Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/49/21
Провадження № 2/499/160/21
Іменем України
22 лютого 2021 року смт. Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Погорєлова І.В., за участю секретаря судового засідання Дібрової О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Іванівка Одеської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі-відповідач) про стягнення аліментів на утримання дітей, посилаючись на наступне.
Позивач та відповідач перебували у зареєстровано шлюбі, який наразі розірвано.
Від шлюбних відносин позивач та відповідач мають спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з позивачем.
Позивач у позовній заяві зазначила, що відповідач будь якої матеріальної допомоги на утримання дітей не надає.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання кожної дитини у розмірі 2500,00 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову та до досягнення кожною дитиною повноліття.
Позивач у судове засідання не з'явилася, проте надала до суду заяву про слухання справи у її відсутність, на задоволенні позову наполягала.
Відповідач у судове засідання не з'явився, на адресу суду повернувся конверт в якому відповідачу направлялися судові документи з відміткою, що адресат за вказаною адресою відсутній, однак враховуючи ту обставину, що судові документи направлялися відповідачу за зареєстрованим місцем проживання, то у відповідності до ст.128 ЦПК України відповідач вважається таким, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, заяв та клопотань не надав, відзиву не надіслав, про причини неявки не повідомив, тому суд визнає його неявку з неповажних причин та вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи та з урахуванням положень ч.1 ст. 81 ЦПК України, де зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, та ч.1 ст. 13 ЦПК України, згідно якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, приходить до висновку, що наявні законні підстави для задоволення позову та позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Сторони по справі мають спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження.
Діти проживають разом з матір'ю, тобто позивачем, що підтверджується довідкою про склад сім'ї.
Суд вирішуючи справу по суті, застосовуючи норми матеріального права виходить з такого.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров'я дитини, її потреби у цьому віці, стан здоров'я батька, його матеріальне становище та матеріальне становище дитини, відсутність у відповідача інших неповнолітніх дітей, на утриманні позивача інших осіб і, виходячи з принципів справедливості, добросовісності та розумності, які є одними з загальних засад регулювання сімейних відносин, призначає аліменти.
Відповідно до ч. 2ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»: «Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України».
Батьки зобов'язані піклуватися про стан здоров'я дитини, її фізичний , духовний та моральний розвиток. Виконання передбачених ст.150 СК України обов'язків батьків щодо виховання та розвитку дитини, пов'язане з належним утриманням дитини, від якого залежить забезпечення умов для розвитку дитини здоровою як фізично так і духовно.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері так і батька, причому обов'язком особистим, індивідуальним, який не залежить від віку батьків.
Згідно із ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У преамбулі Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яка набула чинності для України з 27.09.1991 року, зазначено, що дитина, в наслідок її фізичної і розумової незрілості потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження, до досягнення нею повноліття.
Статтею 3 цієї Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення чи іншими питаннями, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Статтею 18 Конвенції зазначено про необхідність докладання всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної і однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Отже, виходячи з наведено, беручи до уваги, що відповідач є молодою, працездатною людиною, іншого не встановлено, не доведено, що має на утриманні інших осіб, однак беручи до уваги ту обставину, що позивачем жодним чином не обґрунтовано заявлену суму до стягнення, суд вважає за доцільне стягувати з відповідача аліменти на утримання дітей у розмірі 1500,00 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову та до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
На підставі п.1 ч.1ст.430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України.
З п.3 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.
Враховуючи дане, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави суму понесених судових витрат в частині судового збору в розмірі 908,00 грн. за вимоги про стягнення аліментів на утримання дітей.
Керуючись ст.ст. 3, 24, 56, 84, 112, 180-183 СК України, ст.ст.4, 76, 81, 89, 141, 200, 206, 247, 264, 265, 280, 281, 282 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1500,00 (одна тисяча п'ятсот) грн. щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову, тобто з 18.01.2021 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1500,00 (одна тисяча п'ятсот) грн. щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову, тобто з 18.01.2021 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Допустити негайне виконання судового рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 908,00 грн. на користь держави.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяІ. В. Погорєлов