Рішення від 19.02.2021 по справі 914/2692/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2021 справа № 914/2692/20

Господарський суд Львівської області у складі

Головуючого судді Фартушка Т.Б. за участю секретаря судового засідання Полюхович Х.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Приватного акціонерного товариства “Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів”, Львівська область, м.Дрогобич;

до Відповідача: Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз”, Львівська область, м.Львів;

про: зобов'язання відновити газопостачання (розподіл природного газу)

Представники:

Позивача: Патько Н.Я. - представник (ордер від 16.11.2020р. серія ВС №1045784);

Відповідача: Блонська І.П. - представник (довіреність від 29.10.2020р. №007Др-264-1020).

ВСТАНОВИВ:

16.10.2020р. на адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява за позовом Приватного акціонерного товариства “Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів” від 15.10.2020р. б/н (вх. №2864) до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” про зобов'язання відновити газопостачання (розподіл природного газу).

Підставами позовних вимог Позивач зазначає протиправне ухиляння Відповідача від обов'язку відновити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкті Позивача.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.10.2020р. у даній справі суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 17.11.2020р.; визнати явку повноважних представників Учасників справи в судове засідання обов'язковою; викликати в судове засідання повноважних представників Учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.11.2020р. у даній справі судом постановлено відкласти підготовче судове засідання на 08.12.2020р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнається обов'язковою.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.12.2020р. у даній справі суд постановив продовжити строк підготовчого провадження на 7 днів; відкласти підготовче судове засідання на 29.12.2020р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнається обов'язковою; викликати повноважних представників Учасників справи в судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.12.2020р. у даній справі судом постановлено продовжити строк підготовчого провадження на 7 днів; відкласти підготовче судове засідання на 05.01.2021р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнається обов'язковою; викликати повноважних представників Учасників справи в судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.01.2021р. у даній справі суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті; судове засідання з розгляду спору по суті призначити на 26.01.2021р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнається обов'язковою; викликати повноважних представників Учасників справи в судове засідання для надання пояснень.

В судовому засіданні 26.01.2021р. судом оголошувалась перерва до 09:30год. 10.02.2021р., про що представники Учасників справи повідомлялись в судовому засіданні під розписку.

В судовому засіданні 10.02.2021р. судом оголошувалась перерва до 11:00год. 19.02.2021р., про що представники Учасників справи повідомлялись в судовому засіданні під розписку.

Відповідно до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу “Акорд”.

Процесуальні права та обов'язки Учасників справи, відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України, як підтвердили представники Учасників справи в судовому засіданні, їм відомі, в порядку ст.205 ГПК України клопотання про роз'яснення прав та обов'язків до суду не надходили.

Заяв про відвід головуючого судді чи секретаря судового засідання не надходило та не заявлялось.

Представник Позивача в судове засідання з'явилась, в судовому засіданні надала усні пояснення по суті спору з обґрунтуванням підстав до задоволення позову, зазначила про неможливість врегулювання спору між сторонами у добровільному порядку та подання всіх наявних у Позивача доказів в обґрунтування обставин, на які посилається, як на підставу своїх позовних вимог.

Представник Відповідача в судове засідання з'явилась, в судовому засіданні надала усні пояснення по суті спору з обґрунтуванням підстав до відмови в задоволенні позову, зазначила про неможливість врегулювання спору між сторонами у добровільному порядку та подання всіх наявних у Відповідача доказів в обґрунтування обставин, на які посилається, як на підставу своїх заперечень проти заявлених позовних вимог.

Позиція Позивача:

Позивач просить суд зобов'язати Відповідача відновити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкті Позивача, розташованого за адресою: Львівська область, м.Дрогобич, вул.Трускавецька, буд.73 з підстав неправомірної відмови Відповідача в поновленні газопостачання на підставі заяви Позивача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначає 01.01.2016р. між Публічним акціонерним товариством «Львівгаз», правонаступником якого є Відповідач, та Публічним акціонерним товариством «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів», правонаступником якого є Позивач шляхом підписання Заявки-приєднання №0942008331СЗ016 укладено публічний Договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

11.08.2020р. Позивач звернувся до Дрогобицького відділення АТ «Львівгаз» із листом вих. №62, у якому просив перенести проведення земельних робіт після 15.09.2020р. у зв'язку з відсутністю реалізації готової продукції та призупиненням виробничого процесу, на підставі якого працівниками Відповідача складено заявку від 11.08.2020р. №414, яка не підписувалась уповноваженою особою Позивача, та накладено пломби на вузол обліку газу на об'єкті газопостачання Позивача, внаслідок чого припинено газопостачання Позивачу.

В подальшому, 03-04.09.2020р. представниками Відповідача за погодженням із Позивачем обстежено газопровід середнього тиску Відповідача на території Позивача, а також всіх існуючих на його балансі газопроводів, за результатами якого не виявлено порушень. Однак, в Акті контрольного огляду вузла обліку газу від 04.09.2020р. зазначено, що підбір тиску заміру лічильника, що розрахований в проектно-технічній документації і змонтований на ВОГ, не відповідає газоспоживаючому обладнанню, тому для відновлення газопостачання провести реконструкцію ВОГ.

З метою реконструкції ВОГ Позивач звертався до Відповідача заявою від 08.09.2020р. вих. №66 про надання технічних умов на реконструкцію комерційного ВОГ, однак такі Відповідачем, згідно доводів Позивача, не надано.

З метою відновлення газопостачання Позивач звертався до Відповідача заявою від 06.10.2020р. вих. №70, однак Відповідачем вказану заяву відхилено, в відновленні газопостачання Позивачу відмовлено.

З врахуванням того, що чинним законодавством не передбачено такої підстави до припинення газопостачання, а також відмови в відновленні газопостачання, як необхідність реконструкції ВОГ, а п.п.3 п.9.1. Типового договору і п.6 глави 7 розділу VI Кодексу ГРС встановлено обов'язок Відповідача як оператора ГРМ відновити протягом двох робочих днів у містах та протягом пяти календарних днів у сільській місцевості газопостачання Позивача як Споживача на підставі його заяви, Позивач вважає відмову Відповідача відновити газопостачання на об'єкті Позивача неправомірним та просить суд зобов'язати Відповідача відновити газопостачання на об'єкті Позивача.

У поданій 16.11.2020р. за вх. №32902/20 Відповіді на відзив Позивач щодо доводів Відповідача про правомірність припинення газопостачання зазначає, що Позивач не ставить в підстави позову неправомірність припинення газопостачання, а зазначає про неправомірність відмови в відновленні газопостачання об'єкта Позивача, оскільки при контрольному огляді комерційного ВОГ Поизвачем не виявлено порушень, а визначена Відповідачем підстава до відмови в такому відновленні не передбачена ані укладеним між Сторонами Договором, ані чинним законодавством.

Позивач також зазначає про неправомірність доводів Відповідача про неможливість відновлення газопостачання у звязку з допущеними та неусуненими Позивачем порушеннями вимог Кодексу ГРМ з підстав того, що в Акті від 04.09.2020р. не зафіксовано порушень в експлуатації газових мереж чи обладнання, що відповідає правовій природі такого акту, адже в силу приписів абзацу 1 п.6 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС за підсумками перевірки комерційного ВОГ та за умови відсутності зауважень представник Оператора ГРМ на місці перевірки повинен скласти відповідний акт обстеження/акт контрольного огляду вузла обліку, що має бути підписаний споживачем.

Натомість, відповідно до п.7 глави 9 розділу Х Кодексу у випадку виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим кодексом, Акт про порушення.

З підстав наведеного Позивач підсумовує, що Відповідач, склавши на місці огляду Акт контрольного огляду вузла обліку, підтвердив відсутність порушень Позивачем вимог Кодексу ГРС, а визначена Відповідачем у відзиві підстав до відмови у відновленні газопостачання не передбачена чинним законодавством.

При цьому, Позивач звертає увагу суду на те, що вищевказане газоспоживаюче обладнання змонтоване та налагоджене на об'єкті Позивача згідно розробленого та погодженого 29.03.2012р. Відповідачем Робочого проекту облаштування замірного вузла обліку витрати газу коректором м.Дрогобич, вул.Трускавецька, 73 на підставі Технічних умов №567-2012, затверджених Відповідачем.

Підпунктом 1.1. п.1 рішення по вибору обладнання для вузла обліку природного газу розділу 1 Пояснювальна записка вказаного Робочого проекту встановлено, що вихідними даними для даного проекту є споживання природного газу газовикористовуючим обладнанням. В використанні тунельна піч, піч топок, котел Vitogas 100F-60кВт та конвектори АКОГ2- 1 шт.; АКОГ3 - 2 шт.; АКОГ4 - 4 шт.; АКОГ5 - 3 шт. Існуючий лічильник газу G400 ЛГК -150-1/30-0,63».

Таким чином, Позивач був зобов'язаний використовувати і використовує саме те газоспоживаюче обладнання, яке погоджено Відповідачем як оператором ГРМ в складі проектної документації і не може самовільно його змінювати, а відтак, описані Відповідачем у відзиві обставини щодо номінальна витрата газу конвектором АКОГ2 перевищує межу вимірювання лічильника газу G400 ЛГК -150-1/30-0,63 не можуть вважатись порушеннями, оскільки саме таке обладнання є відповідними характеристиками було визначено та погоджено Відповідачем у робочому проекті.

При цьому, згідно доводів Позивача, в Акті від 04.09.2020р. міститься загальний «припис», який не може слугувати підставою до відмови у відновленні газопостачання, а необхідність реконструкції підключеного до ГРМ комерційного ВОГ не визначається Кодексом ГРМ як порушення і не є підставою до припинення газопостачання. У випадку необхідності реконструкції підключеного до ГРМ об'єкта до проектної документації за рахунок сторони, яка ініціювала реконструкцію, вносяться відповідні зміни.

Таким чином, на думку Позивача, необхідність реконструкції ВОГ не є порушенням вимог Кодексу ГРС і не може бути підставою до припинення чи відмови у відновленні газопостачання Споживача, а в Акті від 04.09.2020р. саме Відповідач ініціює реконструкцію комерційного ВОГ.

Позиція Відповідача:

Відповідач у поданому 13.11.2020р. за вх. №32711/20 Відзиві на позовну заяву від 12.11.2020р. б/н вважає позов безпідставним та необґрунтованим, просить суд відмовити Позивачу в його задоволенні з підстав того, що Відповідач звертався до Позивача листом від 10.08.2020р. вих. №79021-Сл-5704-0820, у якому просив забезпечити доступ до комплексного приладного обстеження розподільного газопроводу, який знаходиться на території Позивача, а також газопроводу-вводу до ГРП підприємства для проведення підготовчих робіт - розкопування шурфів вздовж осі розподільного газопроводу із зазначенням графіку виконання та списку прізвищ працівників, які будуть задіяні у вказаних роботах.

На підставі листа Позивача від 11.08.2020р. вих. №62 та заявки від 11.08.2020р. №414 Відповідачем встановлено пломби на ВОГ Позивача. З підстав наведеного Відповідач підсумовує про правомірність припинення газопостачання об'єкта Позивача.

Щодо неможливості відновлення газопостачання Позивача у звязку із допущеними та неусуненими порушеннями вимог Кодексу ГРС Відповідач зазначає, що Актом контрольного огляду вузла обліку Позивача від 04.09.2020р. встановлено припис: «Підбір тиску заміру лічильника, що розрахований в проектно-технічній документації і змонтований на ВОГ не відповідає газоспоживаючому обладнанню. Тому для відновлення газопостачання провести реконструкцію ВОГ, згідно Кодексу ГРС, який буде відповідати фактичному ГСО». Вказаний акт підписано представником Позивача без зауважень.

З Акту вбачається, що на підприємстві Позивача встановлено газоспоживаюче обладнання, номінальна витрата газу яким перевищує межу вимірювань встановленого на ВОГ лічильника.

Заявами від 08.09.2020р. вих. №67 та від 06.10.2020р. №70 Позивач вимагав від Відповідача відновити газопостачання, у відповідь на які Відповідачем надіслано для погодження проект договору підряду на виконання робіт з реконструкції системи газопостачання від 06.10.2020р. №29S790-12518-20 та додаткової угоди №1 до вказаного договору, однак такі проекти Позивачем не підписано, виявлених порушень ВОГ не усунуто, а без усунення таких порушень відновлення газопостачання Позивачу є неможливим.

Дії Позивача щодо погодження із необхідністю усунення відображених в Акті від 04.09.2020р. порушень та реконструкції комерційного ВОГ, звернення із заявою про її проведення, а в подальшому непідписання проекту договору на підрядні роботи з реконструкції комерційного ВОГ, на думку Відповідача, свідчать про порушення принципу добросовісності та доктрини заборони суперечливої поведінки.

Долученою Відповідачем до клопотання від 29.12.2020р. вх. №3449/20 копією затвердженого в.о. голови правління АТ «Львівгаз» О.В. Ганжа Висновку службового розслідування від 28.12.2020р. встановлено, що інженером - метрологом ПАТ «Львівгаз» ОСОБА_1 в результаті зловживання своїм становищем та безконтрольності з боку головного інженера ПАТ «Львівгаз» ОСОБА_2 були вибрані такі вихідні дані споживання газу газоспоживаючим обладнанням, що дали можливість залишити та використовувати для обліку на КВОГ заводоуправління існуючий лічильник газу G400 ЛГК -150-1/30-0,63, що в послідуючому призвело до ситуації, пов'язаної з безобліковим споживанням газу ПрАТ «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів», керівництво якого, знаючи про таку можливість, з корисливих мотивів замовчувало факт безоблікового споживання газу на їхньому підприємстві, оскільки такі умови являлись для них економічно вигідними.

Підтвердженням факту обізнаності, зацікавленості та бажанні подальшого безоблікового споживання газу керівництвом ПрАТ «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» є те, що в поданих до АТ «Львівгаз» заявах №66 від 08.09.2020р. та №67 від 08.09.2020р. про видачу технічних умов, та на виконання робіт з реконструкції систем газопостачання, в опитовому листі до них зазначені недостовірні вихідні дані мінімального споживання газу 53,97м3/год в осінньо-зимовий та 41,4м3/год весняно-літній період наявним газоспоживаючим обладнанням, хоча достовірними даними є наступні значення по періодах, які дорівнюють 0,27м3/год та 2,3 м3/год відповідно.

Згідно доводів Відповідача вказаним Висновком службового розслідування підтверджується факт існування порушення вимог Кодексу ГРС, а відтак, правомірність відмови Відповідача у відновленні газопостачання об'єкту Позивача.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.9 ст.81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом Учасників справи подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202 та 216 Господарського процесуального кодексу України, надання Відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними у справі матеріалами.

За результатами дослідження наведених Учасниками справи доводів, поданих доказів та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Пунктом 1. Пояснювальної записки Робочого проекту публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» облаштування замірного вузла обліку витрати газу коректором м.Дрогобич, вул.Трускавецька, 73, складеного на замовлення відкритого акціонерного товариства «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» встановлено, що вихідними даними для даного проект є споживання природного газу газоспоживаючим обладнанням. В використанні тунельна піч, піч топок, котел Vitogas 100F - 60 кВт та конвектори АКОГ-2 - 1 шт.; АКОГ-3 - 2 шт.; АКОГ-4 - 4 шт.; АКОГ-5 - 3 шт. Існуючий лічильник газу G400 ЛГК -150-1/30-0,63. Вихідні дані для підбору лічильника паливного газу: максимальна витрата газу при стандартних умовах Qmax = 150,62н.м3/год.; мінімальна витрата газу при стандартних умовах Qmin = 57,02н.м3/год.; тиск газу, абсолютний, максимальний Рабmax = 0,15МПа; тиск газу, абсолютний, мінімальний Рабmin = 0,12МПа; температура газу мінімальна -10оС; температура газу максимальна +20оС.

Відповідно до п.1.2. Робочого проекту визначено рішення по підбору обладнання для вузла обліку природного газу та вибрано існуючий лічильник газу G400 ЛГК -150-1/30-0,63. Для приведення об'єму спожитого газу до стандартних умов проектом передбачено встановлення коректора об'єму газу типу ОЕ-VPT з автономним живленням та датчиками тиску Раб = 0,2МПа і температури t=-30 - +50оС. Вказане обладнання сертифіковане на території України та може застосовуватись у складі вузла комерційного обліку природного газу.

Технічними умовами на вимірювальний комплекс обліку газу із застосуванням лічильника газу від 20.02.2012р. №567-2012, виданими ПАТ по газопостачанню і газифікації «Львівгаз» Відкритому акціонерному товариству «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» встановлено, що дані технічні умови передбачають встановлення вимірювального комплексу обліку газу на підприємстві по вул.Трускавецька, 73 у м.Дрогобичі при дотриманні наступних вихідним вимог, зокрема (п.3.1. ТУ 567-2012) параметри споживання газу: зимовий період: максимальна витрат газу, м3/год: 150,62; мінімальна витрата газу, м3/год: 57,02; тиск в трубопроводі, кПа: 49; температура газу оС:-5; літній період: максимальна витрат газу, м3/год: 138,9; мінімальна витрата газу, м3/год: 45,3; тиск в трубопроводі, кПа: 49; температура газу оС:15.

Відповідно до п.3.2. ТУ 567-2012 існуючий вимірювальний комплекс обліку газу, який оснащений лічильником газу: тип лічильника: ЛГ-К-150; типорозмір: G-400; виробник: завод «Промприлад»; співвідношення витрат: 1/20; границі відносної похибки, %: 1; максимальна витрата лічильника, м3/год: 650; мінімальна витрата лічильника, м3/год: 32; умовний діаметр: 150мм.

Пунктом 4.1. ТУ 567-2012 встановлено, що для зведення об'єму газу, виміряного лічильником, до стандартних умов застосовувати коректор (обчислювач): границі відносної похибки при обчисленні об'єму газу, %: 0,5; діапазон вимірювань по тиску, кПа: 0,400; границі зведеної похибки при вимірюванні тиску, %: 0,25; діапазон вимірювань, оС:-50 - +50; границі абсолютної похибки вимірювання температури ,оС: 0,5.

Вказані Технічні умови підписано головним інженером Відповідача Чайковським Р.Г.

Довідкою ГІПа (входить до складу ТУ 567-2012) встановлено, що технічні рішення, котрі прийняті в робочих кресленнях, відповідають вимогам екологічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних та інших діючих норм і правил та забезпечують безпечну для життя і здоров'я експлуатацію об'єкта при дотриманні заходів, що передбачені робочими кресленнями. Вказана довідка підписана головним інженером проекту Сидором Ю.Я.

Заявою-приєднанням від 01.01.2016р. №0942008331СР016 Публічне акціонерне товариство «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» (надалі - Позивач, Споживач) приєдналось до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. №2498 на офіційному сайті НКРЕКП, сайті Оператора ГРМ та в друкованому виданні «Львівська газета Вісник міста» від 31.12.2015р. №51 (856), що публікується на всій території ліцензованої діяльності ПАТ «Львівгаз», приєдналось до умов Договору №0942008331СР016 із наступними персоніфікованими даними: персональний ЕІС-код як суб'єкта ринку природного газу: 56ХР00000833100N; назва та опис об'єкта, адреса об'єкта, величина приєднаної потужності об'єкта, параметри вузла обліку, інша інформація, передбачена вимогами законодавства - визначена в додатках.

Вказану заяву-приєднання підписано директором Ріпаком В.Р. та завірено відтиском печатки Публічного акціонерного товариства «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів».

Відповідно до п.1.1. Типового договору, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015р. №2498 (надалі - Типовий договір) цей Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір) є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Згідно п.1.3. типового договору цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідно до п.1.4. Типового договору послуга з розподілу природного газу - послуга Оператора ГРМ, яка надається Споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача.

Пунктами 2.1., 2.2. Типового договору встановлено, що за цим Договором Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором; обов'язковою умовою надання Споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у Споживача об'єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ.

Споживач має право здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи за умови включення його до Реєстру споживачів будь-якого постачальника у періоді фактичного відбору/споживання природного газу, що в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку підтверджується оператором газотранспортної системи до початку такого періоду (п.3.1. Типового договору).

Відповідно до п.3.3. Типового договору Споживач, що не є побутовим, зобов'язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу здійснити разом зі своїм постачальником заходи з коригування в установленому порядку підтвердженого обсягу або заходи із самостійного та завчасного обмеження (припинення) власного газоспоживання.

Пунктами 5.1. та 5.2. Типового договору встановлено, що облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем на межі балансової належності об'єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем; визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим Договором.

Відповідно до п.6.1. Типового договору оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ (п.6.6. Типового договору).

Згідно п.п.2, 4, 9 п.7.1. Типового договору Оператор ГРМ зобов'язується забезпечити можливість цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи та передачу належних Споживачу об'ємів (обсягів) природного газу з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини його тиску за умови дотримання Споживачем вимог цього Договору; забезпечити належний рівень комерційного обліку природного газу по Споживачу, у тому числі формування загального об'єму та обсягу розподілу (споживання) природного газу Споживачу за відповідний період; дотримуватись інших вимог цього Договору та Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до п.п.1, 2, 3, 4, 7 п.7.2. Типового договору Оператор ГРМ має право не здійснювати фактичний розподіл природного газу Споживачу або обмежити його чи припинити у порядку та на підставах, передбачених цим Договором; безперешкодного та безкоштовного доступу на територію та земельну ділянку Споживача, де розташована газорозподільна система, та/або газове обладнання Споживача, та/або комерційний вузол обліку, для виконання службових обов'язків, передбачених законодавством та цим Договором; перевіряти роботу комерційного вузла обліку (лічильника газу), у тому числі встановленого на об'єкті Споживача, у порядку, визначеному Кодексом газорозподільних систем; інші права, передбачені цим Договором та Кодексом газорозподільних систем.

Споживач має право: на отримання цілодобового доступу до газорозподільної системи та передачу належних Споживачу об'ємів (обсягів) природного газу з належним рівнем надійності, безпеки, якості та величини його тиску за умови дотримання ним вимог цього Договору та Кодексу газорозподільних систем, а також інші права, передбачені цим Договором та Кодексом газорозподільних систем (п.п.1, 7 п.7.3. Типового договору).

Підпунктом 1, 4, 5, 7 пункту 7.4. Типового договору встановлено, що Споживач зобов'язується: здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором; забезпечувати безперешкодний та безплатний доступ на власні об'єкти чи земельну ділянку представникам Оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання ними службових обов'язків щодо забезпечення гарантованого рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій, зокрема для: перевірки, локалізації і ліквідації витоків газу та аварійних ситуацій; перевірки, повірки та/або експертизи комерційного вузла обліку (лічильника газу), а також перевірки показань лічильників газу; виконання робіт з припинення та відновлення газопостачання тощо; не допускати несанкціонованого відбору природного газу; дотримуватись інших вимог цього Договору та Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до п.9.1. Типового договору Оператор ГРМ має право припинити/обмежити розподіл природного газу Споживачу в порядку та у випадках, передбачених Кодексом газорозподільних систем, у тому числі у разі: несвоєчасної та/або неповної оплати послуг за цим Договором; відсутності Споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника у розрахунковому періоді; подання Споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання; несанкціонованого відбору природного газу, крім перевищення добового підтвердженого обсягу природного газу; визнання в установленому порядку аварійним стану газорозподільної системи та/або ліквідації наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт; відмови споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу"; відмови представникам Оператора ГРМ в доступі на об'єкти або земельну ділянку Споживача, де розташована газорозподільна система та/або газове обладнання, та/або комерційний вузол обліку газу, для здійснення контролю відповідності встановленого газоспоживаючого обладнання проектній документації, обстеження газових мереж до ВОГ та/або газоспоживаючого обладнання.

Відновлення газопостачання здійснюється Оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п'яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим зверненням Споживача про відновлення газопостачання та після усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування витрат на припинення та відновлення газопостачання (п.9.2. Типового договору).

Згідно п.12.1. Типового договору цей Договір укладається на невизначений строк.

Додатком №4 до Типового договору, який додається до Заяви від 01.01.2016р. №0942008331СР016 Сторонами визначено Розрахунок втрат та витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача, у якому наведено перелік точок комерційного обліку об'єкта споживача: лічильник ЛГК №11782 типорозмір - G400; коректор/обчислювач ОЕ-VPT.

Таблицею №2 вказаного додатку визначено перелік газоспоживаючого обладнання Позивача: конвектори АКОГ-2М-СП у кількості 1 штука номінальною витратою споживання газу в 0,27 м3/год; АКОГ-3-СП у кількості 2 штук номінальною витратою споживання газу в 0,36 м3/год; АКОГ-4-СП у кількості 4 штук номінальною витратою споживання газу в 0,48 м3/год; АКОГ-5-ОП-4 у кількості 4 штук номінальною витратою споживання газу в 0,6 м3/год; котел Viessman Vitogas 100F 60 у кількості 1 штука номінальною витратою споживання газу в 7,17 м3/год; пальник ГС.Н 120 у кількості 18 штук номінальною витратою газу в 8,36 м3/год.

Таблицею 33 визначено газове обладнання між вузлом обліку газу та точкою балансового розмежування.

Вказаний Додаток підписано повноважними представниками, їх підписи засвідчено відтисками печаток юридичних осіб - Сторін Договору.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.06.2017р. №850 «Про видачу ліцензії на розподіл природного газу ПАТ «Львівгаз» постановлено видати Публічному акціонерному товариству по газопостачанню і газифікації «Львівгаз» (код ЄДРПОУ 03349039) ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території міста Львова та Львівської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації Публічного акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації «Львівгаз».

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 11.06.2019р. №1027 постановлено унести до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.06.2017р. №850 «Про видачу ліцензії на розподіл природного газу ПАТ «Львівгаз» такі зміни: у назві абревіатуру «ПАТ» замінити абревіатурою «АТ»; у тексті постанови слова «Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації» у всіх відмінках замінити словами «Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи» у відповідних відмінках.

Повідомленням від 10.08.2020р. вих. №79021-Сл-5704-0820 Дрогобицьке відділення АТ «Львівгаз» просило Позивача забезпечити доступ для комплексного приладного обстеження розподільного газопроводу, який знаходиться на території Позивача, а також газопроводу-вводу до ГРП підприємства для проведення підготовчих робіт - розкопування шурфів вздовж осі розподільного газопроводу із зазначенням графіку виконання та списку прізвищ працівників, які будуть задіяні у вказаних роботах.

Листом від 11.08.2020р. вих. №62 Позивач у відповідь на лист Відповідача від 10.08.2020р. вих. №79021-Сл-5704-0820 повідомив Відповідача про те, що з 01.08.2020р. у зв'язку із відсутністю реалізації готової продукції, з метою недопущення зростання заборгованостей за спожиті енергоносії, заробітної плати, бюджетних платежів та ін. підприємство призупинило виробничий процес. Весь керівний склад, ІТП та робітники відправлені у вимушені відпустки. Будь-які земельні роботи на території підприємства можливі лише в присутності відповідальних осіб заводу для запобігання пошкодження існуючих комунікаційних мереж.

Виходячи з наведеного Позивач просив Відповідача перенести роботи на період з 15.09.2020р., так як в цей період він буде проводити пусконалагоджувальні роботи з метою подальшого запуску виробництва.

Відповідач на підставі Заявки від 11.08.2020р. №414 (час прийому 13:40, характер заявки - зупинка виробництва, час виїзду - 13;45) встановлено пломби №R27030295, С52847157 (грн. розмежування) на об'єкті Позивача за адресою: м.Дрогобич, вул.Трускавецька, 73. Вказану заявку підписано слюсарем та майстрами Відповідача.

В судовому засіданні 10.02.2021р. представник Позивача зазначила, що вказана заявка Позивачем не подавалась, а створена Відповідачем в односторонньому порядку, про що свідчить відсутність на ній підпису уповноваженої особи Позивача.

В судовому засіданні 10.02.2021р. представник Відповідача стверджувала про наявність підпису представника Позивача на Заявці від 11.08.2020р. №414, проте, в судовому засіданні 19.02.2021р. визнала факт підписання Заявки від 11.08.2020р. №414 виключно представниками Відповідача та відсутність підпису уповноваженої особи Позивача на вказаній Заявці.

Актом контрольного огляду вузла обліку від 04.09.2020р. б/н, складеним представниками Відповідача за участю представника Позивача на об'єкті Позивача за адресою: м.Дрогобич, вул.Трускавецька, 73 встановлено, що комерційний вузол обліку газу складається з лічильника газу G-400 ЛГ-К-Ех-150-1/20-0,4-01, заводський №13307, межа вимірювання 32-650; коректора ОЕ-VPT заводський №29672; вбудованого перетворювача тиску межа вимірювання 0-0,7мПа; вбудованого перетворювача температури межа вимірювання -29 - +60оС.; модема iMod02638.

На підприємстві встановлено наступне газоспоживаюче обладнання: тунельна піч ГСН-120 18 пальників у кількості 1 шт.; ГС-3 у кількості шт.; котел Vitogas 100F у кількості 1 шт.; КПВ-2 у кількості 1 шт.; КПВ-3 у кількості 2шт.; КПВ-4 у кількості 4 шт.; КПВ-5 у кількості 4 шт.

Проект на вузол обліку: 04/2012-209 ВОГ, ТУ567-2012 від 20.02.2012р.

Вказаний Акт контрольного огляду вузла обліку містить наступний абзац: «Припис: Підбір тиску заміру лічильника, що розрахований в проектно-технічній документації і змонтований на ВОГ не відповідає газоспоживаючому обладнанню. Тому для відновлення газопостачання провести реконструкцію ВОГ згідно Кодекс у ГРС, який буде відповідати фактичному ГСО».

Вказаний Акт підписано п'ятьма представниками Відповідача та директором Позивача.

Пунктом 1.5 Паспорта лічильника газу турбінного G-400 ЛГ-К-Ех-150-1/20-0,4-01, заводський №13307, дата виготовлення 21.03.2012р. модерн визначено, що максимальна об'ємна витрата m3/h становить 650; пунктом 1.6. - мінімальна об'ємна витрата m3/h становить 32.

Листом від 08.09.2020р. вих. №66 (одержано Відповідачем 08.09.2020р.) Позивач звертався до Відповідача із проханням видати технічні умови на реконструкцію комерційного вузла обліку газу у відповідності до вимог Акту контрольного огляду від 04.09.2020р. До вказаного листа додано опитувальний лист на реконструкцію ВОГ.

Заявою від 08.09.2020р. вих. №67 Позивач звертався до Відповідача із проханням здійснити роботи з реконструкції діючого комерційного ВОГ за адресою: м.Дрогобич, вул.Трускавецька, 73.

Опитувальним листом на створення та модернізацію вузла обліку газу Позивач зазначив, що за адресою: м.Дрогобич, вул.Трускавецька, 73 наявне наступне газове обладнання: лічильник G-400 ЛГ-К-Ех-150-1/20-0,4-01, зав. №13307р., модернізація, коректор ОЕ-VPT №29672 2011р.

Для осінньо-зимового періоду (І): тунельна піч для випалу цегли: пальник газовий ГСН-120 у кількості 18 штук потужністю споживання газу в 93,6 м3/год; конвектори АКОГ-2 у кількості 1 штука потужністю споживання газу в 0,27 м3/год; АКОГ-3 у кількості 3 штук потужністю споживання газу в 1,05 м3/год; АКОГ-4 у кількості 4 штук потужністю споживання газу в 1,88 м3/год; АКОГ-5 у кількості 4 штук потужністю споживання газу в 2,36 м3/год; котел Vitogas 100F 60кВт у кількості 1 штука потужністю споживання газу в 7,01 м3/год; максимальне значення витрат газу 147,57 м3/год; мінімальне значення витрат газу 53,97 м3/год.

Для весняно-літнього періоду: тунельна піч у кількості 1 штука потужністю споживання газу в 93,6 м3/год; максимальне значення витрат газу 135 м3/год; мінімальне значення витрат газу 41,4 м3/год.

Вказаний опитувальний лист складено директором Позивача, завірено відтиском його печатки, погоджено головним інженером Дрогобицького відділення АТ «Львівгаз» Павлик В.М. та інженером з метрології Дрогобицького відділення АТ «Львівгаз» Дубленич М.С.

У вказаному опитувальному листі містяться виправлення в графі для осінньо-зимового періоду (І) мінімальне значення витрат газу: показник 53,97 м3/год закреслено та рукописним текстом вчинено напис 0,27 м3/год; для весняно-літнього періоду мінімальне значення витрат газу: показник 41,4 м3/год закреслено та рукописним текстом вчинено напис 2,3 м3/год.

Листом від 14.09.2020р. вих. №68 Позивач звертався до Відповідача із вимогою про вжиття заходів щодо негайного відновлення газопостачання виробничого об'єкту Позивача та проведення перевірок з метою притягнення винних у порушенні прав Позивача осіб до відповідальності з огляду на повне зупинення діяльності, значні матеріальні збитки Позивача та загрозу втрати працівниками робочих місць і ненадходження до бюджетів податків і зборів. Відповідачем вказаного листа одержано 16.09.2020р., що підтверджується відповідною відміткою уповноваженої особи на Рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення від 14.09.2020р. №8210006585411.

Заявою-зверненням від 06.10.2020р. вих. №70 (одержано Відповідачем 06.10.2020р.) Позивач вимагав від Відповідача негайного відновлення газопостачання об'єкта Позивача за адресою: м.Дрогобич, вул.Трускавецька, 73.

Листом від 15.10.2020р. вих. №73 Позивач повідомив Відповідача про відсутність наміру підписувати запропонований Відповідачем договір підряду і просив видати технічні умови на реконструкцію комерційного ВОГ в порядку, передбаченому Кодексом ГРС.

Платіжними дорученнями від 28.01.2020р. №29 на суму 20859,69грн., від 30.01.2020р. №30 на суму 24931,02грн., від 26.02.2020р. №83 на суму 24931,02грн., від 31.03.2020р. №138 на суму 21931,02грн., від 10.04.2020р. №146 на суму 3000грн., від 24.04.2020р. №162 на суму 24931,02грн., від 19.05.2020р. №187 на суму 24931,02грн. від 24.06.2020р. №266 на суму 24931,02грн. від 28.07.2020р. №325 на суму 29917,21грн., від 07.09.2020р. №391 на суму 27424,13грн., від 25.09.2020р. №412 на суму 27424,15грн. здійснювалась оплата Відповідачу послуг з розподілу природного газу за Договором 0942008331СР016.

Пунктами 1,2 та 3 наказу Відповідача від 08.12.2020р. №На-131-1220 «Про проведення службового розслідування по факту зловживання службовим становищем працівниками АТ «Львівгаз» наказано провести службове розслідування по факту причетності до несанкціонованого відбору природного газу та зловживання службовим становищем працівниками АТ «Львівгаз»; для проведення службового розслідування створити комісію; висновок службового розслідування надати на затвердження Голові Правління АТ «Львівгаз» до 31.12.2020р.

Затвердженим в.о. голови правління АТ «Львівгаз» О.В. Ганжа Висновком службового розслідування від 28.12.2020р комісія встановила, що 27 серпня 2020 року листом за вих. № 63 ПрАТ «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» повідомило Дрогобицьке відділення AT «Львівгаз» про надання можливості здійснити комплексне обстеження газопроводу у зв'язку з закінченням терміну відпусток посадових осіб підприємства. На підставі даного листа 04 вересня 2020 року за погодженням з ПрАТ «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» (Лист № 79021- Лв-6361-0820 від 31.08.2020 року) представниками Оператора ГРМ разом з уповноваженими особами ПрАТ «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів», було проведено обстеження газопроводу середнього тиску на території земельної ділянки заводоуправління, а також всіх існуючих на його балансі газопроводів, відповідного газоспоживаючого обладнання та складових частин комерційного ВОГ.

Так, під час проведення обстеження комерційного вузла обліку газу розташованого в будівлі ГРП ПрАТ «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» було встановлено, що він складається з ЗВТ до складу якого, входять: коректор (обчислювача) об'єму природного газу OE-VPT зав. № 29672 з вбудованими перетворювачами тиску та температури, та промисловий турбінний лічильник газу G400 ЛГ-К-150-2/20-0,63 зав. №13307 2012 року випуску, який має діапазон по витраті при робочих умовах від Qmin 32м3/год до Qmax 650м3/год відповідно до паспорту, та згідно настанови з експлуатації лічильників газу турбінних ЛГ-К-Ех з відносним робочим діапазоном витрат 1/20 поріг його чутливості становить 0,02 Qmax, що дорівнює 13 м3/год.

В подальшому, при обстеженні всієї наявної на підприємстві газової мережі, надземні газопроводи якої пролягають до виробничих та адміністративної будівель були виявлені наступні газоспоживаючі устаткування та прилади:

- в цеху виявлено тунельну піч з випалу цегли з газовими швидкісними пальниками типу ГС.Н-120 в кількості 18шт., згідно паспорту з технічними характеристиками середня номінальна витрата газу одним пальником становить 5,2 м3/год, тобто загальна середня номінальна витрата газу тунельною піччю становить 18 х 5,2 м3/год = 93,6 м3/год;

- на другому поверсі формовочного цеху цегли, а саме в паливній, виявлено димохідний котел марки «Vitogas 100F» 60 кВт, що використовувався для опалення побутових приміщень цеху з номінальною витратою газу відповідно до технічного паспорту 7,01 м3/год та один газовий конвектор типу АК0Г-5-СП з номінальною витратою 0,59 м3/год для опалення (обігріву) самої паливної;

- в службових приміщеннях першого та другого поверхів адміністративної будівлі підприємства було виявлено 10 настінних парапетних газових конвекторів (АКОГ-2 1шт., АКОГ-3 2шт., АКОГ-4 4шт. та АКОГ-5 3шт.) номінальна витрата газу кожного з яких, в залежності від типу становить: АКОГ-2 - 0,27 м3/год, АКОГ-3 - 0,35 м3/год, АКОГ-4 - 0,47 м3/год та АКОГ-5 - 0,59 м3/год. Загальна номінальна витрата газу всіма конвекторами становить 5,56 м3/год.

Крім того, на території ПрАТ «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» було виявлено два опуски газопроводів (один з яких був опломбований інвентарною заглушкою) які використовувались для приєднання постів газорізки та підтопок з пальником, що розміщений в ГРП з протилежної сторони від входу до нього. Встановити номінальну потужність даних приладів не представилось можливим оскільки в наданому робочому проекті документи на них були відсутні.

Виходячи з вище наведеного, оглядом газового господарства заводоуправління зроблено висновок, що використання газових конвекторів АКОГ та газового котлу Vitogas 100F» 60 кВт - як самостійно, так і разом з газовими конвекторами використання яких не буде перевищувати витрати газу у 5 м3/год, призводить до безоблікового споживання природнього газу ПрАТ «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів», оскільки показники параметрів номінальної витрати газу даним обладнанням у певних випадках (при їх використанні без тунельної печі) не охоплюється параметрами роботи комерційного вузла обліку газу, зокрема існуючим на ньому лічильником газу G400 ЛГ-К-150-2/20-0,63. Тобто сумарна номінальна потужність споживання газу конвекторами, яка згідно паспортних даних на них становить 5,56 м3/год, та/або певною кількістю конвекторів разом з газовим котлом, номінальна потужність споживання газу якого становить 7,01 м3/год, менша за поріг чутливості підібраного типорозміру лічильника, яка відповідно до настанови з його експлуатації складає 13 м3/год. Дана ситуація є порушенням вимог та правил Кодексу газорозподільних систем затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та. комунальних послуг №2494 від 30.09.2015 року в частині належної організації достовірного обліку спожитого газу комерційним споживачем та відноситься до такого виду порушення як робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, в наслідок чого об'єм розподіленого (спожитого) природнього газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно що передбачене пп.1 п.3 глави 2 розділу XI Кодексу. Акт про порушення по даному факту не складався в зв'язку з припиненим газопостачанням на момент проведення робіт з приладового обстеження розподільного газопроводу, що унеможливлювало фіксацію такого факту. Однак, в роздруківці з коректора (обчислювача) об'єму природного газу ОЕ-VPT заводський №29672, дата виготовлення 26.12.2011р., дата повірки 16.10.2019р. «Звіт про газоспоживання (події)», наявні неодноразові фіксації події «витрата за РУ менша мінімальної», що в свою чергу свідчило про неправильність здійсненого розрахунку з підбору лічильника газу.

Слід також зазначити, що під час перевірки наявного газового обладнання на ПрАТ «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» газоспоживаючі прилади, споживання газу якими не охоплювалось параметрами роботи витратомірного комплексу комерційного вузла обліку газу обладнаним лічильником газу G400 ЛГ-К-150-1 /20-0.63, були під'єднані до газової мережі через 3 побутові лічильники газу марки Metrix G 1.6, G 4 та G 6.

Так, встановлені в службових приміщеннях адміністративної будівлі конвектори типу АКОГ-2 - 1шт., АКОГ-3 - 2шт., АКОГ-4 - 4шт., АКОГ-5 - 3шт під'єднані до газової мережі через мембранний лічильник газу Metrix G 4 заводський №020096, а ще один АКОГ-5 який встановлений в паливній та під'єднаний до газової мережі через лічильник газу Metrix G 1,6 заводський №011971 та в цьому ж приміщенні паливної через лічильник газу Metrix G 6 заводський №023405 до газової мережі під'єднаний димохідний котел марки «Vitogas 100F» 60 кВт. Наявність даних побутових лічильників газу в ПрАТ «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» існуючим (діючим) робочим проектом на КВОГ не передбачено тому облік по даним лічильникам не здійснювався.

За результатами проведених обстежень був складений АКТ контрольного огляду вузла обліку газу від 04.09.2020 року, де в приписі, з урахуванням можливості безоблікового споживання газу ПрАТ «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів», що в свою чергу завдає збитків та суперечить комерційним інтересам АТ «Львівгаз» було зазначено: «підбір типу розміру лічильника, що розрахований в проектно - технічній документації і змонтований на ВОГ не відповідає газоспоживаючому обладнанню, тому для відновлення газопостачання необхідно провести реконструкцію комерційного ВОГ», тобто привести його у відповідність до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Даний акт був підписаний обома Сторонами, які приймали участь в обстеженні ВОГ. Однак, згодом, керівництво заводоуправління звернулось до суду з позовною вимогою, щодо визнання неправомірними дії АТ «Львівгаз» з припинення газопостачання їхньому підприємству.

В подальшому, з метою встановлення умов та осіб - відповідальних працівників АТ «Львівгаз» за розробку робочого проекту в якому неналежним чином зроблений розрахунок підбору лічильника, що призвело до позаштатної роботи КВОГ заводоуправління в наслідок чого витрата газу наявними на підприємстві приладами споживання газу не обліковувалась, а також інших осіб причетних до безоблікового споживання газу підприємством, відділом економічної безпеки АТ «Львівгаз» зібрано та проведено перевірку всіх наявних документів по ПрАТ «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів».

Перевіркою з'ясовано, що комерційний вузол обліку газу ПрАТ «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» був прийнятий та введений в експлуатацію інженером - метрологом ПАТ «Львівгаз» ОСОБА_1 12.04.2012 року згідно виданих ПАТ «Львівгаз» «технічних умов №567-2012 на вимірювальний комплекс обліку газу із застосуванням лічильника газу від 20.02.2012р.» та робочого проекту на «облаштування замірного вузла обліку витрати газу коректором (замовлення 04/2012-209 ВОГ)» Зазначені технічні умови для робочого проекту, були виконані працівником управління метрології ОСОБА_3 та підписані головним інженером ПАТ «Львівгаз» ОСОБА_2 , а сам робочий проект на «облаштування замірного вузла обліку витрати газу коректором (замовлення 04/2012-209 ВОГ)» розроблений інженером - метрологом ПАТ «Львівгаз» ОСОБА_1 . Даний робочий проект в подальшому перевірений, підписаний та погоджений тим же Сидором Ю.Я., як головним інженером проекту та погоджений головним інженером ПАТ «Львівгаз» Чайковським Р.Г.

Дослідивши робочий проект 04/2012-209 ВОГ стало відомо, що рішення інженера - метролога ПАТ «Львівгаз» ОСОБА_1 по вибору ЗВТ для вузла обліку природного газу розраховувалось на основі вихідних даних параметрів споживання газу зазначених в п.З «технічних умов №567-2012» де була вказана сумарна максимальна і мінімальна в зимовий період витрата газоспоживаючого обладнання за стандартних умов, що визначена згідно з технічною документацією на газоспоживаюче обладнання та становила 150,62 м3/год Qmax г.о.с і 57,02 м3/год Qmin г.о.с відповідно.

На підставі зазначених вихідних даних згідно MB У 016/03-2003 був визначений діапазон вимірювання лічильника при відповідних тисках та температурі де мінімальна (Qmin г.о) витрата газу газоспоживаючим обладнанням в робочих умовах становила 36 м3/год, а максимальна (Qmax г.о) - 136 м3/год. Згідно отриманих результатів інженером - метрологом ПАТ «Львівгаз» ОСОБА_1 був підібраний лічильник газу який відповідав вже існуючому G400 ЛГ-К-150-1/30-0,63, з діапазоном (показником) по витраті від Qmin - 32 м3/год. до Qmax - 650 м3/год.

Однак, інженером - метрологом ПАТ «Львівгаз» ОСОБА_1 з невстановлених на те причин, при визначені діапазону вимірювання лічильника не враховано мінімальне значення споживання газу в літній період газоспоживаючим обладнанням таким, як тунельна піч з пальниками. Так, згідно наявної в робочому проекті технічної документації газового швидкісного пальника типу ГС.Н-120 мінімальна номінальна витрата газу становить 2,3 м3/год, тобто 18 наявних пальників що використовуються в тунельній печі сумарно споживають 41,4 м3/год Qmin г.о.с, а при таких вихідних даних показник Qmin необхідного для встановлення на комерційному вузлі обліку газу лічильника, мав би становити 27 м3/год. Тобто підібраний, вже існуючий у ПрАТ «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» лічильник газу G400 ЛГ-К-150-1/30-0,63 не відповідав параметрам обліку споживання газу наявним газоспоживаючим обладнанням.

З метою отримання інформації про умови та підстави визначення написання) параметрів споживання газу газоспоживаючим обладнанням що містяться в технічних умовах №567-2012 було взято пояснення у провідного метролога AT «Львівгаз» ОСОБА_3 який і виконував згадані технічні умови. З наданих пояснень встановлено наступне, що розробку робочого проекту «облаштування замірного вузла обліку витрати газу коректором (замовлення 04/2012-209 ВОГ)» інженеру - метрологу ПАТ «Львівгаз» ОСОБА_1 було доручено керівництвом. Підбір лічильника у 2012 році ОСОБА_1 здійснювався не на підставі вихідних даних прописаних в техумовах, а виходячи із розрахунку Q min дорівнює 30% Q max від споживання всіма наявними приладами. Також Сидор Ю.Я. зауважив, що газоспоживаюче обладнання з невеликою витратою (конвектора та газовий котел) до кінця 2015poкy обліковувались по побутових лічильника, до яких вони були під'єднані, та які використовувались під час сезонних зупинок основного газового обладнання і входили до загального балансу спожитого газу підприємством. В подальшому, з моменту вступу в дію Кодексу ГРС, в якому зазначена вимога про організацію єдиного комерційного вузла обліку а точці вимірювання об'єкті споживача п.3 глави 1 розділу X Кодексу, що унеможливлювала використання побутових лічильників газу G 1.6, G 4 та G 6 підприємством для обліку та розрахунку за спожитий газ, використаний на обігрів виробничих та адміністративних приміщень.

Також ОСОБА_3 зауважено, що на данин час ВОГ ПрАТ «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» не відповідає Кодексу газорозподільних систем (із змінами, внесеними згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2845 від 26.11.2015, №304 від 10.03.2016, №І41 від11.08.2016, №1953 від 07.11.2016. №2017 від 24.11.2016, № 84 від 26.01.2017 в частині Розділу X г.2 п.4п.п.2. - розрахунок комерційного ВОГ урахуванням максимальної і мінімальної витрати газового обладнання (мінімум конвектор АКОГ-2 - 1шт з витратою - 0.27 м3/год, максимум - 150.62 м3/год).

Все вище зазначене свідчить про те, що інженером - метрологом ПАТ «Львівгаз» ОСОБА_1 в результаті зловживання своїм становищем та безконтрольності з боку головного інженера ПАТ «Львівгаз» ОСОБА_2 були вибрані такі вихідні дані споживання газу газоспоживаючим обладнанням, що дали можливість залишити та використовувати для обліку на КВОГ заводоуправління існуючий лічильник газу G400 ЛГК -150-1/30-0,63, що в послідуючому призвело до ситуації, пов'язаної з безобліковим споживанням газу ПрАТ «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів», керівництво якого, знаючи про таку можливість, з корисливих мотивів замовчувало факт безоблікового споживання газу на їхньому підприємстві, оскільки такі умови являлись для них економічно вигідними.

З підстав наведеного комісія запропонувала ОСОБА_3 - провідного метролога Управління метрології АТ «Львівгаз» за допущенні прорахунки у здійсненні технічного керівництва над проектними роботами будучи головним інженером проекту та неналежний контроль за виконанням завдання розробником проекту по підбору типорозміру лічильника, що призвело до встановлення невідповідного витратомірного обладнання на КВОГ ПрАТ «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів», - суворо попередити про недопущення зазначених прорахунків та вжити заходів щодо недопущення аналогічних випадків в майбутньому; ОСОБА_1 - інженера-метролога Управління метрології ПАТ «Львівгаз» за зловживання своїм службовим становищем, що призвело до безоблікового споживання газу ПрАТ «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» та спричинила матеріальну шкоду АТ «Львівгаз» - звільнити з роботи однак враховуючи те, що наказам №101-к/Тр від 26.06.2020 року, його звільнено - цим обмежитись; ОСОБА_2 - головного інженера ПАТ «Львівгаз» за зловживання своїм службовим становищем, що призвело до без облікового споживання газу ПрАТ «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» та спричинило матеріальну шкоду АТ «Львівгаз» - звільнити з роботи, однак враховуючи те що наказам №45-к від 03.04.2013 року, його звільнено - цим обмежитись; ОСОБА_4 - начальнику управління з персоналу АТ «Львівгаз» підготувати відповідні матеріали згідно висновку службового розслідування; ОСОБА_5 - директору технічному АТ «Льівгаз»: надати вказівку в.о. головного метролога ОСОБА_6 , щодо проведення інвентаризації наявних робочих проектів з метою встановлення аналогічних випадків пов'язаних з неправильно здійсненим розрахунком підбору лічильників газу, що призводить до без облікового споживання газу; інформацію про проведену роботу надати до ВЕБ до 01.03.2020 року; з метою недопущення аналогічних випадків та подальшого їх попередження здійснювати постійний контроль щодо проведення розрахунків підбору лічильника азу на ВОГ що проектуються згідно формули зазначеної в абзаці другому п.п.2 п.4 глави 2 Розділу X Кодексу газорозподільних систем; матеріали службового розслідування зберігати у відділі економічної безпеки АТ «Львівгаз».

Вказаний Висновок підписано Директором технічним, Директором з капітального будівництва, Начальником відділу економічної безпеки та Головним фахівцем ВЕБ АТ «Львівгаз» та погоджено Директором з безпеки АТ «Львівгаз».

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначає 01.01.2016р. між Публічним акціонерним товариством «Львівгаз», правонаступником якого є Відповідач та Публічним акціонерним товариством «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів», правонаступником якого є Позивач шляхом підписання Заявки-приєднання №0942008331СЗ016 укладено публічний Договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

В подальшому, 03-04.09.2020р. представниками Відповідача за погодженням із Позивачем обстежено газопровід середнього тиску Відповідача на території Позивача, а також всіх існуючих на його балансі газопроводів, за результатами якого не виявлено порушень. Однак, в Акті контрольного огляду вузла обліку газу від 04.09.2020р. зазначено, що підбір тиску заміру лічильника, що розрахований в проектно-технічній документації і змонтований на ВОГ не відповідає газоспоживаючому обладнанню, тому для відновлення газопостачання провести реконструкцію ВОГ.

З метою відновлення газопостачання Позивач звертався до Відповідача заявами від 06.10.2020р. вих. №70, однак Відповідачем вказану заяву відхилено, в відновленні газопостачання Позивачу відмовлено.

З підстав наведеного а також з врахуванням того, що чинним законодавством не передбачено такої підстави до припинення газопостачання, а також відмови в відновленні газопостачання, як необхідність реконструкції ВОГ, а п.п.3 п.9.1. Типового договору і п.6 глави 7 розділу VI Кодексу ГРС встановлено обов'язок Відповідача як оператора ГРМ відновити протягом двох робочих днів у містах та протягом пяти календарних днів у сільській місцевості газопостачання Позивача як Споживача на підставі його заяви, Позивач вважає відмову Відповідача відновити газопостачання на об'єкті Позивача неправомірним та просить суд зобов'язати Відповідача відновити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкті Позивача, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з підстав неправомірної відмови Відповідача в поновленні газопостачання на підставі заяви Позивача.

Дії Позивача щодо погодження із необхідністю усунення відображених в Акті від 04.09.2020р. порушень та реконструкції комерційного ВОГ, звернення із заявою про її проведення, а в подальшому, не підписання проекту договору на підрядні роботи з реконструкції комерційного ВОГ, на думку Відповідача, свідчать про порушення принципу добросовісності та доктрини заборони суперечливої поведінки.

У поданій 16.11.2020р. за вх. №32902/20 Відповіді на відзив Позивач щодо доводів Відповідача про правомірність припинення газопостачання зазначає, що Позивач не ставить в підстави позову неправомірність припинення газопостачання, а зазначає про неправомірність відмови в відновленні газопостачання об'єкта Позивача, оскільки при контрольному огляді комерційного ВОГ ПозИвачем не виявлено порушень, а визначена Відповідачем підстава до відмови в такому відновленні не передбачена ані укладеним між Сторонами Договором, ані чинним законодавством.

При цьому, згідно доводів Позивача, в Акті від 04.09.2020р. міститься загальний «припис», який не може слугувати підставою до відмови у відновленні газопостачання ,а необхідність реконструкції підключеного до ГРМ комерційного ВОГ не визначається Кодексом ГРМ як порушення і не є підставою до припинення газопостачання. У випадку необхідності реконструкції підключеного до ГРМ об'єкта до проектної документації за рахунок сторони, яка ініціювала реконструкцію, вносяться відповідні зміни.

У відповідності з пунктами 1, 3 частини першої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до вимог ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ч.1 ст.527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.

Згідно із ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Приписами ч.2 ст.180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно ч.7 ст.180 ГК України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору; на зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше; закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно ч.1 ст.634 ЦК України Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Приписами ч.1 ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015р. №2494 у чинній станом на час виникнення спірних правовідносин редакції (надалі - Кодекс ГРС) цей Кодекс визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення: надійної і безпечної експлуатації газорозподільних систем та гарантованого рівня розподілу (переміщення) природного газу до/від суміжних суб'єктів ринку природного газу відповідної якості; комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об'ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб'єктів ринку природного газу; доступу замовників до газорозподільної системи для приєднання до неї їх об'єктів будівництва або існуючих об'єктів (умови технічного доступу); доступу суб'єктів ринку природного газу до газорозподільної системи для фактичної передачі (розподілу/споживання) належного їм природного газу до/з газорозподільної системи (умови комерційного доступу); механізмів взаємодії оператора газорозподільної системи з операторами суміжних систем та з іншими суб'єктами ринку природного газу.

Дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об'єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників (пункт 3 глави 1 розділу І Кодексу ГРС).

Згідно п.1. глави 2 розділу І Кодексу ГРС Оператор ГРМ здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, яка видається Регулятором.

Відповідно до п.4 глави 1 розділу V Кодексу ГРС приєднання об'єктів (земельних ділянок) замовника до ГРМ здійснюється на підставі договору на приєднання, що укладається за формами, наведеними у додатках 11, 12 до цього Кодексу. При цьому невід'ємною частиною договору на приєднання є технічні умови приєднання (додаток 13), які визначають вихідні дані для проектування газових мереж зовнішнього газопостачання від місця забезпечення потужності до точки приєднання, які будуються Оператором ГРМ, та вихідні дані для проектування та будівництва газових мереж внутрішнього газопостачання об'єкта замовника від точки приєднання до газових приладів і пристроїв замовника. Будівництво та введення в експлуатацію газових мереж внутрішнього газопостачання забезпечується замовником.

Згідно п.5 глави 1 розділу V Кодексу ГРС за необхідності реконструкції чи технічного переоснащення вже підключеного до ГРМ об'єкта, у тому числі в результаті зміни форми власності чи власника цього об'єкта, за умови, що це не призведе до необхідності збільшення технічної (пропускної) потужності ГРМ в точці приєднання (не потребуватиме збільшення типорозміру комерційного лічильника газу), новий договір на приєднання з новим чи діючим власником об'єкта не укладається. При цьому у випадку перенесення вузла обліку та/або зменшення його типорозміру (номінальної потужності) або зміни місця розташування газових приладів (пристроїв) в установленому законодавством порядку вносяться відповідні зміни до проектної документації, а у разі її відсутності розробляється нова проектна документація, що забезпечується за рахунок сторони, яка ініціювала реконструкцію чи технічне переоснащення вже підключеного до ГРМ об'єкта. Внесення змін до проектної документації в частині комерційного вузла обліку газу здійснюється на підставі оформлених (виданих) Оператором ГРМ технічних умов на реконструкцію комерційного вузла обліку.

Пунктами 1 та 2 глави 1 розділу VІ Кодексу ГРС встановлено, що суб'єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу; доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року N 2498 (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Відповідно до п.1 глави 3 розділу VІ Кодексу ГРС договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об'єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.

Згідно пп.2 п.2 глави 3 розділу VІ Кодексу ГРС на підставі укладеного договору розподілу природного газу Оператор ГРМ надає послугу споживачу із забезпечення цілодобового доступу до ГРМ для можливості споживання ним відповідних об'ємів природного газу, виділених постачальником природного газу.

Пунктом 1 глави 5 розділу VІ Кодексу ГРС передбачено, що споживання (відбір) природного газу з газорозподільної системи за наявності укладеного договору розподілу природного газу між споживачем та Оператором ГРМ здійснюється за умови включення споживача до Реєстру споживачів будь-якого постачальника на відповідний розрахунковий період та забезпечення споживачем своєчасних розрахунків з Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу у таких випадках: 1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу; 2) отримання від Оператора ГТС повідомлення про припинення розподілу природного газу споживачу у випадках: відсутності споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника у відповідному розрахунковому періоді; відсутності підтвердженої номінації у діючого постачальника на обсяги транспортування природного газу для потреб споживача; 3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання; 4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу"; 5) розірвання договору розподілу природного газу; 6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ; 7) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт; 9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ; 10) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об'єкту споживача, що не є побутовим); 11) відмова представникам Оператора ГРМ в доступі на об'єкти або земельну ділянку Споживача, де розташована газорозподільна система та/або газове обладнання, та/або комерційний вузол обліку газу, для здійснення контролю відповідності встановленого газоспоживаючого обладнання проектній документації, обстеження газових мереж до ВОГ та/або газоспоживаючого обладнання; 12) в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до п.4 глави 7 розділу VІ Кодексу ГРС пломбування та розпломбування газового обладнання на об'єктах споживачів, що пов'язані з припиненням/обмеженням або відновленням газопостачання (розподілу природного газу), виконуються Оператором ГРМ відповідно до вимог розділу X цього Кодексу. При припиненні (відновленні) розподілу природного газу на об'єкт споживача складається акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача. При складанні акта про припинення розподілу природного газу Оператор ГРМ зазначає в ньому про наслідки несанкціонованого відновлення газоспоживання, передбачені цим Кодексом, а також обов'язково фіксує фактичні показання лічильника газу на дату припинення газопостачання (розподілу природного газу), за винятком випадків відмови в доступі до об'єкта споживача, де розташований лічильник газу (ЗВТ).

Згідно п.6 глави 7 розділу VІ Кодексу ГРС відновлення газопостачання (розподілу природного газу) здійснюється Оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п'яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим зверненням споживача (його постачальника) про відновлення газопостачання (розподілу природного газу) та після усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу).

Пунктом 1 глави 9 розділу Х кодексу ГРС передбачено, що суміжні суб'єкти ринку природного газу, зокрема Оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об'єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо: 1) відповідності умовам експлуатації та узгодженій проектній документації чи умовам договору; 2) працездатності та/або придатності ЗВТ до застосування на підставі результатів перевірки їх метрологічних характеристик, зокрема загальної похибки вимірювання; 3) відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб; 4) відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу; 5) перевірки стану підвідного газопроводу, зокрема способу прокладання та відсутності можливості відбору газу поза вузлом обліку, в тому числі шляхом обстеження газопроводів приладовим методом на предмет відсутності підключень до підземних та надземних підвідних, розподільчих та транзитних газових мереж поза комерційним ВОГ, візуального обстеження способів монтажу і обв'язки газового та газорегулюючого обладнання; 6) відсутності несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок чого може перевищуватися діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу). Оператор ГРМ повинен здійснювати контрольний огляд вузла обліку у строки, визначені цим Кодексом.

Перевірка комерційного ВОГ, а також контрольний огляд вузла обліку здійснюються у будь-який час доби та у присутності споживача (суміжного суб'єкта природного газу) або його представника, крім випадків, передбачених цим розділом; споживач (суміжний суб'єкт ринку природного газу), на території якого знаходиться комерційний ВОГ, має забезпечити безперешкодний доступ представникам Оператора ГРМ (іншого суб'єкта ринку природного газу, а саме ініціатора перевірки) за їх посвідченнями (документами, які уповноважують особу) до комерційного ВОГ та його складових для проведення їх перевірки або контрольного огляду вузла обліку (п.2 глави 9 розділу Х кодексу ГРС).

Згідно п.6 глави 9 розділу Х кодексу ГРС за підсумками перевірки комерційного ВОГ та за умови відсутності зауважень представник Оператора ГРМ на місці перевірки повинен скласти відповідний акт обстеження / акт контрольного огляду вузла обліку (по одному екземпляру для кожної сторони), що має бути підписаний споживачем (суміжним суб'єктом ринку природного газу). Якщо під час перевірки комерційного ВОГ (за умови відсутності ознак порушень, передбачених розділом XI цього Кодексу) між сторонами виникає сумнів щодо результатів вимірювання об'єму природного газу та/або метрологічних характеристик комерційного ВОГ чи його складових, за домовленістю сторін або за ініціативою однієї зі сторін - Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) може бути ініційована їх позачергова чи експертна повірка у порядку, визначеному цим розділом. При цьому в акті обстеження / акті контрольного огляду вузла обліку (або в акті про порушення) Оператор ГРМ має зазначити про проведення певних дій щодо позачергової чи експертної повірки комерційного ВОГ чи його складових.

Відповідно до п.7 глави 9 розділу Х кодексу ГРС у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про: 1) пошкодження пломб; 2) пошкодження ЗВТ (лічильника газу); 3) наявність зміни параметрів параметризації обчислювача чи коректора об'єму газу; 4) непрацездатність комерційного ВОГ чи його складових та/або його (їх) невідповідність умовам експлуатації чи узгодженій проектній документації або умовам договору; 5) наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ; 6) наявність несанкціонованого газопроводу; 7) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок чого перевищується діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу). На дату складання акта про порушення представник Оператора ГРМ забезпечує усунення виявленого порушення, про що в акті про порушення робиться відповідний запис. У разі неможливості усунути порушення на дату складання акта про порушення (відсутні відповідні засоби, повноваження тощо) представник Оператора ГРМ робить відповідний запис в акті про порушення та надалі забезпечує контроль за усуненням порушення, що підтверджується актом про усунення порушення.

Згідно п.1 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.

Пунктом 2 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС передбачено, що акт про порушення після пред'явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача / несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.

На дату складання акта про порушення представник Оператора ГРМ забезпечує усунення виявленого порушення, про що в акті про порушення робиться відповідний запис. У разі неможливості усунути порушення на дату складання акта про порушення (відсутні відповідні засоби чи повноваження) представник Оператора ГРМ робить відповідний запис в акті про порушення та надалі забезпечує контроль за усуненням порушення, що підтверджується окремо складеним актом про усунення порушення. Під час складання акта про порушення, акта про усунення порушення, акта про припинення/відновлення газопостачання тощо представниками Оператора ГРМ обов'язково фіксуються та зазначаються у вищезазначених актах показання лічильника газу (ЗВТ), за винятком випадків відмови у доступі до об'єкта споживача, де розташований лічильник газу (ЗВТ) (п.7 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС).

Відповідно до п.8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено Оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб'єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України "Про судову експертизу").

Згідно п.11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.

Відповідно до п.13 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС акти про порушення реєструються в журналі реєстрації актів про порушення Оператора ГРМ. Журнал повинен бути пронумерований, прошитий, скріплений печаткою (за наявності) Оператора ГРМ. Строк зберігання журналу становить три роки від дати останнього в ньому запису. Акт про порушення, акт-розрахунок та рахунок на сплату вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, а також документи, які підтверджують факт їх отримання споживачем (несанкціонованим споживачем), та інші документи, пов'язані з актом про порушення, зберігаються Оператором ГРМ не менше трьох років від дати оформлення акта про порушення.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд зазначає, і аналогічну правову позицію викладено, зокрема у пункті 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З врахуванням наведених Учасниками справи доводів, поданих доказів суд дійшов висновків про те, що матеріалами справи не підтверджується факт порушення Позивачем вимог Кодексу ГРС та укладеного із Відповідачем Типового договору, оскільки приписами п.7 глави 9 розділу Х кодексу ГРС прямо передбачено, що у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення. На дату складання акта про порушення представник Оператора ГРМ забезпечує усунення виявленого порушення, про що в акті про порушення робиться відповідний запис. У разі неможливості усунути порушення на дату складання акта про порушення (відсутні відповідні засоби, повноваження тощо) представник Оператора ГРМ робить відповідний запис в акті про порушення та надалі забезпечує контроль за усуненням порушення, що підтверджується актом про усунення порушення.

При цьому, згідно п.6 глави 9 розділу Х кодексу ГРС за підсумками перевірки комерційного ВОГ та за умови відсутності зауважень представник Оператора ГРМ на місці перевірки повинен скласти відповідний акт обстеження / акт контрольного огляду вузла обліку (по одному екземпляру для кожної сторони), що має бути підписаний споживачем (суміжним суб'єктом ринку природного газу).

Крім того, Відповідачем не доведено належними засобами доказування, що складений представниками Позивача та Відповідача 04.09.2020р. на об'єкті Позивача Акт контрольного огляду вузла обліку газу від 04.09.2020р. б/н складено за формою, передбаченою для Актів про порушення, розглянуто комісією Відповідача у встановленому Кодексом ГРС порядку та строки, визнано правомірним, прийнято відповідне рішення про його задоволення повністю чи частково та здійснено нарахування обсягів необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості згідно складеного комісією акту-розрахунку.

Представник Відповідача в судовому засіданні підтвердила обставину відсутності розгляду комісією Відповідача Акту контрольного огляду вузла обліку газу від 04.09.2020р. б/н на предмет оцінки зафіксованого ним порушення.

Суд вважає безпідставними доводи Відповідача про те, що факт порушення Позивачем вимог Кодексу ГРС підтверджується Висновком службового розслідування від 28.12.2020р. з огляду на те, що такий висновок складено в односторонньому порядку Відповідачем без залучення представників Позивача.

Окрім того, вказаним висновком доводиться вина працівників Відповідача у здійсненні в Технічних умовах №567-2012 підбору лічильника, який не відповідає газоспоживаючому обладнанню Позивача, а відтак, вказаний Висновок спростовує вину Позивача в порушенні, яке описано в приписі до Акту контрольного огляду вузла обліку газу від 04.09.2020р. б/н, та є вираженням позиції Відповідача щодо наявної вини саме у працівників Відповідача.

Крім того, суд звертає увагу на те, що нормами Кодексу ГРС чітко визначено порядок і спосіб встановлення Оператором ГРМ порушення Споживачем вимог Кодексу ГРС, зокрема шляхом складення акту про порушення на місці порушення та розгляду такого акту про порушення комісію Відповідача, а не складення в односторонньому порядку Висновку службового розслідування за наслідками здійсненої перевірки щодо правомірності дій працівників Оператора ГРМ.

Суд зазначає, що подані Сторонами докази та наведені доводи в своїй сукупності та взаємозв'язку не підтверджують доведення факту встановлення Відповідачем порушення Позивачем вимог Кодексу ГРС у встановленому чинним законодавством порядку і спосіб, а відтак, не підтверджують правомірності відмови Відповідача у відновленні газопостачання Позивачу згідно вимог п.6 глави 7 розділу VІ Кодексу ГРС.

Відтак, суд вважає слушними та бере до уваги доводи Позивача щодо відсутності доказів в обґрунтування виявлення під час контрольного огляду вузла обліку газу порушення вимог Кодексу ГРС та їх фіксації у Акті контрольного огляду вузла обліку газу від 04.09.2020р., який підписано представниками Оператора ГРМ та Споживача.

При цьому, суд зазначає, що нормами Кодексу ГРС не передбачено можливості реагування Оператора ГРС шляхом видання приписів, які оформлюються Актами контрольного огляду вузла обліку газу, а відтак, зазначений в Акті від 04.09.2020р. припис за своєю правовою природою не може свідчити про фіксацію порушення Позивачем як Споживачем вимог Кодексу ГРС.

Суд також бере до уваги, що в Акті контрольного огляду вузла обліку не тільки не зазначено порушення Позивача, але й не зазначено про обов'язок проведення реконструкції комерційного ВОГ саме Позивачем.

При цьому, представник Відповідача не пояснила правову підставу виникнення у Позивача обов'язку щодо реконструкції комерційного ВОГ з підстав допущення Відповідачем можливих порушень вимог законодавства при виготовленні та затвердженні технічної документації за умови виготовлення та погодження такої документації саме Відповідачем.

Також, представник Відповідача, зазначаючи про те, що згідно Кодексу ГРС порушення фіксуються саме в акті про порушення, не пояснила чому не складався та не розглядався у встановленому Кодексом ГРС порядку комісією Відповідача акт про порушення, як і не надавалась такому обов'язкова оцінка щодо правомірності.

З врахуванням наведеного суд зазначає про неправомірність відмови Відповідача у відновленні газопостачання Позивачу в порядку, передбаченому п.6 глави 7 розділу VІ Кодексу ГРС, а також п.9.2. укладеного між Сторонами Договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 01.01.2016р. №0942008331СЗ016, що мало наслідком порушення встановленого умовами п.п. 1.4., 2.1., 3.1., 7.3. укладеного між Сторонами Договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 01.01.2016р. №0942008331СЗ016 права на забезпечення Оператором ГРМ цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача.

Разом з тим, вищенаведене не свідчить про невчинення Позивачем порушення вимог Кодексу ГРС, оскільки судом, з урахуванням кола обставин, які підлягали з'ясуванню судом при розгляді даної справи, на підставі поданих Учасниками справи доказів та наведених доводів надано правову оцінку факту встановлення порушення Позивачем вимог Кодексу ГРС.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

17.10.2019р. набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Мова йде про достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.

Усталеною є практика ЄСПЛ, в якій суд посилається на “balanceofprobabilities” (“баланс ймовірностей”) для оцінки обставин справи. Наприклад, у рішенні BENDERSKIY v. Ukraine 15.11.2007 суд застосовує “баланс ймовірностей”. У рішенні J.K. AND OTHERS v. Sweden 23.08.2016 суд вказує, що цей стандарт притаманний саме цивільним справам.

У постанові Верховного Суду України від 14.06.2017 у справі №923/2075/15 відхилено висновки апеляційного суду про відмову в позові про стягнення упущеної вигоди лише з тих підстав, що її розмір не може бути встановлений з розумним степенем достовірності, оскільки апеляційний суд не дослідив інших доказів, які надані позивачем, чим фактично позбавив останнього можливості відновити його порушене право, за захистом якого подано позов.

Аналогічний підхід продемонстрував і Касаційний цивільний суд в складі Верховного Суду у своїй постанові від 06.11.2019 у справі №127/27155/16-ц (провадження №61-30580св18).

Отже, під розумним ступенем достовірності слід розуміти те, що факт є доведеним, якщо після оцінки доказів вбачається, що факт скоріше відбувся, аніж не мав місце.

У зв'язку з цим, суд першої інстанції при розгляді даної справи застосовує вищезазначений стандарт доказування.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України» за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

При цьому суд зазначає, що згідно вимог ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; пункт 58): де зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

Суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що Відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, хоч йому було створено усі можливості для надання заперечень, від жодного Учасника справи не надходило клопотання про витребування доказів, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищенаведене, зокрема непідтвердження факту вчинення Позивачем вимог Кодексу ГРС та укладеного із Відповідачем Типового договору шляхом фіксації такого в Акті контрольного огляду вузла обліку газу від 04.09.2020р. б/н шляхом внесення припису до вказаного акту, беручи до уваги недоведення Відповідачем факту складення представниками Позивача та Відповідача 04.09.2020р. на об'єкті Позивача Акту контрольного огляду вузла обліку газу від 04.09.2020р. б/н за формою, передбаченою для Актів про порушення, розгляду такого акту комісією Відповідача у встановленому Кодексом ГРС порядку та строки, визнання його правомірним, прийняття відповідного рішення про задоволення акту повністю чи частково та здійснення нарахування Позивачу обсягів необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості згідно складеного комісією акту-розрахунку, враховуючи те, що висновок службового розслідування, з врахуванням складення такого Відповідачем в односторонньому порядку, зазначення у висновку вини саме Відповідача, не є доказом встановлення факту порушення Позивачем вимог Кодексу ГРС, суд зазначає про неправомірність відмови Відповідача у відновленні газопостачання на об'єкті Позивача, а відтак порушення права Позивача на забезпечення Відповідачем цілодобового доступу Позивача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного Позивачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача. Відтак, позовні вимоги є мотивованими та обґрунтованими, підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Приписами частини другої вказаної статті встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року для працездатних осіб в розмірі 2102 гривні.

Приписами ч.1 ст.124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Позивачем при поданні позовної заяви до господарського суду надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно якого Позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи судові витрати в розмірі 2102грн. у вигляді сплаченого за подання до господарського суду позовної заяви судового збору.

Як доказ сплати судового збору Позивач подав Платіжне доручення від 15.10.2020р. №429 про сплату за подання позовної заяви до господарського суду судового збору в розмірі 2102грн. Оригінал вказаного платіжного доручення є додатком №1 до позовної заяви.

Окрім того, суд зазначає що Відповідач наданим чинним законодавством правом на відшкодування документально підтверджених судових витрат не скористався.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З підстав наведеного, а також недоведення Позивачем в порядку, визначеному главою 8 розділу 1 ГПК України іншого розміру судових витрат, окрім суми сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору в розмірі 2102грн., недоведення Відповідачем розміру понесених у справі судових витрат, суд дійшов висновків про те, що сплачений Позивачем за подання позовної заяви до господарського суду судовий збір в розмірі 2102грн. слід покласти на Сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, стягнути з Відповідача на користь Позивача 2102грн. судового збору.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п.1,3 ч.1 ст.129 Конституції України, ст.ст.4, 13, 27, 42, 43, 46, 73, 74, 76,-79, 80, 81, 86, 129, 165, 205, 216, 222, 235, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.173, 174, 179, 180, 193, 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 3, 11, 16, 509, 510, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 629, 633, 634, 638 Цивільного кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Зобов'язати Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (79039, Львівська область, м.Львів, вул.Золота, буд.42; ідентифікаційний код: 03349039) відновити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкті Приватного акціонерного товариства «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Трускавецька, буд.73; ідентифікаційний код: 00291109), розташованого за адресою: Львівська область, м.Дрогобич, вул.Трускавецька, буд.73.

3. Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (79039, Львівська область, м.Львів, вул.Золота, буд.42; ідентифікаційний код: 03349039) на користь Приватного акціонерного товариства «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Трускавецька, буд.73; ідентифікаційний код: 00291109) 2102грн. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили

5. Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 ГПК України.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою І розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 24.02.2021р.

Головуючий суддя Т.Б. Фартушок

Попередній документ

95132856

Наступний документ

95132858

Інформація про рішення:

№ рішення:	95132857
№ справи:	914/2692/20
Дата рішення:	19.02.2021
Дата публікації:	26.02.2021
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Львівської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; спонукання виконати або припинити певні дії

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (02.09.2021)
Дата надходження:	02.09.2021
Предмет позову:	про зобов’язання відновити газопостачання (розподіл природного газу)

Розклад засідань:

Минулі засідання (10)

17.11.2020 10:20	Господарський суд Львівської області
08.12.2020 11:10	Господарський суд Львівської області
29.12.2020 09:40	Господарський суд Львівської області
05.01.2021 12:50	Господарський суд Львівської області
26.01.2021 11:00	Господарський суд Львівської області
10.02.2021 09:30	Господарський суд Львівської області
24.05.2021 12:40	Західний апеляційний господарський суд
14.06.2021 15:10	Західний апеляційний господарський суд
30.11.2021 10:40	Касаційний господарський суд
14.12.2021 10:30	Касаційний господарський суд