 було допитано гр. ОСОБА_4 , пояснив що купівля ним земельних ділянок проводилась з дотриманням законодавства на той момент та зазначив що знаходячись у нотаріуса, який перевірив наявність всіх документів у продавців та роз'яснив усі норми діючого законодавства, ОСОБА_4 передав продавцям ОСОБА_7 та ОСОБА_5 грошові кошти сумі 141 176, 47 грн. кожному за вказані земельні ділянки.
Таким чином, на думку заявника ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , шахрайським шляхом заволоділи належним йому майном, чим спричинили майнового збитку.
08.02.2021 йому стало відомо що земельні ділянки які він придбав згідно з державного земельного кадастру зареєстровані на ОСОБА_8 яка йому не відома та додав до протоколу допиту листи договорів купівлі продажу між ОСОБА_8 та раніше зазначених ОСОБА_7 та ОСОБА_5
22.02.2021 на підставі статті 98 КПК України винесено постанову про визнання земельної ділянки що розташована за адресою АДРЕСА_1 кадастровий номер 2310100000:04:038:0174) речовим доказом у кримінальному провадженні № 12021082060000137 від 19.02.2021, як об'єкт протиправних дій.
22.02.2021 на підставі статті 98 КПК України винесено постанову про визнання земельної ділянки що розташована за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер 2310100000:04:03 8:0160) речовим доказом у кримінальному провадженні № 12021082060000137 від 19.02.2021, як об'єкт протиправних дій.
22.02.2021 до відділу поліції № 1 надійшло клопотання від потерпілого ОСОБА_4 про накладання арешту на земельні ділянки (кадастровий номер 2310100000:04:038:0160);(кадастровий номер 2310100000:04:038:0174). У зв'язку з чим в ході досудового розслідування виникла необхідність про накладання арешту на вказані земельні ділянки, для задоволення клопотання потерпілого та уникнення відчуження та продажу вказаних земельних ділянок до третіх осіб.
Слідчий підтримав вказане клопотання та просить його задовольнити, про що подав відповідну заяву.
Слідчий суддя, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна визнав можливим розгляд клопотання здійснювати без повідомлення власника майна.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Досудовим розслідуванням встановлено, що СВ відділу поліції № 1 Запорізького РУП ГУ Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР № 12021082060000137 від 19.02.2021, за ч. 2 ст.190 КПК України.
В ході досудового розслідування встановлено згідно клопотання, що 08.06.2010 між заявником ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (інн НОМЕР_1 місце проживання: АДРЕСА_2 ) був укладений договір купівлі продажу земельної ділянки площею 0.1 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер 2310100000:04:038:0174).Договір був посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_6 про що був зроблений запис у державному реєстрі правочинів та зроблена відмітка про перехід права власності на земельну ділянку на державному акті на право власності на земельну ділянку. Крім того 08.06.2010р. між заявником ОСОБА_4 та ОСОБА_7 (інн НОМЕР_2 місце проживання АДРЕСА_3 ) був укладений договір купівлі продажу земельної ділянки площею 0,1 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер 2310100000:04:038:0160). Договір був посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_6 про що був зроблений запис у державному реєстрі правочинів та зроблена відмітка про перехід права власності на земельну ділянку на державному акті на право власності на земельну ділянку.
17.02.2021 ОСОБА_4 отримав інформацію з державного земельного кадастру а саме що право власності та речові, на земельні ділянки що він придбав(кадастровий номер 2310100000:04:038:0160); (кадастровий номер 2310100000:04:038:0174), зареєстровані за ОСОБА_8 .
В ході допиту 22.02.2021 було допитано гр. ОСОБА_4 , пояснив що купівля ним земельних ділянок проводилась з дотриманням законодавства на той момент та зазначив що знаходячись у нотаріуса, який перевірив наявність всіх документів у продавців та роз'яснив усі норми діючого законодавства, ОСОБА_4 передав продавцям ОСОБА_7 та ОСОБА_5 грошові кошти сумі 141 176, 47 грн. кожному за вказані земельні ділянки. Згідно матеріалів та протоколу допиту, на думку заявника ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , шахрайським шляхом заволоділи належним йому майном, чим спричинили майнового збитку. 08.02.2021 йому стало відомо що земельні ділянки які він придбав згідно з державного земельного кадастру зареєстровані на ОСОБА_8 яка йому не відома та додав до протоколу допиту листи договорів купівлі продажу між ОСОБА_8 та раніше зазначених ОСОБА_7 та ОСОБА_5 .
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу), а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи всі матеріали кримінального провадження у їх сукупності встановлено, що земельна ділянка (кадастровий номер 2310100000:04:038:0160)має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, є об'єктом кримінально протиправних дій.
Згідно з положеннями ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Як вбачається з клопотання прокурора, воно подано у зв'язку з необхідністю збереження речового доказу - об'єкта кримінально протиправних дій.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
На теперішній час наявна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, такої міри обґрунтованості, яка відповідає початковій стадії досудового розслідування, а застосування заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься арешт майна, сприятиме досягненню дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, з метою збереження вказаного речового доказу, оскільки на даний час є підстави вважати, що об'єкт, на який слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям визначеним в ст. 98 КПК України, визнаний речовим доказом у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання та накладення арешту на вказану земельну ділянку.
Згідно до ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Слідчий суддя наголошує, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, а тому органом досудового розслідування з урахуванням стадії досудового розслідування та попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення та правової природи арешту майна, не обґрунтовано вимог клопотання щодо накладення арешту на майно в спосіб заборони органам державної реєстрації, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, іншим акредитованим суб'єктам державної реєстрації прав, всім виконавчим органам сільських, селищних та міських рад Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам, як спеціальним суб'єктам, на яких покладаються функції державних реєстраторів здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки.
Заборона певний особам, як про те вказано у клопотанні, вчиняти будь які дії, виходить за межі вимог ч. 11 ст. 170 КПК України та не входить до компетенції слідчого судді ,з огляду на це в цій частині вимог у задоволенні клопотання слідчий суддя відмовляє.
Слідчий суддя з урахуванням ч.4 ст.173 КПК України вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливій спосіб арешту майна - лише заборону його відчуження.
При цьому обмеження майнових прав відповідно до ч.1 ст.170 КПК України має тимчасовий характер і повинно бути негайно припинено, якщо у ході подальшого досудового розслідування або за результатами судового розгляду не підтвердиться, що це майно є об'єктом кримінально-протиправних дій, доказом кримінального правопорушення.
З огляду на наведене, клопотання підлягає частковому задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 170-173 309, 369, 370-372 КПК України,
Клопотання слідчого СВ відділу поліції № 1 Запорізького РУП ГУ Національної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно задовольнити частково.
Накласти арешт на земельну ділянку що розташована за адресою АДРЕСА_1 з кадастровим номером 2310100000:04:038:0160 площею 0,1 га, заборонивши будь-які фізичні чи юридичній особі розпоряджатися (відчужувати) вказане майно.
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим.
Роз'яснити, що підозрюваний, його захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання слідчому судді про скасування арешту майна повністю або частково. За клопотанням вказаних осіб арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ст. 174 КПК України).
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1