Провадження № 33/821/50/21Суддя у першій інстанції - Ігнатенко Т.В.
Справа: №703/3635/20 Категорія: ст.124 КУпАПСуддя в апеляційній інстанції - Ятченко М.О.
19 лютого 2021 р. м.Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Ятченко М.О., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 09 грудня 2020 року, якою, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 , не працюючого, реєстраційний номер облікової картки
платника податків - НОМЕР_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців; стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 420,40 грн.,
Згідно постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 25 жовтня 2020 року близько 13 години 00 хвилин по вул. Мазура в м. Сміла Черкаської області, керував автомобілем «ЗАЗ 110308-46», д.н.з. НОМЕР_2 , та повертаючи з вул. Мазура на вул. Промислова, в порушення п.10.1, 10.4 ПДР України, не переконався у тому, що це буде безпечним, не зайняв завчасно відповідне крайнє праве положення на проїзній частині, в зв'язку з чим допустив зіткнення з автомобілем «Форд Транзіт», д.н.з. НОМЕР_3 , який під керуванням водія ОСОБА_2 рухався з правого боку по суміжній смузі здійснюючи випередження. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдана матеріальна шкода ПП «Євросем».
Не погоджуючись з постановою місцевого суду, вважаючи її незаконною та необгрунтованою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 09.12.2020 р. та прийняти нову постанову, якою звільнити його від адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців, визнати невинним у адміністративному правопорушенні з підстав недоведеності.
Одночасно, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить про поновлення строку на апеляційне оскарження з поважних причин.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку ОСОБА_1 зазначив, що постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області він отримав лише 22.12.2020 р. тому вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин.
Апеляційні вимоги мотивував тим, що він дійсно 25.10.2020 р. близько 13 год. керував автомобілем Славута «ЗАЗ 110308-46», д.н.з. НОМЕР_2 , рухався в напрямку до «Радіо-приладного заводу» по вул.Мазура в м.Сміла Черкаської області, по правій частині проїзної дороги. За 40-50 метрів до правого повороту на перехрестя вул. Промислову з вул.Мазура, він увімкнув показчик світлового сигналу для здійснення маневру правого повороту свого автомобіля. Підтвердженням, що він увімкнув світловий показчик повороту, є те, що водій автомобіля «Форд» зреагувавши на його сигнал почав екстерне гальмування на відстані 20 м. до зіткнення. Відстань реакції до початку слідів гальмування складає 10-20 м., залежно від швидкості автотранспорту, і це на його думку, доказує, що він вчасно показав учасникам дорожнього руху про зміну напрямку руху свого автомобіля, а саме те, що він буде виконувати маневр повороту праворуч. Вважає, що зазначеної відстані було достатньо для повної зупинки автомобіля, якщо рухатись з дозволеною швидкістю в населених пунктах згідно ПДР України. Але судячи з гальмівного шляху автомобіля «Форд», останній рухався зі швидкістю більш ніж 80 км./год., і його повна зупинка відбулась на відстані 32 м.
Зазначає, що суд провів не повне з'ясування всіх обставин у справі. Так, розглядаючи справу та зазначаючи, що він - ОСОБА_1 не вважає себе винним у пригоді яка сталася 25.10.2020 р., суд не допитав іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди водія ОСОБА_2 , та не перевірив наявність, або відсутність порушень ПДР України в його діях, а також не допитав свідків події, та працівника поліції, який склав протокол та інші документи адміністративної справи.
Наголошує, що обгін-випередження його автомобіля, відбулося з правого боку, що є порушенням ПДР, оскільки обгін - випередження проводиться виключно з лівого боку попереду рухаючогося автомобіля, а саме зіткнення автомобілів також в порушення пункту 14.6 ПДР відбулося на перехресті. Зазначає, що водій автомобіля «Форд» міг подати попереджувальний звуковий сигнал, або перемикання світла фар, згідно пунктів 9.5, 9.6 ПДР для привертання уваги водія транспортного засобу, який обганяється. Вважає, що водій «Форда» в дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, повинен був діяти у відповідність до вимог пунктів п.12.3; п.12.4 ПДР України: водій при виявленні перешкоди повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості; у населених пунктах транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км./год.
Наголошує, що за наявності невідповідності у показах учасників події і його незгоди, судом не призначено з цього приводу авто-технічну експертизу. Вважає, що суд прийняв поспішне рішення у вигляді постанови, чим унеможливив його подати додаткові докази, допитати і задати питання водію «Форда» і з'ясувати належно, обгрунтовано всі обставини справи.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу з мотивів які в ній наведені, потерпілого ОСОБА_2 , який заперечив проти апеляційної скарги, вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Враховуючи, що копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав згідно розписки 22.12.2020 р. (а.с.12), а апеляційну скаргу подав 30.12.2020 р. (а.с.21-23), вважаю справедливим визнати названі скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду поважними, а також вбачаю необхідним його поновити.
По суті апеляційної скарги вважаю наступне.
Згідно з вимогами ст.245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими.
Відповідно до ст.252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримано у повному обсязі і висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, за обставин наведених у постанові, підтверджується зібраними по справі доказами. Висновки, які викладені в постанові суду відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам події.
При винесенні постанови суддею було вжито заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження матеріалів справи.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, та змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 заперечив свою вину у вчиненні вказаного правопорушення. Однак, такі заперечення повністю спростовані, не узгоджуються із встановленими в суді першої інстанції обставинами та не підтверджені при апеляційному перегляді.
Згідно ст.124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п. 10. 1 ПДР, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Згідно п.10.4 ПДР України, перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції обґрунтовано встановив наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП що підтверджується: - даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №249648 від 25.10.2020 р. (а.с.2); - даними схеми місця ДТП від 25.10.2020 р. з якої вбачається, що безпосереднє зіткнення автомобілів відбулось під час виконання автомобілем «ЗАЗ 110308-46», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 маневру повороту праворуч із лівої смуги руху (а.с.3); - даними письмового пояснення ОСОБА_2 (а.с.5); - даними письмового пояснення ОСОБА_1 (а.с.4).
Слід зазначити, що від ОСОБА_1 будь-яких зауважень щодо зазначених відомостей у схемі місця ДТП від 25.10.2020 р. не надходило, клопотання про проведення експертизи останнім, також, не заявлялося.
Таким чином, фактичні обставини щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП судом першої інстанції встановлені цілком вірно.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП повністю доведена зібраними та перевіреними по справі доказами, яким дана належна юридична оцінка, та які узгоджуються між собою та у своєму взаємозв'язку і у своїй сукупності повністю доводять вину ОСОБА_1 .
Адміністративне стягнення судом накладено з дотриманням правил, передбачених вимогами ст.ст.33, 34, 35 КУпАП з урахуванням всіх обставин адміністративного провадження та особи правопорушника є розмірним до вчиненого і справедливим.
Доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі про те, що зазначена постанова ухвалена місцевим судом при неповному з'ясуванні всіх обставин справи, спростовуються зібраними по справі доказами, яким дана належна юридична оцінка, і які в своїй сукупності та своєму взаємозв'язку повністю підтверджують вину ОСОБА_1 .
Також, під час апеляційного розгляду не знайшли свого підтвердження і доводи ОСОБА_1 , що дорожньо-транспортна пригода сталася саме за вини ОСОБА_2 , зокрема, порушення ним п.12.3, п.12.4, 13.3, 14.6 ПДР України, не заслуговують на увагу та спростовуються письмовими доказами по справі, не лише протоколом про адміністративне правопорушення, а й іншими вищезазначеними доказами, які і кожен сам по собі, і у своєму взаємозв'язку підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого с.124 КУпАП та яким суд дав належну правову оцінку з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Таким чином, з урахуванням наведеного приходжу до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги по суті немає, а постанова суду є законною, обґрунтованою і скасуванню або зміні не підлягає.
Будь-які інші доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, сприймаються судом як спроба уникнути відповідальності, оскільки доказів, які б могли об'єктивно спростувати його причетність до вказаних правопорушень, суду не надано.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотрималася вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, правильно встановила всі фактичні обставини справи та дійшла обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а тому немає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції відносно ОСОБА_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.245, 251, 252, 294 КУпАП, суддя, -
Поновити ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови Смілянського міськрайолнного суду Черкаської області від 09 грудня 2020 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 09 грудня 2020 року, відносно ОСОБА_1 , залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя М. О. Ятченко