Номер провадження 22-ц/821/276/21 Справа № 694/2071/19
про відмову у відкритті апеляційного провадження
25 лютого 2021 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Василенко Л. І., Єльцова В. О., Карпенко О. В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 20 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Стебнівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Стебне», третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання права власності на земельну ділянку,
встановив:
Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 20 жовтня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу в якій остання просить скасувати рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 20 жовтня 2020 року та задовольнити її позовні вимоги повністю або направити справу на новий розгляд до іншого суду.
Вивченням цієї апеляційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам ст. 356, ст. 357 ЦПК України, а саме: не доплачено судовий збір, пропущено строк на оскарження рішення суду першої інстанції та не надано вмотивованого клопотання про його поновлення.
Тому, ухвалою Черкаського апеляційного суду від 11 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано скаржнику строк для доплати судового збору в сумі 685,06 грн та для звернення до апеляційного суду із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 20 жовтня 2020 року із наведенням поважності причин його пропуску, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Водночас, в резолютивній частині ухвали від 11 січня 2021 року скаржнику було роз'яснено, що у разі несплати судового збору апеляційна скарга буде повернута скаржнику, а у разі відсутності обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження - у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Копію ухвали направлено скаржнику 13 січня 2021 року, супровідний лист № 694/2071/19/325/2021, рекомендованим листом з повідомленням про вручення ОСОБА_1 на адресу реєстрації, яка відповідає адресі вказаній в апеляційній скарзі ( АДРЕСА_1 )(а. с. 6, 132, 139).
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення трек-номер 1800210431900, копію ухвали Черкаського апеляційного суду від 11 січня 2021 року скаржник отримала 16 січня 2021 року (а. с. 140).
Однак, на дату постановлення вказаної ухвали суду недоліки апеляційної скарги в зазначеній справі усунуто не було.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України імперативно визначено, що учасники справи, зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Статтею 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У відповідності до положень ст. 121 ЦПК України, суд розглядає справи протягом розумного строку.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах рівності та змагальності сторін, особа на власний розсуд здійснює своє право на захист і розпоряджається своїми цивільними та процесуальними правами, зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, повинна діяти добросовісно, розумно, передбачаючи наслідки, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, зловживання правом не допускається.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка згідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено у ст. 129 Конституції України.
В той же час, практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції про захист прав і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду виходить з того, що кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури і вимоги про необхідність сплати судових витрат не є обмеженням права доступу до суду при забезпеченні належного балансу між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з однієї сторони, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з - іншої.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервалу часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, так як обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»).
Виконуючи вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, з метою забезпечення права скаржника на апеляційний розгляд справи та забезпечення справедливої процедури апеляційний суд вичерпав, передбачені ЦПК України заходи щодо повідомлення скаржника про недоліки його апеляційної скарги та необхідність їх усунення.
Подавши апеляційну скаргу, ОСОБА_1 тривалий час не цікавилась розглядом справи, хоча мала таку можливість, оскільки отримала копію ухвали суду 16 січня 2021 року.
Частиною п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Частина 3 цієї статті встановлює, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З огляду на вищевикладене, враховуючи необхідність забезпечення розумних строків розгляду справи, а також те, що скаржник не виконує належним чином свої обов'язки, передбачені ст. 43 ЦПК України, не проявляє необхідної зацікавленості у розгляді своєї скарги, а також приймаючи до уваги висновки ЄСПЛ та враховуючи ту обставину, що наслідки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, особі, що подає апеляційну скаргу були роз'яснені, копію ухвали було отримано нею 16 січня 2021 року, однак станом на 25 лютого 2021 року такі вимоги не виконані, колегія суддів вважає за необхідне застосувати положення п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України та відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 185, 357, 358, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 20 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Стебнівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Стебне», третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання права власності на земельну ділянку.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з дня постановлення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.
Суддів: Л. І. Василенко
В. О. Єльцов
О. В. Карпенко