25 лютого 2021 року справа № 340/5800/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративний позов приватного підприємства «Центрнафтотрейд» (далі - Підприємство) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,
Підприємство звернулося до суду зі заявою до Управління про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 15 травня 2020 року.
Стверджує, що прийнята на підставі протиправного податкового повідомлення-рішення.
Звертає увагу, що сума податкового боргу у податковій вимозі менша, ніж у рішенні.
Відповідач заперечив щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.38-39).
Зазначає, що Підприємство не оскаржило податкове повідомлення-рішення, на підставі якого прийнята вимога про сплату боргу.
Ухвалою суду від 22 грудня 2020 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.31-32).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про відмову у задоволенні позову з таких підстав.
Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, 21 січня 2020 року Управління провело камеральну перевірку, де виявило, що платник податків несвоєчасно сплатив податок на додану вартість (а.с.41).
18 лютого 2020 року фіскальний орган прийняв податкове повідомлення-рішення, яким застосував до Підприємства штрафну санкцію з податку на додану вартість у сумі 23766,49 грн. на підставі приписів статті 126 ПК України (а.с.42).
Сума штрафу складає 10% від несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання, яке виникло на підставі податкового повідомлення-рішення від 05 червня 2018 року (а.с.12).
Строк затримки сплати склав 55 календарних дня (а.с.42).
Платник податків визнає строк затримки сплати податкового боргу, законність існування якого встановлено у судовому порядку (а.с.18-19).
15 травня 2020 року Управління склало і направило Підприємству податкову вимогу про сплату податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 23730,29 грн. (а.с.11).
Платник податків зазначає, що отримав вимогу 14 липня 2020 року, а податковий орган не спростував таку інформацію (а.с.1-9).
Управління пояснило, що сума податкового боргу у вимозі менша, ніж у податковому повідомленні-рішенні від 18 лютого 2020 року, оскільки у платника податків існувала переплата з того ж податку на день її прийняття (а.с.37-39).
Підприємство не оскаржило податкове повідомлення-рішення від 18 лютого 2020 року у судовому порядку.
Позов подано до суду 17 грудня 2020 року (а.с.29).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, законність податкового повідомлення-рішення рішення від 18 лютого 2020 року перевіряється судом у випадку, коли платник податків висуває таку позовну вимогу, сплативши за її вирішення судовий збір.
Підприємство не зазначило такої позовної вимоги.
Тому, у суду не виник обов'язок вимагати сплати судового збору і перевіряти податкове повідомлення-рішення.
Отже, податкова вимога від 15 травня 2020 року прийнята на підставі податкового повідомлення-рішення від 18 лютого того ж року, незаконність якого не встановлена судом.
Приписами пункту 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Приписами пункту 57.3 статті 57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Позивач визнає факт отримання податкового повідомлення-рішення від 18 лютого 2020 року і не сплати коштів.
Стверджує, що свідомо не платив їх.
Таким чином, станом на 15 травня 2020 року у Підприємства існував податковий борг з податку на додану вартість, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 18 лютого того ж року, тому в Управління виник обов'язок сформувати та надіслати податкову вимогу.
Податкова вимога формується з урахуванням наявності переплати коштів за попередні періоди і часткової сплати, тому сума боргу, яка зазначена у ній може відрізнятися в бік зменшення по відношенню до податкового повідомлення-рішення.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про відмову у задоволенні позову.
Судові витрати складаються з судового збору в сумі 2102 грн. та витрат на правничу допомогу - 5000 грн. (а.с.1-10).
Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей