25 лютого 2021 року м. Київ № 320/8333/20
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого-судді Панової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Березанський комбікормовий завод»
до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення
примусового виконання рішень у Київській області ЦМУ МЮ (м. Київ)
про визнання протиправною та скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство «Березанський комбікормовий завод» (далі по тексту - позивач, ПрАТ «Березанський комбікормовий завод») до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі по тексту - відповідач-1), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці Артема Володимировича від 09.06.2020 про стягнення виконавчого збору у провадженні № 34330011 про стягнення з ПрАТ «Березанський комбікормовий завод» виконавчого збору в розмірі 696013,87 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що постановою заступника начальника відділу ПВР УЗПBP у Київській області ЦМУМ юстиції (м.Київ) Перепилицею A.B. закінчено виконавче провадження ВП №34330011 по виконанню наказу господарського суду м.Києва №33/660-65/50-2012 виданого 22.08.2012, яким виконувались дії із звернення стягнення на нерухоме майно для погашення заборгованості боржника - звернення стягнення на нерухоме майно цілісний майновий комплекс, загальною площею 8669,50 кв.м., що розташований за адресою: Київська область, м.Березань, вул. Маяковською 12.
Позивач вказав, що у подальшому йому стало відомо про прийняття 09.06.2020 заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Перепилицею A.B. постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 34330011, якою стягнуто з ПрАТ «Березанський комбікормовий завод» виконавчий збір в розмірі 696013,87грн.
Позивач звертав увагу суду, що рішення Господарського суду м.Києва у справі №33/660-65/50-2012 про стягнення з ВАТ «Березанський комбікормовий завод» (код ЄДРПОУ 04529944) на користь ПАТ «КБ «Хрещатик» коштів та звернення стягнення винесене 22.04.2012 року; виконавчий лист про примусове виконання рішення видано 22.08.2012 року; постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 34330011 винесено 14.11.2012 року. При цьому, зазначив, що приписами статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції що діяла на час відкриття провадження (надалі Закон № 606-ХІV), передбачено «…у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню.
Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю. Під час наступних пред'явлень до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання».
При цьому, як зауважив позивач постанова державним виконавцем в строк, передбачений ст. 28 Закону № 606-ХІV не приймалась.
14.01.2013 року Господарським судом Київської області було відкрито провадження у справі №911/142/13-г про банкрутство ВАТ «Березанський комбікормовий завод» код ЄДРПОУ 04529944, оголошено мораторій на задоволення вимог кредиторів, встановлено строк для заявлення вимог до ВАТ «Березанський комбікормовий завод» - 30 днів, в порядку встановленому законом розміщено оголошення про відкриття справи про банкрутство та строк для подання вимог.
Зауважив, що відповідач-2 на стягнення виконавчого збору за провадженням ВП № 34330011 у встановлений законом строк та порядку вимог в провадженні справи про банкрутство ВАТ «Березанський комбікормовий завод» не заявило та серед затвердженого реєстру кредиторів ВАТ «Березанський комбікормовий завод», затверджених ухвалою від 16.03.2015 Господарського суду Київської області у справі №911/142/13- відсутнє.
Таким чином, оскільки відділ примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Київській області, реорганізований в Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) не було заявлено конкурсних кредиторських вимог, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутсво, то відповідно до ст.83 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом» в редакції станом на 5.11.2015 року, вимоги про стягнення виконавчого збору за примусове виконання рішення господарського суду Київської області від 22.04.2012 року у справі №33/660-65/50-2012, вважаються погашеними.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 01.12.2020.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.12.2020 суд відклав розгляд справи на 10.12.2020.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 суд заяву Приватного акціонерного товариства «Березанський комбікормовий завод» про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнив та зупинив стягнення на підставі постанови заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці Артема Володимировича від 09.06.2020 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 34330011 - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративний справі № 320/8333/20.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 суд залучив до участі у справі в якості співвідповідача - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області ЦМУ МЮ (м. Київ) (далі по тексту - відповідач-2) та витребував у відповідача- 2 документи, визначені в ухвалі суду від 26.11.2020.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 14.01.2021.
Відповідач-2 позов не визнав та подав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що 09.06.2020 державним виконавцем керуючись ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, яку направлено сторонам виконавчого провадження за адресою зазначеною у виконавчому документі за вх.№6853/1, яку боржник отримав особисто 17.06.2020, про що свідчить відстеження пересилання поштових відправлень за штрих кодовим відправленням №0200245914996 та реєстр відправки вихідної кореспонденції №63. Тому відповідач, посилаючись на порушення позивачем строку звернення до суду просив позов ПрАТ «Березанський комбікормовий завод» залишити без розгляду.
Крім того, відповідач-2 зазначив, що відповідно до ч.1,2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Відповідно до ч.5 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
Частиною 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Відтак, з огляду на викладене, державний виконавець, при винесені постанови про стягнення виконавчого збору ВП 34330011 від 09.06.2020 року, діяв із дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» в межах наданих йому повноважень (ст. 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження»), тому просить відмовити у задоволенні позову.
Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач-2 просив залишити позовну заяву ПрАТ «Березанський комбікормовий завод» без розгляду, оскільки позивачем пропущено десятиденний строк звернення до суду. Вказав, що 17.06.2020 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 662370026 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору № 34330011 від 09.06.2020 виданої відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про стягнення з ПАТ «Березанський комбікормовий завод» на користь держави виконавчого збору в розмірі 696 013,87 грн., копії якої направлено рекомендованою кореспонденцією боржникові до виконання та стягувачу до відома за адресою зазначеною у виконавчому документі за вх.№ 7144/1, про що свідчить відстеження пересилання поштових відправлень за штрих кодовим відправленням № 0200245826590 та реєстр відправки вихідної кореспонденції №131 (докази отримання додаються).
Відповідач-1 правом на подання відзиву на позов не скористався, будь-яких заяви чи клопотань до суду не надав.
Позивач на спростування доводів відповідача-2 про пропуск строку звернення до суду подав письмові пояснення у яких просив відхили клопотання відповідача-2 про застосування строків позовної давності.
25.02.2021 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.
Представники відповідачів у судове засідання, призначене у справі на 25.02.2021 не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання у передбачений законодавством строк, що підтверджується наявними у матеріалах справи телефонограмами.
Враховуючи викладене, суд протокольною ухвалою від 25.02.2021 ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Щодо клопотання відповідача-2 про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Суд зазначає, що у матеріалах справи та у наданих відповідачем матеріалах виконавчого провадження ВП №34330011 відсутні докази отримання позивачем спірної постанови про стягнення виконавчого збору № 34330011 від 09.06.2020, а отже й відсутні докази пропуску позивачем строку звернення до суду, відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача-2 про залишення позову без розгляду з огляду на його необґрунтованість.
Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебувало виконавче провадження №34330011 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області № 33/660-65/50-2012 від 22.08.2012 про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором № 1215/089, посвідченим 28 грудня 2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чаренцевим В.В. за реєстровим №6266, а саме: на нерухоме майно - цілісний майновий комплекс, загальною площею 8669,50 кв.м., що розташований за адресою: Київська область, Березань, вул.Маяковського, 12, та належить Відкритому акціонерному товариству Березанський комбікормовий завод» на підставі свідоцтва про власність № 23-ВП-ЗД, виданого 28.12.2001 року Регіональним відділенням Фонду державного майна Україні по Київській області на підставі Наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по київській області № 5-25-11/16 від 28.12.2001 року, з метою його реалізації та направлення коштів на погашення заборгованості Відкритого акціонерного товариства «Березанський комбікормовий завод» (07540, Київська обл., м. Березань, вул. Маяковського, ідентифікаційний код 04529944) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8а, ідентифікаційний код 19364250) за генеральним кредитним договором № 089 від 28.12.2006 р. в загальній сумі 6 960 138,76 грн., яка складається із заборгованостей: за кредитним договором № 089/1 від 28.12.2006 р. -2 457 456,02 грн., з яких: - строкова заборгованість по кредиту -1 476 324,96 грн.; - прострочена заборгованість по кредиту урахуванням індексу інфляції - 444 288,62 грн.; - пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 32 637,88 грн.; - прострочена заборгованість по відсотках за кредит - 469 грн.; - пеня за несвоєчасне погашення відсотків за кредит - 24 248,31 грн.; за кредитним договором № 089/2 від 28.12.2006 р. - 4 502 682,74 грн., з яких: - строкова заборгованість по кредиту - 2 713 500,00 грн.; прострочена заборгованість по кредиту з рахуванням індексу інфляції - 822 631,82 грн.; - пеня за несвоєчасне погашення кредиту-60 613,01 грн.; - прострочена заборгованість по відсотках за кредит - 845 (00,00 грн.; - пеня за несвоєчасне погашення відсотків за кредит -60 937,91 грн. Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки за договором іпотеки № 1215/089 від 28.12.2006 р. шляхом продажу з прилюдних торгів з початковою ціною продажу 3 317 080 (три мільйони триста сімнадцять тисяч вісімдесят) грн. 00 коп.
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Гопцієм Р.О. від 19.09.2012 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №34330011 по примусовому виконанню Наказу № 33/660-65/50-2012 виданого 22.08.2012 Господарським судом Київської області, яку направлено сторонам виконавчого провадження.
19.09.2012 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Гопцієм Р.О. керуючись статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
01.11.2012 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Гопцієм Р.О. керуючись статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено до банківських установ до виконання та сторонам до відома.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Київської області від 14.01.2013 № 911/142/13-г порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Березанський комбікормовий завод». Також судом введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у зв'язку з чим заборонено органам стягнення та органам виконавчої служби стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюються стягнення відповідно до законодавства. Також встановлено строк для заявлення вимог до ВАТ «Березанський комбікормовий завод» - 30 днів, в порядку встановленому законом розміщено оголошення про відкриття справи про банкрутство та строк для подання вимог
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 16.03.2015 Господарського суду Київської області у справі №911/142/13-г затверджено реєстр кредиторів ВАТ «Березанський комбікормовий завод» із затвердженими судом вимогами.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.11.2015 року у справі № 911/142/13-г затверджено мирову угоду у справі про банкрутство ВАТ «Березанський комбікормовий завод», укладену між ВАТ «Березанський комбікормовий завод» в особі голови правління Рудківського Т.М. та кредиторами ВАТ «Березанський комбікормовий завод» в особі голови комітету кредиторів ТОВ «Техновіт Агро».
27.05.2020 ПрАТ «Березанський комбікормовий завод» звернувся до начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про закінчення виконавчого провадження, посилаючись на п.2 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у випадку затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення. До вказаної заяви було додано ухвалу Господарського суду Київської області у справі №911/142/13-г від 05.02.2015 року, якою затверджено мирову угоду, учасниками якої є стягувач ТОВ «БКЗ ГРЕЙН» (правонаступник ПАТ КБ "Хрещатик" за виконавчим провадження №34330011) та боржником ПРАТ "Березанський комбікормовий завод", тому 09.06.2020 державним виконавцем керуючись вимогами п.2 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
09.06.2020 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиця А.В. керуючись ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 696013,87 грн., яку направлено сторонам виконавчого провадження за адресою зазначеною у виконавчому документі за вх.№6853/1.
09.06.2020 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиця А.В. керуючись ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про стягнення витрат виконавчого провадження, яку направлено сторонам виконавчого провадження.
17.06.2020 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиця А.В. керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 662370026 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору № 34330011 від 09.06.2020 виданої відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про стягнення з ПАТ «Березанський комбікормовий завод» на користь держави виконавчий збір в розмірі 696 013,87 грн.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем-2 вищевказаної постанови про стягнення виконавчого збору від 09.06.2020 ВП 34330011, позивач звернувся до суду з позовом про визнання її протиправною та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.
Зі змісту статті 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено судом, на час відкриття виконавчого провадження № 34330011 з виконання наказу № 33/660-65/50-2012, виданого 22.08.2012 Господарським судом Київської області, чинним був Закон України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження».
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначав Закон України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року (далі - Закон № 606-ХІV) (у редакції, чинній на момент прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження № 34330011).
Відповідно до ст.1 Закон № 606-ХІV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 2 статті 25 Закону № 606-ХІV встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Згідно частини 1 статті 27 Закону № 606-ХІV у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Приписами частини 1 статті 28 Закону № 606-ХІV визначено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом
Частиною третьою статті 28 Закону № 606-ХІV обумовлено, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.
Разом з тим, як вбачається зі встановлених по справі обставин, державним виконавцем всупереч норм статті 28 Закону № 606-ХІV не було винесено постанову про стягнення виконавчого збору.
02.06.2016 року прийнято Закон України № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження», що набрав чинності 05.10.2016 року (надалі - Закон України № 1404-VІІІ).
Відповідно до частини сьомої Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VІІІ виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон № 1404, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин) виконавче провадження - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з ч.1 ст.18 Закону №1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч.2 ст.18 Закону №1404).
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 39 Закону № 1404 виконавче провадження підлягає закінченню у разі затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення.
Частиною другою вказаної статті обумовлено, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
Згідно з ч.1 ст.40 Закону №1404 у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Частиною 3 статті 40 Закону №1404 передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.42 Закону № 1404 кошти виконавчого провадження складаються з:
1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;
2) авансового внеску стягувача;
3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Частиною 4 ст.42 Закону № 1404 передбачено, що на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
При вирішенні правомірності винесення відповідачем-2 оскаржуваної постанови, судом враховано таке.
Відповідно до частини 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404 виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Таким чином, враховуючи, що виконавче провадження № 34330011 було розпочате до набрання чинності Законом № 1404, то, у відповідності до частини 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404, мало бути завершене за правилами Закону від 21.04.1999 року № 606-ХІV в редакції яка була чинна на момент його відкриття.
Пунктом 2 частини першої статті 49 Закону № 1606-ХІV обумовлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання.
Статтею 30 Закону №1606-ХІV передбачено, що державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.
Із вказаної норми слідує, що виконавчі дії по виконанню виконавчого документу завершуються у разі, зокрема, закінчення виконавчого провадження.
З матеріалів справи судом встановлено, що 09.06.2020 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиця А.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
09.06.2020 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиця А.В. керуючись ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 696013,87 грн.
Суд зазначає, виконавчі дії по завершенню виконавчого провадження № 34330011 у разі закінчення виконавчого провадження мали бути проведені за правилами Закону від 21.04.1999 року № 606-ХІV в редакції яка була чинна на момент його відкриття, як того вимагає частина 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404.
У свою чергу, питання стягнення виконавчого збору в даному випадку повинне вирішуватись уже за правилами, встановленими Законом № 1404, який був чинним на момент винесення оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору від 09.06.2020 року ВП № 34330011.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі № 1340/6009/18 (адміністративне провадження: К/9901/19708/19).
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з ч. 1,2 ст. 27 Закону №1404 виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиця А.В. при винесенні постанови про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Березанський комбікормовий завод» виконавчого збору від 09.06.2020 року №34330011 діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, а тому позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Березанський комбікормовий завод» задоволенню не підлягають.
Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача на ту обставину, що оскільки відповідачем-2 не було заявлено конкурсних кредиторських вимог, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутсво, то відповідно до ст.83 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом» в редакції станом на 05.11.2015 року, вимоги про стягнення виконавчого збору за примусове виконання рішення господарського суду Київської області від 22.04.2012 року у справі №33/660-65/50-2012, вважаються погашеними, оскільки спірна постанова була прийнята вже після завершення процедури у справі про банкрутство ВАТ«Березанський комбікормовий завод», адже не прийняття постанови про стягнення виконавчого збору під час відкриття виконавчого провадження у справі у 2012 році не може бути підставою для скасування спірної постанови.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови діяв у межах та спосіб передбачений чинним законодавством.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору від 09.06.2020 ВП № 34330011 ґрунтується на вимогах Закону України «Про виконавче провадження», прийнята з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття таких рішень, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 14, 71, 77, 90, 143, 243-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Панова Г. В.