Іменем України
25 лютого 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2015/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач), в якому позивач просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 12 травня 2020 року №909340128051 «Про відмову в перерахунку пенсії» за вислугою років ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Старобільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області здійснити перерахунок та виплату без обмеження граничного розміру та у часі, ОСОБА_1 , пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент виникнення права на отримання пенсії), виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Луганської області від 11.03.2020 №18-168 вих.20, з 13 грудня 2018 року (а.с.1-3).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 01 листопада 1994 року позивач перебуває на обліку в Старобільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Луганської області та отримує пенсію за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, що діяла в редакції на час призначення йому пенсії, виходячи із максимального розміру 90 відсотків від чинної на той час заробітної плати на посаді старшого помічника прокуратури Старобільського району Луганської області. 04.03.2020 він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок призначеної пенсії, до якої додав оригінал довідки прокуратури Луганської області №18/168 вих.20 від 11.03.2020 про складові заробітної плати на посаді начальника відділу, розрахованих відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури». Проте, відповідачем 12.05.2020 прийнято рішення №909340128051 «Про відмову в перерахунку пенсії». Позивач вважає вказане рішення неправомірним і незаконним, оскільки відповідач зобов'язаний провести перерахунок пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, що діяла в редакції на час призначення пенсії у розмірі 90%, без обмежень її розміру та у часі. На підставі викладеного, звернувся до суду за захистом своїх прав та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач позовні вимоги не визнав, до канцелярії суду 22.06.2020 надав відзив на позовну заяву від 16.06.2020 №1240-07-7/627, в якій просив відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с.100-101). В обґрунтування відзиву зазначив, що 12.03.2020 до управління надійшла заява від ОСОБА_1 щодо перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, у зв'язку з прийнятим Другим Сенатом Конституційного Суду України 13.12.2019 Рішення №7-р(ІІ)/2019. Для перерахунку пенсії надано довідку про розмір заробітної платті (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії від 11.03.2020 №18-168 вих-20, яка видана прокуратурою Луганської області. В наданій ОСОБА_1 довідці підставою для перерахунку пенсії зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» та розмір заробітної плати для перерахунку пенсії зазначено на 06.09.2017. З огляду на те, що останній нормативно-правовий акт щодо підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури, а саме постанова Кабінету Міністрів України №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» прийнята 30.08.2017 (набрала чинності з 06.09.2017), тобто до 13 грудня 2019 року, підстави для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №1697 в редакції від 13.12.2019 відсутні, оскільки на момент прийняття зазначеної постанови та, набрання нею чинності частина двадцята статті 86 Закону №1697 діяла в редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» №76-VIII від 28.12.2014, якою порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури не було визначено. Ця редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697 визнана неконституційною тільки з 13.12.2019. Після прийняття вищезазначеного Рішення нормативно-правовий акт щодо підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури, який би був підставою для перерахунку раніше призначених пенсій, не приймався. 12.05.2020 управлінням винесено рішення за № 1909340128051 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII у ув'язку з прийнятим Другим Сенатом Конституційного Суду України 13.12.2019 Рішенням № 7- р(ІІ)/2019. На підставі викладеного, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 25.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.16).
Ухвалою суду від 09.06.2020 провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № Пз/9901/9/20 (№ 560/2120/20) (а.с.94-95).
Ухвалою суду від 25.02.2021 провадження у справі поновлено (а.с.105).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с.5,6).
Позивач перебуває на обліку у відповідача з 01.11.1994 та отримує пенсію за вислугою років, призначену відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати (а.с.7,37).
11.03.2020 за №18-168вих-20 прокуратурою Луганської області відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)2019 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», ОСОБА_1 видано довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, за нормами чинними на 06.09.2017 за відповідною (прирівняною) посадою старший помічник прокурора району (а.с.8, 89).
12.03.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за вислугою років у зв'язку із підвищенням розміру посадового окладу на підставі довідки прокуратури Луганської області від 11.03.2020 за №18-168вих-20 (а.с.91).
За результатами розгляду заяви позивача від 12.03.2020 відповідач прийняв рішення від 12.05.2020 №909340128051, яким відмовив ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, у зв'язку з прийняттям Другим сенатом Конституційного Суду України 13.12.2019 Рішенням №7-р(ІІ)2019 (а.с.10-11, 85-90).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади пенсійного забезпечення працівників прокуратури встановлює Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VІІ), який набрав чинності з 15.07.2015.
Відповідно до частини 20 статті 86 Закону № 1697-VІІ, в редакції Закону № 76-VIII від 28.12.2014, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, Рішенням Другого Сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 (справа № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Конституційний Суд України у вказаному рішенні встановив, що:
частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VІІ зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.
Конституційний Суд України також дійшов висновку, що оспорюване положення Закону порушує конституційні засади поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу і судову, призводить до порушення регулювання основ соціального захисту прокурорів, оскільки за його змістом регулювання порядку перерахунку призначеної пенсії працівникам прокуратури має здійснюватися актом Кабінету Міністрів України, а не законом України.
Частиною другою статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 №2136-VIII передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У Рішенні від 24.12.1997 № 8-зп у справі № 3/690-97 Конституційний Суд України зазначив, що частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.
У Рішенні від 30.09.2010 № 20-рп/2010 у справі № 1-45/2010 за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 08.12.2004 № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України вказав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, та не може застосовуватись до правовідносин, які виникли до прийняття такого рішення.
Таким чином, положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ зі змінами, якою передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(II)/2019 (справа №3-209/2018 (2413/18, 2807/19), як це визначено статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України», тобто з 13.12.2019.
Отже, з 13.12.2019 Закон № 1697-VІІ не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» затверджено у новій редакції схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, що призвело до підвищення заробітної плати прокурорських працівників.
Відтак, зазначена постанова, що набрала чинності 06.09.2017, є підставою для проведення перерахунку пенсії позивачу.
Суд зауважує, що дана постанова Уряду хоча й набрала чинності 06.09.2017, однак на позивача її положення поширюються лише з дати ухвалення Конституційним Судом України Рішення №7-р(ІІ)/2019.
Так, за змістом довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій прокуратури Луганської області від 11.03.2020 за №18-168вих-20, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017, що є підставою для перерахунку пенсії, розмір заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за нормами, чинними на 06.09.2017, за відповідною (прирівняною) посадою старшого помічника прокурора району, з урахуванням усіх складових, становить 33725,06 грн (а.с.8, 89).
Таким чином, суд приходить до висновку, що у позивача на підставі Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 у справі № 7-р(ІІ)2019 існувало на момент звернення до відповідача право на перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням розміру складових його заробітної плати.
На підставі наведеного та враховуючи, що протиправні дії відповідача полягали саме у прийнятті рішення, яке створює відповідні правові наслідки, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 12.05.2020 №909340128051 щодо відмови позивачу у перерахунку раніше призначеної пенсії у відповідності до довідки прокуратури Луганської області від 11.03.2020 за №18-168вих-20, оскільки з 13.12.2019 підстави для відмови в такому перерахунку були відсутні.
Щодо вимоги позивача про виплату пенсії без обмеження її максимального розміру, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Луганської області від 11.03.2020 за №18-168вих-20, суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу 6 частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII (в редакції Законів України № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та №1774-VIII від 06.12.2016), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Положення про встановлення тимчасового обмеження на періоди з 01.01.2016 по 31.12.2016 та з 01.01.2017 року по 31.12.2017 максимального розміру пенсії у розмірі 10740,00 грн. визначено Законом України від 24.12.2015 №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Як слідує з пунктів 1 та 2 Прикінцевих положень Закону України № 911-VІІІ, цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року. Крім того, пункт 1 Прикінцевих Положень Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII цей Закон набирає чинності з 01 січня 2017 року.
Спір між позивачем та відповідачем виник з підстави відмови йому у здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відповідно питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії є похідним і повинно вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.
Суд зазначає, що відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури.
Відтак, спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії або порядку та способу виплати пенсії ОСОБА_1 на час звернення позивача у цій справі відсутній.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Аналогічна правова позиція висловлена у рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 року за результатами розгляду зразкової справи № 560/2120/20.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні вимог позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії без обмеження граничного розміру пенсії, виходячи з розрахунку 90% суми місячного заробітку слід відмовити.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже ефективним способом захисту порушених прав позивача у межах спірних правовідносин є зобов'язання відповідача здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки прокуратури Луганської області від 11.03.2020 за №18-168вих-20, з урахуванням раніше проведених виплат.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідачем не доведено правомірності винесення ним оскаржуваного рішення.
Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
При розгляді даної справи відповідно до частини третьої статті 291 КАС України суд враховує правові висновки викладені Верховним Судом у рішенні від 14.09.2020 у зразковій справі №560/2120/20, оскільки дана справа є типовою по відношенню до зразкової.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
При зверненні до суду із позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією від 19.05.2020 №0.0.1710673705.1 (а.с.4).
Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, відповідно до приписів статті 139 КАС України судовий збір у розмірі 420,40 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 12 травня 2020 року № 909340128051, яким ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії в зв'язку з підвищенням заробітної плати згідно Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII.
Зобов'язати Старобільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (92704, Луганська область, Старобільський район, м.Старобільськ, квартал Дружби, будинок 1 А, код ЄДРПОУ 41246506) здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсії за вислугу років відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII на підставі довідки прокуратури Луганської області від 11 березня 2020 року за №18-168вих-20, з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути зі Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (92704, Луганська область, Старобільський район, м.Старобільськ, квартал Дружби, будинок 1 А, код ЄДРПОУ 41246506) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Суддя Н.М. Басова