Справа № 297/2542/20
24 лютого 2021 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , перекладача ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , законного представника неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070060000821 від 20.11.2020 року, яке поступило з обвинувальним актом, по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, з освітою 9 класів, непрацюючого, судимого Берегівським районним судом 03.08.2020 року за ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75,104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на один рік, з покладенням обов'язків передбачених ч. 1 ст. 76 КК України
за ч. 2 ст. 289 КК України,
встановив:
20 листопада 2020 року, у період часу з 00:35 годин по 00:58 годин, ОСОБА_5 у АДРЕСА_2 , з метою заволодіння транспортним засобом марки «ВАЗ 2106», червоного кольору, державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 », який є власністю ОСОБА_8 , переліз через металевий паркан на територію вказаного подвір'я, де повторно, умисно, таємно, відкривши ворота, викотив із подвір'я на вулицю вказаний транспортний засіб, відкотив його подалі від двору, сів за кермо та за допомогою ключа запалення, який знаходився в замку запалення, привів у дію двигун і поїхав у напрямку с. Великі Береги, Берегівського району, завдав потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди в сумі 16 992,18 гривень.
На думку суду обвинуваченого ОСОБА_5 слід визнати винним у кримінальному правопорушенні за ч. 2 ст. 289 КК України, тобто у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, з проникненням у інше сховище.
Доказами на підтвердження встановлених обставин є наступне.
Так, обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину визнав повністю і показав, що 20.11.2020 року він вжив невелику кількість пива, однак сильно сп'янів, і проходячи по вулиці у с. Берегуйфолу після опівночі переліз через огорожу на подвір'я до потерпілого ОСОБА_8 та викотив автомобіль останнього з подвір'я на вулицю. Виявилося, що в автомобілі знаходиться в замку запалення ключ запалення, та він завів двигун і поїхав в напрямку с. Великі Береги. Через деякий час, коли повертався в с. Берегуйфолу, то автомобіль неподалік Окремого хутора застряг на мості, де він його залишив. Обвинувачений зазначив, що від алкогольного сп'яніння не розумів що робить і не може пояснити свої дії, при цьому, визнав, що потерпілого з виду знав і знав, що саме потерпілому належить вказаний автомобіль.
Відповідно до ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений, його законний представник, захисник та прокурор не оспорюють обставини справи та судом з'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, тому суд за їх згодою відповідно до частин 3 і 4 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням обставин, які його характеризують.
Отже, суд обираючи покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 слід визнати його щире каяття, вчинення кримінального правопорушення будучи неповнолітнім (а.с. 53), а також те, що автомобіль був повернути потерпілому ОСОБА_8 , який претензій до обвинуваченого немає (а.с. 5, 26).
Згідно досудової доповіді, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе (а.с. 49-52).
Виходячи з того, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, в якому щиро розкаявся, врахував особу винного, який є неповнолітнім, однак раніше притягувався до кримінальної відповідальності (а.с. 59-61), по місцю проживання характеризується негативно (а.с. 57), реалізуючи принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, обставини, що обвинувачений ніде не навчається, офіційно не працевлаштований, що свідчить про його небажання приносити користь суспільству, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі та враховуючи, що він вчинив новий злочин під час відбування покарання за вироком Берегівського районного суду від 03.08.2020 року, тому суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання за правилами ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
У зв'язку з наявністю вищевикладених обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме, що обвинувачений вину визнав, щиро розкаявся, а також те, що автомобіль був повернути потерпілому ОСОБА_8 , який претензій до обвинуваченого немає, з урахуванням особи винного, який є неповнолітнім, суд приходить до висновку, що до обвинуваченого при призначенні покарання за ст. 289 ч. 2 КК України слід застосувати ст. 69 КК України та призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ст. 289 ч. 2 КК України.
При цьому, відповідно до вимог ч. 2 ст. 98 КК України додаткове покарання встановлене санкцією ст. 289 ч. 2 КК України у вигляді конфіскації майна до неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 не слід застосовувати.
Суд вважає, що таке покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.
Процесуальні витрати за виконання експертиз відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 в користь держави в особі Закарпатського НДЕКЦ в сумі 2288,30 грн. (а.с. 73,74).
Речові докази: автомобіль марки «ВАЗ-2106», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 », який переданий потерпілому ОСОБА_8 , слід повернути ОСОБА_8 , як власнику (а.с. 5, 71-72); змиви із поверхонь салона автомобіля, які упаковані у чотири паперові конверти, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Берегівського РВП ГУНП, слід знищити (а.с. 71-72); два DVD-R диски із записами з камер зовнішнього відеоспостереження, наданих адміністраціями сільських рад с. Берегуйфалу та с. Великі Береги, та один DVD-R диск із записом слідчого експерименту, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження органу досудового розслідування, слід зберігати в матеріалах кримінального провадження органу досудового розслідування (а.с. 71-72).
Після набрання вироком законної сили та припинення запобіжного заходу - застави в розмірі 43 940 грн. у відповідності до ч.11 ст.182 КПК України її слід повернути заставодавцю - законному представнику ОСОБА_6 ..
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України,
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців, без конфіскації майна.
На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком частково приєднати невідбутну частину покарання за вироком Берегівського районного суду Закарпатської області від 03.08.2020 року 6 (шість) місяців позбавлення волі і за сукупністю вироків призначити остаточне покарання ОСОБА_5 у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту звернення вироку до виконання та його затримання.
Зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 строк з моменту його затримання з 20.11.2020 року 11:00 годин (а.с. 62-65) по 07.12.2020 року часу його звільнення у зв'язку з внесенням застави (а.с. 27).
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у виді застави продовжити до набрання вироком законної сили.
Після набрання вироком законної сили та припинення запобіжного заходу - застави в розмірі 43 940 грн. у відповідності до ч.11 ст.182 КПК України - повернути заставодавцю - законному представнику ОСОБА_6 .
Стягнути з ОСОБА_5 в користь держави, в особі Закарпатського НДЕКЦ процесуальні витрати за виконання експертиз в сумі 2288 (дві тисячі двісті вісімдесят вісім) гривень 30 копійок (а.с. 73,74).
Речові докази: автомобіль марки «ВАЗ-2106», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 », який переданий потерпілому ОСОБА_8 - повернути ОСОБА_8 , як власнику (а.с. 5, 71-72); змиви із поверхонь салона автомобіля, які упаковані у чотири паперові конверти, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Берегівського РВП ГУНП - знищити (а.с. 71-72); два DVD-R диски із записами з камер зовнішнього відеоспостереження, наданих адміністраціями сільських рад с. Берегуйфалу та с. Великі Береги, та один DVD-R диск із записом слідчого експерименту, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження органу досудового розслідування - зберігати в матеріалах кримінального провадження органу досудового розслідування (а.с. 71-72).
На вирок може бути подана апеляція через цей суд до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його оголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1